Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Коробенка Г.П. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі № 910/1015/16 Господарського судуміста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксепт - Буд" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання недійсним рішення комісії за участю представників: позивача Хіміч Б.С. - предст. дов. від 01.01.2017; відповідача Жовтун О.В. - предст. дов. від 03.10.2016;

25.01.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Буд" подало до господарського суду позов до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання недійсним рішення комісії з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією № 39691 від 04.02.2015, що оформлене протоколом № 77 від 18.01.2016. Позов обґрунтовано порушенням відповідачем при здійсненні розрахунку Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (z0782-06) та невідповідністю зафіксованого актом порушення, оформленого засіданням комісії протоколом про порушення № 77 від 18.01.2016 фактичним обставинам, умовам укладеного сторонами договору та вимогам пунктів 6.41, 6.42 Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) від 31.07.1996 № 28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (z0417-96) (зі змінами).

Відповідач проти позову заперечив, вказав, що представники постачальника електроенергії дотримались вимог чинного законодавства, умов договору при складанні акта та протоколу комісії з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією № 39691 від 04.02.2015, а також наведених Правил та Методики.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 (суддя Ярмак О.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 (судді Майданевич А.Г. - головуючий, Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.) рішення господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю, визнано недійсним рішення комісії Публічного акціонерного товариства "Київенерго" з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією № 39691 від 04.02.2015, оформлене протоколом № 77 від 18.01.2016.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та залишити в силі рішення господарського суду. Касаційну скаргу обґрунтовано порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: в порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції не в повному обсязі дослідив та не надав належної оцінки доказам, наявним у матеріалах справи щодо порядку проведення перевірки та складання акта, висновки апеляційного суду щодо безпідставного визначення коефіцієнту використання електрообладнання за умов ненадання доступу споживачем представникам постачальника до електрообладнання на рівні 0,75 Кв суперечать приписами пункту 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (z0782-06) , суд невірно застосував норми Методики, не врахував обставин, встановлених у висновку експерта від 18.11.2015, чим фактично звільнив позивача від відповідальності за допущене порушення.

Позивач у судовому засіданні та у відзиві заперечив доводи касаційної скарги; відповідач доводи касаційної скарги підтримав у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 22.05.2013 Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Буд" (споживач) уклали договір про постачання електричної енергії № 73404, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною.

04.02.2015 представники Публічного акціонерного товариства "Київенерго" провели позапланову перевірку, за результатами якої склали акт про порушення № 39691. За наслідками проведення Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром експертного дослідження пломб №№ 74550894, 74550475, сформовано висновок, відповідно до якого в наданих на дослідження двох номерних пломбах №№ 74550894, 74550475 є сліди стороннього втручання.

На підставі вказаного вище акта про порушення № 39691 від 04.02.2015 комісія з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією та умов договорів про постачання електричної енергії і нарахувань ПАТ "Київенерго" прийняла рішення, оформлене протоколом № 77 від 18.01.2016, провести нарахування згідно з пунктами № 2.5, 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ (z0417-96) , період нарахування з 19.12.2014 по 04.02.2015, всього до сплати за недовраховану електроенергію у сумі 150095,02 грн, за послуги, що надаються споживачу у зв'язку з приведенням обліку до вимог нормативних документів, позапланової технічної перевірки, експертизи, тощо у сумі 1013,04 грн.

На виконання рішення відповідач виставив позивачу рахунок від 18.01.2016 на оплату № 73404015/акт 39691 на суму 150095,02 грн, який разом з розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку, були передані відповідачу.

Не погоджуючись з рішенням комісії, позивач звернувся до суду із вимогами про визнання недійсним рішення комісії.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд вказав, що факт недопущення представників відповідача для перевірки інформації позивач не спростував, відтак, враховуючи недопуск працівників постачальника електроенергії при прийнятті комісією рішення з розгляду акта про порушення, оформленого протоколом № 77 від 18.01.2016, відповідач правомірно, відповідно до положень Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (z0782-06) , визначив потужність, тривалість роботи струмоприймачів, коефіцієнт вирахування обладнання та період нарахування заборгованості.

Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, натомість, вказав, що рішення не відповідає вимогам Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (z0782-06) , оскільки у складеному відповідачем акті, та як наслідок розгляду зафіксованого актом порушення, посвідченого протоколом рішення, при проведенні розрахунків допущено ряд суттєвих помилок та недоліків, не зафіксовано належним чином недопуску відповідача до електрообладнання, дати такого недопуску, в зв'язку з чим невірно визначено коефіцієнт розрахунку, допущено помилки при розрахунку належної до сплати суми через неврахування коштів, сплачених позивачем в період з грудня 2014 по лютий 2015 року.

Судова колегія зазначає, що взаємовідносини, які виникають в процесі купівлі-продажу електричної енергії між виробниками, постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) та Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) від 31.07.1996 № 28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (z0417-96) (зі змінами).

Згідно з частиною першою статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. За частиною першою статті 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною третьою статті 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, порушення правил охорони електричних мереж, порушення правил користування енергією.

Відповідальною за технічний стан засобів обліку, згідно пункту 3.2. ПКЕЕ (z0417-96) , є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (пункт 3.3. ПКЕЕ (z0417-96) ).

Пунктом 6.40 Правил користування електричною енергією (z0417-96) (далі - ПККЕ) визначено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (z0782-06) .

Пунктами 3.16, 3.17 Правил користування електричною енергією, встановлюється порядок опломбування засобів обліку інших пристроїв і місць, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку, згідно з яким підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією та оформляється актом про пломбування.

Відповідно до частини першої пункту 6.42 Правил користування електричною енергією (z0417-96) , на підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Згідно з пунктом 1.1 Методики визначення обсягу та відшкодування електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 N 562 (z0782-06) , методика встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 Методики, вона застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕ (z0417-96) , та в разі виявлення, зокрема, такого порушення ПКЕЕ (z0417-96) , як пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ (z0417-96) , або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Відповідно до пункту 2.2. Методики обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ (z0417-96) (W но, кВт год.), розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕ (z0417-96) процедури.

Пунктом 2.4 Методики визначено, що у разі виявлення у споживача порушень ПКЕЕ (z0417-96) , зазначених у підпунктах 1-4, 6 пункту 2.1 Методики, та за умови наявності договору про постачання електричної енергії для потреб струмоприймачів (електроустановок), щодо яких виявлено порушення, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 Методики, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості електричної енергії відповідно до виставлених споживачу за період порушення рахунків за точкою (точками) обліку, на якій (яких) було виявлено порушення.

Згідно з пунктом 2.5 Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт год.) визначається за формулою W доб = P t доб K в

За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв = 0,75.

Пунктом 4.2.4. Договору погодженого сторонами, встановлено, що споживач несе відповідальність перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Суд апеляційної інстанції встановив, що, здійснюючи відповідний розрахунок енергопостачальник неправомірно використовував коефіцієнт 0,75, оскільки акт про порушення не містить посилання на недопуск представників відповідача до перевірки, дати складання акта від 04.02.2015 та акти про недопуск від 30.09.2015 не співпадають, а також відповідач не врахував в розрахунку від 18.01.2016 оплати, зроблені позивачем з грудня 2014 року по лютий 2015 року; при цьому суд відзначив, що перерахунок належних до сплати сум за рішенням комісії не належить до компетенції суду, відтак, допущені порушення приписів чинного законодавства є підставою для визнання недійсним рішення.

Дослідивши матеріали справи, та враховуючи наведені законодавчі норми, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання недійсним рішення комісії з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією за умов невідповідності такого рішення вимогам чинного законодавства.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111- 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарський суд апеляційної інстанції відповідно до положень статей 43, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі істотні обставини справи в їх сукупності, проаналізував належним чином спірні правовідносини, зміст прав та зобов'язань сторін відповідно до умов договору та приписів чинного законодавства, надавши оцінку наявним у справі доказам, дійшов законних та обґрунтованих висновків за наслідками розгляду апеляційної скарги, скасувавши рішення місцевого господарського суду; підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції з мотивів, викладених у касаційній скарзі, не вбачається.

Доводи скаржника про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків суду, фактично зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції та не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України; підстав для скасування законного та обґрунтованого судового рішення не вбачається.