головуючого судді суддів Кролевець О.А., Євсікова О.О., Картере В.І., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 у справі № 910/12929/16 Господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент Логістик Компані", 2. Приватного акціонерного товариства "Термолайф" про зобов'язання вчинити діїза участю представників: від позивача: Пелепецький В.Д., від відповідача-1: Мецгер Ю.Ю., від відповідача-2: Вавдійчик Б.П.,

Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент Логістик Компані" (надалі - відповідач-1) та Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (надалі - відповідач-2), у якому просить зобов'язати відповідча-1, як акціонера ПрАТ "Термолайф", передати в заставу позивачу пакет акцій ПрАТ "Термолайф" у розмірі 4860 штук, шляхом укладення з ПАТ "Сбербанк" додаткової угоди до договору застави цінних паперів від 13.09.2012, укладеного між ПАТ "Сбербанк" та ТОВ "Менеджмент Логістик Компані".

Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач подав до суду заяву про уточнення позовної заяви відповідно до якої просив зобов'язати ТОВ "Менеджмент Логістик Компані" вчинити дії з передачі в заставу ПАТ "Сбербанк" пакет акцій ПрАТ "Термолайф" у розмірі 4 860 штук. Крім того, просив визнати право застави за ПАТ "Сбербанк" на 4 860 штук акцій ПрАТ "Термолайф", які належать ТОВ "Менеджмент Логістик Компані". Однак, вказана заява про уточнення позовних вимог залишена судом першої інстанції без розгляду, оскільки, подана заява про уточнення позовних вимог за своєю суттю є заявою про зміну предмета позову, яка подана після початку розгляду судом справи по суті, та є збільшенням заявлених позовних вимог у спорі немайнового характеру. Таким чином, справу розглянуто судом першої інстанції на підставі поданого позову без врахування вказаної вище заяви.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.08.2016 у справі № 910/12929/16 (Привалов А.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 (колегія суддів у складі: Тищенко О.В., Іоннікова І.А., Яковлєв М.Л.), у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, ПАТ "Сбербанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відповідачем-1 подано відзив на касаційну скаргу, у якому просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

ПАТ "Сбербанк" подано додаткові пояснення до касаційної скарги, у яких повторно просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 111-7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 13.09.2012 між позивачем (заставодержатель) та відповідачем-1 (заставодавець) було укладено договір застави цінних паперів, предметом застави за яким є цінні папери, а саме: прості іменні акції у бездокументарній формі, емітентом яких є ПрАТ "Термолайф" (код ЄДРПОУ 34015182, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA 4000088421; кількість цінних паперів: 450 штук, що становлять 90% частки в статутному капіталі ПрАТ "Термолайф", номінальна вартість одного цінного папера 1000,00 грн.), загальна номінальна вартість 450 000,00 грн.

У п. 3.1.1. договору застави цінних паперів сторони дійшли згоди про те, що у випадку, якщо після набуття чинності договором емітентом буде проведено додаткову емісію пайових цінних паперів, які є предметом застави за цим договором, з моменту набуття заставодавцем права власності на пайові цінні папери емітента додаткової емісії, всі такі пайові цінні папери стають предметом застави за цим договором.

04.09.2015 загальними зборами акціонерів ПрАТ "Термолайф" було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства шляхом приватного розміщення простих іменних акцій за рахунок додаткових внесків.

Предметом даного спору є вимоги позивача про зобов'язання відповідача-1, як акціонера ПрАТ "Термолайф" (відповідача-2), передати в заставу позивачу пакет акцій ПрАТ "Термолайф" у розмірі 4860 штук, шляхом укладення з ПАТ "Сбербанк" додаткової угоди до договору застави цінних паперів від 13.09.2012, укладеного між ПАТ "Сбербанк" та ТОВ "Менеджмент Логістик Компані".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що передані в заставу за договором застави цінних паперів від 13.09.2012, укладеним між позивачем та відповідачем-1, 450 акцій на момент укладення спірного договору застави становили 90% частки в статутному капіталі ПрАТ "Термолайф", а внаслідок прийняття 04.09.2015 рішення загальними зборами акціонерів ПрАТ "Термолайф" про збільшення статутного капіталу, становлять лише 8,33% частки в статутному капіталі ПрАТ "Термолайф". В той час як у відповідності до п. 3.1.1 договору застави у випадку, якщо після набуття чинності договором застави емітентом буде проведено додаткову емісію пайових цінних паперів, які є предметом застави за договором застави, з моменту набуття заставодавцем права власності на пайові цінні папери емітента додаткової емісії, всі такі пайові цінні папери стають предметом застави за договором застави.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з такого.

Правилами статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Ціна в договорі відповідно до ст. 632 ЦК України встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до умов ст. 12 Закону України "Про заставу", положення якої кореспондуються зі ст. 584 ЦК України, у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Опис предмета застави в договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо). При укладанні договору застави за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін може бути проведена аудиторська перевірка достовірності та повноти балансу або фінансового стану відповідної сторони договору застави та оцінка предмета застави відповідно до законодавства.

Згідно зі ст. 582 ЦК України, оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Так, згідно з п. 3.2 договору застави цінних паперів від 13.09.2012, визначено, що за взаємною згодою сторін загальна заставна вартість предмета застави складає 0,9 гривень.

Проте, звертаючись з позовом про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору застави цінних паперів від 13.09.2012 щодо передачі в заставу пакету акцій у розмірі 4860 штук, позивачем не визначено істотної умови - загальної заставної вартості предмета застави.

Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо відмови у задоволенні позову до відповідача-1.

Крім того, Вищий господарський суд вважає на необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 84 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Відповідно до пп. 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 (v0006600-12) господарські суди повинні зазначати, зокрема, у рішенні про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: "Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору", а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині.

Згідно з позовними вимогами позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти з ним додаткову угоду до договору застави цінних паперів від 13.09.2012, однак проект додаткової угоди в тій редакції, в якій він просить зобов'язати її укласти, позивач не надав.

Таким чином позовні вимоги не узгоджуються з положеннями ст. 84 ГПК України та не містять відповідних умов, на яких сторони зобов'язані укласти додаткову угоду, з посиланням на поданий позивачем проект, що унеможливлює задоволення таких позовних вимог.

Доводи скаржника про порушення його прав внаслідок прийняття рішення загальних зборів ПрАТ "Термолайф" від 04.09.2015 про збільшення статутного капіталу, відхиляються судом касаційної інстанції як безпідставні та такі, що не стосуються предмету спору у даній справі, оскільки питання дійсності вказаного рішення загальних зборів ПрАТ "Термолайф" від 04.09.2015 вже було предметом дослідження у справі № 922/864/16. Так, рішенням Господарського суду Харківської області від 11.05.2016 у справі № 922/864/16, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2016, у задоволенні позовних вимог ПАТ "Сбербанк" про визнання недійсним та скасування рішення від 04.09.2015 загальних зборів акціонерів ПрАТ "Термолайф" про збільшення статутного капіталу відмовлено у повному обсязі. Вказаними судовими рішеннями встановлено, що рішення загальних зборів акціонерів відповідача жодним чином не порушує законних прав та інтересів позивача, як заставодержателя, оскільки заставне майно змін не зазнавало, а позивачем не доведено суду, яким чином відбулось знецінення предмету застави.

Крім того, суди попередніх інстанцій вірно зазначили про безпідставність вимог до відповідача-2, оскільки права, що посвідчуються акціями, та обов'язки ПрАТ "Термолайф", які з ними кореспондують, не є такими, що пов'язані з особою акціонера, і зміна власника акції не спричиняє зміни обов'язків ПрАТ "Термолайф" перед акціонерами та умов їх виконання.

Посилання скаржника на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, у зв'язку з неправомірною відмовою у задоволенні заяви про уточнення позовних вимог, також є безпідставними, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у заяві про уточнення позовних вимог позивач просив зобов'язати ТОВ "Менеджмент Логістик Компані" вчинити дії з передачі в заставу ПАТ "Сбербанк" пакету акцій ПрАТ "Термолайф" у розмірі 4 860 штук. Крім того, просив визнати право застави за ПАТ "Сбербанк" на 4 860 штук акцій ПрАТ "Термолайф", які належать ТОВ "Менеджмент Логістик Компані".

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вказаною заявою позивач фактично змінив предмет позову.

За змістом ст. 22 ГПК України позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Враховуючи, що судами встановлено, що заява позивача, яка за своєю суттю є заявою про зміну предмета позову, подана після початку розгляду судом справи по суті, то правомірно відмовлено у її задоволенні та розглянуто позовні вимоги на підставі поданого позову без врахування вказаної вище заяви.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскаржених судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що судами у порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін.