Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Корсак В.А. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу громадської спілки "Національна федерація американського футболу України", м. Київ (далі - Федерація),

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2016

зі справи № 910/8975/16

за позовом Федерації

до громадської спілки "Українська ліга американського футболу", м. Київ (далі - Ліга),

про заборону вчинення дій та заборону використання позначення,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство молоді та спорту України, м. Київ (далі - Міністерство).

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Горової О.В.,

відповідача - Шила М.М., Шило О.В.,

третьої особи - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

Позов було подано про:

- заборону Лізі, а також громадським організаціям фізкультурно-спортивної спрямованості (далі - ГОФСС) проведення чемпіонату України, а також спортивних заходів з американського футболу (далі - АФ) на території України;

- заборону Лізі, а також ГОФСС використання словосполучення "Чемпіонат України" як складової будь-якого зображення або позначення в рекламних оголошеннях, матеріалах, бланках, написах.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.07.2016 (суддя Марченко О.В.):

- позов задоволено частково;

- Лізі заборонено проведення чемпіонату України з АФ на території України;

- з Ліги стягнуто на користь Федерації 1378 грн. судового збору;

- у решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 (колегія суддів у складі: Пантелієнко В.О. - головуючий, Верховець А.А. і Доманська М.Л.):

- частково задоволено апеляційну скаргу Ліги;

- згадане рішення місцевого господарського суду скасовано частково:

Федерації відмовлено в позові в частині заборони Лізі проводити чемпіонат України з АФ на території України;

у решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін;

- з Федерації стягнуто на користь Ліги 1515, 80 грн. у порядку повернення сплаченого за подання апеляційної скарги судового збору.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Федерація просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням судом норм матеріального права, в тому числі Законів України "Про фізичну культуру і спорт" (3808-12) , "Про громадські об'єднання" (4572-17) .

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновків про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Суд першої інстанції у розгляді справи виходив з таких обставин та висновків.

Відповідно до наказу Міністерства від 17.03.2015 № 727 Федерації надано статус національної спортивної федерації. Наказом Міністерства юстиції України від 18.01.2016 № 106/5 підтверджено всеукраїнський статус Федерації.

02.09.2015 Федерацією і Міністерством укладено договір № 121/5.2/15 про співпрацю (далі - Договір), за умовами якого:

- предметом Договору є співпраця між Міністерством і Федерацією з метою забезпечення розвитку виду спорту - АФ (пункт 1.1);

- Міністерство уповноважує Федерацію "щодо забезпечення розвитку" виду спорту - АФ і надає виключне право представляти вид спорту на міжнародних спортивних змаганнях, а також право на організацію та проведення офіційних міжнародних спортивних змагань з виду спорту - АФ на території України та всеукраїнських спортивних заходів (пункт 1.2);

- рішення Міністерства, видані в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання Федерацією (пункт 1.3);

- надані Міністерством повноваження щодо забезпечення розвитку виду спорту - АФ не підлягають передачі Федерацією третій стороні (пункт 1.4);

- сторони беруть на себе зобов'язання, які визначають умови спільної роботи із забезпечення розвитку виду спорту - АФ (пункт 1.5);

- Федерація, зокрема, організовує проведення офіційних всеукраїнських та міжнародних змагань з АФ на території України на високому організаційному рівні, із забезпеченням кваліфікованого та об'єктивного суддівства (підпункт 2.2.14 пункту 2.2);

- Договір вступає в силу з дня його підписання сторонами і є чинним протягом терміну дії наданого Федерації статусу національної спортивної федерації (пункт 6.1).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

10.03.2016 Міністерством отримано від Ліги повідомлення про те, що: 04.03.2016 представники команд з АФ з'явилися до офісу Федерації для надання їй офіційних листів - відповідей на запити спортивного директора Федерації, відповідно до яких команди з АФ відмовилися від участі в будь-яких заходах, змаганнях та чемпіонатах, організованих і проведених Федерацією; представники останньої відмовилися приймати такі листи, тому їх було надіслано Федерації поштою; таким чином, Ліга повідомила Міністерство, що всі команди, за виключенням "Витязей", беруть участь у чемпіонаті з АФ 2016 року, організованому Лігою.

Отже, Ліга вчиняє дії, спрямовані на проведення чемпіонату України з АФ, що є порушенням прав Федерації.

Федерація відповідно до законодавства України та умов Договору є єдиною громадською організацією, яка має повноваження на проведення на території України чемпіонату України з АФ.

Стосовно позовних вимог у частині заборони Лізі проводити офіційні спортивні заходи з АФ на території України суд зазначив про відсутність доказів порушення прав Федерації у відповідній частині.

У матеріалах справи відсутні й докази, які підтверджували б виключні майнові права інтелектуальної власності Федерації на словосполучення "Чемпіонат України" як складової будь-якого зображення чи позначення у рекламних оголошеннях, матеріалах, бланках, написах.

Федерацією не подано суду переліку ГОФСС, а так само й доказів, які підтверджували б порушення її прав щодо проведення чемпіонату України і офіційних спортивних заходів з АФ в Україні такими ГОФСС.

Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано і зазначено таке.

В Україні не створено постійно діючого спортивного третейського суду, як це передбачено частиною дев'ятою статті 45 Закону України "Про фізичну культуру і спорт", тому даний спір має вирішуватися господарським судом.

Умовами Договору не передбачено право Федерації забороняти проведення на території України чемпіонату України з АФ іншими суб'єктами; тому, на думку апеляційної інстанції, місцевий господарський суд припустився помилки, задовольнивши позов у відповідній частині.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для заборони: Лізі і ГОФСС проведення чемпіонату України та офіційних спортивних заходів з АФ на території України; Лізі і ГОФСС використовувати словосполучення "Чемпіонат України" як складової будь-якого зображення або позначення.

Статтею 20 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" (на яку посилається скаржник), іншими нормами цього закону, так само як і іншими нормативно-правовими актами не передбачено прав і повноважень Федерації щодо заборони, в тому числі в судовому порядку, проведення іншими організаціями заходів фізкультурно-спортивної спрямованості, як би такі заходи не іменувалися. Не визначено такого права й Договором, зміст якого з'ясовано попередніми судовими інстанціями; до того ж цей Договір, як встановлено тими ж судовими інстанціями, укладено Міністерством і Федерацією, Ліга не є його стороною, а, отже, й умови даного договору не можуть вважатися для неї обов'язковими.

Таким чином, апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову про заборону Лізі проводити відповідні заходи з АФ.

Водночас у частині розгляду позовних вимог про заборону Лізі використовувати словосполучення "Чемпіонат України" місцевий господарський суд (з яким погодився й апеляційний господарський суд), з'ясувавши відсутність доказів виключних майнових прав інтелектуальної власності Федерації на словосполучення "Чемпіонат України" та керуючись статтею 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", дійшов правильного висновку й про відсутність підстав для задоволення зазначених вимог.

Слід також погодитися й з висновком попередніх судових інстанцій стосовно відмови у позовних вимогах до ГОФСС. Згідно з частиною третьою статті 21 ГПК України відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу. А за приписом пункту 2 частини другої статті 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності. Таким чином, цими та й іншими положеннями процесуального закону не передбачено можливості пред'явлення позовних вимог до невизначеного кола осіб, без зазначення того, до кого конкретно таку вимогу звернуто.

Отже, визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваної постанови не вбачається.

Керуючись статтями 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 зі справи № 910/8975/16 залишити без змін, а касаційну скаргу громадської спілки "Національна федерація американського футболу України" - без задоволення.