Рішенням господарського суду Київської області від 04.07.2016 (суддя Щоткін О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 (колегія суддів у складі: Коршун Н.М. - головуючий, Зеленін В.О. і Ткаченко Б.О.), у позові відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи у частині відмови у стягненні пені, інфляційних нарахувань та 3% річних і прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити. Скаргу мотивовано порушенням господарськими судами вимог статті 617 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 599, 625, 631 Цивільного кодексу України, статей 47, 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ).

У відзиві на касаційну скаргу Підприємство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, і просить скаргу залишити без задоволення, а відповідні судові рішення - без змін.

Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

29.12.2014 Товариством (продавець) та Підприємством (покупець) укладено Договір № 2380/15-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір № 2380/15-ТЕ-17), відповідно до якого:

- продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору (пункт 1.1);

- приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (пункт 3.3);

- не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (пункт 3.4);

- оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1);

- у разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору покупець зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 7.2);

- договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 11).

На виконання умов Договору № 2380/15-ТЕ-17 Товариство поставило Підприємству природний газ на суму 31 963 110,65 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2015, 28.02.2015, 31.03.2015, 30.04.2015, 31.05.2015, 30.06.2015, 31.08.2015, підписаними повноважними представниками сторін і газорозподільної організації та скріпленими їх печатками.

Однак Підприємство свої зобов'язання з оплати отриманого природного газу виконало неналежним чином, у зв'язку з чим Товариство звернулося до суду з позовом у даній справі. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375 "Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню" (375-2015-п) затверджено Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - Порядок), відповідно до умов якого:

- обсяг заборгованості визначається надавачами послуг як різниця між фактичними витратами на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, і фактичними нарахуваннями згідно з тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, з урахуванням витрат, пов'язаних з провадженням інвестиційної діяльності, та відрахуванням сум проведених перерахунків за низькоякісні і надані не в повному обсязі послуги та трансфертів з державного та місцевих бюджетів, отриманих надавачами послуг для відшкодування різниці в тарифах, і фактично погашеної заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуг з централізованого водопостачання і водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, за рахунок субвенції, отриманої за минулі періоди (пункт 5);

- підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за електричну енергію та природний газ, згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату укладення такого договору (пункт 3).

18.12.2015 Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Броварської міської ради, управлінням житлово-комунального господарства Броварської міської ради, Підприємством та Товариством укладено договір № 526/375-в (далі - Договір № 526/375-в), предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною пунктом 16 статті 14 та статтею 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (далі - субвенція), відповідно до Порядку.

Договором № 526/375-в сторони визначили порядок проведення взаєморозрахунків, погодили перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків та послідовність виконання сторонами договору, в тому числі для погашення заборгованості за спожитий природний газ за 2015 рік за Договором № 2380/15-ТЕ-17.

Згідно з підпунктом 2 пункту 12 Договору № 526/375-в сторони домовились не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості за Договором № 2380/15-ТЕ-17.

Відповідно до пункту 17 Договору № 526/375-в сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Уклавши Договір № 526/375-в, сторони у такий спосіб змінили порядок і строки проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до Договору № 2380/15-ТЕ-17, а також відмовились від застосування штрафних та інших фінансових санкцій, передбачених останнім.

Розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядок та у строки, передбачені Договором № 526/375-в.

Підприємство перерахувало Товариству 16 000 000 грн. за поставлений у 2015 році згідно з Договором № 2380/15-ТЕ-17 природний газ, що підтверджується платіжним дорученням від 24.12.2015 № 15.

Заборгованість за поставку природного газу за Договором № 2380/15-ТЕ-17 погашалася також за рахунок субвенцій, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (20-2005-п) , на виконання якої Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Підприємством та Товариством підписані спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання від 17.11.2015 № 2388, від 15.12.2015 № 2798, від 16.02.2016 № 489 (далі - Протокольні рішення).

На виконання зазначених Протокольних рішень Підприємством сплачені Товариству кошти у таких розмірах: 1 417 200 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.11.2015 № 12; 5 488 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.12.2015 № 14; 1 836 775,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.02.2016 № 4.

Заборгованість за Договором № 2380/15-ТЕ-17 була повністю погашена до моменту звернення Товариства з позовом до суду, тому відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення з Підприємства 7 795 319,01 грн. основного боргу.

Умовами Договору № 526/375-в передбачалося не тільки надання державою коштів на погашення заборгованості, але також змінювалися порядок і строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі Договору № 2380/15-ТЕ-17.

Уклавши Договір № 526/375-в, сторони у такий спосіб змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до Договору № 2380/15-ТЕ-17.

Враховуючи повне погашення заборгованості Підприємства за Договором № 2380/15-ТЕ-17 за рахунок коштів субвенції з державного бюджету, що відбулось у порядку та строки, передбачені Договором № 526/375-в, відсутні підстави для застосування санкцій, передбачених пунктом 7.2 Договору № 2380/15-ТЕ-17 та наслідків за порушення грошового зобов`язання, встановлених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Причиною подання касаційної скарги стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з Підприємства сум "інфляційних втрат", 3% річних та пені.

Попередні судові інстанції з огляду на встановлені ними фактичні обставини справи, врахувавши той факт, що проведення розрахунків за поставлений природний газ відповідно до умов Договору № 2380/15-ТЕ-17 здійснено Підприємством у порядку та строки, передбачені у Договорі № 526/375-в, дійшли заснованого на законі висновку про відсутність як порушення відповідачем строків оплати отриманого природного газу, так і підстав для притягнення Підприємства до відповідальності у вигляді стягнення сум "інфляційних втрат", 3% річних та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за Договором № 2380/15-ТЕ-17.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.

Не може бути підставою для скасування оскаржуваних судових актів посилання скаржника на те, що "Відповідачем було виконано зобов'язання з оплати поставленого природного газу 15/2380/15-ТЕ-17 і на момент укладення Договору про організацію взаєморозрахунків № 526/375-в від 18.12.2015 борг був відсутній", оскільки Договір № 526/375-в, який, між іншим, підписано Товариством, укладено сторонами для погашення заборгованості Підприємства перед Товариством за спожитий природний газ 2015 року згідно з Договором № 2380/15-ТЕ-17.

Водночас оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, яка згідно з частиною другою статті 111-7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Київської області від 04.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 зі справи № 911/1344/16 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - без задоволення.