Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Євсікова О.О., суддів Барицької Т.Л., Кролевець О.А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 (головуючий суддя Кропивна Л.В., судді Мальченко А.О., Смірнова Л.Г.) на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 (суддя Борисенко І.І.) у справі № 910/15658/16 Господарського суду міста Києва за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЮНА" про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 22/03/11 від 22.03.2011, за участю представників позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, відповідача Старшинський В.А.,

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 у справі № 910/15658/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2017, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 про: визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЮНА" від 22.03.2011, оформленого протоколом № 22/03/11 від 22.03.2011, в частині виходу ОСОБА_4 зі складу учасників, зменшення (формування) статутного капіталу та внесення змін до установчих документів товариства; визнання недійсною державної реєстрації змін до установчих документів товариства; визнання недійсною нової редакції статуту ТОВ "ДЮНА", затвердженої рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом № 22/03/11 від 22.03.2011.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого суду.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 16, 116, 316, 317, 321 ЦК України, ст.ст. 10, 61 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 32- 36, 43, 82, 84 ГПК України.

Доводи касаційної скарги також зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що обидві подані ним заяви не є заявами про вихід зі складу учасників господарського товариства, а є лише пропозиціями іншим учасникам та товариству придбати належну ОСОБА_4 частку у розмірі 6 % статутного капіталу за певну ціну. На думку скаржника, він був учасником Товариства до 22.03.2011, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ, та мав всі права і обов'язки учасника ТОВ "ДЮНА", які визначені законом та статутом.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4 був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюна" з належною йому на праві власності часткою в статутному фонді Товариства в розмірі 6%.

01.12.2008 ОСОБА_4 звернувся до ТОВ "ДЮНА" із заявою про вихід зі складу учасників, що була посвідчена 28.11.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вдовиченко Н.О. за реєстровим № 3140.

01.12.2008 ОСОБА_4 звернувся до ТОВ "ДЮНА" із заявою про вихід зі складу учасників, що була посвідчена 01.12.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вербовським В.М. за реєстровим № 1897.

19.12.2008 ОСОБА_4 повторно звернувся до загальних зборів учасників ТОВ "Дюна" з аналогічною заявою про вихід складу учасників товариства.

Даними заявами ОСОБА_4 довів до відмова товариства те, що він з 25.11.2008 виходить зі складу засновників ТОВ "ДЮНА". У зв'язку з виходом зі складу засновників ТОВ "ДЮНА" відповідно до статутних документів товариства позивач запропонував товариству або іншим учасникам придбати його частку вартості майна товариства за 750.000,00 доларів США.

18.03.2009 рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Дюна" (протокол № 1/03/09) за наслідком розгляду п. 3 порядку денного: "Розгляд заяви ОСОБА_4 про вихід з складу учасників ТОВ "Дюна" було вирішено відмовити у пропозиції придбати частку в статутному капіталі, що належить ОСОБА_4, в розмірі 6% за 750.000,00 доларів США.

Відповідно до ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до ст. 125 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) зміни у складі учасників повного товариства можуть бути у зв'язку з: виходом учасника повного товариства з його складу з власної ініціативи; виключенням із складу учасників; вибуттям із складу учасників з причин, що не залежать від учасника.

Порядок і особливості виходу, виключення та вибуття учасників зі складу повного товариства визначаються цим Кодексом, іншим законом та засновницьким договором.

Відповідно до п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК (435-15) та Закону про господарські товариства (1576-12) учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Аналогічне зазначено у п. 4.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" (v0004600-16) .

Враховуючи, що статутом відповідача не встановлений інший порядок та строк виходу учасника з ТОВ "Дюна", суди встановили, що датою виходу позивача з ТОВ "Дюна" є 01.03.2009.

Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників.

Таким чином учасник товариства наділений корпоративними правами, у тому числі правом виходу зі складу учасників товариства, незалежно від згоди товариства чи інших його учасників та незалежно від того, чи скликались з цього питання загальні збори та чи було прийнято відповідне рішення.

26.05.2009 на підтвердження свого волевиявлення щодо виходу з складу учасників ТОВ "Дюна" ОСОБА_4 подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про встановлення дати виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю, визначення розміру частки в майні товариства з обмеженою відповідальністю, що підлягає виплаті, частки у прибутку товариства та дати виплати.

За позовною заявою від 26.05.2009 позивач ОСОБА_4 просив суд, зокрема, встановити дату виходу позивача зі складу учасників ТОВ "Дюна" - 01.12.2008, тобто в день вручення ОСОБА_4 заяви про вихід зі складу учасників, що була посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вдовиченком Н.О. за реєстровим № 3140.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2011 у справі № 32/351 в задоволенні позову ОСОБА_4 було відмовлено в повному обсязі. Судом у вказаному рішенні встановлена дата виходу ОСОБА_4 з Товариства - 01.03.2009. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2011 у справі № 32/351 не оскаржувалось та набрало законної сили.

22.03.2011 відбулись загальні збори учасників ТОВ "ДЮНА", оформлені протоколом № 22/03/11.

Вказаними загальними зборами учасників ТОВ "Дюна" було розглянуто заяву ОСОБА_4 від 28.11.2008 про вихід зі складу учасників товариства та прийнято рішення за першим питанням порядку денного (розгляд заяви ОСОБА_4 про його вихід з складу учасників Товариства): задовольнити заяву учасника ОСОБА_4 про його вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЮНА", посвідчену приватним нотаріусом Київський міський нотаріальний округ Вдовиченком Н.О. 28.11.2008 за реєстровим № 3140. У зв'язку із задоволенням зборами товариства заяви ОСОБА_4 про вихід його зі складу учасників ТОВ "Дюна" застосовуються правові наслідки, визначені cт. 54 Закону України "Про господарські товариства".

З урахуванням прийнятого рішення загальних зборів учасників ТОВ "ДЮНА" про задоволення заяви учасника ОСОБА_4 було зменшено статутний капітал товариства на розмір частки в статутному капіталі товариства, що підлягає виплаті ОСОБА_4, та затверджено статут товариства в новій редакції.

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Одночасно вихід учасника ОСОБА_4 з товариства зумовлює припинення корпоративних відносин між учасниками і товариством.

Судами встановлена наявність волевиявлення ОСОБА_4 щодо виходу зі складу засновників, про що свідчать відповідні заяви про вихід. Станом на 22.03.2011 - день проведення зборів на них були присутні учасники товариства, які володіють 94 % голосів.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів (ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" у редакції станом на 22.03.2011).

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) ).

Таким чином вихід ОСОБА_4 зі складу учасників ТОВ "ДЮНА" не потребує вчинення загальними зборами учасників ТОВ "ДЮНА" окремого волевиявлення у вигляді рішення, а потребує лише волевиявлення самого учасника товариства, в даному випадку ОСОБА_4

Враховуючи те, що добровільне волевиявлення ОСОБА_4 на вихід з товариства підтверджується відповідними заявами, справжність його підписів засвідчена нотаріально, суди дійшли обґрунтованого висновку, що на момент проведення 22.03.2011 зборів учасників ТОВ "ДЮНА" ОСОБА_4 не був учасником цього товариства, а тому не мав повноважень на ухвалення будь-яких рішень, що стосуються діяльності товариства.

Більш того саме учасник товариства має право бути повідомленим про скликання загальних зборів учасників, у зв'язку з чим посилання позивача на порушення його прав в частині неповідомлення його про проведення загальних зборів є безпідставними.

Також судами встановлено, що після набуття законної сили судовим рішенням у справі № 32/351, рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Дюна" від 06.09.2011 (протокол № 06/09/11) були внесені зміни до рішення Загальних зборів Товариства за пунктом першим Протоколу № 22/03/11 Загальних зборів учасників Товариства від 22.03.2011 та викладено його в наступній редакції:

"1.1. Задовольнити заяву учасника ОСОБА_4 про його вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюна", посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вдовиченком Н.О. 28.11.2008 за реєстровим № 3140. Визначити датою виходу ОСОБА_4 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюна" - 01.03.2009. За наслідком виходу ОСОБА_4 з складу учасників ТОВ "Дюна" застосовуються правові наслідки, визначені cт. 54 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , а саме: виплатити (перерахувати) ОСОБА_4 розмір вартості частини майна Товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі Товариства, в розмірі 237.960,00 грн.".

Судами також встановлено, що в подальшому ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду міста Києва з черговим позовом до ТОВ "Дюна" про стягнення майна (коштів) у зв'язку з виходом його із складу учасників ТОВ "ДЮНА".

23.02.2012 постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 6/345 позовні вимоги ОСОБА_4 до ТОВ "Дюна" про стягнення грошових коштів (майна) у зв'язку з виходом ОСОБА_4 з ТОВ "Дюна" були частково задоволені: стягнуто з ТОВ "Дюна" на користь ОСОБА_4 237.960,00 грн. основного боргу, 22.844,16 грн. інфляційних втрат та 11.324,29 грн. 3% річних.

Постанова Київського апеляційного господарського суду № 6/345 від 23.02.2012 набрала законної сили.

Таким чином позивач не лише реалізував своє право на вихід зі складу учасників ТОВ "Дюна", а й двічі ініціював судовий розгляд справ з метою встановлення дати його виходу зі складу учасників ТОВ "Дюна" та стягнення коштів з відповідача у зв'язку з виходом позивача зі складу учасників ТОВ "Дюна".

Як зазначалось вище, учасник ТОВ вправі у будь-який час вийти з товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ані з рішенням зборів учасників, ані з внесенням змін до установчих документів товариства.

Таким чином право на вихід з товариства є безумовним суб'єктивним правом учасника, яке не залежить від згоди товариства чи інших його учасників та реалізація якого має наслідком припинення корпоративних відносин між учасником і товариством. При цьому на учасника покладається обов'язок повідомити товариство про свій вихід шляхом подання або вручення відповідної заяви.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 припинив свою участь у складі учасників ТОВ "ДЮНА" 01.03.2009, суди вірно відзначили, що рішення загальних зборів учасників від 22.03.2011, із змінами від 06.09.2011 на виконання судового рішення Господарського суду м. Києва у справі № 32/351, жодним чином не порушують права ОСОБА_4 як учасника ТОВ "Дюна", оскільки станом на 22.03.2011 ОСОБА_4 вже не був учасником цього товариства.

Колегія суддів також відзначає, що у зв'язку з реалізацією позивачем свого суб'єктивного права на вихід з товариства, ініціюванням судових розглядів з метою встановлення дати його виходу з складу учасників ТОВ "Дюна" та стягненням коштів з відповідача у зв'язку з виходом позивача зі складу учасників ТОВ "Дюна", відновлення права власності позивача на частку у розмірі 6 % у статутному фонді ТОВ "ДЮНА" є неможливим та таким, що порушує вимоги законодавства України та права інших учасників.

Розглядаючи спір по суті, суд також вірно зауважили, що відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" (v0010600-13) за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки суди дійшли висновку про відмову у позові по суті з підстав його необґрунтованості, то за вказаних обставин строк позовної давності до вказаних правовідносин застосуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також ґрунтуються на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, суд

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 у справі № 910/15658/16 - без змін.