Головуючого судді: Владимиренко С.В. - доповідач, суддів: Євсікова О.О., Кролевець О.А. розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 р. на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.12.2016 р. про відмову в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про перегляд рішення суду від 27.01.2016 р. за нововиявленими обставинами у справі № 922/6007/15 господарського суду Харківської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" до Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" про визнання недійсними рішень за участю представників

позивача - Гей В.Г.,

відповідача - Левченко М.В.

У листопаді 2015 року ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (перейменоване у ПАТ "Сбербанк") звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ПрАТ "Харківський коксовий завод" та просило суд визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Харківський коксовий завод" від 04.08.2015 р. та від 12.10.2015 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.01.2016 р. у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ПрАТ "Харківський коксовий завод" в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 1 700 грн. за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 р. рішення господарського суду Харківської області від 27.01.2016 р. залишено без змін.

Зазначені процесуальній акти залишені без змін і Вищим господарським судом України у постанові від 19.07.2016 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.12.2016 р. у справі № 922/6007/15 (суддя Лавренюк Т.А.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 р. (колегією суддів у складі головуючого судді - Россолова В.В., суддів: Тихого П.В., Камишевої Л.М.) у задоволенні заяви ПАТ "Сбербанк" про перегляд рішення суду від 27.01.2016 р. за нововиявленими обставинами відмовлено; рішення суду від 27 січня 2016 року по справі № 922/6007/15 за позовом ПАТ "Сбербанк" до ПрАТ "Харківський коксовий завод" про визнання недійсним рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою, ПАТ "Сбербанк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 06.12.2016 р. Прийняти заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Скасувати рішення господарського суду Харківської області від 27.01.2016 р. у справі № 922/6007/15 та задовольнити позов ПАТ "Сбербанк" до ПрАТ "Харківський коксовий завод" про визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів акціонерів ПрАТ "Харківський коксовий завод" від 04.08.2015 р. та від 12.10.2015 р.

У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Харківський коксовий завод" заперечує проти вимог касаційної скарги з підстав їх необгрунтованості та просить відмовити у її задоволенні, залишивши в силі оскаржувані ухвалу та постанову.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, суддю-доповідача у даній справі, перевіривши матеріали справи, надану судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 112 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

З урахуванням того, що зазначена стаття не містить конкретного переліку обставин, які слід вважати нововиявленими, а також не визначає, які обставини мають істотне значення для справи, під час вирішення цих питань, суди повинні керуватися правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Водночас, не можуть бути визнані як нововиявлені обставини, викладені у рішенні суду в іншій справі, висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), а також юридична оцінка цих обставин та правові підстави рішення або його мотиви, міркування суду щодо застосування норм права, а також обставини, які ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Крім того, виникнення нових доказів або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для перегляду рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною природою є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як зазначено позивачем у своїй заяві, 19 жовтня 2016 року йому надійшла копія заяви (вих. № 2279/09 від 13 жовтня 2016 року) про відстрочення виконання рішення суду по справі № 922/1137/16 до якої, серед іншого, відповідачем було додано рішення позачергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" від 12 жовтня 2015 року, оформлене протоколом від 12 жовтня 2015 року.

Після отримання зазначеного рішення позачергових загальних зборів акціонерів від 12 жовтня 2015 року (п.5 порядку денного) Публічному акціонерному товариству "Сбербанк" лише 19 жовтня 2016 року стало відомо, що Приватним акціонерним товариством "Харківський коксовий завод" прийнято рішення:

1)зменшити статутний капітал товариства на 3 600 000,00 грн.;

2)внести зміни до статуту (додаток № 6 до протоколу) щодо зменшення статутного капіталу;

3)прийняти рішення про затвердження плану виділу.

В обґрунтування заяви про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 27 січня 2016 року у справі № 922/6007/15 за нововиявленими обставинами позивач посилається на отримання примірника рішення загальних зборів, датованого 12 жовтня 2015 року та те, що на момент порушення провадження у справі № 922/6007/15 та прийняття рішення у даній справі існував факт прийняття 12 жовтня 2015 року рішення щодо зменшення статутного капіталу товариства на 3 600 000, 00 грн., внесення змін до статуту у зв'язку із зменшенням статутного капіталу, затвердження плану виділу, проте ці факти не були відомі Публічному акціонерному товариству "Сбербанк" під час розгляду даної справи

Відмовляючи ПАТ "Сбербанк" у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 27.01.2016 р. суди попередніх інстанцій, надавши у відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, вичерпну правову оцінку обставинам справи встановленим під час первісного розгляду справи у судах, дійшли обґрунтованих висновків про те, що позивачеві було відомо про існування такої обставини, як прийняття рішення зборів акціонерів ПрАТ "Харківський коксовий завод" від 12 жовтня 2015 року та можливі правові наслідки у вигляді зменшення статутного капіталу даного товариства при проведенні виділу з ПрАТ "Харківсьий коксовий завод" іншої юридичної особи.

Крім того обставини зменшення розміру статутного капіталу товариства відповідача мали бути відомі позивачу на час розгляду справи незалежно від наявності у нього рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Харківський коксовий завод" від 12 жовтня 2015 року, оскільки зменшення статутного капіталу при виділі із юридичної особи іншої випливає із вимог діючого законодавства. Протилежні доводи заявника касаційної скарги зазначеного не спростовують та фактично зводяться до переоцінки доказів у справі, що не є компетенцією суду касаційної інстанції у відповідності до вимог ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Вірним є і висновок судів про те, що обставина прийняття рішення загальними зборами акціонерів ПрАТ "Харківський коксовий завод" від 12 жовтня 2015 року про зменшення статутного капіталу не спростовує висновків, покладених в основу рішення господарського суду Харківської області від 27 січня 2016 року у справі № 922/6007/15, зокрема, і того, що в силу положень ст. 109 Цивільного кодексу України для кредиторів при процедурі виділу встановлюється низка гарантій. Так, юридична особа - правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи - правонаступника. Якщо юридичних осіб - правонаступників, що утворилися внаслідок поділу, більше двох, таку субсидіарну відповідальність вони несуть солідарно. Якщо правонаступниками юридичної особи є декілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи - правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася.

Водночас, апеляційний господарський суд, залишаючи без змін оскаржувану ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ПАТ "Сбербанк" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 27.01.2016 р. у даній справі за нововиявленими обставинами, дійшов вірного висновку, що наведені заявником обставини не є новивиявленими у розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України та не спростовують висновків, яких вірно дійшов суд першої інстанції під час прийняття рішення щодо забезпечення вимог банку до відповідача договорами застави, іпотеки, поруки і їх збереження в разі переходу предмета застави/іпотеки у власність інших осіб згідно ст. 27 Закону України "Про заставу" та ст. 23 Закону України "Про іпотеку". Про що також свідчить відсутність заборон на проведення відповідачем виділу нових юридичних осіб, який не передбачає його припинення в укладених між банком та відповідачем кредитних договорах, договорах застави, іпотеки та поруки та не доведення позивачем відчуження в процесі виділу належного відповідачеві майна, що перебуває в заставі (іпотеці) банку, без його згоди.

Вищенаведене спростовує доводи банку про зменшення кількості переданих в заставу акцій та їх вибуття із власності заставодавців, та, відповідно, про недоведення порушення прав банку, як кредитора та заставодержателя акцій відповідача.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час вирішення спору, судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

Частиною 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази. Ці обмеження обумовлюються метою касаційного перегляду, яка полягає в перевірці застосування норм матеріального і процесуального права.

За наведених вище обставин та враховуючи, що доводи заявника касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів у справі, що не є компетенцією суду касаційної інстанції у відповідності до зазначеної вище ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.