головуючого судді Бондар С.В. (доповідач), суддів Палія В.В., Студенця В.І. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників: Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" від позивача: Гармашов Б.С. від відповідача: Пінчук-Ніколайчук Ю.В.; Квасиловець С.О.на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 року у справі № 910/15684/16 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" за участю Приватного акціонерного товариства "Райз -Максимко" про розірвання договору купівлі-продажу та зобов'язання вчинити дії

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (далі відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва - Спецгараж на 50 автомобілів, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Ахтирська, 5/17 (далі Об'єкт) та зобов'язання відповідача повернути Об'єкт за актом приймання-передачі позивачу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 року прийнятим у даній справі позовні вимоги задоволенні.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 року апеляційні скарги відповідача та ПАТ "Райз -Максимко" залишені без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суди прийшли до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов Договору щодо забудови об'єкту приватизації у строк встановлений договором і це є підставою для його розірвання та повернення позивачу Об'єкту, яке повинно бути засвідчено актом прийому-передачі.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. В своїй касаційній скарзі відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що, на його думку, у позивача відсутні законні підстави вимагати розірвання договору купівлі-продажу від 27.08.1997 року № 503 (далі Договір) та зобов'язання повернути Об'єкт.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

27 серпня 1997 року між позивачем (продавець) та ТОВ "Агрофітосервіс" (покупець) укладено Договір (а.с. 24-26).

Відповідно до п. 1.1. Договору продавець продав, а покупець купив Об'єкт і зобов'язався сплатити за нього ціну відповідно до умов Договору.

Згідно з п. 5.5. Договору покупець зобов'язаний протягом 3 років закінчити будівництво всього Об'єкта.

У разі невиконання покупцем умов цього договору продавець має право у встановленому порядку на розірвання договору, відшкодування завданих збитків у цінах, діючих на момент розірвання договору та повернення Об'єкта незавершеного будівництва у власність продавця (п. 7.3 Договору).

29 вересня 1997 року позивач передав, а ТОВ "Агрофітосервіс" прийняло Майно, що підтверджується Актом № 537 прийому-передачі (а.с. 27).

29 вересня 2000 року між ТОВ "Агрофітосервіс" та відповідачем укладено Договір купівлі-продажу майна відповідно до умов якого ТОВ "Агрофітосервіс" продало, а відповідач купив Об'єкт, який належав ТОВ "Агрофітосервіс" на підставі Договору (а.с. 28-29).

24 червня 2003 року між позивачем та відповідачем укладено Угоду про продовження строків завершення будівництва до Договору (далі - Угода) (а.с. 30).

Відповідно до п. 1.3. Угоди, до відповідача переходять визначені в Договорі зобов'язання та права щодо предмету Договору.

Суди обґрунтовано прийшли до висновку про те, що з моменту підписання між позивачем та відповідачем Угоди до Договору, відповідач став правонаступником ТОВ "Агрофітосервіс" щодо прав та зобов'язань за Договором .

Згідно з п. 2.1. Угоди відповідач зобов'язаний закінчити будівництво Об'єкту до 31.12.2005 року.

Пунктом 4.2 Угоди встановлено, що на вимогу позивача або за домовленістю сторін Договір та Угоду може бути розірвано або визнано недійсною у судовому порядку у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань викладених у п.1.2 цієї Угоди.

Пунктом 4.3 Угоди до Договору, встановлено, що у разі розірвання в судовому порядку або за згодою сторін договору купівлі-продажу у зв'язку невиконанням або неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність, що здійснюється шляхом передачі Об'єкту, яка засвідчується актом прийому-передачі.

До матеріалів справи (а.с.137-139) залучено копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року у справі № 5011-74/14666-2012 за позовом ПАТ "Райз" до Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву про внесення змін до Угоди (з Єдиного державного реєстру судових рішень).

Згідно вказаної постанови, рішення місцевого суду було скасовано, а позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

В резолютивній частині постанови зазначено: викласти п.2.1 Угоди в наступній редакції: "2.1. Закінчити будівництво об'єкта незавершеного будівництва - спецгараж на 50 автомобілів, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Охтирська, 5-17, до 27 серпня 2015 року."

Листом від 10.11.2015 року № 30-03/11366 позивач повідомив відповідача про проведення перевірки виконання умов Договору та необхідність надання відповідних документів, що підтверджують виконання умов розділу 5 зазначеного Договору в строк до 07.12.2015 року для складання акту перевірки (а.с. 32).

На запит позивача відповідач повідомив, що він звернувся до позивача і Постійної комісії Київської міської ради з питань власності щодо продовження строку завершення будівництва Об'єкту.

До матеріалів справи (а.с.34-35) залучено копію акту перевірки виконання умов Договору.

Актом було встановлено невиконання умов Договору, а саме будівництво на день перевірки не завершено.

У даному випадку взаємовідносини сторін у справі регулюються законодавством про приватизацію державного майна, а саме: Законом України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) ; Законом України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" (1953-14) .

Зібрані у справі матеріали свідчать про те, що відповідач зобов'язаний виконати свої обов'язки за Договором - закінчити будівництво Об'єкту в строк до 27.05.2015 року.

В матеріалах справи відсутня інформація про те, що строк завершення будівництва продовжений, а також відсутні докази того, що відповідач закінчив будівництво Об'єкту на день прийняття рішення судом першої інстанції.

Абзацом 6 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що державний орган приватизації зобов'язаний вимагати від нового власника виконання зобов'язань, визначених договором купівлі-продажу об'єкта приватизації, та в разі їх невиконання застосовувати до нього санкції згідно із законом.

Згідно з положеннями ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, зокрема є: встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва.

У частині 2 вказаної статті зазначено, що у разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Пунктом 3 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що державні органи приватизації у межах своєї компетенції контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна.

Враховуючи наведені вище нормативні акти, які регулюють взаємовідносини сторін у даній справі, умови Договори та Угоди, встановлення судами факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, судом обґрунтовано задоволені позовні вимоги позивача.

За таких обставин. касаційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. В задоволенні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" відмовити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 року прийняті у справі № 910/15684/16 залишити без змін.