головуючого судді: Владимиренко С.В. - доповідач, суддів: Євсікова О.О., Кролевець О.А., розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 року та ухвалу господарського суду Чернівецької області від 20.09.2016 року про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Інвестиційна компанія ІФГ" про заміну позивача у справі та стягувача у виконавчому провадженні у справі № 10/68 господарського суду Чернівецької області за позовом Заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" до Приватного підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в сумі 36 905,03 доларів США та 24 493,53 грн. за участю представників:

заявника касаційної скарги - не з'явились

позивача - не з'явились

відповідача - не з'явились

від прокуратури - Рядчик А.В.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 21.02.2011 року у справі № 10/68 задоволено позов Заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" до Приватного підприємця ОСОБА_4, стягнуто з останнього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Чернівецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" 25 645,64 доларів США простроченого кредиту, 6 861,18 доларів США строкового кредиту, 4 398,21 доларів США прострочених відсотків; 24 493,53 грн. пені.

04.03.2011 року на виконання цього рішення господарським судом Чернівецької області видано накази у справі № 10/68.

У 2016 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" звернулось до господарського суду Чернівецької області із заявою про заміну позивача у справі № 10/68 і стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 21.02.2011 року у справі № 10/68.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 20.09.2016 року (суддя Ковальчук Т.І.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 року (у складі колегії суддів: головуючого судді Орищин Г.В., суддів: Галушко Н.А., Кузя В.Л.), відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" про заміну позивача у справі № 10/68 та стягувача у виконавчому провадженні.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" просить скасувати ухвалу і постанову господарських судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення ними норм процесуального права, та здійснити заміну позивача та стягувача у виконавчих провадженнях по примусовому виконанню рішення господарського суду Чернівецької області від 21.02.2011 року у справі № 10/68 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача і представників учасників провадження у справі, проаналізувавши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2010 року № 19 відкликано банківську ліцензію Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ініційовано процедуру ліквідації банку.

Обгрунтовуючи заяву про заміну позивача у даній справі та стягувача у виконавчому провадженні, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" послалось на факт укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" (установник управління), Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" (управителем) та Національним банком України договору про передавання в управління непроданих активів № 31-Л від 05.09.2013 року, згідно якого відбулась передача в управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" активів, що перебували на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк", зокрема, право вимоги за кредитним договором № 14/КВ-08, укладеним з Приватним підприємцем ОСОБА_4. Заявник вказав, що за цим договором Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" є довірчим власником отриманих в управління активів і має право, зокрема бути процесуальним правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" у справах, однією із сторін (учасників) яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк", а також правонаступником у виконавчих провадженнях, однією із сторін яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк".

Відмовляючи в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", місцевий господарський суд, з висновком якого погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що заявником не дотримано приписів статті 25 Господарського процесуального кодексу України та не надано належних доказів заміни кредитора у зобов'язаннях щодо відступлення права вимоги або правонаступництва. При цьому, в силу приписів статей 1029, 1033 Цивільного кодексу України та умов вищевказаного договору до заявника не перейшло право власності на передані активи, тобто не відбулось переходу усієї сукупності прав та обов'язків установника управління (Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк") за умовами договору, що свідчить про відсутність універсального правонаступництва, яке є підставою для заміни сторони.

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за умовами пункту 1.1 вищевказаного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" (установник управління) передає в управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" (управитель) активи, наявні на балансі установника управління на дату укладення даного договору, а управитель приймає в управління активи та зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів установника управління за рахунок активів. При цьому, управитель є довірчим власником отриманих в управління активів. До управителя не переходить право власності на активи. Обмеження права довірчої власності управителя встановлюється даним договором і законодавством України.

За приписами частини 2 статті 316, статті 1029 Цивільного кодексу України визначений особливий вид права власності - право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном. За договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Відтак, управитель за договором управління діє виключно в інтересах установника управління. Наявність такого інтересу виключає заміну сторони у зобов'язанні.

Частинами 1, 2 статті 512 цього ж Кодексу передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Зважаючи на викладені норми цивільного законодавства, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що за договором управління майном до управителя не має місце перехід усієї сукупності прав та обов'язків установника управління, що свідчить про відсутність універсального правонаступництва, яке є підставою для заміни сторони у спірних правовідносинах, та, відповідно, відсутність обставин, з якими закон пов'язує необхідність заміни позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", оскільки з договору про передавання в управління непроданих активів № 31-Л від 05.09.2013 року не вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" права вимоги за кредитним договором, на підставі якого у кредитора (Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк") виникли вимоги до боржника. Договір не містить відповідних умов, в той час як чинним законодавством передбачено відмінності інституту довірчої власності від відступлення права вимоги, що, зокрема, виключає визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк".

Таким чином, доводи викладені скаржником у касаційній скарзі, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" про заміну сторони (стягувача) правонаступником та фактично зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами обставин, що в силу положень статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.