ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2017 року Справа № 904/11124/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач) суддів Вовка І.В., Кондратової І.Д., за участі представників: позивача: відповідача: 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: не з'явився не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу обласного комунального підприємства "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" на рішення та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2016 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 січня 2017 року у справі № 904/11124/15 за позовом комунального закладу охорони здоров'я Кам'янської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3" до обласного комунального підприємства "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Східний офіс Держау дитслужби про стягнення 18 482,68 грн
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з обласного комунального підприємства "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" 18 482,68 грн.
Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
Останнім рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2016 (суддя - Дубінін І.Ю.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.01.2017. (головуючий - Подобєд І.М., судді - Широбокова Л.П., Березкіна О.В.), позов задоволено.
Стягнути з ОКП "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" на користь КЗОЗ Кам'янської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 18 482, 68 грн зайво сплачених грошових коштів та судовий збір.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору і порушення норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення і прийняти нове рішення про відмову у позові.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 29.04.2014 між КЗОЗ Дніпродзержинської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3" (замовник) та ОКП "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" (виконавець) було укладено договір № 14-00209, за умовами якого виконавець зобов'язувався виконати роботи та надати послуги з технічної інвентаризації на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, пр. Леніна, 20а та інші послуги та роботи пов'язані з цим, а замовник - прийняти та оплатити виконані послуги.
У п. 8.1. договору сторони погодили термін його дії до 31.12.2014.
Відповідно п. п. 2.1, 2.2., 2.5. договору вартість послуг за договором складає 96 899,00 грн, в тому числі ПДВ 16 149,83 грн. Вартість послуг визначається на підставі цін виконавця, що діють на день підписання договору. Оплата здійснюється на підставі рахунку виконавця та акта виконаних робіт (надання послуг). Після надання послуг виконавець передає замовнику результат таких послуг - технічний паспорт (паспорти) на об'єкт (об'єкти).
На виконання умов договору, підрядник виконав, а замовник прийняв та оплатив роботи на загальну суму 96 899,00 грн, що підтверджується актом виконаних робіт від 29.04.2014 та платіжним дорученням № 502 від 29.04.2014.
18.05.2015 між КЗОЗ Дніпродзержинської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3" (замовник) та ОКП "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" (виконавець) було укладено договір № 01171 про закупівлю послуг за державні кошти.
Відповідно п. 1.1 договору № 01171 виконавець зобов'язується надати послугу щодо закупівлі: "Плани та креслення архітектурні" код 71.11.1ДК-016-2010, а саме: провести технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна.
Розділом 2 договору сторони погодили, що ціна договору є 293 405,00 грн, в тому числі ПДВ 48 900,83 грн. Ціна договору зазначена в специфікації (додаток № 1) до договору.
Як встановлено господарськими судами, договір № 01171 та специфікація підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень і заперечень.
За актом приймання-передачі від 27.09.2015 відповідач виробив та передав позивачу технічні паспорти на об'єкти нерухомого майна за адресами: вул. Республіканська, 31; вул. Дальня, 3; вул. Комунарна, 24; вул. Ватутіна, 17 в м. Дніпродзержинську.
30.09.2015 Дніпродзержинською об'єднаною Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КЗОЗ Дніпродзержинської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3" за період з 01.03.2013 по 30.06.2015 та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2011 по 30.06.2015, про що було складено акт ревізії № 830-21/16 від 30.09.2015 (а.с. 18-20, т. 1).
Даною перевіркою та зустрічною звіркою (довідка № 830-21/79з від 28.09.2015) встановлено завищення вартості робіт за договорами № 14-00209 від 29.04.2014 та № 01171 від 18.05.2015 на загальну суму 20 982,68 грн.
02.10.2015 позивач звернувся до відповідача з листом № 404/1-05, в якому просив останнього перерахувати зайво нараховані ним відповідачу кошти за проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна за 2015 рік на суму 2 091,44 грн.
06.11.2015 відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача 1 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6848 (а.с. 29, т. 1).
Вимогою № 462/1-05 від 10.11.2015 позивач просив відповідача терміново, у семиденний строк з дня отримання цієї вимоги, повернути КЗОЗ Дніпродзержинської міської ради "Центр Первинної медико-санітарної допомоги № 3" зайво сплачені бюджетні кошти у сумі 20 982,68 грн.
На виконання вказаної вимоги, відповідач перерахував на рахунок позивача зайво сплачені бюджетні кошти у розмірі 1 500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6878 від 24.12.2015.
Крім того, листом № 175 від 24.12.2015 ОКП "Дніпродзержинське БТІ" повідомило позивача про те, що у зв'язку із складною ситуацією з надходженням коштів від надання робіт та послуг підприємством, невідкладне погашення всієї суми є неможливим та зобов'язалось здійснити погашення залишку до 30.06.2016 щомісячно рівномірними сумами, починаючи з грудня 2015 року.
28.12.2015 КЗОЗ ДМР "Центр ПМСД № 3" та ОКП "Дніпродзержинське БТІ" склали акт звірки взаєморозрахунків згідно з акту ревізії № 830-21/16 від 30.09.2015, в якому залишок після звірки на користь КЗОЗ ДМР "Центр ПМСД № 3" складає 18 482,68 грн.
Як встановлено апеляційним судом, після звернення позивача до суду, 19.01.2016 відповідач звернувся до позивача з листом № 31, в якому повідомив, що кошти в сумі 1 000,00 грн, що були перераховані за платіжним дорученням № 6848 від 06.11.2015 та в сумі 1500,00 грн - за платіжним дорученням № 6878 від 24.12.2015 є такими, що перераховані помилково, без відповідних договірних підстав, а тому просив їх повернути.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що залишок неповернутих відповідачем позивачу в добровільному порядку коштів складає 18 482,68 грн, а тому просить стягнути з відповідача вказану суму.
Згідно з ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема, з господарського договору (ст. 174 ГК України).
Згідно з приписами ст. ст. 525, 526, 629 ЦК і ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн) (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Господарські суди встановивши, що внаслідок допущених порушень з боку відповідача відбулось безпідставне завищення вартості робіт і послуг і останній добровільно визнав вказаний факт, про що свідчать лист № 175 від 24.12.2015, платіжні доручення № 6848 від 06.11.2015, № 6878 від 24.12.2015, прийшли до правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 18 482,68 грн зайво сплачених грошових коштів.
Таким чином, доводи відповідача про відсутність підстав для стягнення з нього зайво сплачених позивачем йому грошових коштів є безпідставними.
Решта доводів відповідача були наведені в апеляційній скарзі та розглядалися судом апеляційної інстанції, який погодився з висновками місцевого господарського суду, а переоцінка наявних у справі доказів в суді касаційної інстанції відповідно до вимог ст. 111-7 ГПК України є недопустимою.
Таким чином, підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
касаційну скаргу обласного комунального підприємства "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 січня 2017 року у справі за № 904/11124/15 - без змін.
Головуючий, суддя
Суддя
Суддя
Л. Стратієнко
І. Вовк
І. Кондратова