Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Коробенка Г.П. розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Водоканал" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2016 у справі № 908/1759/16 Господарського суду Запорізької області за позовом Комунального підприємства "Водоканал" до Приватного акціонерного товариства "ВКВ" про стягнення 9168,29 грн за участю представників: позивача не зявився; відповідача Карпенко О.М. - директор

30.06.2016 до господарського суду звернулось Комунальне підприємство "Водоканал" з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "ВКВ" 9168,29 грн за встановлене на підставі акта № 3190/1 від 24.07.2013 безоблікове водокористування за період з 26.06.2013 по 24.07.2013. Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 3190 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 01.01.2006, приписами статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статті 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", статті 23 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 (z0936-08) .

Відповідач проти позову заперечив, вказав, що водокористування не можна вважати безобліковим відповідно до умов укладеного сторонами договору та вимог чинного законодавства; відповідач своєчасно виконав припис позивача щодо проведення державної повірки засобу обліку водопостачання.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.09.2016 (суддя Смірнов О.Г.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 9168,29 грн, суму витрат судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2016 (судді: Чернота Л.Ф.- головуючий, Бойченко К.І., Зубченко І.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, рішення залишити в силі. Касаційну скаргу обґрунтовано доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: апеляційний суд в порушення статей 626, 627, 628 Цивільного кодексу України, статті 180 Господарського кодексу України не врахував умов погодженого сторонами договору (пункт 3.2.3), за яким безобліковим є водокористування при відсутності або невстановленому обліковому приладі у встановлений термін, або його розміщення та експлуатація в порушення правил користування та експлуатації, а витрати води та об'єм стоків у такому випадку визначаються розрахунковим шляхом відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 (z0936-08) , суд не врахував вимог статей 11, 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", якими передбачено дозвіл застосування вимірювальної техніки лише за умов проходження повірки або державної метрологічної атестації; скаржник навів практику Європейського суду з прав людини та висновок Конституційного Суду України щодо реалізації можливості оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, захисту права та гарантування відновлення порушених прав.

Позивач не скористався процесуальним правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції свого представника; відповідач усно у судовому засіданні та у відзиві заперечив доводи касаційної скарги, просив суд залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення відповідача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановили господарські суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.01.2006 Комунальне підприємство "Водоканал" та Закрите акціонерне товариство "ВКВ" (надалі - Приватне акціонерне товариство "ВКВ"), уклали договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 3190, (надалі - договір), положеннями пункту 1.1. якого передбачено, що водоканал забезпечує абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам Волгоградська - 26. При цьому умовами вказаного пункту передбачено, що сторони керуються Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10 січня 2002 року (2918-14) № 2918-111, діючими "Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України", затвердженими наказом Держжиткомгоспу України від 1 липня 1994 року № 65 (z0165-94) , далі за текстом цього Договору "Правила користування…", "Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затвердженими наказом Держбуду України від 19.02.2002 року № 37 (z0403-02) , далі за текстом цього Договору "Правила приймання…", "Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів", зареєстрованою Міністерством юстиції України 26 квітня 2002 року № 402/6690 (z0402-02) , далі за текстом цього Договору "Інструкція…", "Правилами приймання стічних вод у систему каналізування міста Запоріжжя", затверджених рішенням виконавчого комітету міської ради № 167 від 29.05.2003 року, далі за текстом цього Договору "Правила приймання …м. Запоріжжя", "Правилами експлуатації та технічними вимогами до приладів обліку питної, технічної води, промислових та госпфекальних стоків" від 20.12.1993, далі за текстом цього Договору "Правила експлуатації", ГОСТом на питну воду 2874-82, ДБН 360-92, СНіП 2.04.02-84, "Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання і каналізації населених пунктів України" КДП 204-12 Укр. 242-95.

Строк договору, на підставі розділу 2, неодноразово був пролонгований і на даний час договір є діючим.

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. договору водоканал зобов'язався забезпечити абоненту подачу питної води з напором в точці підключення вводу абонента до мереж водоканалу Р-1,0 кГс/см2 і якістю у відповідності з ГОСтом на воду питну 2874-82 в точці підключення вводу абонента до мереж водоканалу згідно розподілу зон обслуговування та балансової належності, а також приймання стоків в кількості, вказаній в цьому договорі, з забрудненнями, не перевищуючими допустимі концентрації.

Положеннями підпунктів 3.2.1, 3.2.4 пункту 3.2. договору передбачені обов'язки абонента, а саме: своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1. цього договору, а також для забезпечення постійного обліку питної води мати резервні технічно придатні, держперевірені облікові прилади.

Розділом 5 договору сторони визначили порядок розрахунків.

Основним документом на оплату є акт. Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються основному абоненту з позначенням споживачів представником водоканалу, при наявності особистого посвідчення. Акти виписуються 18-20 числа кожного місяця. Абонент зобов'язаний на протязі трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати кошти на розрахунковий рахунок водоканалу у сумі, вказаній в акті. Якщо абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод. По водоспоживанню, нарахованого у відповідності з п.п. 9.6., 21.5 "Правил користування…" та ін. Абонент на підставі актів про порушення перераховує кошти на розрахунковий рахунок водоканалу в банк на протязі 3 банківських днів з дня складання актів.

Пунктом 9.1 договору сторони встановили, що межа розподілу водопроводу та каналізації визначається згідно схем водопостачання та водовідведення, доданих до договору.

Суди також встановили, що представники Комунального підприємства "Водоканал" провели перевірку водогосподарської діяльності Приватного акціонерного товариства "ВКВ" по майданчику: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26, за наслідками якої було складено акт № 415; вказаним актом встановлено, що подача холодної води абоненту здійснюється від мережі житлового будинку № 26 по вводу діаметром 15 мм, на вводі встановлений водолічильник марки Minomess № 763372, держповірка - 1 квартал 2009 року, водолічильник опломбований раніше пломбою "Ромашка", пломба збережена. Втім, строк державної повірки приладу обліку сплинув, що є порушенням пункту 5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. У зв'язку з виявленим порушенням відповідно до пунктів 3.3., 3.4. "Правил користування …" визначено період безоблікового водокористування відповідачем - з 26.06.2013 по 24.07.2013. Акт підписано представниками КП "Водоканал"; разом з тим, представник абонента з актом ознайомлений, від підпису відмовився, про що свідчить відмітка на акті.

В акті технічного обстеження водопроводу б/н від 24.07.2013, у зв'язку із закінченням терміну держповірки засобу обліку, відповідачу винесено припис встановити в строк до 29.07.2013 на водопровідному вводі держповірений, технічно справний водомір діаметром 15 мм (або аналогічний, занесений в держреєстр України), що передбачено пунктом 3.2.4 договору № 3190.

Разом з тим в матеріалах справи міститься паспорт СИТ параметрів і характеристик середовища, який свідчить про проведення повірки лічильника "Minomess" № 763372 від 25.07.2013.(а.с.86)

Актом технічного обстеження водопроводу від 30.07.2013, підписаним сторонами, зафіксований факт встановлення після повірки лічильника марки "Minomess" № 763372, держповірка ІІІ квартал 2013 року.

На підставі акту технічного обстеження систем водопроводу № 415 від 24.07.2013 позивачем складено акт-рахунок № 3190/1 від 24.07.2013, в якому виконано розрахунок безоблікового водокористування за період з 26.06.2013 по 24.07.2013 на суму 9168,29 грн.

Позивач листом вих. № 7920 від 05.08.2013 направив відповідачу Акт технічного обстеження водопроводу № 415 та Акт-рахунок № 3190/1 від 24.07.2013 на суму 9168,29 грн. з вимогою про оплату у встановлені строки, що підтверджується фіскальним чеком від 06.08.2013 та описом вкладення у цінний лист від 06.08.2013, відповідач оплату за вказаним вище актом-рахунком не здійснив, що стало підставою для звернення до суду з вимогою стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 9168,29 грн. за безоблікове водокористування за період з 26.06.2013 по 24.07.2013.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з доведеності факту безоблікового користування, пов'язаного із використанням приладу обліку, термін держповірки якого сплинув; суд прийняв за доказ безоблікового користування акт технічного обстеження водопроводу № 415 від 24.07.2013, за яким дійшов висновку, що остання дата повірки приладу була проведена у І кварталі 2009 року, відтак, визнав, що відповідальність у вигляді нарахування плати за безоблікове водокористування не повіреного приладу обліку покладається на відповідача відповідно до вимог пункту 5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України № 190 від 27.06.2008 (z0936-08) , чинних на момент виявлення порушення.

Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не погодився з висновками місцевого господарського суду, зазначивши, що підстави вважати водокористування відповідача безобліковим відсутні, оскільки відповідач здійснив повірку лічильника у строк, встановлений позивачем, а проходження повірки приладом обліку у визначений строк (25.07.2013) підтверджується відповідним доказом - паспорт СИТ параметрів та характеристик середовищ.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

За частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 6 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах державного управління і регулювання відносин у сфері питної води та питного водопостачання, додержання єдиних правил, норм і стандартів усіма суб'єктами відносин у сфері питної води та питного водопостачання.

Згідно із статтею 19 цього Закону порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (z0936-08) затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України (надалі -Правила).

Відповідно до пункту 1.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

Згідно з пунктом 3.2 Правил водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. Водночас пунктом 11.6 будівельних норм і правил внутрішнього водопроводу і каналізацій споруд "СНиП 2.04.01-85" передбачено, що між лічильником та другим (по руху води) вентилем або засувом необхідно встановлювати спускний кран, який використовується тільки для спускання води.

Відповідно до пункту 3.3. Правил у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу; пунктом 3.4. Правил передбачено, що розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Пунктом 5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України встановлено, що усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до пункту 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (1314-18) , а також інших нормативно-правових актів, які регулюють дану сферу діяльності. Відповідно до частини другої статті 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до пункту 3.2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.08.2012 № 279 (z1468-12) , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 31.08.2012 за № 1468/21780 (z1468-12) , суб'єкти господарювання, які провадять (мають намір провадити) господарську діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення, повинні здійснювати своєчасно забезпечення контрольно-вимірювальних інструментів і приладів, а також відповідних приладів обліку, повірки або державної метрологічної атестації засобів вимірювальної техніки, на які поширюється метрологічний приладів.

Пунктом 9.2.11 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30 (z0231-95) передбачено, що контроль за наявністю і станом обладнання засобів вимірювальної техніки для обліку відпущеної води, а також за дотриманням термінів їх періодичної повірки здійснюється працівниками абонентського відділу виробника.

Відтак, контроль за наявністю і станом обладнання вимірювальної техніки для обліку відпущеної води покладено на суб'єктів господарювання, що проводять відповідну господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Як встановив суд апеляційної інстанції, відповідач провів передбачену повірку в строк, встановлений водоканалом, відповідно до наявного в справі паспорту СИТ параметрів та характеристик середовищ, складеного ПП "Термо-ресурс", за яким повірка приладу "Minomess" № 763372, що належить відповідачу, проведена 25.07.2016, а актом технічного обстеження водопроводу від 30.07.2013 зафіксовано факт встановлення після повірки вказаного приладу обліку, відтак підстави вважати водокористування безобліковим, відповідно до вказаних обставин, вимог пунктів 3.2, 3.3, 5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, відсутні.

Дослідивши матеріали справи, та враховуючи наведені законодавчі норми, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про дотримання відповідачем встановлених правил та вчасного виконання приписів водопостачальника, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та відповідно свідчить про безпідставність заявлених вимог.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарський суд апеляційної інстанції відповідно до положень статей 43, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі істотні обставини справи в їх сукупності, проаналізував належним чином спірні правовідносини, зміст прав та зобов'язань сторін відповідно до умов договору та приписів чинного законодавства, надавши оцінку наявним у справі доказам, дійшов законних та обґрунтованих висновків за наслідками розгляду апеляційної скарги, скасувавши рішення місцевого господарського суду; підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції з мотивів, викладених у касаційній скарзі, не вбачається.

Доводи скаржника про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків суду, фактично зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції та не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України; підстав для скасування законного та обґрунтованого судового рішення не вбачається.