Головуючий суддя Яценко О.В. судді Бакуліна С.В., Поляк О.І. розглянувши матеріали касаційної скарги Заступник прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 у справі № 910/3561/16 Господарського судуміста Києва за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави до Київської міської радитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1. Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, 2. Міністерство освіти і науки України, 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Санта С" про визнання незаконним та скасування рішення, в засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з'явився- відповідача 1: Безносик А.О.- 3-тя особа 3: Ткаченко Р.В. - Ген. Прокуратури: Хорс К.Б.

Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2016 (суддя Карабань Я.А.) позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Санта С" земельної ділянки для реконструкції з подальшою експлуатацією офісного приміщення з вбудованими приміщеннями для надання соціальних послуг та підземним паркінгом на вул. Тургенєвській, 4-а у Шевченківському районі м. Києва" № 565/2634 від 29.10.2009 (ra_565023-09) .

Суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка площею 0,2 га є такою, що перебуває у постійному користуванні НПУ ім. М.П. Драгоманова, належить до земель історико-культурного призначення та, відповідно, до особливо цінних земель, тому її передання ТОВ "Санта С" з порушенням норм ст.ст. 116, 120, 123, 134, 141, 149, 150, 151 Земельного кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 (судді: Хрипун О.О., Суховий В.Г., Михальська Ю.Б.) рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2016 року скасувано.

Прийняти нове рішення.

У позові відмовлено повністю.

Апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду про, те що п. 1 оспорюваного рішення міської ради суперечить вимогам земельного законодавства та порушують права землекористувача - НПУ ім. М.П. Драгоманова. Разом з тим, дійшов висновку, що рішення Київської міської ради "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Санта С" земельної ділянки для реконструкції з подальшою експлуатацією офісного приміщення з вбудованими приміщеннями для надання соціальних послуг та підземним паркінгом на вул. Тургенєвській, 4-а у Шевченківському районі м. Києва" № 565/2634 від 29.10.2009 (ra_565023-09) , згідно з яким зазначеному товариству передано в оренду земельну ділянку, є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання; позов, предметом якого є визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яким вирішено питання про передачу в оренду земельних ділянок, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволено, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію внаслідок виконання, а відтак його скасування не породжує наслідків для орендарів земельних ділянок, оскільки у таких осіб виникло право володіння земельною ділянкою, і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Заступник прокурора м. Києва в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.

Прокурор доводить, що обраний ним спосіб захисту про визнання незаконним та скасування рішення міської ради відповідає нормам ст. 16 ЦК України, ст. 152 ЗК України, враховуючи правові висновки Верховного Суду України у справі 6-162цс15, натомість мотиви апеляційного господарського суду не відповідають нормам закону та обставинам справи, так як договір оренди на виконання оспорюваного рішення міської ради не укладався.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні обставини.

05.07.1971 виконавчим комітетом Київської міської Ради депутатів трудящих було прийнято рішення "Про відвод земельної ділянки Міністерству освіти УРСР під будівництво навчального корпусу Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького" № 1107 (далі - рішення ВК КМР депутатів трудящих № 1107 від 05.07.1971), яким Міністерству освіти УРСР надано земельну ділянку, розташовану за адресою: вул. Тургенєвська, 8-14.

17.08.1971 виконавчим комітетом Київської міської Ради депутатів трудящих було прийнято рішення "Про додатковий відвод земельної ділянки Міністерству освіти УРСР під будівництво навчального корпусу Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького" № 1295 (далі - рішення ВК КМР депутатів трудящих № 1295 від 17.08.1971), яким Міністерству освіти УРСР додатково надано земельну ділянку площею біля 0,2 га, розташовану за адресою: вул. Тургенєвська, 4б.

Правонаступником Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького є Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова (далі - НПУ ім. М.П. Драгоманова), що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України "Про присвоєння імені М.П. Драгоманова Київському державному педагогічному інституту" № 211 від 17.09.1991 (211-91-п) , постановою Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення мережі вищих навчальних закладів" № 646 від 13.08.1993 (646-93-п) та Указом Президента України "Про статус Українського педагогічного університету імені М.П. Драгоманова" № 633/97 від 11.07.1997 (633/97) .

28.12.2006 Київською міською радою (далі - Київрада) було прийнято рішення "Про оформлення Національному педагогічному університету імені М.П. Драгоманова права користування земельною ділянкою для експлуатації та обслуговування гуманітарного корпусу на вул. Тургенєвській, 8-14 у Шевченківському районі м. Києва" № 601/658 (ra-601023-06) , яким вирішено оформити НПУ ім. М.П. Драгоманова право постійного користування земельною ділянкою площею 0,59 га, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Тургенєвська, 8-14, за рахунок частини земель, відведених згідно з рішеннями ВК КМР депутатів трудящих № 1107 від 05.07.1971 та № 1295 від 17.08.1971.

З листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) № 0570291-9294 від 16.05.2016, наданого на вимогу ухвали суду від 25.04.2016, вбачається, що НПУ ім. М.П. Драгоманова отримало державний акт на право постійного користування земельною ділянкою № 01-9-00120 від 27.04.2009, який посвідчує права університету на земельну ділянку, розташовану за адресою: вул. Тургенєвська, 8-14, кадастровий номер 8 000 000 000:88:172:0010.

05.09.2003 між приватним підприємством "Трио-К" та ТОВ "Санта С" був укладений договір купівлі-продажу, згідно з умовами якого ТОВ "Санта С" придбало нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю по прийому склопосуду, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Тургенєвська, 4а.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2006 по справі № 24/686 за ТОВ "Санта С" було визнано право власності на нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю, загальною площею 240 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Тургенєвська, 4а.

29.10.2009 Київрадою було прийнято рішення "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Санта С" земельної ділянки для реконструкції з подальшою експлуатацією офісного приміщення з вбудованими приміщеннями для надання соціальних послуг та підземним паркінгом на вул. Тургенєвській, 4-а у Шевченківському районі м. Києва" № 565/2634 (ra_565023-09) (далі - рішення Київради № 565/2634), пунктами 1-3 якого:

- визнано такими, що втратили чинність, рішення ВК КМР депутатів трудящих № 1107 від 05.07.1971 та № 1295 від 17.08.1971, як такі, що виконані в повному обсязі;

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Санта С" (далі - ТОВ "Сана С") для реконструкції з подальшою експлуатацією офісного приміщення з вбудованими приміщеннями для надання соціальних послуг та підземним паркінгом на вул. Тургенєвській, 4-а у Шевченківському районі (далі - Проект землеустрою);

- передано ТОВ "Санта С" в довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,13 га для реконструкції з подальшою експлуатацією офісного приміщення з вбудованими приміщеннями для надання соціальних послуг та підземним паркінгом на вул. Тургенєвській, 4а у Шевченківському районі м. Києва у зв'язку з переходом права власності на нежитлову будівлю (рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2006 № 24/686, договір купівлі-продажу від 05.09.2003, акт приймання-передачі від 05.09.2003) за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Прокурор оспорює вказане рішення Київради № 565/2634 (ra_565023-09) як таке, що прийняте з порушенням земельного законодавства.

З матеріалів Проекту землеустрою (кадастрова справа № Д 3809), а саме пояснювальної записки та Висновку до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА), вбачається, що запропонована до відведення ТОВ "Санта С" земельна ділянка виділяється:

- площею 0,11 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування;

- площею 0,2 га - за рахунок частині земель, відведених відповідно до рішень ВК КМР депутатів трудящих № 1107 від 05.07.1971 та № 1295 від 17.08.1971.

Викладене також підтверджується іншою складовою Проекту землеустрою, а саме Земельно-кадастровою інформацією на земельну ділянку кадастровий номер: 8 000 000 000:88:172:034, у якій землекористувачем земельної ділянки площею 202 кв.м. зазначено Міністерство освіти УРСР.

Крім того, з Технічної документації зі складання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою № 8 000 000 000:88:172:0010, яка оформляється НПУ ім. М.П. Драгоманова для експлуатації та обслуговування гуманітарного корпусу на вул. Тургенєвській, 8-14 у Шевченківському районі м. Києва, складеної у 2007 році (кадастрова справа № А3250) вбачається, що 29.12.2008 на виконання рішення Київської міської ради № 601/658 від 28.12.2006 (ra-601023-06) , складено Акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Зі змісту вказаного акта вбачається, що фактично НПУ ім. М.П. Драгоманова передано земельну ділянку (кадастровий номер 8 000 000 000:88:172:0010) площею 0,4707 га.

З Акту меж земельної ділянки, переданої університету, викопіювання з плану з межами земельної ділянки (за 2007 рік) та креслення контурів землекористування Міністерства освіти УРСР і плану земельної ділянки, що виділялась Київському державному педагогічному інституту ім. М. Горького, правонаступником якого є НПУ ім. М.П. Драгоманова, суд дійшов висновку про те, що межа, позначена літерами "Г", "Д", "Е" та "Є", залишилась незмінною.

Відтак, частина земельної ділянки площею 0,2 га також увійшла до земель, на які НПУ ім. М.П. Драгоманова оформлено право постійного користування.

Дослідивши матеріали кадастрових справ № А3250 та № Д 3809, а також співставивши кадастрові плани земельних ділянок, виділених ТОВ "Санта С" та НПУ ім. М.П. Драгоманова суд дійшов висновку про те, що ТОВ "Санта С" передано ділянку площею 0,02 га, яка раніше за рішенням Київради № 601/658 від 28.12.2006 (ra-601023-06) вже була передана НПУ ім. М.П. Драгоманова на праві постійного користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України (2768-14) , тут і далі в редакції, чинній на момент винесення спірного рішення Київради) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 9 ЗК України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території, зокрема, належить: надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 5 ст. 116 ЗК України встановлено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень (ч. 2 ст. 149 ЗК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 151 ЗК України особи, зацікавлені у вилученні (викупі), виборі земельних ділянок, зобов'язані погодити з власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, розміри земельних ділянок, передбачені для вилучення (викупу), умови їх вилучення (викупу), а також розміри земельної ділянки, передбачені для її передачі (надання), умови її передачі (надання) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

Юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місця розташування об'єкта до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо погодження місця розташування об'єкта за рахунок земель, вилучення (викуп) яких провадиться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

До клопотання, зокрема, додається нотаріально засвідчена письмова згода землевласника (землекористувача) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу).

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Земельна ділянка, передана ТОВ "Санта С" за спірним рішення Київради, віднесена до зон охорони пам'яток: зона регулювання забудови другої категорії (визначається відповідно до рішення Київради від 16.07.1979 № 920, розпорядження КМДА від 16.05.2002 № 979), а також до історичних ареалів міста: Центрального історичного ареалу, що підтверджується Висновком щодо використання земельної ділянки, наявних містобудівних обмежень та умов, які мають враховуватись при розробці проекту відведення земельної ділянки Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (КМДА) № 08-1595-В, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до п. в) ч. 1 ст. 53 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси, фонова забудова.

Частиною 1 ст. 150 ЗК України встановлено, що до особливо цінних земель, зокрема, відносяться землі історико-культурного призначення.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про те, що земельна ділянка, передана ТОВ "Санта С" за спірним рішення Київради, належить до земель історико-культурного призначення та, відповідно, до особливо цінних земель.

Частинами 1, 2 ст. 150 ЗК України встановлено, що вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад (ч. 3 ст. 150 ЗК України).

Згідно зі ст. 141 ЗУ України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Судом не встановлено обставин вилучення частини земельної ділянки площею 0,2 га у встановленому порядку з підстав, визначених ст. 141 ЗК України.

Відтак, касаційна інстанція визнає правомірним висновок господарського суду першої інстанції, що спірне рішення Київради № 565/2634 (ra_565023-09) порушує права землекористувача НПУ ім. М.П. Драгоманова та суперечить вимогам земельного законодавства, що є підставою для задоволення вимог позову.

При цьому, місцевий господарський суд правомірно вказав, що обставини знаходження на вказаній земельній ділянці об'єкту нерухомого майна, що належить ТОВ "Санта С", не впливають на обгрунтованість вимог позову прокурора з таких мотивів.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2006 по справі № 24/686 за ТОВ "Санта С" було визнано право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 240 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Тургенєвська, 4а. Вказана нежитлова будівля була придбана у ПП "Трио-К".

Разом з тим, суд вірно встановив, що відповідно до спірного рішення Київради ТОВ "Санта С" було передано земельну ділянку площею 0,13 га або 1306 кв.м. (як зазначено у земельно-кадастровій інформації на земельну ділянку), що значно перевищує площу об'єкта нерухомого майна, набутого ТОВ "Санта С", та земельної ділянки, зайнятої ним.

Згідно з ч. 1 ст. 120 ЗК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

А частиною 2 ст. 120 ЗК України встановлено, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Крім того, частинна земельної ділянки, переданої ТОВ "Санта С" спірним рішенням Київради, площею 0,11 га відводилась за рахунок міських земель не наданих у власність чи користування, отже ПП "Трио-К" - попередній власник нежитлової будівлі, розташованої на вказаній земельній ділянці, у встановленому законом порядку не набував права власності або користування на земельну ділянку площею 0,13 га, та відповідно не міг його передати.

Судом також вірно зазначено, що у постановах Кабінету Міністрів України "Про присвоєння імені М.П. Драгоманова Київському державному педагогічному інституту" № 211 від 17.09.1991 (211-91-п) , "Про вдосконалення мережі вищих навчальних закладів" № 646 від 13.08.1993 (646-93-п) та указі Президента України "Про статус українського педагогічного університету імені М.П. Драгоманова" № 633/97 від 11.07.1997 (633/97) не вказано про ліквідацію Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького, лише про створення на його базі НПУ ім. М.П. Драгоманова, а також про перейменування навчального закладу.

Слід зазначити, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво, тоді як у спірному випадку відбулася реорганізація і встановлено правонаступництво з огляду на що слід погодитися з висновками господарського суду першої інстанції, що спірне рішення Київради № 565/2634 (ra_565023-09) не відповідає законодавству, тому є незаконним.

Одночасно касаційна інстанція не погоджується з мотивами апеляційного господарського суду, що рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію внаслідок виконання, відтак його скасування не породжує наслідків для орендарів земельних ділянок з тих підстав, що такий висновок не грунтується на встановлених обставинах, зокрема щодо виникнення у ТОВ "Санта С" прав на спірну земельну ділянку на підставі договору оренди, оскільки відповідних обставин суд апеляційної інстанції не встановив.

Таким чином, обставини, встановлені судом першої інстанції і не спростовані апеляційним господарським судом, дають підстави для висновку, що суд апеляційної інстанції невірно застосував норми права до спірних правовідносин, тому мотиви відмови в позові слід визнати помилковими.

Згідно ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 6 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Допущене апеляційним господарським судом неправильне застосування законодавства призвело до необгрунтованої відмови в позові внаслідок чого неможливе відновлення та захист порушеного права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду та залишення рішення господарського суду першої інстанції в силі.