головуючого Короткевича О.Є. (доповідач у справі), суддів Полякова Б.М., Удовиченка О.С. розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Чорноморська перлина" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 року у справі Господарського суду № 916/2044/13 Одеської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтотехніка центр" про визнання банкрутом, Представники сторін в судове засідання не з'явилися.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2016 року у справі № 916/2044/13 (судді: Лашин В.В. - головуючий, Воронюк О.Л., Величко Т.А.) у прийнятті апеляційної скарги приватного підприємства "Чорноморська перлина" на постанову Господарського суду Одеської області від 18 грудня 2013 року відмовлено.

Не погоджуючись із винесеною судом апеляційної інстанції ухвалою, скаржник приватне підприємство "Чорноморська перлина" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2016 року та скерувати справу до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судами норм процесуального права, зокрема, ст. 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.08.2013 року було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Спецавтотехніка Центр" за заявою боржника.

Ухвалою місцевого суду від 18.10.2013 р. затверджено реєстр вимог кредиторів до складу якого включені Санаторій "Одеса" СБ України; ПАТ "УкрСиббанк"; ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"; ОСОБА_6

Постановою Господарського суду Одеської області від 18.12.2013 р. ТОВ "Спецавтотехніка Центр" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, в зв'язку з чим опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом в газеті "Голос України" "№ 1 (5751) від 03.01.2014.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги ПП "Чорноморська перлина", суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки скаржник не набув у встановленому законом порядку статусу кредитора та не є іншим учасником справи про банкрутство, останній позбавлений права апеляційного оскарження прийнятої у справі постанови про визнання банкрутом відповідно до положень ст. 91 ГПК України.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Так, нормами ч. 1 ст. 91 ГПК України передбачено право на апеляційне оскарження судового рішення, що не набрало законної сили особою, яка не брала участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому ГПК України (1798-12) , з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (2343-12) .

В силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Учасниками провадження у справі про банкрутство, згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, є сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут)), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Між тим, стаття 1 Закону про банкрутство передбачає, що кредитор - це юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вказаний вище перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

В обґрунтування наявності права на звернення з апеляційною скаргою ПП "Чорноморська перлина" посилалося на те, що у червні 2013 року скаржник надавав послуги боржнику з розповсюдження рекламної продукції, просування ТОВ "Спецавтотехніка Центр" на ринку, а також з проведення аналітичної роботи та моніторингу конкурентних переваг серед інших представників галузі авторинку. При цьому скаржник зазначав, що судом не враховано кредиторських вимог останнього до боржника в сумі 5 000,00 грн.

Необхідно зазначити, що виходячи з аналізу норм ст.ст. 10, 11 Закону про банкрутство, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу кредитора - сторони ( учасника провадження у справі про банкрутство) з моменту визнання її грошових вимог до боржника, а також надання правової оцінки змісту вказаних вимог господарським судом та прийняття відповідної ухвали.

Однак, судом апеляційної встановлено, що заявник апеляційної скарги ПП "Чорноморська перлина" із заявою до боржника з кредиторськими вимогами не звертався, у встановленому порядку статусу учасника справи про банкрутство не набув, доказів щодо порушення прав та вирішення питання про права та обов'язки останнього не надав.

Таким чином, заявник не набув у встановленому порядку статусу учасника справи про банкрутство, тому на момент звернення з апеляційною скаргою був позбавлений можливості оскаржити судові рішення у справі про банкрутство.

Крім того, при зверненні з апеляційною скаргою приватним підприємством "Чорноморська перлина" не доведено, а з матеріалів справи не вбачається, що оскаржуваною постановою місцевого суду вирішено питання про його (скаржника) права та обов'язки.

Так, слід зазначити, що судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.

Отже, у зв'язку з викладеним та враховуючи аналіз норм законодавства щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 10, 11 95 Закону про банкрутство, касаційна інстанція погоджується з твердженнями суду апеляційної інстанції, що скаржник на момент звернення з апеляційною скаргою не набув статусу кредитора товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтотехніка Центр" або іншого учасника, відтак, не є стороною у даній справі про банкрутство у розумінні норм ст. 1 Закону про банкрутство, а оскаржувана в апеляційному порядку постанова про визнання боржника банкрутом не стосується його прав та обов'язків, а тому скаржник не мав права апеляційного оскарження прийнятої у справі постанови відповідно до положень ст. 91 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів підтримує висновок апеляційного господарського суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги приватного підприємства "Чорноморська перлина" на постанову Господарського суду Одеської області від 18 грудня 2013 року у справі № 916/2044/13.

Враховуючи наведені вище обставини, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2016 року слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.