головуючого судді суддів Кролевець О.А., Євсікова О.О., Гольцової Л.А., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі-Прес" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2016 у справі № 910/1443/16 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі-Прес" до Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про визнання незаконними дії та стягнення 5 644 133,00 грн. за участю представників: від позивача: Максименко Я.П., Пухальська І.С., від відповідача: Архіпов О.П., Мельник Б.О., Яценко С.А.,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Профі-Прес" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (надалі - відповідач) про визнання незаконними дії відповідача щодо договірного списання грошових коштів у сумі 5 526 042,24 грн. з рахунку № 26003962493746 позивача, відкритого у ПАТ "ПУМБ", та про стягнення з ПАТ "ПУМБ" на користь ТОВ "Профі-Прес" грошових коштів у сумі 5 526 042,24 грн., пені у розмірі 118 090,76 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2016 господарський суд міста Києва позов задовольнив частково. Стягнув з ПАТ "ПУМБ" на користь ТОВ "Профі-Прес" грошові кошти у сумі 5 526 042,24 грн., 118 090,76 грн. пені. В іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2016 у справі № 910/1443/16 (колегія суддів у складі: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г., Сулім В.В.) рішення місцевого господарського скасовано повністю та прийнято нове рішення про відмову в позові.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Профі-Прес" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу та додаткові пояснення до касаційної скарги, у яких просить постанову суд апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Позивачем подано додаткові пояснення, у яких зазначено, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду - залишенню в силі.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 10.02.2017 у зв'язку з відпусткою судді Демидової А.М. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 910/1443/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.02.2017 у справі № 910/1443/16 визначено наступний склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий, Євсіков О.О., Гольцова Л.А.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 111-7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому акті, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.04.2013 ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ТОВ "Профі-Прес" (клієнт) укладено генеральний договір про відкриття акредитивів № 13.03-479/ЮР зі змінами та доповненнями, викладеними у додаткових угодах № 1 від 01.10.2013, № 2 від 25.11.2013, № 3 від 05.12.2014, № 4 від 16.04.2015.

Відповідно до п. 1.1 генерального договору № 13.03-479/ЮР від 01.04.2013 предметом цього генерального договору є порядок визначення сторонами умов акредитива, встановлення порядку відкриття акредитива та здійснення операцій за відкритим акредитивом, визначення прав та обов'язків сторін у зв'язку з відкриттям акредитива та під час здійснення операцій за відкритим акредитивом, визначення комісій та процентів, які клієнт зобов'язаний сплатити на користь банку (підтверджуючого банку/ рамбурсуючого банку/ авізуючого банку/ виконуючого банку/ фінансової компанії/ фінансуючого банку) за відкриття акредитива та за здійснення операцій за відкритим акредитивом, їх розміру та порядку сплати або порядку їх визначення в майбутньому, згідно погоджених банком заяв про відкриття акредитива; встановлення порядку відшкодування клієнтом банку всіх сум, які будуть ним сплачені/відшкодовані підтверджуючому банку/ рамбурсуючому банку/авізуючому банку/ виконуючому банку/ фінансовій компанії/фінансуючому банку за свій рахунок у зв'язку з відкриттям акредитива та здійснення операцій за відкритим акредитивом тощо.

В порядку та на умовах, передбачених цим генеральним договором та погодженими банком заявами про відкриття акредитива, банк здійснює відкриття будь-якого акредитива, який не суперечать чинному законодавству України (п. 1.2 генерального договору).

Відповідно до п. 1.3 генерального договору загальна сума акредитива складає 1 795 000,00 євро. Обов'язок банку перед бенефіціаром обмежується сплатою суми, на яку відкрито акредитив.

Згідно з п. 1 Умов відкриття акредитива, які наведені у розділі "Визначення термінів" генерального договору від 01.04.2013 року № 13.03-479/ЮР однією з умов відкриття Акредитива є укладення угод про забезпечення, а саме - договору застави рухомого майна: машин для друку.

В забезпечення виконання генерального договору від 01.04.2013 № 13.03-479/ЮР між сторонами було укладено договір застави рухомого майна № 13.03-479/3РМ від 02.04.2013 та договір застави рухомого майна № 13.03-479/3РМ-2 від 25.10.2013, згідно яких в заставу було передано обладнання ТОВ "Профі-Прес".

Посилаючись на наявність несприятливих подій, відповідачем було направлено позивачу повідомлення № КНО-61-05-1338 від 06.11.2015 про дострокове повернення кредиту, у якому зазначено, що відповідач, провівши огляд заставного майна, встановив, що виробнича діяльність позивачем не ведеться, обладнання не експлуатується, місцезнаходженням клієнта є Донецька область, м. Макіївка, тобто зона АТО, з огляду на що дані обставини викликали у банку сумніви щодо подальшого своєчасного та належного виконання зобов'язань за генеральним договором. Зазначає про наявність обставин, які свідчать про те, що задоволення вимог банку за рахунок поручителя буде ускладнене.

Листом № 73 від 13.11.2015 позивач заперечив про наявність несприятливих подій зазначивши, що незважаючи на кризу та ситуацію на сході країни товариство виконує зобов'язання перед банком.

Судами встановлено, що 22.12.2015 відповідач здійснив списання грошових коштів у загальній сумі 5 526 042,24 грн. з відкритого у банку рахунку позивача № 26003962493746, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку позивача від 22.12.2015.

Предметом даного спору є вимога позивача про визнання незаконними дій відповідача щодо договірного списання грошових коштів з рахунку позивача, та про стягнення вказаних грошових коштів та пені на користь позивача.

Задовольняючи позов в частині стягнення грошових коштів та пені, місцевий господарський суд виходив з того, що списання коштів з рахунку позивача на рахунок відповідача не було санкціоноване позивачем, відбулось поза його волею та здійснено відповідачем безпідставно.

Водночас, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем доведено настання несприятливих подій, що відповідно до умов договору дає право відповідачу вимагати дострокового погашення заборгованості за акредитивом.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 7.2.6 генерального договору від 01.04.2013 року № 13.03-479/ЮР у випадку виникнення будь-якої несприятливої події відповідно до генерального договору у банку виникає право вимагати від клієнта дострокового погашення заборгованості (її частини), що виникла після здійснення платежів за акредитивом, незалежно від настання строків сплати цих платежів за генеральним договором/погодженими банком заявами про відкриття акредитивів, в строк не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

Так, п. 6 терміну "Несприятливі події" генерального договору визначено, що несприятливою подією є настання будь-яких інших подій та обставин, які можуть мати наслідком неможливість належного виконання клієнтом своїх зобов'язань за цим генеральним договором та/або акредитивом.

Відповідно до п. 12 терміну "Несприятливі події" генерального договору в редакції додаткової угоди № 2 від 26.11.2013 до несприятливих подій віднесено в тому числі недотримання клієнтом базових економічних показників із відношення власного капіталу до валюти балансу, яке на звітну дату не повинно бути нижче ніж 20,0%.

У п. 7 терміну "Несприятливі події" визначено, що несприятливою подією є наявність інших обставин, які явно свідчать про те, що задоволення вимог банку за рахунок поручителя/майнового поручителя буде ускладнене.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання п. 7.3.8 генерального договору позивачем були подані до банку звіти про фінансовий стан за перший квартал 2014 року, перше півріччя 2014 року та 2014 рік, відповідно до яких збиток позивача склав 16,6 млн. грн., за перше півріччя 2014 - 23,4 млн. грн., а за рік - 32,8 млн. грн. Наявність офіційно задекларованого збитку у розмірі 32,8 млн. грн., що документально підтверджено в процесі розгляду справи відповідачем.

Крім того, під час розгляду справи апеляційним господарським судом також було встановлено факт наявності збитку на підприємстві та погіршення фінансових показників. Здійснений банком 21.10.2015 в рамках обслуговування боргу за генеральним договором від 01.04.2013 № 13.03-479/ЮР огляд обладнання, переданого в забезпечення, та проведена фотофіксація предмету забезпечення (обладнання) за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Тайожна, 1, свідчить про відсутність на підприємстві організованого та діючого виробничого процесу.

Згідно з наданим позивачем балансом (звіту про фінансовий стан) на 31.12.2014 співвідношення власного капіталу до валюти балансу на звітний період складає лише 0,59%, що свідчить про настання несприятливих подій, передбачених п. 12 терміну "Несприятливі події" генерального договору.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, зареєстрованим місцезнаходженням позивача є: 86125, Донецька область, м. Макіївка, вул. Леніна, 95.

Згідно з п. 2.1 договорів застави № 13.03-479/3РМ від 02.04.2013 та № 13.03-479/3РМ-2 від 25.10.2013, якими забезпечено виконання зобов'язань за генеральним договором, місцезнаходженням предметів застави також є м. Макіївка, вул. Тайожна, 1.

Відповідно до листа Служби безпеки України від 13.06.2014 № 33/2117 07.04.2014 на підставі ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" було прийнято рішення щодо проведення антитерористичної операції в Донецькій, Луганській і Харківській областях. Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 (405/2014) введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 13.04.2014. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р (1053-2014-р) було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, де в п.п. 19 п. 1 зазначено м. Макіївка. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р (1275-2015-р) було повторно затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, де в п.п. 19 п. 1 зазначено м. Макіївка. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (1085-2014-р) затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. В зазначений перелік входить і м. Макіївка.

Апеляційним господарським судом встановлено, що через знаходження виробничих потужностей позивача на території, яка не підконтрольна органам державної влади України, в межах зони проведення антитерористичної операції, позивач не здійснює господарську діяльність. Оскільки майно, надане банку в заставу, знаходиться на території, яка не підконтрольна державній владі України, то це виключає можливість звернення стягнення та задоволення вимог банку за рахунок майна заставодавця.

Враховуючи зазначене, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що наведені обставини свідчать про наявність несприятливих подій, які відповідно до умов генерального договору надають право відповідачу вимагати від позивача дострокового погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб. Договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком.

У разі, якщо кредитором за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг.

Аналогічна за змістом норма міститься у п. 6.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004 (z0377-04) , яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976 (z0377-04) .

У п. 6.6 генерального договору від 01.04.2013 року № 13.03-479/ЮР сторони дійшли згоди, що з укладанням цього договору банк набуває право, а клієнт цим безвідклично доручає банку самостійно списувати відповідні кошти в розмірі, необхідному для виконання зобов'язань клієнта, з рахунку клієнта № 26005962494442 у ПАТ "ПУМБ" м. Донецьк, код банку 334851, а також з інших рахунків, які (будуть) відкриті клієнтом в банку (поточних, депозитних та ін.).

З матеріалів справ вбачається, що відповідач реалізував право на дострокове повернення всієї суми за акредитивом.

Апеляційним господарським судом встановлено, що повідомлення про дострокове повернення кредиту від 06.11.2015 за вих. № КНО-61-05-1338 було направлено позивачу 11.11.2015, про що свідчить експрес накладна № 70027148 та лист про доставку від 11.11.2015. Факт отримання вказаного повідомлення підтверджується відповіддю на нього позивача за від 13.11.2015 року вих. № 73.

Таким чином, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за генеральним договором, відповідач змінив строк виконання зобов'язання за генеральним договором.

Таким чином, встановлені апеляційним господарським судом обставини свідчать про правомірність дії відповідача щодо списання грошових коштів з рахунку відповідача, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Доводи касаційної скарги стосуються переоцінки доказів у справі, в той час як передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскарженому судовому акті, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний господарський суд у порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізував права та обов'язки сторін, у зв'язку з чим, не вбачається підстав для зміни чи скасування законної та обґрунтованої постанови суду апеляційної інстанції.