ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2017 року Справа № 911/1461/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І. за участю представників: позивача Січкаренко А.А. - довіреність від 03.01.2017 р. відповідача Осмоловський Д.Ю. - директор розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на постанову від 14.12.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі № 911/1461/16 господарського суду Київської області за позовом Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Інвест-Плюс" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2016 р. Віто-Поштова сільська рада Києво-Святошинського району Київської області звернулась до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "НВП "Інвест - Плюс" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.05.2007 р., укладеного між сторонами у справі та стягнення 20 173, 02 грн. заборгованості по орендній платі, посилаючись, зокрема, на приписи частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, пункт "д" частини 1 статті 141, статтю 143 Земельного кодексу України та положення Закону України "Про оренду землі" (161-14) .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення своїх договірних зобов'язань, не сплачує передбачену договором орендну плату, в результаті чого за ним рахується заборгованість у розмірі 20 173, 02 грн., що підтверджується довідкою позивача і, в свою чергу, є підставою для розірвання договору оренди землі від 25.05.2007 р. в судовому порядку.
Крім того, позивач зазначав, що земельна ділянка, передана за договором оренди землі від 25.05.2007 р., використовується відповідачем не за цільовим призначенням, оскільки відповідно до пунктів 11, 12 договору земельна ділянка надана відповідачу в оренду із земель запасу села Віто-Поштова для розміщення хлібопекарні та магазину з метою використання ділянки для своєї господарської діяльності без зміни цільового призначення. Проте, згідно інформації Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області від 01.03.2016 р. № 10/10-35/010/02 ТОВ "НВП "Інвест - плюс" зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва "Будівництво двох одноквартирних житлових будинків в селі Віто-Поштова по вул. Боярська Києво - Святошинського району".
05.08.2016 р. до господарського суду Київської області надійшла заява Віто-Поштової сільської ради про збільшення розміру позовних вимог (том 1 а.с. 64), у якій позивач просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 25.05.2007 р., укладеного між сторонами у справі та стягнути з ТОВ "НВП "Інвест - плюс" заборгованість з орендної плати у розмірі 48 060,06 грн. з посиланням на обставини, викладені у поясненнях позивача від 01.08.2016 р. (том 1 а.с. 45-52).
У відзиві на позовну заяву ТОВ "НВП "Інвест - Плюс", заперечуючи проти позову, зазначало про помилковість та безпідставність доводів позивача про наявність заборгованості з орендної плати, оскільки орендна плата у розмірі, визначеному у договорі, виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки, сплачується відповідачем у повному обсязі, що підтверджується, зокрема, довідкою про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів ДПІ у Києво - Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 25.05.2016 р. № 4147/10/10-13-23-36, тобто інформацією, наданою органом, на який покладено відповідні функції з контролю за нарахуванням та своєчасною сплатою орендної плати за користування землею, а також актом звірки № 3088-20/582 по орендній платі за землю з 01.01.2016 р. по 26.05.2016 р.
Стосовно посилань позивача на інформацію Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області від 01.03.2016 р. № 10/10-35/010/02, ТОВ "НВП "Інвест - Плюс" вказувало на залишення позивачем поза увагою здійснення реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва "Будівництво хлібопекарні та магазину в селі Віто-Поштова по вул. Боярська Києво - Святошинського району" від 14.11.2011 р. При цьому, відповідно до пункту 27 спірного договору оренди землі, орендар має право зводити у встановленому законом порядку жилі, виробничі, культурно - побутові та інші будівлі і споруди, а головною вимогою згідно умов договору є заборона зміни цільового призначення земельної ділянки, чого відповідачем не здійснювалось, а земельна ділянка використовувалась у відповідності до умов договору.
Рішенням господарського суду Київської області від 23.08.2016 р. (суддя Подоляк Ю.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "НВП "Інвест-Плюс" на користь Віто-Поштової сільської ради Києво - Святошинського району Київської області 48 060, 06 грн заборгованості зі сплати орендної плати. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 25.05.2007, укладений між ТОВ "НВП "Інвест-Плюс" та Віто-Поштовою сільською радою Києво - Святошинського району Київської області.
Задовольняючи позовні вимоги в частині розірвання договору оренди землі суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами у справі, в судовому порядку у відповідності зі статтею 32 Закону України "Про оренду землі" та статті 651 Цивільного кодексу України, у зв'язку із зміною цільового призначення спірної земельної ділянки.
За апеляційною скаргою ТОВ "НВП "Інвест-Плюс" Київський апеляційний господарський суд (судді: Тищенко О.В., Іоннікова І.А., тарасенко К.В.), переглянувши рішення господарського суду Київської області від 23.08.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 14.12.2016 р. скасував його, прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив в повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції встановив, що з 2011 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки не змінювалася, а тому посилання на довідку яка отримана позивачем № 2673/86-16 від 31.05.2016 року є помилковим, при цьому, зазначивши, що згідно пояснень позивача, нова нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки Віто-Поштовою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області не затверджувалась, рішення з цього приводу радою не приймалось, а розгляд даного питання сільською радою планується у січні 2017 року.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині розірвання договору оренди землі суд апеляційної інстанції зазначав про помилковість посилань суду першої інстанції на нецільове використання земельної ділянки, встановивши обставини, зокрема, щодо відсутності забудови на земельній ділянці, встановлення сторонами у пункті 27 спірного договору право орендаря зводити у встановленому законодавством порядку зводити жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та заборону зміни цільового призначення земельної ділянки, наданої відповідачу для здійснення його господарської діяльності.
При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, відповідачем подано до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області заяву від 03.11.2016 р. про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва "Будівництво двох одноквартирних житлових будинків в селі Віта-Поштова по вул. Боярська, Києво-Святошинського району" від 14.11.2011 року № КС 08211076846.
Віто-Поштова сільська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 р. у даній справі скасувати, а рішення господарського суду Київської області від 23.08.2016 р. залишити в силі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням та порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Скаржник вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що нова нормативна грошова оцінка земельної ділянки не затверджувалась відповідним рішенням ради, оскільки витяг Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.05.2016 року № 2673/86-16 є належним доказом зміни нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки, виданий уповноваженим органом.
Заявник касаційної скарги зазначає також про залишення апеляційним судом поза увагою використання відповідачем земельної ділянки з іншою метою, ніж та, що визначена у договорі, про що свідчать дії відповідача, зокрема, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва "Будівництво двох одноквартирних житлових будинків в селі Віта-Поштова по вул. Боярська, Києво-Святошинського району" без відповідної обов'язкової письмової згоди орендодавця. При цьому, скасування вказаної декларації про початок будівництва не впливає на наявність порушення відповідачем істотних умов договору щодо використання орендованої земельної ділянки з іншою метою.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "НВП "Інвест-Плюс", вказуючи на безпідставність доводів скаржника, просить залишити постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 р. без змін, посилаючись на те, що відповідно до вимог Закону України "Про оцінку земель" (1378-15) за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту складається технічна документація, яка затверджується сільською, селищною, міською радою, а дані про нормативну грошову оцінку оформлюються у вигляді витягу з технічної документації. Проте, в даному випадку судом апеляційної інстанції правомірно встановлено, що сільською радою не затверджувалась відповідним рішенням нормативно грошова оцінка землі, на яку посилався позивач.
ТОВ "НВП "Інвест-Плюс" також у відзиві вказує на недоведеність позивачем здійснення орендарем земельної ділянки будь - якого будівництва та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, рішенням 7 сесії 5 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "НВП "Інвест-плюс" від 19.04.2007 р., вирішено, зокрема, затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років площею 0,3538 га під розміщення хлібопекарні та магазину ТОВ "НВП "Інвест-плюс" в с. Віта Поштова, вул. Боярська та передати зазначену земельну ділянку в користування на умовах оренди під розміщення хлібопекарні та магазину ТОВ "НВП "Інвест-плюс" в с. Віта Поштова, вул. Боярська.
Пунктом 4 вказаного рішення встановлено ставку орендної плати в розмірі 1319,82 грн. на місяць, що становить 8% від нормативно грошової оцінки - 197 972, 98 грн. на рік.
Відповідно до витягу Києво-Святошинського районного відділення земельних ресурсів Київського обласного головного управління земельних ресурсів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що надається в оренду від 02.02.2007 № 1160, нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: с. Віта Поштова, Києво-Святошинського району Київської області, вул. Боярська, становить 197 972, 98 грн.
На підставі вказаного рішення сільради, 25.05.2007 р. між Віто-Поштовою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області (орендодавець) та ТОВ "НВП "Інвест-плюс" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку для розміщення хлібопекарні та магазину, яка знаходиться за адресою: с. Віта Поштова, Києво-Святошинського району Київської області, вул. Боярська, в межах населеного пункту, кадастровий номер земельної ділянки 3222481201:01:001:0054 (пункт 1 договору).
Згідно пункту 3 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3538 га (рілля). Експертна (ринкова) вартість земельної ділянки становить - 491 393 грн. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 197 972,98 грн. (п. 4 договору). Відповідно до пункту 6 договору договір укладено строком на 49 років.
Згідно пункту 7 договору оренда земельної ділянки встановлюється у розмірі, що дорівнює 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, та сплачується орендарем на рахунок орендодавця в безготівковому порядку щомісячно рівними частками протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Пунктом 8 договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.
У відповідності до пункту 10 договору орендна плата нараховується з дня укладення та підписання сторонами цього договору та вноситься частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (пункт 9 договору).
Відповідно до пункту 11 договору земельна ділянка надається в оренду із земель запасу села Віто-Поштова для розміщення хлібопекарні та магазину.
Згідно пункту 12 договору земельна ділянка надається в оренду з метою її використання орендарем для своєї господарської діяльності без зміни цільового призначення.
Цей договір набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення та його державної реєстрації в органі, що проводить його державну реєстрацію за місцем розташування земельної ділянки.
Договір оренди земельної ділянки від 25.05.2007 року посвідчений державним нотаріусом першої Київської обласної державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 1-1254, зареєстрований у Київській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що вчинено запис за № 040732900098 від 07.12.2007 року.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Віто-Поштової сільської ради Києво - Святошинського району Київської області, зокрема, про стягнення з ТОВ "НВП "Інвест - Плюс" заборгованості з орендної плати у розмірі 48 060,06 грн, з посиланням на сплату відповідачем орендної плати без врахування нормативної грошової оцінки згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 2673/86-16 від 31.05.2016 р.
Як визначено частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Орендна плата за землю відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) ).
За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").
Тобто, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
За приписами частини 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Частинами 1, 2 статті 20 вказаного Закону передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно з частиною 4 статті 23 цього Закону, рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно з пунктами 34, 35 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) .
Відповідно до положень статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Здійснюючи судовий розгляд справи, судом апеляційної інстанції було встановлено, що рішенням 3 сесії 6 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області "Про затвердження технічної документації по грошовій оцінці земель с. Віта Поштова" від 30.12.2010 року, вирішено затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель села Віта Поштова Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та прийняти до роботи для нарахування земельного податку та орендної платні за користування землею з 01.01.2011 року, яка підлягає індексації станом на 01.01.2011 року за 2010 рік.
Вказане рішення є чинним й у встановленому законом порядку незаконним не визнавалося, доказів протилежного суду не надано, а тому воно є обов'язковим до виконання на відповідній території та підлягає застосуванню при визначенні розміру орендної плати.
Відповідно до технічної документації з нормативно грошової оцінки земель села Віта Поштова Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, затвердженої зазначеним вище рішення сільради від 30.12.2010 року для с. Віта Поштова базова (середня) вартість одного квадратного метра земель на 01.01.2010 складає 99,97 грн.
У відповідності до пункту 4 рішення 7 сесії 5 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "НВП "Інвест-плюс" від 19.04.2007 р. та пункту 7 договору, орендна плата встановлюється у розмірі, що дорівнює 8 (вісім) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік. При цьому, пунктом 8 договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 165 790,68 грн та підтверджується довідкою з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № 2376 від 25.02.2011 року, яка видана Деркомземом у Києво-Святошинськогму районі Київської області. Тобто, як встановлено судом, з 2011 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки не змінювалася, нова нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки Віто-Поштовою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області не затверджувалась, рішення з цього приводу радою не приймалось, а розгляд даного питання сільською радою планується у січні 2017 року, у зв'язку з чим визнано помилковим посилання позивача та суду першої інстанції на Витяг Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.05.2016 року № 2673/86-16.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Віто-Поштова сільська рада звертаючись з позовом до суду просила розірвати договір оренди земельної ділянки від 25.05.2007, укладений між сторонами, посилаючись на приписи частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, статей 141, 143 Земельного кодексу України та положення Закону України "Про оренду землі" (161-14) , з огляду на використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням, шляхом здійснення будівництва двох одноквартирних житлових будинків, про що свідчить зареєстрована декларація про початок будівельних робіт, без відповідного письмового дозволу орендодавця.
Здійснюючи судовий розгляд справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що відповідно до пункту 11 договору оренди земельної ділянки, земельна ділянка надається в оренду із земель запасу села Віто-Поштова для розміщення хлібопекарні та магазину.
Згідно пункту 12 договору земельна ділянка надається в оренду з метою її використання орендарем для своєї господарської діяльності без зміни цільового призначення.
Відповідно до пункту 27 договору орендар має право зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
Згідно з положеннями частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
За змістом частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельною ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (2768-14) та іншими законами України.
Відповідно до статей 24 та 25 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, а орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Статтею 143 Земельного кодексу України передбачено, що підставою примусового припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Таким чином, із наведених норм діючого законодавства випливає, що підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки є саме використання орендарем землі не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, яка встановлена договором.
Пунктом 37 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідкок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Підставою для розірвання договору оренди землі в судовому порядку може бути належним чином доведений факт використання орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням, який передбачає дію - використання земельної ділянки для інших, ніж передбачено договором, цілей.
Вказана правова позиція, щодо необхідності доведення факту використання орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням, закріплена у постанові Верховного Суду України від 20.05.2015 р. № 17/5007/1093/12.
Здійснюючи судовий розгляд справи та відмовляючи у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 25.05.2007 р., судом апеляційної інстанції було встановлено, що на час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем було лише зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт № КС 08211076845 на об'єкт будівництва "Будівництво хлібопекарні та магазину в селі Віта-Поштова по вул. Боярська, Києво-Святошинського району" від 14.11.2011 року та декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва "Будівництво двох одноквартирних житлових будинків в селі Віта-Поштова по вул. Боярська, Києво-Святошинського району", при цьому, як встановлено судом та не спростовано позивачем, на орендованій земельній ділянці відсутні будь-які забудови та будівництво не проводиться, а факт реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт не свідчить про сам факт будівництва та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції ТОВ "НВП "Інвест - Плюс" 03.11.2016 р. подано до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області заяву № 0311/2016 про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва "Будівництво двох одноквартирних житлових будинків в селі Віта-Поштова по вул. Боярська, Києво-Святошинського району" від 14.11.2011 року № КС 08211076846 та встановлено факт недоведеності використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням, а відтак і наявності підстав для розірвання договору.
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає постанову суду апеляційної інстанції у даній справі такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються матеріалами справи та встановленими апеляційним судом обставинами.
Керуючись пунктом 1 статті 111-9, статтями 111-5, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 р. у справі № 911/1461/16 господарського суду Київської області залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя
Судді:
Т. Дроботова
І. Алєєва
Л. Рогач