Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Євсікова О.О., суддів Кролевець О.А., Малетича М.М., розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.11.2016 (головуючий суддя Ломовцева Н.В., судді Колядко Т.М., Татенко В.М.) на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.09.2016 (суддя Смірнов О.Г.) у справі № 908/2016/16 Господарського суду Запорізької області за позовом Комунального підприємства "Водоканал" до Приватного акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив" про стягнення 65.223,37 грн., за участю представників позивача Гриценко О.І., відповідача не з'явились,

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.09.2016 у справі № 908/2016/16, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.11.2016, позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ПАТ "Запоріжвогнетрив" на користь КП "Водоканал" додаткову плату за скид понаддоговірних об'ємів стічних вод в сумі 52.111,61 грн. В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за скид понаддоговірних об'ємів стічних вод в сумі 13.111,76 грн. відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою частково, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати в частині задоволення позовних вимог і прийняти у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 632 ЦК України, ст.ст. 4-2, 34, 43 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору не надали належної оцінки п. 7 Додаткової угоди № 1/01/07/2013 від 01.07.2013, а також тому, що позивач не надав актів обстеження водопровідних та каналізаційних систем, в яких би зазначались виявлені порушення та терміни їх усунення; акт за фактом порушення за скид понаддоговірних об'ємів не містить інформації щодо наявності представника абонента, підпису останнього чи його відмови від підписання.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 01.11.2012 між Комунальним підприємством "Водоканал" (Водоканал) та Публічним акціонерним товариством "Запоріжвогнетрив" (Абонент) укладений договір про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 86/4 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Водоканал забезпечує Абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам: Північне шосе/вул. Теплична, 22 "Б"/1 - виробничий майданчик, вул. Л. Чайкіної, 50 - будинок культури.

Відповідно до п. 5.2.2 Договору за скид стоків, перевищуючих об'єми в п. 1.3 цього Договору, а також за скид промислових стоків без дозволу Водоканалу, Абонент зобов'язаний сплатити Водоканалу за надані послуги у п'ятикратному розмірі від діючого тарифу за розрахунковий місяць, у якому було виявлено дане порушення, на підставі актів про порушенняю. Перелік документів для оформлення Водоканалом плати за скид понаддоговірних об'ємів: акт за фактом порушення, розрахунок додаткової плати, рахунок за скид понаддоговірних об'ємів, претензія.

До вказаного Договору між сторонами були підписані Додаткова угода № 1 від 15.03.2013, Додаткова угода № 1/01/07/2013 від 01.07.2013 з протоколом розбіжностей, Додаткова угода № 3 від 02.12.2013, Додаткова угода № 4 від 14.03.2014, Додаткова угода № 5 від 23.05.2014, Додаткова угода № 5 від 10.11.2014, додаткова угода № 6 від 01.07.2015, Додаткова угода № 7 від 20.10.2015, Додаткова угода № 8 від 13.05.2016.

Умовами п. 2 Договору (з урахуванням редакції додаткової угоди № 7 від 20.10.2015) визначено, що Договір укладається з 01.11.2012 по 31.12.2016. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Відносини сторін до укладання нового Договору регулюються даним Договором.

Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (z0402-02) , зареєстрованими в Мін'юсті України 26.04.2002 за № 403/6691 (далі - Загальні Правила), встановлено, що вони поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).

У пункті 2.1 Загальних Правил зазначено, що водоканали мають право, зокрема: розробляти, погоджувати та представляти на затвердження виконавчим органам рад місцеві Правила приймання стічних вод підприємств, а також зміни і доповнення до них; контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої Наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 26.04.2002 за № 402/6690 (z0402-02) (далі - Інструкція від 19.02.2002 № 37), нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів (Н) установлюються в місцевих Правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод.

Відповідно до п. 1.5 Загальних Правил на підставі цих Правил та Інструкції від 19.02.2002 № 37 (z0402-02) водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких встановлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію.

Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх підприємств, яким водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради (п. 1.6 Загальних Правил).

Відповідно до п. 2.1.2 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування міста Запоріжжя, затверджених Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 167 від 29.05.2003 (далі - Правила м. Запоріжжя), Водоканал має право проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем будь-якого абонента, приладів та пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання і т.д., та складати акти за результатами цих обстежень.

Як зазначено у п. 2.1.3 Правил м. Запоріжжя, Водоканал також має право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод у будь-який час доби без представника підприємства з участю представника відповідної компетентної організації або самостійно. Порядок та періодичність відбору проб визначає Водоканал без погодження Підприємства.

Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення, затвердженими Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 (z0936-08) (далі - Правила користування № 190), передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Пунктом 3.7 Правил користування № 190 (z0936-08) визначено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору. У разі запланованих змін у діяльності споживачів, якщо вони ведуть до зміни обсягів спожитої питної води та скиду стічних вод, споживачі в місячний термін до моменту виникнення змін надають виробнику заяву та відповідні документи для одержання додаткових технічних умов та внесення змін у договір.

Зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем (п. 5.21 Правил користування № 190 (z0936-08) ).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує про порушення відповідачем умов договору в частині скиду понаддоговірних об'ємів стічних вод та посилається на лист № 11620 від 17.11.2015, акт за фактом порушення за скид понад договірних об'ємів від 17.11.2015, рахунок № 86/4 від 17.11.2015, розрахунок додаткової плати від 17.11.2016, акти-рахунки № 86/4 від 31.03.2013, № 86/4 від 30.04.2013, № 86/4 від 28.02.2014, № 86/4 від 30.11.2014.

Як встановлено судами, 17.11.2015 представником Комунального підприємства "Водоканал" був складений акт за фактом скиду Приватним акціонерним товариством "Запоріжвогнетрив" понаддоговірних об'ємів, вказаних в п. 1.3 Договору.

Вказаним актом встановлений факт перевищення відповідачем договірних об'ємів стічних вод за період: березень 2013 року, квітень 2013 року, лютий 2014 року та листопад 2014 року, а саме що загальний обсяг понаднормативних об'ємів стічних вод, скинутих у систему водовідведення за вказаний період, становить 4122,480 м3.

Обсяги стічних вод, скинутих відповідачем в систему водовідведення, підтверджуються виписаними позивачем актами-рахунками, які підписані відповідачем.

На підставі виявлених порушень, враховуючи оплати, здійснені відповідачем за фактичним об'ємом скинутих стічних вод, позивачем був виконаний розрахунок додаткової плати за скид понаддоговірних об'ємів стічних вод в чотирикратному розмірі за період: березень 2013 року, квітень 2013 року, лютий 2014 року та листопад 2014 року, про що складено рахунок № 86/4 від 17.11.2015 на суму 65.223,37 грн.

На виконання умов договору позивач направив на адресу відповідача лист № 11620 від 17.11.2015 разом з актом про порушення, рахунком № 86/4 від 17.11.2015 та розрахунком додаткової плати. В листі позивач просив сплатити виписаний рахунок № 86/4 від 17.11.2015 в місячний термін за дати його отримання. Вказаний лист був отриманий відповідачем 25.11.2015.

Суди також встановили, що сторони, з посиланням на рішення виконкому Запорізької міської ради від 25.01.2013 за № 25 "Про затвердження лімітів споживання питної води для потреб абонентів комунального підприємства "Водоканал", вирішили Додатковою угодою № 1/01/07/2013 від 01.07.2013 внести зміни до п. п. 1.3, 1.4 Розділу 1 "Предмет договору".

Водночас, в п. 7 Додаткової угоди сторони визначили, що: "Додаткова угода набуває чинності з моменту підписання "Сторонами" та застосовується до правовідносин між ними, які виникли до її укладання, і діє до повного виконання "Сторонами" зобов'язань по договору".

Однак зазначена Додаткова угода № 1/01/07/2013 від 01.07.2013 була складена з протоколом розбіжностей, зокрема, ПАТ "Запоріжвогнетрив" запропонувало п. 7 Додаткової угоди викласти в наступній редакції: "Додаткова угода набуває чинності з 01.10.2013 і діє до повного виконання "Сторонами" своїх зобов'язань".

При цьому апеляційним судом встановлено, що Додаткова угода № 1/01/07/2013 від 01.07.2013 набула чинності саме з 01.10.2013, оскільки відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України протокол розбіжностей вважається прийнятим позивачем.

Щодо доводу скаржника про наявність п. 1 у Додатковій угоді № 1/01/07/2013 від 01.07.2013, який передбачає внесення змін до п. п. 1.3, 1.4. Розділу "Предмет договору" з 01.01.2013, судами встановлено таке.

Дійсно, п. 1 Додаткової угоди № 1/01/07/2013 від 01.07.2013 передбачає внесення змін до п. п. 1.3, 1.4 Розділу "Предмет договору" саме з 01.01.2013, однак в сукупності з п. 7 цієї угоди вказана умова діє з окремо визначеного сторонами моменту, а саме з 01.10.2013.

До того ж Рішенням виконкому Запорізької міської ради від 25.01.2013 за № 25 "Про затвердження лімітів споживання питної води для потреб абонентів комунального підприємства "Водоканал" визначено ліміти споживання води для абонентів на 2013 рік, а встановлення лімітів споживання питної води щомісячно є прерогативою сторін, про що визначено в п. 1.3 Договору.

Згідно з актом за фактом порушення за скид понаддоговірних об'ємів, вказаних в п. 1.3. Договору від 01.1.2012 № 86/4, у систему водовідведення від 17.11.2015, розрахунком, вчиненим позивачем відповідно до п. 5.2.2 Договору, нарахування за 2013 рік здійснені позивачем саме виходячи з лімітів, встановлених Додатком № 1 Додаткової угоди № 1/01/07/2013 від 01.07.2013.

Однак, враховуючи той факт, що п. 7 Додаткової угоди № 1/01/07/2013 від 01.07.2013 прийнятий в редакції відповідача, застосування лімітів об'ємів стічних вод, які визначені зазначеною додатковою угодою, можливо лише з 01.10.2013.

За таких обставин за період з березня по квітень 2013 року діяли обсяги договірних об'ємів стічних вод, визначені безпосередньо Додатком № 1 (п. 1.3) в узгодженій сторонами редакції саме при укладенні Договору.

Згідно з Додатком № 1 (п. 1.3) в узгодженій сторонами редакції при укладенні Договору договірні обсяги скиду стічних вод за об'єктом відповідача: вул. Північне шосе/вул. Теплична, буд. 22"Б"/1 за березень складають 12222 м3, за квітень складають 11640 м3.

При цьому згідно з актом-рахунком № 86/4 від 31.03.2013 фактичний обсяг скинутих відповідачем стічних вод складає 10860,12 м3 та 36,86 м3 (разом 10896,98 м3), а згідно з актом-рахунком № 86/4 від 30.04.2013 обсяг скинутих відповідачем стічних вод складає 9536,07 м3 та 36,86 м3 (разом 9572,93 м3).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів, що відповідачем не перевищені договірні об'єми скиду стічних вод за березень 2013 року та квітень 2013 року, відтак нарахування за вказаний період додаткової плати в сумі 13.111,76 грн. є безпідставним, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, а заява відповідача про застосування позовної давності не підлягає застосуванню.

Судами також встановлено, що умовами додаткової угоди № 5 від 23.05.2014, яка набрала чинності з 01.01.2014, були внесені зміни до Додатку № 1 (п. 1.3) Договору, а саме: встановлений договірний обсяг скиду стічних вод за лютий 2014 року в об'ємі 9022 м3, а за листопад 2014 року в об'ємі 101130 м3.

Відповідно до акту-рахунку № 86/4 від 28.02.2014 фактичний обсяг скинутих відповідачем стічних вод складає 9626,708 м3 та 37 м3 (разом 9663,708 м3), а відповідно до акта-рахунку № 86/4 від 30.11.2014 фактичний обсяг скинутих відповідачем стічних вод складає 12554,062 м3 та 45 м3 (разом 12599,062 м3), що перевищує договірні об'єми скиду стічних вод, узгоджені сторонами в додатковій угоді № 5 від 23.05.2014.

Зазначений акт ґрунтується на актах-рахунках № 86/4 від 31.03.2013, № 86/4 від 30.04.2013, № 86/4 від 28.02.2014, № 86/4 від 30.11.2014, в яких визначено фактичні скиди стічних вод. Зазначені акти-рахунки погоджені з відповідачем та сплачені ним. Тобто, акт від 17.11.2015 містить лише фактичне та арифметичне відображення дій відповідача у спірний період щодо понаддоговірного обсягу скиду стічних вод та, за висновком судів, є належним доказом у справі.

Враховуючи наведене, а також п. 5.2.2 Договору, п. 2.1 Інструкції від 19.02.2002 № 37 (z0402-02) , п. 8.1.2 Правил м. Запоріжжя, ст. 526 ЦК України, суди дійшли правильного висновку щодо доведеності позовних вимог в частині стягнення з відповідача додаткової плати за скид понаддоговірних об'ємів стічних вод за лютий 2014 року та листопад 2014 року в сумі 52.111,61 грн.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 20.09.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.11.2016 у справі № 908/2016/16 - без змін.