Головуючий суддя Яценко О.В., судді Бакуліна С.В., Поляк О.І. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 у справі № 904/6072/16 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 74635,20 грн, В засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з'явились, - відповідача: Чобанюк Т.М. дов. від 11.01.17

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - "Позивач") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", (далі - "Відповідач") плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в сумі 74635,20 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 р. (суддя Ніколенко М.О.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область м. Кривий Ріг, код 00191000) на користь Публічного акціонерне товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код 40081237) плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу в сумі 74 635,20 грн. та 1378,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем порушено положення пункт 8 договору про експлуатацію під'їзної колії ПАТ Південний ГЗК", а також не дотримано вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці", що унеможливило здійснити подачу вагонів зі станції Кривий Ріг на станцію Допоміжна, та визвало скупчення вагонів на станції призначення Кривий Ріг. Факт скупчення вагонів, що надійшли на адресу ПАТ "Південний ГЗК" підтверджується, зокрема, наданим Положенням про зайнятість колій на станції Кривий Ріг за весь час затримки вагонів.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження факту прийняття ним заходів з реагування на повідомлення позивача про подавання вагонів, у тому числі доказів повідомлення позивача про готовність вагонів до забирання, виконання ним вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці". За відсутністю згоди відповідача на прийняття вагонів на свою під'їзду колію, не включення "зеленого" вхідного сигналу світлофора, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитувані вагони на приймально-здавальні колії станції Допоміжна, залізниця позбавлена можливості виконати покладені на неї зобов'язання за договором. Зайнятість прийомо-відправочних колій по станції Кривий Ріг, згідно з технологічним процесом роботи станції, планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів і ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Надані позивачем пояснення поїзного диспетчера свідчать про неможливість подачі вантажу, у зв'язку із зайнятістю колій станції призначення, у тому числі з вини вантажоотримувача, яким не забирались раніше подані на його адресу вагони.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 (судді Білецька Л.М., Чередко А.Є. Парусніков Ю.Б.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 залишено без зміни з тих же мотивів.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятими постановою та рішенням, звернувся з касаційною скаргою у якій просить судові акти скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Скаржник доводить, що відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46 №№ 201029125, 09029061, 07029056, 07029055, 07029054 відповідно до яких нарахована плата за користування вагонами та накопичувальні картки ф.ФДУ-92 №№ 09029009, 09029010 відповідно до якої нараховано збір за зберігання вантажу затриманих за наказами № 123 від 26.01.2016, № 131 від 28.01.2016, № від 156 від 01.02.2016 ПАТ "ПІВДГЗК" підписані із запереченнями: шляхи прийому були вільні. Отже затримка вагонів за наказами відбулася з причин які не залежать від ПАТ "ПІВДГЗК" оскільки останній мав можливість прийняти вагони. Таким чином, затримка вагонів відбулась у зв'язку з відсутністю технічної можливості накопичування даних вагонів на станції призначення, тобто в даному випадку наявність вини ПАТ "ПІВГЗК" відсутня.

Ухвалою від 28.02.2017 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого (доповідач) - Яценко О.В., суддів - Бакуліної С.В., Поляк О.І. касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 16.03.2017 року.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій 28.11.2013 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" було укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч, відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою № 2/4 в парній горловині станції. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Відповідно до пункту 5 договору передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється: порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу 1,5 год.; маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу 5,0 год.; маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу 4,5 год.; передача розбірних поїздів за повідомленнями. Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим, прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форму ГУ-2.

Згідно з пунктом 6 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг, повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2 (пункт 8 договору).

Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 11 договору).

Відповідно до пункту 15 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі: за подачу, забирання вагонів згідно таблиці 1, таблиці 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуг (тарифне керівництво № 1); за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України; за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) згідно з Правилами зберігання вантажів; інші збитки і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії згідно з діючими нормативними документами.

Згідно п.20 угоді № 2 цей договір укладається терміном на однин рік з 11.12.13 до 10.12.18 включно.

За залізничними накладними, залізницею були прийняті порожні власні вагони для перевезення на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Відповідно до зазначених накладних станція та залізниця призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9.10 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за № 165/3458 (z0165-99) , дані вагони було затримано через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг, у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем на свою під'їзду колію.

За цим фактом станціями затримки Апостолово, Красний Шахтар у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №№ 6 від 26.01.16, 8 від 28.01.16,10 від 01.02.16, акти загальної форми ф. ГУ-23 №№ 7 від 26.01.16, 9 від 28.01.16, 11 від 01.02.16. За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями ф.ГУ-46 №№ 21029125, 09029061, 07029056, 07029055, 070290054 в розмірі 74424,08 грн.

Відомості плати за користування вагонами працівниками ПАТ "ПІВДГЗК" було підписано із запереченням: "З нарахованою сумою не згодні. Колії приймання були вільні, готові прийняти вагони ".

Колегія суддів погоджується з висновками господарських судів першої та апеляційної інстанції з таких мотивів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 (200-2014-п) державне підприємство "Придніпровська залізниця" реорганізоване шляхом злиття з публічним акціонерним товариством "Українська залізниця". При цьому згідно з пунктом 2 Статуту публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 735 (735-2015-п) та пункту 6 статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці/ Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту. 21.10.2015 відповідно до чинного законодавства відбулася державна реєстрація ПАТ "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815). До даних "про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа" увійшло й ДП "Придніпровська залізниця". Регіональна філія "Придніпровська залізниця" (код ЄДРПОУ ВП 40081237) значиться як відокремлений підрозділ юридичної особи - ПАТ "Укрзалізниця".

18.08.2015 Міністерство інфраструктури України відповідно до ст. 107 Цивільного кодексу України затвердило передавальний акт Державного підприємства "Придніпровська залізниця", згідно з яким правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків підприємства після його реорганізації шляхом злиття переходять до позивача, а 01.12.2015 складено заключний передавальний акт, відповідно до якого позивач прийняв майно, правонаступництво щодо якого, у тому числі всі права та обов'язки, переходило до останнього.

Отже публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства "Придніпровська залізниця".

Відповідно до положень ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч.2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно з ст.42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. N 457 (457-98-п) залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Так, позивачем надано докази повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ПАТ "Південний ГЗК", які зареєстровані у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Стаття 46 Статуту залізниць України (457-98-п) встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Згідно зі статтею 119 Статуту (457-98-п) за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно пунктом 8 Правил зберігання вантажів: "Збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача, після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо)" та пункту 2 Тарифного керівництва № 1 підпункту 2.1 "Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях справляється в розмірі 5, 90 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба округляється до повної".

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділ) 1 Тарифного керівництва N 1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до пункту 12 Правил користування вагонами та контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Відповідно до пункту 9 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Накази про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення були видані через наявність на коліях станції призначення Кривий Ріг неприйнятих відповідачем вагонів, що надійшли на його адресу. Залізниця своєчасно повідомила відповідача про свою готовність передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника; відповідні записи-повідомлення відображені у Книгах форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Основні положення та порядок роботи залізниць України встановлені Правилами технічної експлуатації (ПТЕ) - нормативним відомчим документом Укрзалізниці, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411 (z0050-97) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854 (z0050-97) . В пункті 16.3 ПТЕ зазначено, що порядок використання колій для приймання та відправлення поїздів має бути вказаний в технічно-розпорядчому акті станції. Технічно розпорядчий акт (ТРА) - нормативний документ, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримання техніки безпеки. Додатком № 3 до ТРА є Інструкція про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, зміст якої досліджено судами та відображено в судових рішеннях.

Таким чином, відповідачем порушено положення пункт 8 договору про експлуатацію під'їзної колії ПАТ Південний ГЗК", а також не дотримано вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці", що призвело до факту затримки на підходах до станції призначення Кривий Ріг завантажених власних вагонів, які прямували на адресу ПАТ "Південний ГЗК" по перевізним документам (п.6.4 Збірника № 16 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України), через скупченість вагонів на станції призначення по причині не своєчасного забирання з колій станції одержувачем ПАТ "Південний ГЗК", вантажів які вже прибули на його адресу.

Зазначена плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажів, були нараховані на підставі актів про затримку вагонів форми ГУ-23а. № 6 від 26.01.2016., № 8 від 28.01.2016 р., № 10 від 01.02.2016 р. актів загальної форми ГУ-23 № 7 від 26.01.2016 р., № 9 від 28.01.2016 року, № 11 від 01.02.2016 року, складених на станції підходу Мусіївка згідно наказів № 123.131,156.

Судами попередніх інстанцій в якості додаткових доказів вини вантажоодержувача ПАТ "Південний ГЗК" в затримці спірних вагонів на підходах до станції призначення на весь період затримки, залізницею були досліджені акти загальної форми ГУ-23, які надані суду, що складені на станції призначення Кривий Ріг за період з моменту прибуття спірних вагонів на станцію підходу до часу закінчення дії наказу на їх затримку. Дані акти складені станцією призначення Кривий Ріг у відповідності до вимог п.8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за № 165/3458 (z0165-99) , п.З Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 (z0565-02) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855 (z0567-02) , містять інформацію про причину затримки вагонів на станції призначення та час початку і закінчення затримки з вини ПАТ "Південний ГЗК" та без заперечень підписані представниками комбінату та представниками залізниці. Розривів між вищезазначеними актами за спірний період не має, тож вина ПАТ "Південний ГЗК" в затримці вагонів на станції підходу по наказам №№ 123, 131 та 156 документально підтверджена.

Визначення можливості або неможливості доставки на станцію призначення затриманих вагонів відноситься до технології роботи залізниці.

Зайнятість приймально - відправних колій по станції Кривий Ріг, згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер з урахуванням підводу під навантаження вагонів, маневрових робіт для обгону локомотива, прийняття для відправлення навантажених і порожніх власних вагонів, які ПАТ "Південний ГЗК" пред'являє залізниці до перевезення, прийняття для відправлення навантажених і порожніх власних вагонів, які пред'являють залізниці до перевезення інші контрагенти залізниці.

Такі вимоги базуються на вимогах п.16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 р. за № 411 (z0050-97) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 р. за № 50/1854 (z0050-97) , де чітко вказано: "Черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів". До того ж, в п. 14.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України ЦД-0058, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 31.08.2005 р. № 507 (v0507650-05) зазначено: "Приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії".

Пунктом 10 розділу ІІІ Правил встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Згідно ст. 129 Статуту залізниць України (457-98-п) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника, що стосуються причин затримки вагонів, технічних можливостей накопичення вагонів, роботи диспетчера зводяться до встановлення інших обставин та оцінки доказів, що не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції, є намаганням спростувати висновки суду на підставі встановлення інших обставин та їх оцінки, що виходить за межі касаційного перегляду справи.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.