головуючого судді Ходаківської І.П., суддів Яценко О.В., Бакуліної С.В., розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" на постанову від 26.09.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 904/11198/15 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет" про визнання права користування майном

За участю представників сторін:

Від позивача - Доброгорський О.В. - дов. від 01.07.2016,

Від відповідача - Іжаківський А.О. - дов. від 21.11.2016,

Приватне акціонерне товариство "МТС Україна" звернулось з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області про визнання права користування нежитловим вбудованим приміщенням та частиною даху площею 34,14 (19,14+15,0) кв.м., розміщеним за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. XXII Партз'їзду, 11, на технічному даху 7-поверхового будинку, що перебуває на балансі Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет", який є третьою особою у справі, до 16.01.2017 включно на підставі Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 17.01.2011 № 12/02-4298-ОД.

Рішенням від 11.07.2016 господарського суду Дніпропетровської області (головуючий Петренко Н.Е., судді Воронько В.Д., Юзіков С.Г.) в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не здійснено заходів щодо страхування орендованого нерухомого майна на користь орендодавця від пожежі, залиття, протиправних дій третіх осіб, стихійних явищ та не надано відповідачу копії договору страхування, страхового полісу та копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату страхового платежу, не забезпечено пожежну безпеку орендованого приміщення, що є істотною умовою договору оренди державного майна. Також, судом враховано відсутність доказів укладання додаткової угоди щодо продовження дії спірного договору. З врахуванням листів відповідача від 19.11.2014 № 11-02-07320, від 27.11.2014 № 11-02-07516, направлених на адресу позивача, в яких зазначено про закінчення строку дії спірного договору та обов'язку позивача повернути балансоутримувачу орендоване майно, місцевий господарський суд дійшов висновку, що спірний договір припинив свою дію, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Постановою від 26.09.2016 колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі головуючого Дармін М.О., суддів: Березкіна О.В., Чус О.В. рішення від 11.07.2016 господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.

Приватне акціонерне товариство "МТС Україна" у касаційній скарзі просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст. 764 ЦК України, ст. 284 ГК України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 43 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.01.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Дніпропетровській області як орендодавцем та Приватним акціонерним товариством "МТС Україна" як орендарем укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-4298-ОД, за умовами якого позивачу надано в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - нежитлове приміщення та частину даху (далі - майно) площею 34,14 кв.м (19,14+15,0), розміщене за адресою: м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ Партз'їзду, 11, що перебуває на балансі Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет", вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 08.12.2010 і становить за незалежною оцінкою 187535,00 грн.

Згідно з п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою установки обладнання стільникового зв'язку (19,14 кв.м) та розміщення антенно-фідерних пристроїв (15,0 кв.м).

Відповідно до п. 2.2. договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у позивача права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а позивач користується ним протягом строку оренди.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (786-95-п) (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - листопад 2010 року - 4688, 38 грн.

Пунктом 5.5. договору встановлено зобов'язання позивача у разі припинення або розірвання договору повернути третій особі орендоване майно за актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати відповідачу збитки у разі погіршення стану або втрат /повної або часткової/ орендованого майна з вини позивача. Майно вважається поверненим третій особі з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, один примірник якого надається позивачем відповідачу у триденний термін з дати його підписання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на позивача.

Відповідно до п. 5.20. Договору позивач, у разі наміру продовжити строк дії договору оренди, зобов'язаний не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору оренди подати відповідачу про це заяву з документами щодо виконання умов договору оренди (дозвіл пожежників, копія договору страхування державного майна, платіжні доручення про сплату страхового платежу та ін.).

У п. 10.1. договору зазначено про те, що цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 17.01.2011 по 16.01.2012 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, повній оплаті за Договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього Договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації наданої органами державного пожежного нагляду, Договір, за заявою позивача, щодо продовження терміну дії, наданою відповідно до п. 5.20, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у Договорі.

Пунктом 10.3. Договору передбачено, що зміни і доповнення або розірвання цього Договору допускаються за взаємної згоди сторін і оформлюються додатковими угодами. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Договір може бути розірваним на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадку невиконання сторонами своїх обов'язків та в інших випадках передбачених законодавством України (п. 10.4. Договору).

За приписами п. 10.5. Договору, договір припиняє дію у разі невиконання позивачем взятого на себе зобов'язання щодо страхування орендованого майна протягом одного місяця з дати укладення Договору та зобов'язання щодо отримання дозволу або декларації органами державного пожежного нагляду.

Відповідно до п. 10.9. договору чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого майна позивачем; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутства позивача; ліквідації позивача - юридичної особи; у разі смерті позивача (якщо орендарем є фізична особа); в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

У п. 10.10. договору вказано, що всі зміни та доповнення до нього вважаються дійсними лише в тому випадку, якщо вони здійсненні в письмовій формі та підписані обома сторонами.

На виконання умов зазначеного вище договору відповідач, за узгодженням з третьою особою, передав позивачу передбачене договором майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 17.01.2011.

У зв'язку з належним виконанням позивач умов договору, термін договору було пролонговано до 16.01.2013.

Листом від 25.12.2014 № 11-12-08245 відповідач звернувся до позивача з претензією, у якій вимагав сплатити збитки та неустойку в сумі 175175,62 грн. у зв'язку з позадоговірним використанням майна та повернути орендоване майно з посиланням на те, що договір оренди є припиненим з 16.01.2013.

Звертаючись з позовом у даній справі, Приватне акціонерне товариство "МТС Україна" посилалось на те, що відповідач протягом місяця з 16.01.2013 до нього із заявою про припинення спірного договору не звертався, а відтак, на думку позивача, договір не було припинено, а дії відповідача слід розцінювати як односторонню відмову від Договору, що є порушенням ч. 1 ст. 291 ГК України та ч. 1 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

Частиною 2 статті 17 цього Закону встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Так само, зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

В той же час, суди попередніх інстанцій, зосередившись на дослідженні умов спірного договору, не врахували наведених вище приписів закону, а також не дослідили факту відсутності (наявності) заяви орендодавця протягом встановленого законом строку, у зв'язку з чим, відмова орендодавця від договору може свідчити про односторонню відмову від договору, що заборонено законом (частина 1 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Окрім того, судами попередніх інстанцій безпідставно не взято до уваги наявні в матеріалах справи заяви позивача про намір продовжити строк дії договору оренди з посиланням на відсутність доказів їх направлення відповідачу, оскільки на зворотному боці заяв є копії описів вкладення до цінного листа про направлення останніх з відтиском печатки поштової установи.

Враховуючи, що в силу статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає, що у розумінні статті 1119 названого Кодексу усі вищевикладені обставини є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у даній справі і передачі її на новий розгляд до місцевого господарського суду.

За таких обставин колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини, які стали підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, і повністю встановивши фактичні обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки, вирішити спір з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із застосуванням до спірних правовідносин відповідних норм матеріального права.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" задовольнити.

Постанову від 26.09.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду та рішення від 11.07.2016 господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/11198/15 скасувати; справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.