ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2017 року № 916/1577/15-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Стратієнко Л.В. суддів Вовка І.В. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: прокуратури: Качуровський В.в. не з'явився Кравчук О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області на рішення та постанову Господарського суду Одеської області від 12 вересня 2016 року Одеського апеляційного господарського суду від 11 січня 2017 року у справі № 916/1577/15-г за позовом першого заступника прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнерний термінал Юсеком" про внесення змін до договору оренди
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2015 року перший заступник прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (далі - РВФДМУ по Одеській області) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнерний термінал Юсеком" про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Укрспецобладнання" від 14 вересня 2007 року із змінами та доповненнями та просив викласти п. 3.1 розділу 3 договору у такій редакції: "Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (786-95-п) (із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2011 року № 961 (961-2011-п) ) і становить без урахування ПДВ за місяць розрахунку серпень 2011 року - 200 911,81 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством"; викласти п. 3.2 розділу 3 договору у наступній редакції: "Орендна плата за місяць оренди вересень 2011 визначається шляхом коригування орендної плати за місяць оренди серпень 2011 року на індекс інфляції за вересень 2011 року включно"; доповнити розділ 5 договору п. 5.15 такого змісту: "Ці зміни діють з 20 вересня 2011 року, є невід'ємною та складовою частиною договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Укрспецобладнання" від 14 вересня 2007 року"; доповнити розділ 5 договору п. 5.16 такого змісту: "Протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили, орендар зобов'язується сплатити до Державного бюджету України орендну плату, донараховану з 20.09.2011 та за кожний наступний місяць з урахуванням раніше проведених платежів".
Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.09.2016 року (суддя Демешин О.А.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 року (головуючий - Савицький Я.Ф., судді - Колоколов С.І., Головей В.М.), у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі заступник прокурора Одеської області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши пояснення представника позивача, прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 14.09.2007 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) і ТОВ "Контейнерний термінал Юсеком" (орендар), укладено договір оренди цілісного майнового комплексу ДП "Укрспецобладнання", за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу ДП "Укрспецобладнання", розташоване у м. Одеса, пров. Сабанський, 1, кв.1, склад і вартість якого визначені відповідно до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Укрспецобладнання", затвердженого наказом РВФДМУ по Одеській області від 31 серпня 2007 року № 634, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу цілісного майнового комплексу, складеного станом на 31 липня 2007 року, з метою здійснення основних видів діяльності відповідно до статуту орендаря із збереженням існуючого профілю підприємства.
Згідно п. 1.11 договору, майно цілісного майнового комплексу, яке передається в оренду, включає в себе активи, пасиви, інвентар, обладнання та інше майно згідно інвентаризаційних описів, у тому числі нерухоме майно.
Строк дії договору - до 13 вересня 2010 року включно.
Об'єкт оренди переданий орендарю за актом прийому-передачі цілісного майнового комплексу ДП "Укрспецобладнання", складеним 14 вересня 2007 року.
Розділом 3 договору визначено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою КМУ від 4 жовтня 1995 № 786 (786-95-п) (зі змінами) і становить за базовий місяць розрахунку (серпень 2007 року) 35 193,55 грн. (без ПДВ). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (серпень 2007 року) на індекс інфляції за вересень 2007 року включно. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується до державного бюджету щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Договором № 20984091349/1 від 27 вересня 2007 року до договору оренди сторонами внесено зміни, а саме, викладено у новій редакції преамбулу та розділи 1-12 договору (п. 1.1 договору визначено склад нерухомого майна, що передається в оренду. Також договором продовжено строк оренди до 14 вересня 2022 року включно. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2011 року № 961 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 № 629 і від 4 жовтня 1995 року № 786" (961-2011-п) змінено правила обчислення орендної плати, в тому числі збільшено орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств.
17 листопада 2011 року орендодавець надіслав орендареві пропозицію внести зміни до договору оренди в частині визначення розміру орендної плати та сплати ним донарахованої орендної плати з 20 вересня 2011 року. До вказаної пропозиції був долучений договір про внесення змін з розрахунком орендної плати станом на серпень 2011 року.
Відповідач листом від 28 листопада 2011 року відмовився підписати договір про внесення змін до договору оренди, в зв'язку з чим прокурор, посилаючись на ст. 632, ч. 3 ст. 762 ЦК України, та вказуючи на зміст п. 3.5 договору оренди звернувся до господарського суду із позовом в інтересах позивача про зміну умов договору оренди в частині розміру орендної плати, що обумовлено зміною законодавства, яке її визначає, та є підставою для зміни умов договору в частині орендної плати.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний господарський суд, виходив з того, що запропоновані позивачем зміни до договору не відповідають Методиці розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу (далі - Методика) в частині визначення розміру річної орендної плати за майнові комплекси державних підприємств, оскільки при зверненні із пропозицією щодо зміни розміру орендної плати позивачем не було здійснено незалежної оцінки вартості орендованого державного майна, адже зміни в Методиці стосуються не лише збільшення орендних ставок, а й порядку визначення вартості орендованого майна. Крім того, річна вартість орендної плати визначена, виходячи не лише з вартості основних засобів на час оцінки станом на 31.07.2007 року (6 081 330 грн.), як передбачено було чинною на той час Методикою, а й вартості інших необоротних активів (915 400 грн.).
Такі висновки судів є законними і обгрунтованими, з таких підстав.
За приписами ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.
У ст. 21 цього ж Закону зазначено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати також може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкту оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
Укладений сторонами договір оренди мав відповідати Типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України (ч. 2 ст. 10 Закону України "Про оренду державного майна та комунального майна").
Відповідно до п. 3.5 Типового договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства (структурного підрозділу підприємства), затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23 серпня 2000 року № 1774 (z0930-00) , розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 762 ЦК України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Умовами договору оренди (п. 3.5 розділу 3) сторони передбачили можливість перегляду розміру орендної плати на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку.
За таких обставин, суди прийшли до правильного висновку про те, що внесення змін до Методики щодо розміру ставок орендної плати, безумовно, є підставою для внесення змін до договору оренди в частині розміру орендної плати.
Разом з тим, зміни Методики стосувалися не лише збільшення орендних ставок, а й порядку визначення річної орендної плати.
Зокрема, нова формула визначення вказаної величини, згідно змін внесених до абз.1 п.5 Методики - Опл.=( (Воз + Внм)х Сор.ц):100, передбачає визначення Воз - вартості основних засобів та Внм - вартості нематеріальних активів за незалежною оцінкою на час оцінки об'єкта оренди, Сор.ц - орендна ставка за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств.
Незалежною оцінкою майна відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) є оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Суди правильно зазначили, що вказана оцінка не є повторною, оскільки на час укладення договору незалежна оцінка орендованого майна не проводилася і при її наявності повторна оцінка при зміні порядку обчислення орендної плати не була б потрібна.
Враховуючи викладене та вказівки, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 22.06.2016 р. по цій справі щодо необхідності з'ясування відповідності здійсненого позивачем розрахунку орендної плати зміненій Методиці, суди прийшли до правильного висновку про невідповідність здійсненого позивачем розрахунку за базовий місяць серпень 2011 року в сумі 200911,81 грн. Методиці у зв'язку з відсутністю незалежної оцінки орендованого майна, безпідставного включення у розрахунок річної орендної плати, крім вартості основних засобів, інших необоротних активів, тобто розрахунок здійснений за правилами і формулами, які не відповідають Методиці.
Доводи касаційної скарги про те, що суди неправомірно перевіряли наявність та чинність оцінки орендованого майна, яка була застосована при укладенні договору спірного договору оренди, є безпідставними, оскільки судами перевірялася відповідність наданого позивачем та прокурором розрахунку орендної плати правилам і формулам зміненої Методики.
Адже ці зміни стосувалися не лише підвищення орендних ставок, а й зміни порядку визначення вартості орендованого майна, що також є вихідною величиною для визначення орендної плати за формулою, зазначеною в Методиці.
Отже, ставлячи питання про внесення змін до договору оренди у зв'язку зі зміною Методики, позивач повинен був визначити нову орендну плату за новою формулою, вказавши в ній не лише нову орендну ставку, але і інші складові, визначені відповідно до змін Методики.
Оскільки ці зміни стосувалися не лише підвищення орендних ставок, а й іншого визначення вартості основних засобів, виходячи з якої розраховується орендна плата, то суд правильно вказав, що для внесення змін до договору позивач повинен був вказати вартість основних засобів, визначених відповідно до цих же змін в Методиці, адже неможливо одночасно одні зміни в нормативному акті застосовувати, а інші - ні.
При цьому необхідно зазначити, що в рішеннях господарських судів відсутнє зобов'язання позивача здійснити нову оцінку цілісного майнового комплексу, на що посилається прокурор у касаційній скарзі, а лише міститься обгрунтування невідповідності розрахунку орендної плати всім вимогам Методики.
Посилання касаційної скарги на невідповідність судових рішень судовій практиці в аналогічних справах також є безпідставними, адже в позові відмовлено не у зв'язку з відсутністю підстав для внесення змін у договір оренди, а у зв'язку з невідповідністю розрахунку орендної плати вимогам Методики.
Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарських судів про відмову у задоволенні позову, і підстав для скасування судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 12 вересня 2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11 січня 2017 року у справі № 916/1577/15-г - без змін.
Головуючий:
Судді:
Л. Стратієнко
І. Вовк
І. Кондратова