Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кондратової І.Д. (доповідач), судді Вовка І.В., судді Стратієнко Л.В., за участю представника від позивача Коптілова Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2016 року у справі № 904/8028/16 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" про стягнення 5922394,15 грн,

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2016 року було задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (надалі - ПАТ "Дніпропетровський трубний завод", відповідач), призначено у справі судову економічну експертизу, а іншою ухвалою від 23.12.2016 року апеляційним господарським судом було зупинено провадження у справі до проведення судової експертизи та надходження до суду висновку експерта.

Не погодившись з ухвалою про зупинення провадження у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (надалі - ГПК України (1798-12) ), ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, просить ухвалу апеляційного господарського суду скасувати та передати справу на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вищий господарський суд України, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм процесуального права господарським судом попередньої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшов висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У ч. 1 ст. 41 ГПК України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Отже, якщо в процесі перегляду справи буде встановлено, що для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, необхідні спеціальні знання, проте суд першої інстанції, приймаючи рішення, необґрунтовано відхилив клопотання сторін (сторони) про призначення експертизи, суд апеляційної інстанції вправі самостійно призначити експертизу.

Відповідно до ч.ч. 5 та 6 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Отже, оцінку експертному висновкові (в тому числі й щодо компетенції експертів, якості та повноти експертного дослідження) апеляційний господарський суд має дати у постанові, приймаючи рішення по суті спору.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України, у редакції з 30.09.2016 року, гарантуються лише забезпечення права на апеляційний перегляд справ, а право на касаційне оскарження судового рішення передбачається як виняток лише у випадках, окремо передбачених законом.

У ст.ст. 41, 106, 111-13 ГПК України не передбачено, що ухвала апеляційного господарського суду про призначення експертизи може бути оскаржена в касаційному порядку окремо від постанови апеляційного господарського суду. Правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при призначенні судової експертизи, касаційна інстанція перевіряє, переглядаючи у касаційному порядку прийняті у справі судові рішення.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу про зупинення провадження у справі. Водночас, за своїм змістом вона стосується оскарження висновку суду апеляційної інстанції про призначення судової експертизи. Позивач вважає, що проведення експертизи є необґрунтованим, оскільки у матеріалах справи є всі необхідні докази, що підтверджують заборгованість, а питання визначення правильності нарахування 3% річних, інфляційних та пені не потребує спеціальних знань.

Зважаючи на те, що положення ухвали суду, що стосуються призначення судової експертизи, не підлягають перегляду в касаційному порядку, а зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду (п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України), що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті у встановлений строк, у зв'язку з направленням матеріалів справи для дослідження експерту, Вищий господарський суд України вважає, що суд апеляційної інстанції зупинив провадження у справі за наявності правових підстав.

За цих обставин, Вищий господарський суд України залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду про зупинення провадження - без змін.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2016 року у справі № 904/8028/16 - без змін.