головуючого судді Сибіги О.М., суддів Корсака В.А., Швеця В.О. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 року у справі господарського суду Херсонської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон до Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон про зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (далі за текстом - ПАТ "ЕК "Херсонобленерго") звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (далі за текстом - ПАТ "Херсонська ТЕЦ") про зобов'язання відповідача допустити працівників позивача до належних ПАТ "Херсонська ТЕЦ" електроустановок, які використовуються для власних потреб та знаходяться за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 1 для їх відключення від електропостачання.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.09.2016 року залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 року позовні вимоги ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" задоволено: зобов'язано ПАТ "Херсонська ТЕЦ" допустити працівників ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" до належних ПАТ "Херсонська ТЕЦ" електроустановок, які використовуються для власних потреб та знаходяться за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 1 для їх відключення від електропостачання.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що якщо споживачем порушуються зобов'язання з оплати спожитої електроенергії, постачальник електричної енергії має право з дотриманням вимог чинного законодавства припинити йому електропостачання, а не допуск уповноважених представників постачальника є порушенням законодавчих приписів та підставою для задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПАТ "Херсонська ТЕЦ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 20.09.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 року і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" відзиву на касаційну скаргу подано не було.

Сторін згідно з приписами ст. 111-4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.02.2012 року ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" (постачальник) та ПАТ "Херсонська ТЕЦ" (споживач) укладено Додаткову угоду, якою Договір про постачання електричної енергії № 2834 від 30.07.2004 року викладено у новій редакції (далі за текстом - Договір), за умовами п. 1 якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

В п. 2.1 Договору передбачено, що під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до п. 7.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 року № 28 (z0417-96) , електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами. Обмеження в споживанні електричної енергії, а також вживання заходів щодо регулювання постачання електричної енергії споживачам здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

У зв'язку з наявністю заборгованості відповідача за спожиту електроенергію у загальній сумі 401 188, 33 грн., 14.06.2016 року позивач направив відповідачу повідомлення про відключення підприємства від електромережі, в якому повідомив про повне припинення постачання електроенергії з 09:00 год. 21.06.2016 року та яке з огляду на велику кількість об'єктів відключення продовжуватиметься 22.06.2016 року та 23.06.2016 року.

21.06.2016 року представники позивача з'явились до ПАТ "Херсонська ТЕЦ" для відключення об'єктів споживача від електропостачання та опломбування у відключеному стані, але їм відмовлено у допуску, про що працівниками ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" складено Акт про не допуск до об'єктів для відключення електропостачання № 15/1 від 21.06.2016 року; представник споживача від підпису Акту відмовився.

22.06.2016 року представники ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" вдруге з'явились до ПАТ "Херсонська ТЕЦ" для відключення об'єктів споживача від електропостачання та опломбування у відключеному стані, але знову не були допущені до електроустановок, про що працівниками ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" складено Акт про не допуск до об'єктів для відключення електропостачання № 15/1 від 22.06.2016 року. Представником відповідача даний Акт підписано із поміткою, що заборгованість буде погашена до 05.07.2016 року.

З огляду на те, що відповідач не погасив заборгованість за спожиту електричну енергію, яка постійно збільшується, при цьому в порушення норм ПКЕЕ (z0417-96) та умов Договору не допустив працівників ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" для відключення електропостачання на своїх об'єктах, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі господарські суди попередніх інстанцій правомірно виходили з наступного.

В силу приписів ч. 10 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач забезпечує в установленому законом порядку безперешкодний доступ відповідальних представників енергопостачальника, підприємства, яке здійснює передачу енергії, до власних енергетичних установок для здійснення контролю за рівнем споживання енергії, відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого порядку.

Згідно з пп. 3 п. 7.5 ПКЕЕ (z0417-96) та п. 2 Порядку обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 року № 93 (93-2004-п) , постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами.

За змістом пп. 15 п. 10.2 ПКЕЕ (z0417-96) споживач зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ (за службовим посвідченням) відповідальних представників постачальника електричної енергії та/або відповідальних представників підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору про постачання електричної енергії.

Відповідно до п. 2.3.5 Договору споживач зобов'язується забезпечити безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії.

Враховуючи вищевикладені законодавчі положення, умови Договору та встановлений факт несплати заборгованості ПАТ "Херсонська ТЕЦ" перед ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" за спожиту електроенергію, господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про неправомірність дій відповідача щодо не допуску працівників ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" для відключення електропостачання на своїх об'єктах.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вірними висновки господарських судів попередніх інстанцій про необхідність задоволення позовних вимог, оскільки несплата рахунків за спожиту електроенергію є підставою для обмеження споживання відповідно до встановленого законодавством порядку, а, отже, не допуск уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) електропостачання вказує на незаконність та невідповідність дій відповідача умовам Договору та вимогам нормативно-правових актів у даній сфері.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що доводи ПАТ "Херсонська ТЕЦ", викладені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.