головуючого судді Бондар С.В. (доповідач), суддів Селіваненко В.П., Студенця В.І. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від позивача: Яковенко П.А. від відповідача: 1.Мамаев Д.Ю.; 2.Ружин В.В. на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.12.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 року за заявою Комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню у справі № 6/030-12 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради про стягнення суми

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.04.2012 року у справі № 6/030-12 позовні вимоги ДК "Газ України НАК "Нафтогаз України" (далі позивач) до Комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради (далі відповідач) про стягнення боргу задоволено частково, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача 793 142, 60 грн. основного боргу, 57 584, 29 грн. пені, 34 302, 64 грн. інфляційних збитків, 28 215, 68 грн. 3 % річних та 18 392, 87 грн. судового збору.

21.05.2012 року на виконання вказаного рішення судом було видано відповідний наказ.

В жовтні 2016 року відповідач звернувся до суду з заявою про визнання судового наказу Господарського суду Київської області, який виданий у даній справі таким, що не підлягає виконанню з 10.04.2012 року в частині стягнення господарських санкцій, а саме: 57 584, 29 грн. пені, 34 302, 64 грн. інфляційних збитків, 28 215, 68 грн. 3 % річних

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.12.2016 року у справі № 6/030-12 заяву відповідача про визнання наказу Господарського суду Київської області № 6/030-12 від 21.05.2012 року таким, що частково не підлягає виконанню у справі № 6/030-12 задоволено.

Визнано наказ Господарського суду Київської області № 6/030-12 від 21.05.2012 року у справі № 6/030-12, виданий на виконання рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2012 року, про стягнення з Комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 793 142,60 грн. основної заборгованості, 57 584,29 грн. пені, 34 302,64 грн. інфляційних збитків, 28 215,68 грн. 3 % річних, 18 392,87 грн. судового збору, таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 57 584,29 грн. пені, 34 302,64 грн. інфляційних збитків, 28 215,68 грн. 3 % річних.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 року апеляційну скаргу позивача було залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 01.12.2016 року залишено без змін.

Суди прийшли до висновку про те, що на взаємовідносини сторін розповсюджується дія Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) (далі Закон) та Положення про порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затверджений постановою КМУ від 08.08.2011 року № 894 (894-2011-п) (далі Порядок), а також до висновку про те, що заборгованість відповідача перед позивачем за природний газ у розмірі 57 584 грн. - пені; 34 302 грн. - інфляції; 28 215 грн. - 3% річних, які нараховані на суму основної заборгованості, що встановлені рішенням у справі № 6/030-12 є списаними 10.04.2012 року на підставі та згідно протоколу від 10.04.2012 року відповідача, а зобов'язання відповідача перед позивачем, в цій частині, відповідно до ст.ст. 598, 599, 605 ЦК України припинилися.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями щодо визнання наказу таким, що не підлягає (частково) виконанню, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного госоподарського суду від 25.01.2017 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 01.12.2016 року прийняті у даній справі та відмовити відповідачу в задоволенні його заяви про визнання наказу Господарського суду Київської області № 6/030-12 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення господарських санкцій.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

10.04.2012 року комісією відповідача було проведено інвентаризацію заборгованості станом на 10.04.2012 року, за результатами якої вирішено провести списання заборгованості згідно рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2012 року у справі № 6/030-12 за договором № 06/10-1645 БО-17 від 20.10.2010 року у розмірі 57 584, 29 грн. - пені, 34 302, 64 - інфляційних збитків, 28 215 грн. - 3 % річних.

Відповідно до п. 2.5 ст.2 Закону списання заборгованості відповідно до цього закону здійснюється у порядку встановленому КМ України.

Відповідно до п. п. 6, 8 Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер, і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів.

Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31 грудня 2011 року кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.

Як зазначено вище, відповідачем затверджено протокол списання заборгованості за природний газ (далі Протокол) на виконання Закону та Порядку - 10.04.2012 року (а.с. 121-123).

При розгляді заяви відповідача, судами не враховані приписи п. 8 Порядку, згідно до якого відповідач повинен подати позивачу протокол не пізніше 31.12.2011 року.

Як зазначено вище, Протокол затверджено 10.04.2012 року.

Даній обставині не надано належної оцінки.

Враховуючи викладене, ухвала Господарського суду Київської області від 01.12.2016 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 року прийняті у справі повинні бути скасовані, а заява відповідача підлягає направленню на новий розгляд.

При новому розгляді заяви, суду необхідно дати належну оцінку тій обставині чи розповсюджується дія Порядку на взаємовідносини сторін, за тієї умови, що Протокол про списання заборгованості було складено та підписано 10.04.2012 року.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 01.12.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 року прийняті у справі № 6/030-12 скасувати.

3. Справу № 6/30-12 направити до Господарського суду Київської області для повторного розгляду заяви Комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню.