головуючого Стратієнко Л.В. суддів Кондратової І.Д. Нєсвєтової Н.М. за участі представників: позивача: відповідача: 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міндель О.М. Тодерян В.М. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення та постанову Господарського суду м.Києва від 22 вересня 2016 р. Київського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2016 р. у справі № 910/13612/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" до 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерства оборони України Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України про стягнення 113 717,25 грн.

У липні 2016 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 113 717,25 грн. заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 р. (суддя Привалов А.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 р. (головуючий - Отрюх Б.В., судді - Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.), позов задоволено.

Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ТОВ "Рубін" 113 717,25 грн. основного боргу та 1705,76 грн. витрат по сплаті судового збору.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 28.12.2011р. між позивачем та Міністерством оборони України в особі начальника Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України Мироненка А. Г., який діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України № 220/397/д від 14.03.2011 було укладено договір № 227/ДКБ-328Буд підряду на завершення реконструкції готелю "Дністер" під 24-квартирний житловий будинок по вул. Шевченка, 46-а в м. Білгород-Дністровський Одеської області, шифр БД-46.

Згідно з пунктом 1.2 договору його предметом є виконання робіт по завершенню реконструкції готелю "Дністер" під 24-квартирний житловий будинок по вул. Шевченка, 46-а в м. Білгород-Дністровський Одеської області, загальна площа 1124 кв.м., шифр БД-46, які замовник доручає виконати генпідряднику, а генпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи.

В подальшому між позивачем та відповідачем в особі Мироненка А.Г. неодноразово укладалися додаткові угоди до вказаного договору.

Зокрема, 25.12.2012 р. було укладено додаткову угоду № 4/328, якою доповнили основний договір п.3.4 такого змісту: "У зв'язку з недостатнім фінансуванням у 2012 році та з метою запобігання затримки введення об'єкту в експлуатацію, - "Генпідрядник" здійснює оплату робіт по витратам Замовника, згідно зведено-кошторисного розрахунку вартості будівництва (глава 10 - утримання служби замовника).

"Замовник зобов'язується сплатити "Генпідряднику" витрачені кошти по витратам Замовника на підставі підтверджуючих документів - рахунків, платіжних доручень, актів виконаних робіт" (а.с.192,т.1).

Згідно додатку до цієї додаткової угоди - кошторису на виконання робіт по витратам замовника на 2012 р., ці витрати становили 23 093,96 грн. (а.с.193,т.1).

Вказані витрати підтверджені також первинними бухгалтерськими документами (а.с.32-43, 93-95, 102-104, т.1).

При підписанні сторонами додаткової угоди до договору від 30.12.2013 р. № 6/328 також знову було викладено п.3.4 основного договору у вищевикладеній редакції (лише вказано інший період - 2013 р) та підписано додаток до неї у вигляді кошторису на виконання робіт по витратам замовника на 2013 р., згідно якого ці витрати становили 51 786,04 грн. (а.с.196, 197,т.1)

Понесення цих витрат позивачем також підтверджується первинними бухгалтерськими документами (а.с.44-51, 66-92, т.1).

Також сторонами 28.04.2014 р. було підписано ще одну додаткову угоду № 7/328 до основного договору підряду, де у пункті 3.4 зазначено період 2014 р., а також підписано додаток до додаткової угоди у вигляді кошторису на виконання робіт по витратам замовника на 2014 р., згідно якого ці витрати становлять 38 837,25 грн. (а.с.199 - 200,т.1).

Понесення цих витрат позивачем підтверджується наявними у справі первинними бухгалтерськими документами (а.с.52-65, 96-98,т.1).

Загальна сума витрат - 113 717,25 грн.

Усі додаткові угоди до договору № 227/ДКБ-328Буд підряду на завершення реконструкції готелю "Дністер" під 24-квартирний житловий будинок по вул. Шевченка, 46-а в м. Білгород-Дністровський Одеської області, шифр БД-46 та кошториси, в яких визначена сума понесених підрядником витрат замовника у 2012 - 2013 роках підписана уповноваженою відповідачем на вчинення таких дій особою.

21.07.2014 року було укладено договір на виконання додаткових робіт по завершенню реконструкції готелю "Дністер" під 24-квартирний житловий будинок по вул. Шевченка, 46-а в м. Білгород-Дністровський Одеської області, шифр БД-46, відповідно до п.1.1. якого замовник доручає, а генпідрядник бере на себе зобов'язання виконати визначені даним пунктом роботи (далі - роботи) по об'єкту "Завершення реконструкції готелю "Дністер" під 24-квартирний житловий будинок по вул. Шевченка, 46-а в м. Білгород-Дністровський Одеської області, шифр БД-46".

Пунктом 3.1 договору визначено, що загальна вартість робіт, що сплачуються замовником по договору складає 84 600,00 грн., у тому числі ПДВ. Замовник сплачує витрати виконавця, пов'язані з замовленням та виготовленням документації, вказаної у п. 1.1. цього договору, протягом 10-ти банківських днів з дати надання виконавцем підтверджуючих документів (платіжних доручень, актів здачі - приймання робіт (послуг).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень, позивачем на виконання умов договору були понесені витрати на суму 113 717,25 грн.

Відповідно до пункту 2.2.2. договору замовник зобов'язаний компенсувати в повному обсязі виконавцю всі витрати, пов'язані з виконанням даного договору на підставі наданих рахунків та актів прийняття - передачі виконаних робіт.

Вказаним договором було частково продубльовано виконання позивачем додаткових робіт, що були виконані ним та прийняті згідно кошторисів до вищевказаних додаткових угод.

З листа № 16 від 02.09.2015 року вбачається, що позивач звертався до третьої особи з вимогою про сплату заборгованості в сумі 113 717,25 грн, яка була отримана 02.09.2016 року, проте третя особа вказану вимогу залишила без відповіді та задоволення (а.с.105,т.1).

Згідно актів звірки взаєморозрахунків від 01.09.2015 р., 01.04.2015 р, 19.09.2016 р. підписаних позивачем та начальником і головним бухгалтером третьої особи заборгованість відповідача перед позивачем становить 113 717,25 грн. (а.с.106,107, 202).

Також третя особа в поясненнях підтвердила наявність укладених між сторонами договорів та визнала заборгованість в розмірі 113 717,25 грн.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За умовами частини другої статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно із статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) .

Статтею 525, 526 Цивільного кодексу України (435-15) визначено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки питання відшкодування понесених підрядником витрат замовника було врегульовано лише додатковими угодами до договору підряду № 227/ДКБ-328Буд від 28.12.2001 р. (самим договором взагалі не передбачено такого обв'язку підрядника), в яких не було визначено строк здійснення такого відшкодування замовником, то суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, прийшов до правильного висновку, що перебіг позовної давності щодо заявлених вимог необхідно обчислювати з урахуванням вимог ч.2 ст. 530 ЦК України, якою передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, з урахуванням того, що вимогу позивача було отримано 02.09.2015 р., останній день оплати відповідачем понесених позивачем витрат на суму 113 717,25 грн. настав 09.09.2015 р.

Звернувшись до суду 26.07.2016 р., позивач не пропустив трирічну позовну давність і доводи відповідача в цій частині не грунтуються на матеріалах справи та вимогах закону, а тому не можуть бути підставою для задоволення касаційної скарги.

Понесення позивачем витрат у сумі 113 717,25 грн., які відповідач зобов'язувався йому компенсувати згідно умов додаткових угод до основного договору підряду повністю підтверджується вказаними вище первинними бухгалтерськими документами, а доказів про їх компенсацію відповідач суду не надав.

При цьому слід зазначити, що вказані витрати позивач брав на себе, як правило, після відповідного звернення третьої особи, що була представником відповідача (замовника) у спірних правовідносинах.

Крім того, відповідач затверджував проектно-кошторисну документацію з реконструкції об'єкта за спірним договором та порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для будівництва об'єкту, а також, відповідними довіреностями, що є в матеріалах справи, уповноважував начальника Південного управління капітального будівництва міністерства оборони України Мироненка А. Г. представляти його як замовника у спірних правовідносинах, а тому суди правильно зазначили про те, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від виконання договірного зобов'язання, та задовольнили позов.

Таким чином, доводи касаційної скарги висновків господарських судів не спростовують і підстав для скасування постановлених у справі з додержанням норм матеріального та процесуального права судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22 вересня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2016 року у справі за № 910/13612/16 - без змін.