головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі), суддів: Владимиренко С.В., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі № 910/9813/16 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРАВЕКС-БАНК" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про звільнення коштів з-під арешту, за участю представників: від позивача Замкова М.О. від відповідача Хмель О.М. від третьої особи не з'явився

У травні 2016 року Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (далі - ПАТ ПГГ "Вінницягаз") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРАВЕКС-БАНК" (далі - ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК") про зобов'язання відповідача та його філії звільнити кошти з-під арештів, які накладені в ході примусового виконання виконавчих написів № 654 від 15.03.05 та № 1646 від 03.08.2005, виданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу з рахунків ПАТ ПГГ "Вінницягаз" відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС МЮУ).

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.08.2016 у справі № 910/9813/16 (суддя Лиськов М.О.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 (колегія суддів у складі: Буравльов С.І. - головуючий, Шапран В.В., Андрієнко В.В.) рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2016 у справі № 910/9813/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 01.08.2016 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі № 910/9813/16, ПАТ ПГГ "Вінницягаз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд відновити строк на касаційне оскарження, скасувати вказані судові акти, справу передати на новий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.03.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. відновлено ПАТ ПГГ "Вінницягаз" строк подання касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі № 910/9813/16, прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ ПГГ "Вінницягаз" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 21.03.2017 об 09 год. 50 хв.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ ПГГ "Вінницягаз", який надійшов до Вищого господарського суду України 20.03.2017, ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК" проти касаційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін.

21.03.2017, до початку судового засідання, через канцелярію Вищого господарського суду України надійшло клопотання від представника Департаменту ДВС МЮУ про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника прибути у судове засідання.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористалась.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання представника Департаменту ДВС МЮУ про відкладення розгляду справи, зважаючи на те, що ухвалою Вищого господарського суду України від 15.03.2017 про призначення до розгляду касаційної скарги явка представників учасників судового процесу обов'язковою не визнавалася, з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 111-7 ГПК України, з огляду на строки розгляду касаційної скарги, встановлені ст. 111-8 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, внаслідок невиконання виконавчих написів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу № 654 від 15.03.2005, № 1646 від 03.08.2005 та з метою забезпечення виконання виконавчих документів від 18.05.2005 і від 26.12.2005, відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесені постанови від 18.05.2015 та від 26.12.2005 про арешт грошових коштів і накладено арешт на рахунки Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз".

Судами встановлено, що у ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК" обліковуються документи про накладення арешту:

- на кошти, що містяться на поточному рахунку, відкритому Барському УГГ (код ЄДРПОУ 21727278) на підставі постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 26.12.2005 про примусове виконання виконавчого напису № 1646 від 03.08.2005, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу;

- на кошти, що містяться на поточному рахунку, відкритому Тростянецькому УГГ (код ЄДРПОУ 20099288) на підставі постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 26.12.2005 про примусове виконання виконавчого напису № 1646 від 03.08.2005, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

29.12.2012 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було винесено постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі виконавчих написів нотаріуса № 654 від 15.03.2005 та № 1646 від 03.08.2005.

Листами від 21.08.2013 та від 10.06.2014 позивач звертався до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з вимогами зняти арешт з майна боржника та арешт з грошових коштів ПАТ ПГГ "Вінницягаз", які були накладені на підставі виконавчих написів № 654 від 15.03.2005 та № 1646 від 03.08.2005.

Постановами відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження від 25.09.2013 та від 04.09.2014 боржником зазначено лише Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (код ЄДРПОУ 03338649), без зазначення, як, зокрема, в постановах про арешт коштів, переліку його структурних підрозділів, кодів ЄДРПОУ та рахунків.

Вважаючи, що відповідач безпідставно ухиляється від звільнення коштів з рахунків ПАТ ПГГ "Вінницягаз" з-під арештів, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Згідно з п. 10.11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (z0377-04) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зняття арешту з коштів банк здійснює за постановою державного виконавця, прийнятою відповідно до законодавства, або за постановою слідчого, коли під час провадження досудового слідства в застосуванні цього заходу відпаде потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.

Пунктом 1.5.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (z0489-12) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що постанова державного виконавця має містити вступну частину із зазначенням назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа).

Вимоги до виконавчого документу встановлені в ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема, п. 3 ч. 1 вказаної статті передбачено, що виконавчий документ має містити наступні дані про юридичні особи: повне найменування, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

З огляду на викладене та враховуючи конкретні обставини даної справи, а саме те, що у постановах про арешт коштів арешт накладався на кошти, розміщені і на рахунках Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", і на рахунках його відокремлених підрозділів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з коштів боржника як завершальна стадія виконавчого провадження, обов'язково повинні містити інформацію про скасування вжитих державним виконавцем заходів примусового виконання рішення щодо всіх осіб, які зазначені у постановах про арешт коштів, тобто, повинні містити інформацію про повне найменування як боржника, його код ЄДРПОУ, так і найменування його відокремлених підрозділів та їх коди ЄДРПОУ.

Суди попередніх інстанцій, встановивши, що постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 25.09.2013 та від 04.09.2014 про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту не містять найменування відокремлених підрозділів боржника, а тому не можуть бути підставою для зняття арешту з будь-яких інших рахунків, крім вказаного в них боржника Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", тобто, вказаними постановами арешт з рахунків Барського УГГ та Тростянецького УГГ не знято, дійшли правомірного висновку про відмову у задоволенні позову ПАТ ПГГ "Вінницягаз".

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 та ч.ч. 1, 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.