розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 16.08.2016 та постанову у справі Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 № 921/1189/14-г/10 господарського суду Тернопільської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю спільного медико-технічного підприємства "МТЦ" ЛТД про визнання банкрутом за участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" ? Мандик В.А., від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю спільного медико-технічного підприємства "МТЦ" ЛТД Мандзюк Л.М. ? Флиста Н.З.,

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 16.08.2016 у справі № 921/1189/14-г/10 (суддя Сидорук А.М.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, Товариство з обмеженою відповідальністю спільного медико-технічного підприємства "МТЦ ЛТД" (далі - ТОВ СМТП "МТЦ" ЛТД) ліквідовано як юридичну особу та припинено провадження у справі про банкрутство.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі № 921/1189/14-г/10 (головуючий суддя Михалюк О.В., суддя Малех І.Б., суддя Плотніцький Б.Д.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Тернопільської області від 16.08.2016 про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі № 921/1189/14-г/10 - залишено без змін.

Не погоджуючись із ухвалою та постановою судів попередніх інстанцій, ПАТ "УкрСиббанк" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою від 21.11.2016 № 30-3/2155, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 16.08.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі № 5023/7301/11, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

26.12.2016 до Вищого господарського суду України надійшло клопотання ПАТ "УкрСиббанк" (вих.№ 30-3/2366 від 21.12.2016) про його заміну у справі № 921/1189/14-г/10 правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив", на підставі договору факторингу № 48 від 24.11.2016.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що виходячи з аналізу вимог ст. 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 25 ГПК України, заміна кредитора у справі про банкрутство його правонаступником згідно цивільно-правового договору здійснюється на підставі самостійної ухвали господарського суду у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, за участю усіх учасників правовідносин що склалися, вирішення питання про наявність підстав для правонаступництва потребує дослідження первинних документів, встановлення фактичних обставин справи, що не входить до повноважень Вищого господарського суду України як касаційної інстанції, згідно ст. 111-7 ГПК України.

Зважаючи на зазначене, колегія судді Вищого господарського суду України, керуючись ст. 111-7 ГПК України, до початку розгляду касаційної скарги по суті дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання про заміну кредитора ПАТ "УкрСиббанк" його правонаступником згідно договору факторингу.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі ухвалу та постанову, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 20.11.2014 ухвалою господарського суду Тернопільської області порушено провадження у справі № 921/1189/14-г/10 про банкрутство ТОВ спільного медико - технічного підприємства "МТЦ" ЛТД в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

05.12.2014 постановою господарського суду Тернопільської області боржника - ТОВ спільне медико - технічне підприємство "МТЦ" ЛТД визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Мандзюка Любомира Михайловича.

08.12.2014 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення (№ 6831) про визнання боржника ТОВ спільного медико - технічного підприємства "МТЦ" ЛТД банкрутом та відкриття його ліквідаційної процедури.

10.08.2015 ліквідатор на розгляд господарського суду подав звіт про виконану роботу у справі про банкрутство ТОВ спільного медико - технічного підприємства "МТЦ" ЛТД з додатками, клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.11.2015 у справі № 921/1189/14-г/10, яку залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.2016, затверджено звіт ліквідатора Мандзюка Л.М. та ліквідаційний баланс у справі № 921/1189/14-г/10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю спільного медико - технічного підприємства "МТЦ" ЛТД.

Визнано погашеними вимоги кредиторів у справі: - Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м.Тернопіль, вул. Танцорова, 51 в сумі 1 184,33 грн.; - Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 1б, в сумі 907,66 грн.; - Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, м. Тернопіль, вул. Руська, 17 в сумі 38 188,17 грн.; - Управління обліку та контролю за використанням комунального майна м.Тернопіль бульвар Т. Шевченка, 21 в сумі 357 762,02 грн.; - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернополі, м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 3а в сумі 228,32 грн.; - Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", м. Львів, вул. У.Самчука, 26/1 в сумі 4 681 580,33 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю спільне медико - технічне підприємство "МТЦ" ЛТД ліквідовано як юридичну особу з 03 листопада 2015 року.

Провадження у справі № 921/1189/14-г/10 - припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2016 касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" задоволено; ухвалу господарського суду Тернопільської області від 03.11.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 у справі № 921/1189/14-г/10 скасовано. Справу № 921/1189/14-г/10 передано на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

Постанова суду касаційної інстанції від 31.05.2016 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про можливість затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, в даному випадку, в порушення вимог ст. 43 ГПК України та ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в ухвалі господарського суду Тернопільської області від 03.11.2015 та постанові Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 не надали належної правової оцінки наданому ліквідатором звіту та ліквідаційному балансу банкрута в частині наявності чи відсутності дебіторської заборгованості третіх осіб перед банкрутом, не з'ясували в ухвалі та постанові, чи вживав ліквідатор заходів для пошуку, виявлення та повернення до ліквідаційної маси дебіторської заборгованості, не встановили на підставі належних та допустимих доказів які конкретні дії вчинялись ліквідатором для виявлення та повернення дебіторської заборгованості.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно вимог ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення у справі про банкрутство, що є актом правосуддя, повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 45 Закону, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно ч. 2 ст. 46 вказаного Закону, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Враховуючи вимоги ст.ст. 41, 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу.

Суд касаційної інстанції зазначає, що виходячи із вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення з господарського спору, в тому числі і у справі про банкрутство, повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

При новому розгляді справи, судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 16.08.2016, із звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу встановлено, що з метою виявлення майна та грошових коштів банкрута - ТОВ спільного медико - технічного підприємства "МТЦ" ЛТД для формування ліквідаційної маси ліквідатором було направлено відповідні запити до державних органів для встановлення реєстрації його майнових активів: ТОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" м. Тернопіль; Відділу Держкомзему у м. Тернополі; Управління Державтоінспекції УМВСУ в Тернопільській області; Державну інспекцію сільського господарства в Тернопільській області; Реєстраційній службі Тернопільського міського управління юстиції м. Тернопіль.

Також, ліквідатором проведено інвентаризацію майна, коштів та фінансових зобов'язань ТОВ спільного медико - технічного підприємства "МТЦ" ЛТД про що складено Відомість результатів інвентаризації активів станом на 01.05.2015; Акт про результати інвентаризації наявних коштів, що зберігаються в касі від 01.05.2015; Відомість інвентаризації інших необоротних матеріальних активів та запасів від 01.05.2015; Акт інвентаризації основних фондів (засобів) станом на 01.05.2015.

За наслідками проведення ліквідаційних процедур та вжитих вищезазначених заходів ліквідатором було встановлено, що відповідно до листа № 13/1222 від 19.02.2015 УДАІ УМВСУ в Тернопільській області за ТОВ спільне медико - технічне підприємство "МТЦ" ЛТД транспортні засоби в Центрах ДАІ на території Тернопільської області не зареєстровані; згідно довідки, виданої ТОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" № 866 від 25.02.2015 ТОВ спільне медико - технічне підприємство "МТЦ" ЛТД не має зареєстровано права власності на нерухоме майно в м. Тернополі; у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні про реєстрацію таких прав за ТОВ спільне медико - технічне підприємство "МТЦ" ЛТД, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 34136685 від 25.02.2015; відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 34136722 від 25.02.2015 у реєстрі відсутні відомості щодо реєстрації таких прав за ТОВ спільне медико - технічне підприємство "МТЦ" ЛТД; згідно довідки № 19-1919-0.9-452/2-15 від 23.02.2015 Відділу Держземагенства у м. Тернополі за ТОВ спільне медико - технічне підприємство "МТЦ" ЛТД земельні ділянки не зареєстровані.

Листом № 367/26-3.02 Архівний відділ Тернопільської міської ради повідомив, що до Відділу передано на державне зберігання документи з особового складу згідно опису справ за 1992-2014 роки та копії ліквідаційних документів в кількості 54 одиниці зберігання.

За результатами роботи, ліквідатором було встановлено, що у ТОВ спільного медико - технічного підприємства "МТЦ" ЛТД відсутні кошти та будь-яке майно, що може бути використано для погашення заборгованості перед кредиторами на суму 4 458 790,46 грн.

Згідно листа № 34/1228/11 від 21.05.2015 року Другий Відділ ДВС Тернопільського міського управління юстиції м. Тернопіль повідомив, що станом на 21.05.2015 у Відділі на виконанні не перебувають будь-які виконавчі документи про стягнення з Товариства боргів чи штрафів.

Також, судом першої інстанції встановлено, що 07.08.2015 знищено круглу печатку Товариства - банкрута, що підтверджується Актом про знищення печатки ТОВ від 07.08.2015.

07.08.2015 відбулось засідання комітету кредиторів ТОВ "МТЦ" ЛТД на якому комітет кредиторів одноголосно прийняв рішення про схвалення звіту ліквідатора.

10.09.2015 ліквідатор Мандзюк Л.М. направив усім кредиторам у справі письмові повідомлення про схвалення комітетом кредиторів звіту ліквідатора, завершення ліквідаційної процедури банкрута та подання до господарського суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

16.10.2015 ухвалою господарського суду Тернопільської області звільнено активи (майно) ТОВ спільного медико - технічного підприємства "МТЦ" ЛТД з під податкової застави та зобов'язано обтяжувача - Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію м. Тернопіль вчинити дії по виключенню запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна ТОВ спільного медико - технічного підприємства "МТЦ" ЛТД, що зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 13260315 від 16.11.2012.

Згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 48172651 від 27.10.2015, 16.10.2015 вилучено обтяження за № 13260315 від 16.11.2012.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 11.07.2016, на виконання вимог ухвали господарського суду Тернопільської області від 24.06.2016, ліквідатором надано довідку № 30/9507/04 від 05.07.2016 Тернопільського міського відділу ДВС м. Тернопіль, згідно якої станом на 05.07.2016 на виконанні в Тернопільському міському відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області виконавчих проваджень, стягувачем по яких є ТзОВ спільне медико- технічне підприємство "МТЦ" ЛТД не перебуває; витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1001051922 станом на 02.11.2015, яким підтверджено відсутність записів про участь ТОВ СМТП "МТЦ" ЛТД в якості засновника інших осіб.

Окрім того, ліквідатором надано акт інвентаризації розрахунків з дебіторами від 01 травня 2015 року, проведеного комісією у складі ліквідатора ТОВ СМТП "МТЦ" ЛТД Мандзюка Л.М. на підставі наказу від 20 квітня 2015 року № 6, згідно якого загальна сума виявленої дебіторської заборгованості становить: 0(нуль) грн.

Щодо доводів ПАТ "УкрСиббанк" стосовно того, що накази МФУ № 879 від 02.09.2014 (z1365-14) , Держказначейства України від 05.10.2005 № 184 (z1242-05) , якими були затверджені відповідні форми відомостей та актів, втратили чинність у відповідності до Наказу МФУ № 879 від 02.09.2014 (z1365-14) , а форма акту інвентаризації основних фондів, якою скористався ліквідатор, затверджена Наказом Держслужби автомобільних доріг України від 07.07.2008 № 380, яке не має відношення до господарської діяльності боржника, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 16.08.2016 зазначив, що відповідно до розділу 2 п.14 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом МФУ № 879 від 02.09.2014 (z1365-14) інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (z0168-95) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (z0168-95) (із змінами), для первинних документів з урахуванням обов'язкових реквізитів та вимог, передбачених цим Положенням. Матеріали інвентаризації можуть бути заповнені як рукописним способом, так і за допомогою електронних засобів обробки інформації. Бюджетні установи відомості про результати проведених інвентаризацій оформляють за формами, визначеними законодавством.

Разом з тим, судом першої інстанції зазначено, що вказане Положення передбачає обов'язок оформлення інвентаризації за формами, встановленими законодавством лише для бюджетних установ, якою Товариство з обмеженою відповідальністю спільного медико - технічного підприємства "МТЦ" ЛТД не є. Щодо інших суб'єктів на яких поширюється дане положення, встановлено обов'язок відображення в документах, які складаються за результатами інвентаризації лише обов'язкових реквізитів визначених цим Положенням та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної, що долучені документи щодо проведеної інвентаризації містять усі необхідні реквізити та належним чином відображають результати інвентаризації.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що в заяві (вх. № 14328) від 02.08.2016 ліквідатором зазначено, що звернень до третіх осіб з вимогами щодо повернення дебіторської заборгованості не направлялось, оскільки внаслідок вчинених дій ліквідатором, дебіторської заборгованості виявлено не було.

За результатами проведеної роботи ліквідатором складено ліквідаційний баланс боржника, визнаного банкрутом, виходячи із наступного:

- Активи обліковані за розділом "І. Необоротні активи" у підприємства банкрута відсутні;

- Активи обліковані за розділом "II. Оборотні активи" у підприємства банкрута відсутні;

- Активи обліковані за розділом "III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття" у підприємства банкрута відсутні;

- Зобов'язання обліковані за розділом "І. Власний капітал":

обліковано за рядком 1400 "зареєстрований (пайовий) капітал" у сумі - (300,0 тис.грн.);

обліковано за рядком 1420 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" у сумі - (5138,7 тис.грн.);

обліковано за рядком 1425 "неоплачений капітал" у сумі - (289,7 тис.грн.);

- Зобов'язання обліковані за розділом "II. Довгострокові зобов'язання і забезпечення" відсутні;

- Зобов'язання обліковані за розділом "III. Поточні зобов'язання і забезпечення":

обліковано за рядком 1615 "Поточна кредиторська заборгованість за: товари, роботи, послуги" у сумі - (222,4 тис.грн.);

обліковано за рядком 1620 "Поточна кредиторська заборгованість за: розрахунками з бюджетом" у сумі - (53,9 тис.грн.);

обліковано за рядком 1625 "Поточна кредиторська заборгованість за: інші поточні зобов'язання" у сумі - (634,6 тис.грн.);

- Зобов'язання обліковані за розділом "IV. Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття" у підприємства банкрута відсутні.

Усього баланс 0,00 тис. грн.

Таким чином, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 16.08.2016 дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 31.10.2016, що звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підлягають затвердженню з огляду на те, що ліквідатор при реалізації своїх прав та обов'язків діяв сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів, вчинив належні дії по виявленню активів та пасивів боржника шляхом запитів до відповідних органів, у тому числі державної виконавчої служби, банківських установ, БТІ, реєстраційних відділень МВС України, тощо, реально довів неможливість платоспроможності боржника і задоволення вимог кредиторів, тобто ліквідатором виконані всі дії в ході здійснення ліквідаційної процедури відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірними висновки судів попередніх інстанцій, які зроблені на підставі дослідження матеріалів справи у повному обсязі, про наявність, в даному випадку, підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю спільного медико - технічного підприємства "МТЦ ЛТД".

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Доводи касаційної скарги не спростовують правомірності висновків судів попередніх інстанцій.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала господарського суду Тернопільської області від 16.08.2016 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі № 921/1189/14-г/10 прийняті із дотриманням вимог матеріального права та спеціальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , а також вимог ст. 43 ГПК України, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, тому правові підстави для їх скасування відсутні.