Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", м. Київ на ухвалу від 27.10.2016 господарського суду Миколаївської області (в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Банк Кредит Дніпро") та постанову від 29.11.2016 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 5016/2351/2012(18/58) господарського суду Миколаївської області про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Порт-Сервіс", м. Миколаїв розпорядник майна Бутенко О.О., м. Миколаїв в судовому засіданні взяв участь представник: ПАТ "Банк Кредит Дніпро"Боков І.О., довір.;

У провадженні господарського суду Миколаївської області знаходиться справа № 5016/2351/2012(18/58) про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Порт-Сервіс" (далі - ТОВ "Потр-Сервіс", боржник) порушена ухвалою від 02.11.2012 в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.10.2016 (суддя Давченко Т.М.) за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів боржника та, зокрема, визнано грошові вимоги до боржника: публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (далі - ПАТ "Банк Кредит Дніпро", кредитор, скаржник) в сумі 3 978 593,62 грн., як грошові вимоги четвертої черги задоволення, у тому числі 1 073 грн. як вимоги першої черги. Інша частина заявлених грошових вимог ПАТ "Банк Кредит Дніпро" в сумі 17 922 600 грн. відхилена з огляду на часткове погашення заборгованості боржника перед кредитором шляхом визнання за останнім права власності на предмет іпотечного договору, вартість якого складає 17 922 600 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 (судді: Пироговський В.Т. - головуючий, Лавриненко Л.В., Філінюк І.Г.) ухвалу від 27.10.2016 залишено без змін із тих же підстав.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині відхилення 17 922 600 грн. грошових вимог кредитора, справу в цій частині повернути на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 534 Цивільного кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ). Скаржник посилається на те, що після часткового погашення заборгованості сума наданого кредиту не змінювалася, оскільки за рахунок предмета іпотеки була погашена тільки частина по прострочених відсотках у розмірі 17 922 600 грн., нарахованих станом на 04.08.2015.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, грошові вимоги ПАТ "Банк Кредит Дніпро" до боржника виникли на підставі кредитного договору № 030611-КЛВ від 03.06.2011 (далі - кредитний договір), укладеного між кредитором та ТОВ "Порт-Сервіс", відповідно до якого ПАТ "Банк Кредит Дніпро" відкриває боржнику кредитну лінію на загальну суму 2 500 000 доларів США, а останній зобов'язується повернути кредит не пізніше 03.12.2012.

Згідно рішення господарського суду Миколаївської області від 07.04.2015 у справі № 5016/1531/2012(14/68), що в силу ст. 35 ГПК України має преюдиційне значення, в забезпечення належного виконання зобов'язань по кредитному договору від 03.06.2011, між кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія" (далі - ТОВ "Нікоавтоіндустрія") було укладено договір іпотеки № 030611-І від 03.06.2011 за умовами якого банку було передано в іпотеку нерухоме майно ТОВ "Нікоавтоіндустрія", з вартості якого іпотекодержатель - ПАТ "Банк Кредит Дніпро" має право задовольнити всі боргові зобов'язання, не сплачені боржником і вимагати відшкодування всіх збитків, завданих порушеннями боржника.

Тобто, ТОВ "Нікоавтоіндустрія" виступило майновим поручителем за кредитними зобов'язаннями боржника перед кредитором - ПАТ "Банк Кредит Дніпро". В подальшому, у 2012 році ПАТ "Банк Кредит Дніпро" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Нікоавтоіндустрія" заборгованості боржника, яка станом на 07.05.2012 склала 20 506 567,08 грн., шляхом визнання права власності на предмет іпотеки.

Разом з тим, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.11.2012 було порушено провадження у справі про банкрутство боржника, а 24.12.2012 ПАТ "Банк Кредит Дніпро" звернулося до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника по конкурсній заборгованості, що станом на 01.11.2012 становила 21 901 193,62 грн., з яких 19 982 500 грн. - заборгованість за наданим кредитом, 1 821 687,03 грн. - відсотки за користування кредитом, 79 984,66 грн. - 3% річних за прострочення кредитом та 17 021,93 грн. - 3% річних за простроченими відсотками.

Згодом, Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.04.2015 у справі № 5016/1531/2012(14/68) вищезазначений позов банку було задоволено та звернуто стягнення заборгованості боржника перед кредитором за кредитним договором шляхом визнання за ПАТ "Банк Кредит Дніпро" право власності на предмет іпотечного договору № 030611-І від 03.06.2011, загальною оціночною вартістю 17 922 600 грн.

При цьому на виконання вказаного рішення кредитор зареєстрував право власності на нерухоме майно, що було предметом іпотеки (нежитлова будівля автосервісного центру у складі літ.Д-3, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/4), а ТОВ "Нікоавтоіндустрія" на підставі ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України набуло право регресних вимог до боржника в сумі 17 922 600 грн.

Отже, часткове погашення заборгованості, що відбулося на виконання рішення від 07.04.2015 у справі № 5016/1531/2012(14/68) стосувалося виключно заявленої в позовному провадженні суми конкурсної заборгованості боржника перед ПАТ "Банк Кредит Дніпро", оскільки остання була обрахована кредитором станом на 07.05.2012, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Порт-Сервіс" - 02.11.2012.

Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону про банкрутство конкурсними кредиторами визнаються кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство; до поточних кредиторів належать кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

У даному випадку, ПАТ "Банк Кредит Дніпро" оскаржуючи ухвалу попереднього засідання в частині відхилення грошових вимог в сумі 17 922 600 грн. посилається на те, що за рахунок предмета іпотеки, відбулося виключно часткове погашення заборгованості по прострочених відсотках, нарахованих станом на 04.08.2015 у сумі 829 297,92 доларів США, а інша частина заборгованості по відсоткам у розмірі 529 219,84 доларів США, залишилися не погашеною.

Між тим, у розумінні ст. 1 Закону про банкрутство грошові вимоги боржника, що були предметом розгляду на попередньому засіданні суду є конкурсною заборгованістю боржника, що виникла до порушення провадження у цій справі, інші грошові вимоги, у тому числі заборгованість по простроченим відсоткам за невиконання кредитного договору, що виникли після 02.11.2012, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Порт-Сервіс" є поточною заборгованістю боржника, що підлягає стягненню в загальному порядку.

Відтак, доводи кредитора щодо погашення за рахунок предмета іпотеки поточної заборгованості по прострочених відсотках, нарахованої після порушення справи про банкрутство ТОВ "Порт-Сервіс" є необґрунтованими та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

У зв'язку з чим ухвала місцевого господарського суду від 27.10.2016 в частині розгляду грошових вимог скаржника та постанова апеляційного господарського суду від 29.11.2016 є законними та обґрунтованими, а тому підлягають залишенню без змін як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013), ст. ст. 41, 47, 43, 1115, 1117, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.10.2016 (в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Банк Кредит Дніпро") та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у справі № 5016/2351/2012(18/58) залишити без змін.