головуючого судді: Данилової М.В., суддів Сибіги О.М., Швеця В.О. за участю представників: позивача, відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій областіна постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2016 у справі № 37/74 господарського суду Донецької області за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Благодійного фонду "Будинок моряка" про стягнення 62311,05 грн.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулося до господарського суду Донецької області із заявою від 08.09.2016 №10-07-04904 в якій просило:

-визнати поважними причини пропуску строку для пред'явлення наказу Господарського суду Донецької області по справі № 37/74 до виконання, відновити такий строк;

-видати дублікат наказу Господарського суду Донецької області від 14.03.2011 по справі № 37/74.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.09.2016 (суддя Харакоз К.С.) у задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про видачу дубліката наказу Господарського суду Донецької області по справі № 37/74 та відновлення пропущеного строку для його пред'явлення до виконання - відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2016 (головуючий суддя Зубченко І.В., судді Колядко Т.М., Марченко О.А.) апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області задоволено частково, ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.09.2016 скасовано. У задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про видачу дубліката наказу Господарського суду Донецької області по справі № 37/74 та відновлення пропущеного строку для його пред'явлення до виконання - відмовлено.

Підставою для часткового задоволення апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області стало те, що суд першої інстанції при розгляді заяви про видачу дубліката наказу Господарського суду Донецької області по справі № 37/74 та відновлення пропущеного строку для його пред'явлення до виконання неналежним чином повідомив фонд про розгляд справи.

Разом з тим, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про видачу дубліката наказу Господарського суду Донецької області по справі № 37/74 та відновлення пропущеного строку для його пред'явлення до виконання відсутні.

Не погоджуючись із вищевказаною постановою Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою в якій посилається на неналежне дослідження судами попередніх інстанцій всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до порушення норм матеріального та процесуального права.

В прохальній частині касаційної скарги Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2016 в частині відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу та відновлення пропущеного строку для його пред'явлення до виконання, та прийняти в цій частині нове рішення, яким заяву задовольнити, в іншій частині постанову залишити без змін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Швець В.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.01.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Сторони про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте, не скористалось правом присутності своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції 08.02.2017.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступне.

Так, рішенням Господарського суду Донецької області від 14.03.2011 (повний текст підписано 15.03.2011) у справі № 37/74 позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Маріупольського благодійного фонду "Будинок моряка" про стягнення неустойки в розмірі 62311,05 грн. були задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Маріупольського благодійного фонду "Будинок моряка" на користь державного бюджету суму неустойки в розмірі 62311,05 грн., державне мито в сумі 623,11 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Судами встановлено, що на виконання зазначеного рішення 29.03.2011 Господарським судом Донецької області були видані відповідні судові накази.

14.09.2016 до Господарського суду Донецької області надійшла заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу.

У відповідності до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Згідно зі статтею 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

Частиною 1 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" визначено строк пред'явлення наказу до виконання - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

За приписами статті 119 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Згідно зі статтею 53 Господарського процесуального кодексу України пропущений процесуальний строк може бути відновлений судом лише з поважних причин. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.

У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідно до даних Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" наказ про примусове виконання рішення суду по справі № 37/74 був виданий 29.03.2011, а оскільки відповідно до статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" наказ був дійсний для пред'явлення до виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили, граничний термін пред'явлення такого наказу до виконання - до 29.03.2012.

Як вбачається із заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, поважність пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання стягувач обґрунтовує тим, що за Розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації № 590 від 29.07.2014 для забезпечення безперервного виконання функціональних обов'язків Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області було тимчасово організовано роботу у м. Маріуполі, а у період перебування позивача за тимчасовим місцем розташування в м. Маріуполі стало відомо про захоплення невідомими особами адміністративної будівлі в м. Донецьку за адресою реєстрації стягувача.

У матеріалах справи наявна довідка Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області № 10-07-04903 від 08.09.2016, зі змісту якої вбачається, що наказ Господарського суду Донецької області від 29.03.2011 по справі № 37/74 було втрачено в зв'язку із захопленням адміністративної будівлі за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, б.97 (адреса реєстрації позивача) невідомими озброєними особами.

Дійсно, відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 (405/2014) в деяких населених пунктах на територіях Донецької та Луганської областей розпочата антитерористична операція.

Згідно з затвердженим Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, місто Донецьк є місцем проведення антитерористичної операції.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій вірно зауважено, що початок проведення антитерористичної операції, переміщення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до м. Маріуполя та захоплення адміністративної будівлі позивача у м. Донецьку відбулися у 2014 році, про що разом з іншим зазначає стягувач в своїй заяві, тобто через 2 роки після спливу строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

З викладеного слідує, що в період між видачею наказу (29.03.2011) та граничним строком для пред'явлення його до виконання (29.03.2012) у позивача була можливість направити наказ до виконавчої служби. Наявність об'єктивних причин, які б унеможливлювали вчинення відповідних дій, скаржником не доведена. Посилання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на те, що пропуск строку відбувся незалежно від його волі та добросовісних намірів, судами попередніх інстанцій правомірно не прийнято, адже відсутні належні та допустимі докази.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду із заявою про видачу дубліката наказу лише 14.09.2016, а граничний термін пред'явлення наказу по справі № 37/74 до виконання встановлений до 29.03.2012, підстави для видачі дубліката наказу відсутні.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про видачу дубліката наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Відповідно до приписів статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, адже доводи викладені у скарзі не були належним чином підтверджені скаржником.

Таким чином, оскільки судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято ухвалу та постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у колегії суддів відсутні підстави для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2016 у справі № 37/74 господарського суду Донецької області залишити без змін.