головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач) суддів Ковтонюк Л.В Кондратової І.Д. за участі представників: позивача: відповідача: не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнівський спецкар'єр" на рішення та постанову Господарського суду Рівненської області від 13 вересня 2016 року Рівненського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2016 року у справі № 918/891/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" до товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнівський спецкар'єр" про стягнення 112 100,00 грн

У серпні 2016 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 112 100,00 грн за неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.09.2016 (суддя - Торчинюк В.Г.), залишеним без змін постановою Рівненською апеляційного господарського суду від 28.11.2016 (головуючий - Олексюк Г.Є., судді - Петухов М.Г., Мельник О.В.), позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнівський спецкар'єр" на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" 112 100 грн штрафу та судовий збір.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору і порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову у позові.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 14.02.2016 ТОВ "Рокитнівський спецкар'єр" зі станції Рокитне - Волинське Львівської залізниці за накладною № 35391382 були відправлені вагони № № 66741703, 66243072, 66697541, 60412517, 60401346 із вантажем "Шебінь гранітний". Станція призначення - Стрий Львівської залізниці.

На вимогу вантажоодержувача (лист № 91 від 16.02.2016), на підставі ст. 24 Статуту залізниць (457-98-п) на станції Стрий Львівської залізниці було здійснено перевірку маси вантажу у вказаних вагонах.

Зважування здійснювалось на вагонних вагах, які придатні до використання, перебувають у справному технічному стані, у встановлений строк пройшли державну перевірку, що підтверджується технічним паспортом засобу ваговимірювальної техніки (ваги).

В ході перевірки виявлено, що маса вантажу у вагонах № 66741703, 66243072, 66697541, 60412517, 60401346 не відповідала даним, вказаним у перевізних документах, зокрема, у вагонах: № 66741703 нестача - 1 700 кг (нетто); № 66243072 - нестача - 2 100 кг (нетто); № 66697541 нестача - 1 600 кг (нетто); № 60412517- нестача - 1 550 кг (нетто); № 60401346 - нестача - 1 900 кг (нетто).

За результатами перевірки складено комерційний акт № 061775 від 16.02.2016, який підписано начальником станції Стрий Андращуком М.В., заступником начальника станції Стрий (ДСМ) Корінцем М., агентом комерційним ОСОБА_5 та одержувачем ОСОБА_6

У зв'язку із неправильним зазначенням відповідачем у накладній маси вантажу, позивач на підставі ст. ст. 118, 112 Статут залізниць України (457-98-п) просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 112 100,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 908, 909 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Статтею 6 Статуту залізниць України (457-98-п) встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача і супроводжує вантаж до станції призначення.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України (457-98-п) вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно з ст. 129 Статуту залізниць України (457-98-п) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Аналогічні положення закріпленні і в п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 (z0565-02) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855 (z0567-02) .

Згідно з п. 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України (457-98-п) . При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Враховуючи викладене, відповідальність за неправильне оформлення залізничної накладної несе вантажовідправник.

За ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України (457-98-п) за неправильно зазначені у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно з статтею 118 цього Статуту (у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезень).

Отже, господарські суди прийшли до обґрунтованого висновку, що ТОВ "Рокитнівський спецкар'єр" було допущено порушення, яке полягало у неправильному зазначенні у накладній маси вантажу, а тому, згідно з ст. ст. 24, 122 Статуту залізниць України (457-98-п) та п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів, відповідач має нести відповідальність у вигляді сплати штрафу у розмірі 112 100,00 грн (22 420,00 грн - провізна плата * 5).

Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки (штраф, пеня) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України визначено, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання закріплено в п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

Місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, врахувавши надані сторонами докази, а також, що відповідачем відповідно до вказаних вимог не було доведено винятковості випадку та оскільки зменшення пені є правом господарського суду, прийшли до правомірного висновку про відсутність підстав для зменшення штрафу.

Відповідно до вимог ст. 111-7 ГПК України суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку зібраних у справі доказів.

Щодо доводів відповідача в касаційній скарзі, що комерційний акт АА № 061775 від 16.02.2016 не є належним доказом у справі, то вони є безпідставними і спростовуються висновками судів, які обґрунтовано зазначили, що такий акт містить всі необхідні реквізити, складений відповідно до Правил складання актів та є належним і допустимим доказом на підтвердження того, що під час оформлення перевізних документів відповідачем неправильно було зазначено масу вантажу у вагонах.

Щодо посилання відповідача в касаційній скарзі на те, що суди незрозуміло з яких причин прирівняли акт загальної форми, який у справі не складався, із комерційним актом і керувались Правилами складання актів, які регулюють порядок складання саме актів загальної форми, а не комерційних актів, то вони також є безпідставними, оскільки суди здійснюючи ретельне дослідження комерційного акта правомірно керувались Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 (z0565-02) , якими регулюється порядок складання як актів загальної форми, так і комерційних актів. При цьому, помилкове посилання судів в даному випадку на п. 3 цих правил не вплинуло на правильність висновків щодо наявності підстав для задоволення позову, а тому не є підставою для скасування правильних по суті рішень.

Отже, підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнівський спецкар'єр" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 13 вересня 2016 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2016 року у справі за № 918/891/16 - без змін.