Головуючого судді: Владимиренко С.В. - доповідач, суддів: Демидової А.М., Шевчук С.Р. розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загородньогона постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 р. за скаргою Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 4/30 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" до відповідачів: 1. Відкритого акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота-Будінвест" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазінвестплюс" про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників

позивача - Авраміч В.О.;

відповідачів 1. Поліщук Ю.В.;

2. не з'явились;

3. не з'явились

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.02.2014 у справі № 4/30 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього (надалі - ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього, відповідач 1) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (надалі - ПАТ АБ "Укргазбанк", позивач) заборгованість за Кредитним договором № 81 від 01.10.2008 у сумі 167392465,73 грн., з яких: 116700000 грн. - заборгованість за кредитом, 47692465,73 грн. - прострочена заборгованість по процентах, 3000000 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту та процентів, а також 25500,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У рахунок погашення заборгованості відповідача-1 за Кредитним договором № 81 від 01.10.2008 в сумі 167392465,73 грн, з яких: 116700000 грн. - заборгованість за кредитом, 47692465,73 грн. - прострочена заборгованість по процентах; 3000000 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту та процентів, а також 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; звернуто стягнення на заставлене майно, а саме: - виробничий комплекс, загальною площею 8588,70 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 6 та належить ВАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього на праві власності; - нерухоме майно - виробничий комплекс, загальною площею 4409,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10 та належить ВАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього на праві власності. Визначено спосіб реалізації предметів іпотеки - шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою вартістю предметів іпотеки - в розмірі 90 % від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота-Будінвест" (надалі - ТОВ "Сота-Будінвест", відповідач-2) на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 81 від 01.10.2008 у сумі 70000000 грн., з яких: 50503182 грн. - заборгованості за кредитом, 19496818 грн. - заборгованості по прострочених процентах. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укргазінвест плюс" (надалі - ТОВ "Компанія "Укргазінвест плюс", відповідач-3) на користь позивача заборгованості по кредиту за Кредитним договором № 81 від 01.10.2008 у сумі 65496818 грн.

14.03.2014 на виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2014, яке набрало законної сили 04.03.2014 видано три накази.

У вересні 2015 року відповідач-1 - ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього, в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України (1798-12) ), звернувся до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - ВДВС), в якій скаржник просив суд: 1. Визнати незаконними дії державного виконавця ВДВС щодо визначення вартості та оцінки нежитлових будівель: - виробничий комплекс, загальною площею 8 588,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 6 - 33478753 грн.; - виробничий комплекс, загальною площею 4409,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10 - 25903165 грн. 2. Визнати незаконними та недійсними звіти про ринкову вартість майна від 17.03.2015 № 1703.4/15 та від 17.03.2015 № 1703.3/15, складені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання - ОСОБА_7 за результатами рецензування в межах виконавчого провадження ВП № 45573721 по примусовому виконанню наказу, виданого 14.03.2014 господарським судом міста Києва у справі № 4/30 та 3. Визнати незаконними та недійсними рецензії від 11.06.2015 та від 28.05.2015, проведені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання ОСОБА_8 на звіти про ринкову вартість майна від 17.03.2015 № 1703.4/15 та від 17.03.2015 № 1703.3/15 в межах виконавчого провадження ВП № 45573721 по примусовому виконанню наказу, виданого 14.03.2014 господарським судом міста Києва у справі № 4/30.

Справа слухалась судами неодноразово.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2016 у справі № 4/30 (суддя Пукшин Л.Г.) задоволено скаргу ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України:

- визнано незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо визначення вартості та оцінки нежитлових будівель: виробничий комплекс, загальною площею 8 588,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 6 - 33478753 грн.; виробничий комплекс, загальною площею 4 409,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10 - 25 903 165 грн.;

- визнано незаконними та недійсними Звіти про ринкову вартість майна № 1703.4/15 від 17.03.2015 р. та № 1703.3/15 від 17.03.2015, складені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання - ОСОБА_7 за результатами рецензування в межах виконавчого провадження ВП № 45573721 по примусовому виконанню наказу, виданого 14.03.2014 Господарським судом міста Києва у справі № 4/30;

- визнано незаконними та недійсними рецензії від 11.06.2015 та від 28.05.2015 проведені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання ОСОБА_8 на звіти про ринкову вартість майна № 1703.4/15 від 17.03.2015 та № 1703.3/15 від 17.03.2015 в межах виконавчого провадження ВП № 45573721 по примусовому виконанню наказу, виданого 14.03.2014 Господарським судом міста Києва у справі № 4/30.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 р. (колегією суддів у складі головуючого судді Станіка С.Р., суддів: Гаврилюка О.М., Власова Ю.Л.) ухвалу господарського суду міста Києва від 19.10.2016 у справі № 4/30 - скасовано та відмовлено ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього у задоволенні скарги повністю, а також здійснено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій зазначаючи про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 р. скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду міста Києва від 19.10.2016 р.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Укргазбанк" зазначає про безпідставність та необґрунтованість вимог касаційної скарги та просить відмовити у її задоволенні, залишивши в силі оскаржувану постанову Київського апеляційного господарського суду, як таку, що прийнята у відповідності та з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

13.03.2017 р. о 17 год.11 хв. від головного державного виконавця Відділу ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Ткачової Катерини Володимирівни надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, у зв'язку з великим навантаженням справ, які призначені до розгляду на 14.03.2017 р., де учасником є відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Згідно ст. 111-8 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга у випадках, передбачених пунктом 1 частини першої статті 107 цього Кодексу, розглядається протягом одного місяця, а у випадках, передбачених пунктом другим частини першої статті 107 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим господарським судом України.

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи документів, які б підтверджували викладені представником Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України обставини у його заяві, а також те, що заявником не заявлялось клопотання про продовження строків розгляду спору у відповідності до вимог ч.3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи обмеження встановлені згаданою вище ст. 111-8 Господарського процесуального кодексу України стосовно 15-ти деннного строку вирішення спору у суді касаційної інстанції, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про залишення без задоволення зазначеного вище клопотання про відкладення слухання у справі № 4/30.

Так, обговоривши доводи касаційної скарги та відзив на неї, заслухавши представників позивача та відповідача-1, суддю-доповідача у даній справі, перевіривши матеріали справи, надану судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) (далі - Закон).

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст. 116 ГПК України).

Відповідно до ст. 11 Закону визначено, що держаний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, судами встановлено, що 25.11.2014 Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - Селезньовим М.О. було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження та Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження на виконання наказу № 4/30, виданого Господарським судом міста Києва 14.03.2014.

21.01.2015 актами опису й арешту майна було проведено опис та накладено арешт на частину належного ПАТ трест "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього нерухомого майна.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) . У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

13.02.2015 Постановою головного державного виконавця ВДВС Селезньова М.О. призначено ОСОБА_7 суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні щодо боржника ПАТ трест "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього.

17.03.2015 експертом-оцінювачем ОСОБА_7 було складено:

- звіт про оцінку вартості майна боржника № 1703.3/15 та висновок про вартість майна - виробничого комплексу, загальною площею 8 588,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 6, який належить боржнику - ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього на праві власності;

- звіт про оцінку вартості майна боржника № 1703.4/15 та висновок про вартість майна виробничий комплекс, загальною площею 4 409,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10, який належить боржнику - ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього на праві власності.

Як досліджено судами, відповідно до висновків експерта-оцінювача ОСОБА_7 вартість арештованого майна склала:

- виробничий комплекс, загальною площею 8 588,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 6 - 33 478 753 грн.;

- виробничий комплекс, загальною площею 4 409,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10 - 25 903 165 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Як встановлено судами попередніх інстанцій ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього було подано заперечення проти результатів проведеної оцінки.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

14.05.2015 у зв'язку з надходженням заперечень боржника щодо результатів проведеної оцінки, заступником начальника ВДВС Селезньовим М.О. винесено постанову про залучення для участі у виконавчому проваджені суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 для здійснення рецензування звітів про оцінку майна, виконаних експертом-оцінювачем ОСОБА_7

28.05.2015 експертом-оцінювачем ОСОБА_8 було складено рецензії на звіти про вартість майна та зроблено висновки, що звіти не в повній мірі відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та мають певні недоліки, які вплинули на достовірність звітів, але можуть використовуватись з метою, визначеною у звітах, після виправлення відповідних недоліків.

Експертом-оцінювачем ОСОБА_7 було внесено виправлення до звітів про оцінку майна від 17.03.2015.

11.06.2015 рецензентом-оцінювачем ОСОБА_8 було складено рецензії на зазначені звіти про вартість арештованого майна з урахуванням внесених виправлень надано висновки, в яких встановлено відповідність даних звітів нормативно-правовим актам з оцінки майна та можливість їх використання для мети, передбаченої у звіті.

За результатами рецензій ОСОБА_8 від 11.06.2015 вартість арештованого майна склала:

- виробничий комплекс, загальною площею 8 588,70 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 6 - 33 478 753 грн.;

- виробничий комплекс, загальною площею 4 409,80 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10 - 25 903 165 грн.

Оскільки боржник не погодився з оцінкою майна в рамках даного виконавчого провадження, ним в межах строків передбачених ч. 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" було подано до Господарського суду міста Києва скаргу на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та оскаржено Звіти про ринкову вартість майна № 1703.4/15 від 17.03.2015 та № 1703.3/15 від 17.03.2015, складені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання - ОСОБА_7 за результатами рецензування та рецензії від 11.06.2015 та від 28.05.2015, проведені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання ОСОБА_8 на звіти про ринкову вартість майна № 1703.4/15 від 17.03.2015 р. та № 1703.3/15 від 17.03.2015р. в межах виконавчого провадження ВП № 45573721 по примусовому виконанню наказу, виданого 14.03.2014 № 4/30.

Підставою для виникнення спору у даній справі, за твердженням заявника стало те, що під час вчинення вищезгаданих виконавчих дій спрямованих на визначення вартості майна боржника, державним виконавцем було допущено ряд порушень нормативно-правових актів, які в подальшому вплинули на повноту та достовірність оскаржуваних звітів про оцінку вартості майна боржника.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент вчинення оскаржуваних дій) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України.

Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

Визнання вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому учасник виконавчого провадження має право оскаржувати таку оцінку до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК України. Така позиція наведена у пункті 9.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (v0009600-12) .

Згідно з приписами ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Частиною 6 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440 (1440-2003-п) є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Даним Стандартом (п. п. 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 № 1442 (1442-2004-п) , є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна" з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

Так, згідно з приписами п. 50 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.

Відповідно до п. 51 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: - укладення договору на проведення оцінки, - ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; - ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; - вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; - узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; - складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; - доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Крім того, ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Враховуючи вищезазначене, вірним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції стосовно того, що не зважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежної експертизи майна повинно передувати ознайомлення з об'єктом оцінки, зокрема, шляхом доступу до нього.

Як правомірно зазначено місцевим господарським судом, фактичне ознайомлення з майном, яке є предметом оцінки, можливе під час доступу оцінювача до цього майна.

Враховуючи встановлення судами попередніх інстанцій факту відсутності у матеріалах справи доказів проведення особистого огляду суб'єктом оціночної діяльності об'єктів оцінки, про що також зазначено у спірному звіті, та зважаючи, що матеріали справи не містять інших документів, які б свідчили про наявність обґрунтованих обставин неможливості оцінювача отримати доступ до об'єктів нерухомого майна боржника, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з юридично вірним висновком суду першої інстанції стосовно наявності правових підстав для визнання незаконними дій державного виконавця ВДВС України по проведенню оцінки майна та щодо визнання протиправною оцінки майна відповідно до звітів про незалежну оцінку, як і рецензій на них, у яких помилково зазначено, що звіти відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів.

Протилежні висновки апеляційного господарського суду та доводи ПАТ "Укргазбанк" які містяться у відзиві на касаційну скаргу та ґрунтуються на тому, що фактичний огляд об'єктів оцінки не є вирішальним під час її здійснення, зазначеного вище не спростовують. Крім того, такі доводи суперечать, в тому числі, і інформації, що викладена в оскаржуваному звіті про визначення ринкової вартості майна.

Разом з тим, задовольняючи скаргу ПАТ трест "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього, суд першої інстанції погодився також з його доводами стосовно порушення державним виконавцем частини 1-3 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження", ч. 1 ст. 3, ст. 9, п.1, 2, 3 ст. 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оскільки останнім було призначено до участі у виконавчому провадженні № 45573721 експерта-оцінювача ОСОБА_7 не на конкурсних засадах та без укладання відповідного договору, тоді як посилання та наявність такого договору вказується безпосередньо у самих звітах. Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частин 1-3 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності.

Згідно з частиною 1 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) .

Таким чином, приписами частин 1-3 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", тобто спеціального нормативного акту, яким керується державний виконавець, як посадова особа орану виконання судових рішень під час здійснення делегованих державою повноважень в сфері виконання судових рішень, передбачено, що державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. При цьому, обов'язковість проведення конкурсу Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) - не передбачено. Таким чином, державний виконавець призначає суб'єкта оціночної діяльності своєю постановою на власний вибір, а головною умовою такого вибору є те, щоб така особа відповідала вимогам, встановленим частинами 1-3, 6 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто висновок місцевого господарського суду стосовно порушення державним виконавцем під час виконання рішення у даній справі зазначених вище вимог про призначення екперта-оцінювача без проведення конкурсу є помилковим, проте зважаючи на зазначені вище обставини невідповідності проведеної оцінки вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) та Національним стандартам № 2 та № 1, зазначений висновок не вплинув на правильність вирішення спору у даній справі за результатами розгляду скарги ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.