головуючого судді: Данилової М.В., суддів Сибіги О.М., Швеця В.О. за участю представників: позивача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) відповідача Семеренко С.О. дов. 22б/20-19 розглянувши матеріали касаційної скарги Міського комунального підприємства "ОСНОВАНІЄ" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.11.2016 у справі № 908/1602/16 Господарського суду Запорізької області за позовом Міського комунального підприємства "ОСНОВАНІЄ" до Концерну "Міські теплові мережі" про стягнення 1038914,06 грн.

Міське комунальне підприємство "ОСНОВАНІЄ" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Концерну "Міські теплові мережі" про стягнення заборгованості за договором № 2/2-1580М про надання послуг прийому та обробки вхідних дзвінків споживачів від 30.04.2013 у сумі 547167,52 грн.

Заявою від 20.07.2016 позивач уточнив позовні вимоги та просив суд збільшити період та суму до стягнення заборгованості за договором про надання послуг прийому та обробки вхідних дзвінків споживачів № 2/2-1580М від 30.04.2013. Тобто, позивач вказував такий період стягнення заборгованості, як з вересня 2014 року по червень 2016 року включно та заявляв суму стягнення в розмірі 1038914,06 грн. Заява позивача про збільшення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.(т.2, а.с. 39).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.08.2016 (суддя Топчій О.А.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Концерну "Міські теплові мереж" на користь Міського комунального підприємства "ОСНОВАНІЄ" основний борг у сумі 1038914,06 грн. та судовий збір в розмірі 15583,71 грн.

За апеляційною скаргою Концерну "Міські теплові мережі" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.11.2016 (головуючий суддя Чернота Л.Ф., судді Попков Д.О., Радіонова О.О.) скасоване частково. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з Концерну "Міські теплові мережі" на користь Міського комунального підприємства "ОСНОВАНІЄ" основний борг у сумі 438914,06 грн. та судовий збір у розмірі 6583,71 грн.

У стягненні суми основного боргу у розмірі 600000,00 грн. відмовлено.

Стягнуто з Міського комунального підприємства "ОСНОВАНІЄ" на користь Концерну "Міські теплові мережі" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 17142,10 грн.

Не погоджуючись із прийнятою постановою Міське комунальне підприємство "ОСНОВАНІЄ" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.11.2016 та прийняти нове рішення, яким залишити рішення господарського суду Запорізької області від 16.08.2016 в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, 231, 232, 253, 258, 509, 510, 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України (435-15) .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Швець В.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.01.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

31.01.2017 від Концерну "Міські теплові мережі" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.02.2017 вищевказане клопотання було задоволено, судове засідання проходило в режимі відеоконференції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача та присутнього в режимі відеоконференції 08.02.2017 представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 30.04.2013 між Міським комунальним підприємством "ОСНОВАНІЄ" (виконавець) та Концерном "Міські теплові мережі" (замовник), було укладено договір № 2/2-1580М про надання послуг прийому та обробки вхідних дзвінків споживачів.

Згідно пункту 2.1 договору виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги з прийому, систематизації, обліку, обробки, передачі інформації, ведення статистики, звітності, аналізу звернень та скарг споживачів, забезпечення зворотного зв'язку щодо усунення причин звернення замовником шляхом забезпечення прийому вхідного потоку запитів (дзвінків) споживачів та передачі їх замовнику. З метою виконання умов даного договору, виконавець надає замовнику облікові записи (аккаунти) та необхідної частину скомпільованої робочої версії ПК, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх згідно умов даного договору.

Пунктом 4.2.7 договору передбачено, що виконавець має право надавати замовнику акти наданих послуг до 5 числа місяця наступного за звітним, та за вимогою замовника, звіт виконавця щодо детального переліку наданих послуг.

Замовник зобов'язаний своєчасно прийняти та оплатити послуги виконавця в розмірі і терміни, визначені цим договором (пункт 4.3.1).

Відповідно до пункту 4.3.2 замовник зобов'язується розглянути та підписати протягом п'яти днів, з моменту отримання, акти виконаних робіт виконавця. У разі відсутності протягом даного строку мотивованих письмових зауважень до акта наданих послуг замовника, послуги вважаються такими що надані виконавцем у повному обсязі та прийняті замовником без зауважень.

Матеріали справи містять додаток № 1 до договору № 2/2-1580М від 30.04.2013 про надання послуг прийому та обробки вхідних дзвінків споживачі, а саме протокол узгодження ціни, яким сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни за послуги прийому та обробки вихідних дзвінків споживачів в сумі: 70000,00 грн., в т.ч. ПДВ (т.1, а.с.14).

Вартість послуг відповідно до розділу 5 договору, в редакції додаткової угоди від 01.07.2013 визначається в протоколі узгодження договірної ціни, що є невід'ємною частиною цього договору і становить 80000,00 грн. в т. ч. ПДВ. Оплата здійснюється Замовником щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця, визначеного у реквізитах цього договору та/або акті виконаних робіт.(т.1, а.с. 15).

Відповідно до пункту 6.1 договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014. Цей Договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін або з ініціативи Виконавця за письмовим повідомленням не менш ніж за один місяць або в порядку, встановленому чинним цивільним законодавством (п. 6.2 договору).

Згідно з пунктом 6.3 договору передбачено, якщо жодна зі сторін не заявить про своє бажання розірвати цей договір за 30 днів до закінчення терміну його дії, то цей договір вважається пролонгованим на тих же умовах і на той самий строк.

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що у даному випадку між сторонами склалися правовідносини щодо надання послуг.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було заявлено позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог за період з вересня 2014 року по червень 2016 року.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач свої зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі, а відтак суд визнав вимоги позивача щодо стягнення несплаченої суми основної заборгованості в розмірі 1038914,06 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Апеляційний господарський суд, не погоджуючись із висновком місцевого господарського суду встановив, що Концерн "Міські теплові мережі" направив Міському комунальному підприємству "Основаніє" лист № 6201/19 від 30.11.2015 "Про розірвання Договору про надання послуг прийому та обробки вхідних дзвінків споживачів", в якому вказав, що на підставі пункту 6.3 договору договір не є пролонгованим на тих же умовах і на той самий строк. Тобто відповідач повідомив позивача про припинення дії договору за 30 днів до закінчення терміну його дії.(т.1, а.с. 36).

Копія вищевказаного листа, яка надана суду містить штамп загального відділу Міського комунального підприємства "Основаніє" від 01.12.2015 №15600/01-05, що свідчить про обізнаність позивача.

Відповідно до частини 2 статті 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється у разі його розірвання.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.(частини 1, 2 статті 188 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Виходячи із наведених норм права та матеріалів справи, апеляційним судом вірно встановлено, що дія договору № 2/2-1580М від 30.04.2013 припинена з 01.01.2016, а відтак позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором в період з січня 2016 по червень 2016 року у розмірі 480000,00 грн. колегія суддів апеляційного суду правомірно визнала безпідставними та необґрунтованими.

У подальшому, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було частково здійснено розрахунки, шляхом проведення взаємозаліку між сторонами, що підтверджується актами заліку взаємних вимог від 31.10.2014, від 22.09.2015, від 28.04.2016, від 26.01.2016, від 22.09.2015, від 22.09.2015, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи (т.1,а.с.30, 31, 32, 33, 34, 35).

Колегія суддів апеляційного суду, перевіривши матеріали справи дійшла висновку, що сторони проводячи взаємозалік не визначили періоди, а визначили лише суми, за якими здійснено залік взаємних вимог.

Позивачем було направлено акти надання послуг та рахунків на оплату за період з січня 2016 року по квітень 2016 року відповідно до пункту 4.3.2 договору, проте суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що оскільки з 01.01.2016 термін дії договору № 2/2-1580М про надання послуг прийому та обробки вхідних дзвінків споживачів від 30.04.2013 припинився то і заборгованості за вказаний період не може бути.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надіслано відповідачу лист-вимогу № 6155/01-05 від 19.05.2016 про сплату заборгованості за даним договором на суму 878914,06 грн. за період з вересня 2014 року по квітень 2016 року включно (т.1, а.с 44). Також, в матеріалах справи наявна відповідь № 3221/20-11 від 14.06.2016 на дану вимогу, відповідно до якої Концерном "Міські теплові мережі" запропоновано МКП "Основаніє" розрахуватись з поточними боргами, звернувшись до Запорізької міської ради з питанням про можливість виділення фінансової підтримки для погашення заборгованості (т.2, а.с.123).

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525, 526 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судова колегія апеляційного суду не погодилась з розрахунком заборгованості згідно договору № 2/2-1580М від 30.04.2013, (т.2, а.с. 40), який позивач надав разом із заявою про уточнення позовних вимог б/н від 20.07.2016 (за період з січня 2015 року по грудень 2015 року) з огляду на те, що пунктом 4 додаткової угоди від 01.07.2013 до договору № 2/2-1580М передбачено, що додаткова угода набуває чинності з 01.07.2013 і діє до 31.12.2014, а відтак в подальшому, розрахунки слід здійснювати на умовах протоколу узгодження ціни станом на 30.04.2013.

Виходячи із наведеного апеляційна інстанція дійшла висновку про те, що позивачем було заявлено завищену оплату за послуги, надані протягом 2015 року з розрахунку 80000,00 грн. щомісячно(замість 70000,00 грн.), що складає 120000, 00 грн., а тому суд в цій частині правомірно відмовив у позові.

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів апеляційного суду дійшла вірного висновку про те, що рішення суду першої інстанції є правомірним лише в частині задоволення позовних вимог у розмірі 438914,06 грн. за період з вересня 2014 року по грудень 2015 року.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи те, що доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі зводяться до переоцінки доказів, судова колегія вважає їх непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою скасовано рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення 600000,00 грн. з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у позові, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу Міського комунального підприємства "ОСНОВАНІЄ" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.11.2016 у справі № 908/1602/16 господарського суду Запорізької області залишити без змін.