розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Прилуцьке лісове господарство" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 у справі Господарського суду № 927/848/16 Чернігівської областіза позовом заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Крупичпільської сільської ради Ічнянського району Чернігівської областідодержавного підприємства "Прилуцьке лісове господарство" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача державна екологічна інспекція у Чернігівській області про відшкодування збитків у сумі 35 176,09 грн.,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились; відповідача: Полонська Ю.В., дов. від 26.09.2016 № 307; третьої особи: не з'явились; прокуратури: прокурор відділу ГПУ Кравчук О.А., посв. від 01.08.2016 № 043796;

У вересні 2016 року заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Крупичпільської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою, у якій просив стягнути з державного підприємства "Прилуцьке лісове господарство" (далі - ДП "Прилуцький лісгосп") 35 176,09 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу шляхом її перерахування одержувачам: 10 552,82 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України; 17 588,04 грн. на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Крупичпільської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області та 7 035,23 грн. до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету.

Позовні вимоги прокурор, посилаючись на норми Конституції України (254к/96-ВР) , Цивільного кодексу України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ), Бюджетного кодексу України (2456-17) , Лісового кодексу України (3852-12) та Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) , обґрунтовував тим, що відповідач, як постійний лісокористувач масиву вид. 26 кв. 80 неподалік с. Крупичполе Ічнянського району, не забезпечив охорону і збереження лісових насаджень, в зв'язку з чим на вказаному масиві 23.02.2016 невстановленими особами було зрубано 3 сироростучих дерева дуба звичайного, чим заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу в сумі 35 176,09 грн., яку прокурор просив стягнути з відповідача.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.10.2016 (суддя Бобров Ю.М.) позовні вимоги прокурора задоволено. Стягнуто з ДП "Прилуцьке лісове господарство" 35 176,09 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу шляхом її перерахування одержувачам: 10 552,82 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України; 17 588,04 грн. на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Крупичпільської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області та 7 035,23 грн. до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 (колегія суддів: Сітайло Л.Г., Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.) рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.07.2016 залишено без змін.

Рішення мотивовані обґрунтованістю вимог прокурора, викладених у позовній заяві.

ДП "Прилуцьке лісове господарство" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 і рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.10.2016 та постановити нове рішення про відмову в позові. Викладені у касаційній скарзі вимоги ДП "Прилуцьке лісове господарство" обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи ст. 1166 ЦК України та ст.ст. 19, 66, 86, 89, 107 Лісового кодексу України, зазначаючи про відсутність вини ДП "Прилуцьке лісове господарство" у заподіяній навколишньому природному середовищу шкоді.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга ДП "Прилуцьке лісове господарство" не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- 23.02.2016 при обході лісового масиву вид. 26 кв. 80 неподалік с. Крупичполе Ічнянського району, посадовим и особами ДП "Прилуцький лісгосп" виявлено незаконну порубку невстановленими особами 3 сироростучих дерев дуба звичайного, на підставі чого складено Акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства;

- 24.02.2016 ДП "Прилуцький лісгосп" заявою повідомив Ічнянське відділення поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області про виявлення вказаного правопорушення лісового законодавства;

- 26.04.2016 держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області виконано розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного знесення дерев дуба невстановленими особами у кв. 80 вид. 26 Ічнянського лісництва ДП "Прилуцьке лісове господарство", виявленого 23.02.2016, неподалік с. Крупичполе Ічнянського району Чернігівської області по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 (665-2008-п) (додаток № 1), згідно якого загальна сума заподіяної шкоди, з урахуванням індексації, становить 35 176,09 грн.;

- 06.06.2016 постановою старшого слідчого СВ Ічнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, кримінальне провадження внесене 25.02.2016 до ЄРДР за № 12016270120000101, закрито у зв'язку з відсутністю в діянні ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 Кримінального кодексу України;

- згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у постійному користуванні ДП "Прилуцький лісгосп", на підставі розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації № 397 від 23.09.2013, знаходиться земельна ділянка площею 30,2752 га для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг, що розташована за адресою: Чернігівська обл., Ічнянський р., с/рада Крупичпільська;

- пунктами 2.1, 2.2.6 Статуту ДП "Прилуцьке лісове господарство" визначено, що підприємство створено з метою, зокрема, ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, а основними напрямками діяльності підприємства є, зокрема, охорона лісів та захист лісонасаджень від незаконних порубів;

- підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім належним йому майном згідно з чинним законодавством (п.п.3.5 Статуту).

Приписами частини другої ст. 19 Лісового кодексу України встановлено, що постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Статтею 63 Лісового Кодексу України унормовано, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень (пункт п'ятий ст. 64 Лісового кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів, відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом.

Положеннями ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається з протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів складу правопорушення виключає відповідальність особи за завдану майнову шкоду.

При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства, слід виходити з того, що обов'язки із забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання обов'язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних порубок дерев.

Таким чином, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а також постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Протиправна бездіяльності таких осіб полягає у незабезпеченні працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев невстановленими особами.

Встановивши, що вирубку дерев було здійснено на території де ДП "Прилуцький лісгосп" є постійним лісокористувачем, одним з основних напрямків діяльності якого є охорона лісів і захист лісонасаджень від незаконних порубів, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду в сумі 35 176,09 грн. внаслідок бездіяльності відповідача та недотримання ним вимог ст.ст. 19, 63, п. 5 ст. 64, ст.ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України та п. 2.1 Статуту ДП "Прилуцьке лісове господарство", що є підставою для покладення на нього обов'язку здійснити на підставі статті 1166 ЦК України відшкодування шкоди шляхом перерахування до спеціального фонду Державного бюджету України 10 552,82 грн.; на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Крупичпільської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області 17 588,04 грн. та до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету 7 035,23 грн., що відповідає положенням пункту сьомого частини третьої ст. 29 та пункту четвертого частини першої ст. 69-1 Бюджетного кодексу України та частині другій ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Доводи касаційної скарги про відсутність вини ДП "Прилуцьке лісове господарство" у заподіянні навколишньому природному середовищу шкоди в сумі 35 176,09 грн. у зв'язку з незаконною порубкою 23.02.2016 невстановленими особами 3 сироростучих дерев дуба звичайного, не заслуговують на увагу суду, оскільки як вже було зазначено вище майнову шкоду було завдано саме внаслідок бездіяльності відповідача на якого, як на постійного лісокористувача, законом покладено обов'язок здійснювати охорону лісів і захист лісонасаджень від незаконних порубів.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 і рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.10.2016 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги ДП "Прилуцьке лісове господарство" зводяться до переоцінки доказів та не спростовують висновків господарських судів першої та другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 та 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу державного підприємства "Прилуцьке лісове господарство" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 у справі № 927/848/16 Господарського суду Чернігівської області - без змін.