Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів: Ковтонюк Л.В., Могил С.К., Нєсвєтової Н.М. за участю представника товариства з обмеженою відповідальністю "Металург-Мета" - Єрьомін Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 у справі № 910/6774/16 господарського суду міста Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Металург-Мета" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 388 751, 87 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.09.2016 (суддя Усатенко І.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Металург-Мета" 375 724,71 грн. гарантійного внеску та 5635,87 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 (колегія у складі суддів: Дідиченко М.А., Жук Г.А., Мальченко А.О.) рішення господарського суду міста Києва від 15.09.2016 залишити без змін.

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016, Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 15.09.2016 як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

19.04.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Металург-Мета" звернулось з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 388 751,87 грн. суми гарантійного внеску до Фонду захисту потерпілих з урахуванням інвестиційного доходу.

В обґрунтування позовних вимог послалось на те, що в період з 03.03.1997 по 14.02.2013 (з 15.02.2013 за заявою позивача про добровільний вихід із членів Моторного (транспортного) страхового бюро України було припинено його статус асоційованого члена) акціонерне товариство "Страхова компанія "Металург", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Металург-Мета", було асоційованим членом Моторного (транспортного) страхового бюро України. Оскільки участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно ст. 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", 20.04.2012 між Моторним (транспортним) страховим бюро України та акціонерним товариством "Страхова компанія "Металург" було укладено договір про співпрацю № 062, предметом якого є співробітництво у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами страхування. Відповідно до ст. 43 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та вказаного договору позивачем було сформовано у фонді захисту потерпілих базовий гарантійний внесок, розмір якого станом на 15.02.2013 складав 861 706,04 грн. Відповідно до вимоги акціонерного товариства "Страхова компанія "Металург" (лист № 135 від 27.06.2013) щодо повернення гарантійних внесків та інвестиційного доходу відповідачем було повернуто 21.11.2013 - 92 025,33 грн. (10% залишку гарантійного внеску + інвестиційний дохід) та 28.10.2014 - 269 265,89 грн. (30% залишку гарантійного внеску + інвестиційний дохід). Відповідно до вимоги позивача (лист № 25 від 26.08.2015) повернути решту залишку гарантійних внесків з урахуванням інвестиційного доходу відповідачем було повернуто 11.09.2015 - 120 090 грн. гарантійного внеску з урахуванням інвестиційного доходу, також повідомив про те, що сума коштів - залишок гарантійного внеску страховика у Фонді захисту потерпілих (далі - ФЗП), та яка становить на 31.12.2014 - 628 287 грн. - підлягає поверненню позивачу в розмірі 120 090 грн. Позивач вважає, що відповідач безпідставно зменшив розмір гарантійного внеску страховика у ФЗП, що підлягає поверненню. Згідно з п. 3.12 Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого Протоколом Координаційної ради МТСБУ 06.12.2012 № 31/2012 встановлено, що при виході страховка зі складу МЬСБУ у зв'язку із виключенням з членів бюро, втратою статусу асоційованого члена або позбавленням членства в МТСБУ, повернення такому страховику його гарантійного внеску здійснюється в строк, визначений законом. Гарантійні внески повертаються Дирекцією МТСБУ частинами: 10% його залишку - протягом 12 місяців з дати виходу страховика із складу МТСБУ, 30% залишку - протягом 12 місяців з дати виплати першої частини і решта залишку не пізніш закінчення трирічного строку з дати виходу страховика із складу МТСБУ. Позивач надіслав відповідачу лист № 16-77 від 14.01.2016 щодо повернення залишку гарантійного внеску з урахуванням інвестиційного доходу, отриманого від розміщення гарантійних внесків. Дирекція МТСБУ повідомила позивача листом від 26.01.2016 № 5-41/2198 про те, що залишок коштів базового гарантійного внеску АТ "СК Металург" у ФЗП, що підлягає поверненню станом на 31.12.2015, становить суму 185 153,48 (з урахуванням інвестиційного доходу), 02.02.2016 позивачем було отримано частину гарантійних внесків з урахуванням інвестиційного доходу у сумі 185 153,48 грн. Посилаючись на те, що 15.02.2016 минув встановлений законодавством трирічний строк повернення гарантійного внеску захисту потерпілих з дня припинення асоційованого членства в МТСБУ, а решту суми гарантійного внеску йому так і не повернуто, позивач просив стягнути з МТСБУ залишок - 388 751,87 грн. суми гарантійного внеску до Фонду захисту потерпілих з урахуванням інвестиційного доходу.

Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача 375 724,71 грн. суми гарантійного внеску до Фонду захисту потерпілих з урахуванням інвестиційного доходу.

Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився й апеляційний господарський суд, задовольняючи позов, в рішенні від 15.09.2016 вказав про те, що згідно звіту за 4 квартал 2015 року залишок коштів позивача у фонді захисту потерпілих станом на 31.12.2015 становить 564883,89 грн., інвестиційний дохід 9021,46 грн. Згідно звіту за 1 квартал 2016 року залишок коштів позивача у фонді захисту потерпілих станом на 01.01.2016 становить 564883,89 грн. (інвестиційний дохід 9021,46 грн. не був врахований даному звіті), гарантійний внесок повернутий позивачу - 185153,48 грн., регламентні виплати 4005,70 грн., створення резерву знецінення фінансових інвестицій - 375724,71 грн., залишок на 31.03.2016 - 0,00 грн. Відповідачем повернуто позивачу згідно платіжних доручень: № 77 від 11.08.2015 на суму 120090,00 грн., № 725рв від 03.02.2016 на суму 185153,48 грн., № 7876 від 28.10.2014 на суму 269265,89 грн., № 4080 від 20.11.2013 на суму 92025,33 грн., виписки по рахунку від 20.05.2016 на суму 9021,46 грн., тобто загальна сплачена відповідачем сума становить 675 556,16 грн. Як вбачається із звіту за І квартал 2016 року сума коштів у фонді захисту потерпілих у розмірі 375 724,71 грн. була віднесена на створення резерву знецінення фінансових інвестицій. Оскільки гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих не може бути використаним за іншим призначенням, ніж метою, визначеною Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) , зокрема і для створення резерву знецінення інвестицій, тому 375 724,71 грн. безпідставно було віднесено на створення резерву знецінення фінансових інвестицій, а тому вони підлягають поверненню позивачу як залишок несплаченого гарантійного внеску.

У апеляційній скарзі на рішення господарського суду міста Києва від 15.09.2016 Моторне (транспортне) страхове бюро України вказало про те, що позивач заявив вимогу про повернення йому залишку сплачених коштів гарантійного внеску до Централізованого страхового резервного фонду резервного фонду - фонду захисту потерпілих, як на підставу вимог послався на договір № 062 від 20.04.2012 у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами, згідно підпунктів 2.1.12 та 2.1.15 якого позивач зобов'язаний був сформувати гарантійний внесок та поповнювати його на умовах, встановлених Законом (1961-15) . Також згідно пункту 2.1.16 цього договору він як страховик зобов'язався сплачувати щомісячні відрахування з премій обов'язкового страхування, страхування цивільно-правової відповідальності до фонду захисту потерпілих у розмірах, встановлених відповідно до чинного законодавства. До складу грошової суми, що є предметом позовних вимог, позивачем включено як сплачену суму гарантійних внесків, так і суму щомісячних відрахувань (базою розрахунку яких є нараховані за реалізованими полісами у звітному періоді страхові премії відповідно до звітів страховика "Про реалізацію полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", які згідно п.п. 1.2.1 Порядку персоніфікованого обліку централізованих страхових резервних фондів МТСБУ (затвердженого рішенням Президії МТСБУ від 10.02.2005, протокол № 121) обліковуються у складі активів страховика. Внутрішніми документами МТСБУ, як і положеннями чинного законодавства, не передбачено повернення страховику відрахувань з премій, які стягнув місцевий господарський суд рішенням від 15.09.2016. З урахуванням сплачених позивачем до централізованого страхового резервного фонду, а саме Фонду захисту потерпілих - сум гарантійного внеску за період з 01.01.2005 по 15.02.2013 (дата виходу з членів МТСБУ) що становлять розмір 548 599,24 грн., враховуючи внесеної позивачем як гарантійний внесок суми, сплаченої 20.03.2013 за втрачені бланки у розмірі 3030 грн., сплачений гарантійний внесок позивачем у ФЗП становить 551 629,24 грн.; що стосується тверджень місцевого господарського суду в рішенні від 15.09.2016 стосовно грошової суми 375 724,71 грн., саме про те, що відповідачем було безпідставно віднесено на створення резерву знецінення фінансових інвестицій (а тому вони підлягають поверненню позивачу як залишок несплаченого гарантійного внеску), то Вищим органом управління МТСБУ - загальними зборами членів МТСБУ прийнято рішення про визнання заборгованості ПАТ "Брокбізнесбанк" безнадійною та встановлено порядок розподілу між страховками участі, в тому числі й між тими, що вибули з членів МТСБУ, але продовжують отримувати інвестиційний дохід, у створенні резерву знецінення фінансових інвестицій, та визначено долю всіх страховиків, в тому числі й позивача у проблемному банку (протокол № 49/2016 від 31.03.2016), яким є ПАТ "Брокбізнесбанк". Згідно рішення загальних зборів членів МТСБУ (протокол № 49/2016) доручено Дирекції МТСБУ створити резерв 252 165 419,44 і відобразити його у фінансовому обліку знецінення фінансових інвестицій в ПАТ "Брокбізнесбанк" за підсумками І кварталу, відповідно до цього рішення резерв знецінення фінансових інвестицій було створено за рахунок активів, в тому числі й позивача, дольова участь якого склала 375 724,71 грн., яка складається не з гарантійного внеску, про що зазначив суд, а від відрахувань з премій цього страховика.

Апеляційним господарським судом не надано ніякої оцінки цим доводами апеляційної скарги, як і місцевим господарським судом не з'ясовано, із яких платежів формується централізований страховий резервний фонд, а саме фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, який порядок встановлено МТСБУ для обліку цих платежів за страховиком та яким чином відображається рух цих коштів у складі цього централізованого страхового резервного фонду при МТСБУ. У цьому зв'язку судами попередніх інстанцій не досліджено, із яких сум складається сума активів позивача у централізованому фонді захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, зокрема на дату припинення ним асоційованого членства страховика в МТСБУ, яку із заявленої позивачем суми позовних вимог сплачено ним в якості гарантійних внесків та яку в якості щомісячних відрахувань за реалізованими полісами, та відповідно яку із зазначених грошових сум повернуто відповідачем у зв'язку із виходом акціонерного товариства "Страхова компанія "Металург" із асоційованих членів МТСБУ; чи виконано відповідачем обов'язок щодо повернення сплачених акціонерним товариством "Страхова компанія "Металург" як членом МТСБУ коштів як гарантійних внесків до централізованого страхового резервного фонду - фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах.

З урахуванням викладеного, прийняті у справі постанова та рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України

задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 15.09.2016 скасувати, справу № 910/6774/16 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.