ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2017 року Справа № 5/112-Б-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С., суддів: Білошкап О.В., Ткаченко Н.Г. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на постанову та на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 господарського суду Херсонської області від 05.08.2016 у справі № 5/112-Б-10 за заявою Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до Малого приватного підприємства "Таврія" про банкрутство арбітражний керуючий арбітражний керуючий Акопян Г.Г. Марченко С.О. в судовому засіданні взяли участь представники :
ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" Лойфер А.О.ПАТ "КБ "Надра" Рябко О.І. ПАТ "Банк Петрокомерцбанк-Україна" ПАТ "Брокбізнесбанк" ПАТ "Імпексбанк" ТОВ "Кривбасоптіма"Присяжнюк Р.В. Мураєнко А.Ю. Карпенко Я.В. Ткачов О.Ю. Литовченко С.М. Долгерт В.В.
В С Т А Н О В И В :
Постановою господарського суду Херсонської області від 04.05.2012 мале приватне підприємство "Таврія" (далі - МПП "Таврія") визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Білоусова О.А.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 17.01.2013 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Марченка С.О., якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру і подати до суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (далі - ТОВ "ФК "Приватні інвестиції") звернулося до господарського суду з заявою про визнання результатів аукціону від 12.12.2014 з продажу майна МПП "Таврія" недійсними з посиланням на порушення норм Закону України "Про відновлення платоспроможності та визнання його банкрутом" (2343-12) під час його проведення.
В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що майно МПП "Таврія" виставлено на продаж до проведення інвентаризації майна, продаж майна здійснювався частинами, а не у вигляді цілісного майнового комплексу; продаж здійснювався без згоди кредитора, вимоги якого майно забезпечувало; початкова вартість лотів визначалась ліцитатором у довільному порядку; повідомлення про результати аукціону не оприлюднене належним чином; кошти, отримані від реалізації майна, яке було предметом забезпечення, були використані не для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 05.08.2016 (суддя Ситюк В.Г.) у задоволенні заяви кредитора ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" про визнання недійсним результатів аукціону відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 (колегія суддів: Поліщук Л.В., Туренко В.Б., Ярош А.І.) ухвалу господарського суду Херсонської області від 05.08.2016 залишено без змін.
ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 05.08.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2016, прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" про визнання недійсними результатів аукціону від 12.12.2014 з продажу майна МПП "Таврія" задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 44, 66, 69 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 11 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 (4212-17) передбачено, що положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.
Нова редакція Закону № 4212-VI від 22.12.2011 (4212-17) діє з 19.01.2013 згідно п.1 Розділу X Прикінцевих та Перехідних положень Закону.
Отже, після 19.01.2013 реалізація майна боржника (оцінка майна, яке підлягає продажу; передання активів боржника, які залишаються не проданими на час закінчення ліквідаційної процедури тощо), здійснюється за правилами, передбаченими новою редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) від 22.12.2011 № 4212-VI. Продаж майна в провадженні у справі про банкрутство врегульовано ст. ст.44, 49-76 Закону.
Підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , а саме: правил, які визначають процедуру підготовки проведення аукціону (виявлення майна, проведення його інвентаризації, оцінка майна); правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; порядок визначення вартості майна та порядок зниження вартості майна; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.
ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" звернулося до господарського суду з заявою про визнання результатів аукціону від 12.12.2014 з продажу майна МПП "Таврія" недійсними, з тих підстав, що майно МПП "Таврія" виставлено на продаж до проведення інвентаризації майна боржника, тому оцінка майна, здійснена ліквідатором не у спосіб, встановлений ст. 43 Закону, оскільки частина майна боржника не є цілісним майновим комплексом і не може оцінюватись як сукупність вимог визнаних кредиторів.
Суди, відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Приватні інвестиції", виходили з того, що правові підстави для визнання недійсним результатів аукціону, проведеного 22.12.2014, з мотивів, заявлених ТОВ "ФК "Приватні інвестиції", відсутні.
Так, судами зазначено, що ліквідатором банкрута на виконання вимог ст.44 Закону станом на 01.02.2013 проведено інвентаризацію виявлених майнових активів МПП "Таврія", про що складено акт інвентаризації цінностей від 15.04.2013. На засіданні комітету кредиторів 24.07.2013 заслухано наданий ліквідатором банкрута Марченком С.О. звіт про поточну діяльність щодо виявлення майнових активів банкрута та їх інвентаризацію. Крім того, ліквідатором направлено запити забезпеченим кредиторам на отримання згоди на продаж майна банкрута, яке є предметом забезпечення; скасовано арешти та інші обмеження у розпорядженні майном банкрута; виготовлено технічну документацію на майно; проведено оцінку майнових активів банкрута; отримано згоду суду на продаж майна, яке є предметом забезпечення у зв'язку з неотриманням відповідної згоди від забезпечених кредиторів на продаж майна банкрута; визначено організатора аукціону; майнові активи банкрута виставлено на продаж, як цілісний майновий комплекс, та в подальшому - окремими лотами; за рахунок коштів, отриманих від продажу майна, частково задоволено вимоги забезпечених кредиторів та погашено заборгованість по заробітній платі.
Однак, колегія суддів вважає висновки судів необґрунтованими, оскільки в даному випадку має місце недотримання встановлених законодавством правил, які визначають процедуру підготовки проведення аукціону (виявлення майна, проведення його інвентаризації, оцінка майна), внаслідок чого відбулося порушення прав ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" як заставного кредитора боржника, оскільки у зв'язку з реалізацією майна боржника з порушеннями вимог Закону (2343-12) , кредитор не зміг отримати максимально можливого задоволення своїх кредиторських вимог і майно банкрута вибуло з ліквідаційної маси боржника.
Так, Законом передбачено, що продаж майна банкрута ліквідатор здійснює після проведення інвентаризації та оцінки цього майна (ч.1 ст.44 Закону).
Зі звіту арбітражного керуючого Марченка С.О. від 12.03.2013 вбачається, що інвентаризацію розпочато, вона триває і її неможливо закінчити з причин знаходження активів в різних місцевостях. (т.1, мат. оск. а.с. 7). В матеріалах оскарження наявний акт інвентаризації цінностей від 15.04.2013, який був предметом розгляду комітетом кредиторів. З протоколу засідання комітету кредиторів МПП "Таврія" від 24.07.2013, вбачається, що станом на 23.07.2013 ліквідатором МПП "Таврія" здійснювались дії відповідно до вимог Закону (2343-12) , а саме: завершено інвентаризацію виявлених майнових активів, робота з виявлення активів банкрута продовжується; проводиться робота з перереєстрації прав власності на нерухоме майно. В подальшому зазначено, які об'єкти перереєстровані, і які ще знаходяться на перереєстрації (т.1 мат.оск. а.с.6).
Таким чином, ліквідатором банкрута не було повністю сформовано ліквідаційну масу боржника у вигляді цілісного майнового комплексу.
Відповідно до ст. 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів (ч.1 ст.43 Закону).
З урахуванням того, що інвентаризація майнових активів банкрута не була завершена, ліквідатором невірно оцінено майно, яке було виставлено на продаж у вигляді цілісного майнового комплексу. Так, початкова вартість майна, яке було виставлено на продаж становила 248.000 000,00 млн. грн. (сукупність вимог кредиторів, що визнана господарським судом), проте, з огляду на вищевикладене, виставлене на продаж майно не було цілісним майновим комплексом боржника.
Спростовуючи доводи заявника щодо порушення порядку продажу майна боржника, встановленого ст.44 Закону, суд першої інстанції зазначив, що оскільки аукціон з продажу майна у вигляді цілісного майнового комплексу не відбувся, то ліквідатор правомірно виставив на продаж майно банкрута окремими лотами на повторному та другому повторному аукціонах.
Суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи заявника апеляційної скарги про продаж частини майна боржника лотами, посилався на ст. 191 ЦК України та дійшов висновку, що виставлена на продаж частина майна банкрута співпадала з критеріями властивими цілісному майновому комплексу, оскільки доказів, які спростовують цей факт заявником апеляційної скарги не надано.
Згідно ст.44 Закону вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.
У разі, якщо майно боржника не є цілісним майновим комплексом або у разі наявності інших об'єктивних причин неможливості продажу майна боржника, як цілісного майнового комплексу, ліквідатор вправі обґрунтувати такі обставини та запропонувати продаж майна лотами, якщо у такій спосіб можна отримати найвищу ціну. Такий порядок продажу майна боржника має бути узгоджений з комітетом кредиторів боржника для уникнення в подальшому розбіжностей.
Однак, ліквідатором було виставлено на перший аукціон на продаж частину майна як цілісний майновий комплекс при тому, що значну частину майна ще не було виявлено та інвентаризовано, що могло обумовити відсутність інтересу потенційних покупців до першого та повторного аукціону.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано ст.ст. 43, 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що призвело до прийняття необґрунтованих судових рішень.
Згідно п.2 ч.1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.
Враховуючи, що місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції обставини справи встановлено повно, але їм надана неправильна юридична оцінка внаслідок допущеної помилки в застосуванні норм матеріального права, оскаржувані постанова Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 та ухвала господарського суду Херсонської області від 05.08.2016 підлягають скасуванню.
Оскільки заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" про визнання недійсними результатів аукціону від 12.12.2014 з продажу майна МПП "Таврія" є обгрунтованою, колегія дійшла висновку про прийняття нового рішення про її задоволення.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 та ухвалу господарського суду Херсонської області від 05.08.2016 у справі № 5/112-Б-10 скасувати.
Заяву ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" про визнання недійсними результатів аукціону від 12.12.2014 із продажу майна МПП "Таврія" задовольнити.
Визнати недійсними результати аукціону від 12.12.2014 з продажу майна МПП "Таврія".
Головуючий
Судді
О.С. Удовиченко
О.В. Білошкап
Н.Г. Ткаченко