Головуючого судді: Владимиренко С.В. - доповідач, суддів: Демидової А.М., Шевчук С.Р. розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 р. та рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2016 р. у справі № 910/6469/16 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" про зобов'язання вчинити дії

за участю представників

позивача - не з'явились;

відповідача - не з'явились

Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" про зобов'язання вчинити дії. Під час розгляду справи у суді першої інстанції від позивача надійшла заява про відмову від позовних вимог в частині, в якій позивач відмовився від позовної вимоги щодо зобов'язання ПАТ "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" вчинити дії, спрямовані на ліквідацію перешкод у користуванні майном та усунення порушення законного права користування та розпорядження річчю, а саме - банківським металом (золотом) масою 65,80 уній, що належить Публічному акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" та зберігається у ПАТ "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" на поточному металевому рахунку в банківських металах № 26500001182625, відкритому в ПАТ "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК". На підставі ухвали господарського суду міста Києва 07.06.2016р. зазначена відмова була прийнята судом. Решту позовних вимог позивач залишив без змін, у зв'язку з чим просив суд зобов'язати ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" повернути річ (майно) у вигляді банківського металу - золота масою 65,80 унцій, який належить на праві власності ПАТ "Закритий Недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем"єр Фонд Облігацій" та зберігається на поточному металевому рахунку в банківських металах № 26500001182625, відкритому в ПАТ "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" шляхом переказу золота масою 65,80 унцій на власний поточний металевий рахунок № 26509300000050, відкритий у ПАТ "ДИАМАНТБАНК" та зобов'язати ПАТ "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" виконати платіжне доручення позивача в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 про перерахування банківського металу та здійснити переказ золота, яке належить Публічному акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" масою 65,80 унцій із металевого рахунку № 26500001182625, відкритого Публічному акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" на рахунок у Публічному акціонерному товаристві "ДИАМАНТБАНК".

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.06.2016р. (суддя Дупляк О.М.) у справі № 910/6469/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 р. (колегією суддів у складі головуючого судді Дикунської С.Я., суддів Мальченко А.О., Жук Г.А.) позов задоволено частково. Зобов'язано ПАТ "КБ "Хрещатик" виконати платіжне доручення ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 р. про перерахування банківського металу та здійснити переказ золота, яке належить ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" масою 65, 80 унцій із металевого рахунку № 26500001182625, відкритого у ПАТ "КБ "Хрещатик" на поточний металевий рахунок № 26509300000050, відкритий ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" у Публічному акціонерному товаристві "ДИАМАНТБАНК". Стягнуто з ПАТ "КБ "Хрещатик" на користь ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями та постановою, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати повністю рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2016 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 р. у справі № 910/6469/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" у задоволенні позову повністю.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача у даній справі, перевіривши матеріали справи, надану судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.11.2015 між позивачем, як клієнтом, та відповідачем, як банком, було укладено договір 26500001182625 банківського рахунку в банківських металах (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого банк відкриває клієнту поточний металевий рахунок у банківських металах (№ рахунку 26500001182625, вид банківського металу - 959, (золото)) відповідно до Інструкції "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах", затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 (z1172-03) та здійснює його розрахунково - касове обслуговування, надає комісійні послуги згідно з нормативно - правовими актами НБУ та чинним законодавством України.

Пунктом 2.1. договору банк зобов'язався забезпечувати збереження банківських металів клієнта на його рахунку (п. 2.1.1), належним чином виконувати комплексне обслуговування клієнта відповідно до умов договору та тарифів ПАТ "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" (п.2.1.2.), своєчасно здійснювати проведення операцій з банківськими металами клієнта відповідно до чинного законодавства України (п. 2.1.3.).

Водночас, відповідно до п.2.4.2. договору клієнт має право вимагати своєчасного та повного здійснення операцій з банківськими металами, обумовлених договором.

Згідно з п. 8.5. договору з поточного металевого рахунку за розпорядженням власника рахунку проводиться продаж банківських металів за дорученням клієнта згідно із заявою про продаж банківських металів, перерахування на власний поточний металевий рахунок у банківських металах, відкритий в установі банку або в іншому уповноваженому банку, перерахування для погашення заборгованості за отриманим кредитом у банківських металах та процентів за користування кредитом відповідно до кредитного договору, перерахування на вкладний (депозитний) металевий рахунок, відкритий в установі банку або в іншому уповноваженому банку, видачу банківських металів.

Відповідно до п. 9.1., 9.2 договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2015, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору, жодна із сторін письмово не заявить про його припинення, договір вважається продовженим на діючих умовах на невизначений строк.

Також, 10.11.2015 між позивачем, як банком, та відповідачем, як клієнтом, було укладено договір № 26500001182625/КБ про надання ПАТ "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" послуг в системі "Клієнт - Банк", відповідно до п. 1.1. якого, клієнт доручає, а банк бере на себе зобов'язання по забезпеченню виконання умов розрахункового обслуговування клієнта у відповідності з договором № 26500001182625 банківського рахунку юридичної особи від 09.11.2015 з використанням системи електронних платежів програмно-технічного комплексу "Клієнт - Банк" (ПТК "Клієнт - Банк").

Згідно з п. 1.2. договору № 26500001182625/КБ про надання ПАТ "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" послуг в системі "Клієнт - Банк" від 10.11.2015 в ПТК "Клієнт - Банк" розрахунковим документом, що замінює відповідний паперовий документ, є електронний розрахунковий документ (ЕРД), який використовується як підстава для проведення фінансових операцій.

У пункті 1.3. договору № 26500001182625/КБ про надання ПАТ "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" послуг в системі "Клієнт - Банк" від 10.11.2015 сторони визнали, що вони визнають юридичну чинність платежів, здійснених за допомогою ПТК "Клієнт - Банк" і їх рівну юридичну чинність із платежами, здійсненими з використанням розрахункових документів на паперових носіях. ЕРД зберігаються в банку та в архівах клієнта.

Відповідно до п. 1.4. договору № 26500001182625/КБ про надання ПАТ "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" послуг в системі "Клієнт - Банк" від 10.11.2015 клієнт надає банку повноваження виконувати всі розрахункові операції на підставі ЕРД, прийнятих банком від клієнта по телекомунікаційних каналах зв'язку.

Клієнт згідно з п. 2.4.3. договору № 26500001182625/КБ про надання ПАТ "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" послуг в системі "Клієнт - Банк" від 10.11.2015 наділений правом вимагати від банку своєчасного проведення ЕРД, переданих до банку телекомунікаційними каналами зв'язку, якщо ці документи оформлені належним чином та надіслані до банку у відповідності до умов договору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, станом на 04.04.2016р. на рахунку позивача у банківських металах зберігалося золото масою 65, 80 унцій, що в еквіваленті складає суму 2116670, 98 грн. за курсом банку 32168,2520 грн. за 1 унцію золота на 04.04.2016 р., що підтверджується банківською випискою з рахунку № 26500001182625 станом на 04.04.2016 р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Позивач на виконання умов договору 04.04.2016 р. у відповідності з договором № 26500001182625/КБ про надання ПАТ "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" послуг в системі "Клієнт - Банк" від 10.11.2015 р. надав відповідачу платіжне доручення в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 на переказ 65,80 унцій золота на поточний рахунок в банківських металах, відкритий позивачу в іншому банку - ПАТ "Диамантбанк". Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем було надано відповідачу платіжне доручення № 002 від 04.04.2016 р. на переказ 65,80 унцій золота на поточний рахунок в банківських металах, відкритий позивачу в іншому банку - ПАТ "Диамантбанк" і у паперовому вигляді, на якому уповноваженим співробітником банку була проставлена відмітка про прийняття документа до виконання.

Відповідачем зазначені платіжні доручення в іноземній валюті не виконано, що і стало підставою для виникнення спору у даній справі.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що станом на 04.04.2016 р. у відповідача були відсутні правові підстави для обмеження прав позивача щодо розпоряджання банківськими металами на його рахунках, тобто відповідачем порушено умови укладених з позивачем договорів, на підставі яких виник спір. При цьому, суди відхилили доводи відповідача щодо введення в банку тимчасової адміністрації, оскільки норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) про нездійснення задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку не є підставою для відмови у задоволенні відповідного позову, оскільки суди вважають, що саме по собі винесення судового рішення про задоволення позовних вимог не призводить до фактичного задоволення вимог кредитора, а відтак не суперечить мораторію.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу Україні та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цими ж статтями передбачено також, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлено відповідальність суб'єктів переказу.

Переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі (п. 1.24 ст. 1 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

За умовами укладеного сторонами Договору відповідачем було відкрито банківський рахунок у банківському металі (золото).

Як вже зазначалось вище, спір між сторонами виник внаслідок невиконання відповідачем платіжного доручення позивача про переказ банківського металу в тройських унціях на його відкритий в ПАТ "Диамантбанк" рахунок.

Валютне регулювання в Україні базується на Конституції України (254к/96-ВР) , Законі України "Про Національний банк України" (679-14) , Законі України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) , Декреті Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (15-93) (далі - Декрет), а також нормативних актах Національного банку України, які визначають правові засади організації валютного регулювання й контролю.

Вищезгаданим Декретом визначено, що окремим видом валютних цінностей є банківські метали. Банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів (ст. 1 Декрету).

Особливості, загальні умови й контроль за здійсненням уповноваженими банками операцій з банківськими металами, а також порядок ведення рахунків у банківських металах регламентовано Положенням про здійснення операцій з банківськими металами, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 6 серпня 2003 року № 325 (z0749-03) .

Металеві рахунки - поточні, вкладні (депозитні), кореспондентські рахунки, які відкриваються уповноваженими банками України для обліку операцій, що здійснюються з банківськими металами (п. 1.2 Положення про здійснення операцій з банківськими металами).

Згідно п. 2.1 Положення про здійснення операцій з банківськими металами уповноважені банки мають право здійснювати на міжбанківському валютному ринку такі види операцій з банківськими металами, зокрема, як відкриття та ведення металевих рахунків інших уповноважених банків, металевих рахунків юридичних осіб-резидентів (крім відокремлених підрозділів), фізичних осіб.

Відкриття та закриття металевих рахунків уповноваженими банками здійснюються в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку, які регулюють відкриття та закриття рахунків в іноземній валюті (п. 3.1 Положення про здійснення операцій з банківськими металами).

Внесення банківських металів на вкладний (депозитний) металевий рахунок, видача та погашення кредиту в банківських металах та списання з вкладного (депозитного) металевого рахунку здійснюються виключно через поточні металеві рахунки клієнтів і кореспондентські металеві рахунки уповноважених банків (п. 3.2 Положення про здійснення операцій з банківськими металами).

Таким чином, операції з банківськими металами, які є валютними операціями з валютними цінностями, мають свої особливості, визначені чинним банківським законодавством, порівняно з операціями, що здійснюються за допомогою грошових коштів.

З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що за своєю правовою природою договір банківського металевого рахунку носить змішаний характер та містить в собі елементи договору банківського рахунку, договору зберігання цінностей в банку та договору доручення.

Частинами першою, другою та третьою статті 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно з ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту. Кореспондується із зазначеним положенням і п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", відповідно до якого банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в розрахунковому документі, що надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Тобто, зобов'язальні правовідносини, що склалися між сторонами на підставі договору банківського рахунка в банківських металах, мають майново-грошовий характер, а відтак, у цьому випадку позивач є кредитором за майновою вимогою щодо розпорядження належними йому банківськими металами.

Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.04.2016 р. правлінням Національного Банку України прийнято постанову № 234 "Про віднесення ПАТ КБ "ХРЕЩАТИК" до категорії неплатоспроможних", на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.04.2016 р. № 463 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ХРЕЩАТИК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" розпочато процедуру виведення відповідача з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016 р. до 04.05.2016 р. включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Костенка Ігоря Івановича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.04.2016 р. № 560 продовжено строк тимчасової адміністрації в ПАТ КБ "ХРЕЩАТИК" з 05.05.2016 р. до 04.06.2016 р. включно.

Відповідно до рішення правління Національного Банку України від 02.06.2016 р. № 46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ "ХРЕЩАТИК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03.06.2016 р № 913 "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "ХРЕЩАТИК" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

За приписами ч.1, 2 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до пунктів 6, 16 ч.1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства; тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 5 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Наслідки запровадження тимчасової адміністрації регулюються статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідно до п. 1 ч. 5 якої під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема, щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Відповідно до п.54 ч.1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" кредитором банку є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Згідно з ч.1 ст. 36 Закону України " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За змістом частини п'ятої цієї ж статті під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Відтак, встановивши, що між позивачем та відповідачем склались зобов'язальні відносини майново-грошового характеру на підставі договору банківського рахунку в банківських металах, який містить в собі елементи договору банківського рахунку, вірними є доводи заявника касаційної скарги про те, що позивач набув статусу кредитора банку, на якого розповсюджується обмеження, встановлене п.1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Зазначені доводи відповідають правовій позиції Верховного суду України, викладеній у постановах від 01.04.2015 р. у справі № 910/5560/14, від 10.06.2015 р. у справі № 927/1379/14. Тоді як, згідно положень ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про незастосування норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення позивача в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 про перерахування банківського металу та здійснення переказу золота, яке належить останньому масою 65, 80 унцій із металевого рахунку № 26500001182625, відкритого у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" на поточний рахунок № 26509300000050 відкритий Публічному акціонерному товаристві "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" у Публічному акціонерному товаристві "ДИАМАНТБАНК" всупереч встановленому законом мораторію на задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного банку є помилковим, оскільки суперечить зазначеним вище нормам чинного в Україні законодавства, а відтак, оскаржувані судові акти в цій частині підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову в цій частині.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з вірним висновком судів попередніх інстанцій про відмову Публічному акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача повернути позивачу річ (майно) у вигляді банківського металу - золота масою 65, 80 унцій, відносно чого не заперечує і заявник касаційної скарги.

Статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вже зазначалось вище, ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик", звернувшись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просить повністю скасувати вищезазначені рішення суду першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Таким чином, суд касаційної інстанції, здійснивши перегляд оскаржуваних рішення та постанови у даній справі на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, керуючись приписами ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про часткове задоволення вимог касаційної скарги та про скасування рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2016 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 р. у цій справі в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" про зобов'язання ПАТ "КБ "Хрещатик" виконати платіжне доручення ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 р. про перерахування банківського металу та здійснення переказу золота, яке належить ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" масою 65, 80 унцій із металевого рахунку № 26500001182625, відкритого у ПАТ "КБ "Хрещатик" на поточний металевий рахунок № 26509300000050, відкритий ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" у Публічному акціонерному товаристві "ДИАМАНТБАНК". Враховуючи, що обставини справи не потребують додаткового дослідження, господарськими судами попередніх інстанцій допущено порушення норм матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає можливим не передавати справу на новий судовий розгляд, а постановити в цій частині нове рішення, яким скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 р. та рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2016 р. у даній справі у зазначеній вище частині та прийняти нове рішення про відмову Публічному акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" у задоволенні позову в цій частині, залишивши в решті оскаржувані судові акти без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 р. та рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2016 р. у справі № 910/6469/16 скасувати в частині задоволених позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 19364259) виконати платіжне доручення Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 4В; ідентифікаційний код 34602546) в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 про перерахування банківського металу та здійснення переказу золота, яке належить Публічному акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 4В; ідентифікаційний код 34602546) масою 65, 80 унцій із металевого рахунку № 26500001182625, відкритого у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 19364259) на поточний металевий рахунок № 26509300000050 відкритий Публічному акціонерному товаристві "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 4В; ідентифікаційний код 34602546) у Публічному акціонерному товаристві "ДИАМАНТБАНК" (ідентифікаційний код 23362711).