1. Схвалити Концепцію Державної цільової соціальної програми відновлення та розбудови мережі гуртожитків для проживання здобувачів освіти закладів вищої освіти на 2022-2026 роки, що додається.

Визначити Міністерство освіти і науки державним замовником Програми.

2. Міністерству освіти і науки разом з іншими заінтересованими центральними та місцевими органами виконавчої влади розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової соціальної програми відновлення та розбудови мережі гуртожитків для проживання здобувачів освіти закладів вищої освіти на 2022-2026 роки.

КОНЦЕПЦІЯ

Державної цільової соціальної програми відновлення та розбудови мережі гуртожитків для проживання здобувачів освіти закладів вищої освіти на 2022-2026 роки

Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

На початок 2019/20 навчального року, за даними Держстату, в країні функціонує 281 заклад вищої освіти, де здобувають вищу освіту на різних рівнях понад 1266,1 тис. здобувачів освіти. Щороку до 50 відсотків з них потребують місця в гуртожитку. У великих університетських центрах потреба в гуртожитках для здобувачів освіти найбільша. Чимало здобувачів освіти не отримують можливості поселитися в гуртожитку і змушені винаймати приватне житло за високими цінами.

На сьогодні існує три типи гуртожитків, у яких проживають здобувачі освіти. Найпоширенішими є ті, що можна охарактеризувати як гуртожитки економ-класу. Це гуртожитки з коридорною системою планування, душовою кімнатою в підвальному приміщенні (або однією на кілька поверхів), кухнею та санвузлом на поверсі. Здобувачі освіти в такому гуртожитку проживають здебільшого у переповнених кімнатах (від чотирьох до восьми осіб). Проживання у такому гуртожитку частково несе стресові ризики для здобувачів освіти і не сприяє їх ефективному навчанню.

Також є гуртожитки підвищеної комфортабельності. Для них характерне секційне (блочне) планування, де на дві - чотири кімнати є санвузол, душова або ванна кімната, іноді також кухня.

Найзручнішими можна вважати гуртожитки готельного типу, в яких для кожної кімнати передбачений окремий санвузол з душовою (ванною) кімнатою.

Хоча якість гуртожитків підвищеної комфортабельності та готельного типу є дещо кращою, проте вона також далека від сучасних стандартів житла та потреб молодої людини. Зокрема, тут є проблеми з облаштуванням кімнат сучасними і зручними меблями, відсутні окремі приміщення для навчання, дозвілля, занять спортом, немає доступу до Інтернету.

За приблизними оцінками, серед усіх гуртожитків, що перебувають на балансі закладів вищої освіти, до 80 відсотків є гуртожитками економ-класу, близько 15 відсотків мають ознаки підвищеної комфортабельності, лише близько 5 відсотків є гуртожитками готельного типу. Кількість здобувачів освіти, що проживають у гуртожитках підвищеної комфортабельності та готельного типу, невелика у зв’язку з обмеженою кількістю житла такого виду, а також значно вищими витратами на нього.

За проживання в гуртожитках для студентів встановлено граничний розмір плати, який не може перевищувати 40 відсотків розміру мінімальної академічної стипендії. Втім фактичний розмір плати не покриває витрати, необхідні для підтримання цих гуртожитків у належному стані.

У цілому проблемами, що стосуються відновлення та розбудови мережі гуртожитків і потребують розв’язання, є:

недостатнє забезпечення здобувачів освіти, зокрема в університетських центрах, місцями у гуртожитках відповідно до їх потреб та встановлених норм житла;

невідповідність стану основної кількості приміщень гуртожитків сучасним стандартам житла та санітарним нормам і правилам;

відсутність енергозберігаючих технологій експлуатації гуртожитків;

зношене та застаріле облаштування і обладнання гуртожитків;

відсутні або застарілі системи протипожежного захисту гуртожитків;

відсутнє забезпечення доступності до будівель, приміщень та прилеглої території гуртожитків для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до вимог будівельних норм і стандартів;

недостатнє оснащення гуртожитків новими і сучасними меблями;

відсутні умови для дистанційного навчання та онлайн-навчання (доступ до Інтернету, відповідно обладнані приміщення);

відсутні умови для якісного дозвілля здобувачів освіти;

відсутні у переважній більшості гуртожитків необхідні умови для проживання студентських (молодих) сімей;

відсутнє належне забезпечення гуртожитків лічильниками в житлових кімнатах для збалансованої оплати комунальних послуг здобувачами освіти.

Характер та обсяг зазначених проблем, особливості їх прояву обумовлюють необхідність розроблення та здійснення системних заходів, спрямованих на комплексне забезпечення молодих людей якісним та доступним тимчасовим житлом, що дасть змогу їм реалізувати своє право на якісну освіту в Україні відповідно до наявних стандартів.

Слід зазначити, що проблему нестачі гуртожитків для здобувачів освіти відчувають також університети іноземних країн. Втім загальний підхід до розв’язання цієї проблеми, який демонструють ці країни, спрямований на дотримання і поступове підвищення стандартів якості житла для здобувачів освіти. У гуртожитках іноземних університетів, як правило, є всі необхідні компоненти благоустрою, а часто також і додаткова інфраструктура (комп’ютерні та тренажерні зали, приміщення з пральними машинами, велосипедні стоянки, кав’ярня тощо). Організація студентських містечок при університетах, поширена у країнах Північної Америки, дає змогу забезпечити здобувачів освіти житлом поблизу навчальних корпусів. Крім того, університети можуть пропонувати здобувачам освіти місця не лише в державних, але і в приватних гуртожитках.

Досвід іноземних країн у вирішенні питання забезпечення гуртожитками здобувачів освіти є важливим з огляду на те, що умови проживання здобувачів освіти в гуртожитках є невід’ємним складником якості вищої освіти і конкурентоспроможності закладів вищої освіти на міжнародному рівні.

Ураховуючи викладене, ця Програма спрямована на задоволення потреби у кількості гуртожитків та місць у них для здобувачів освіти закладів вищої освіти, поступове покращення умов проживання, навчання і відпочинку здобувачів освіти, а також забезпечення доступності будівель, приміщень та прилеглої території гуртожитків для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом

Причинами об’єктивного характеру виникнення зазначених проблем є:

інерційний вплив застарілих підходів до організації та управління гуртожитками для здобувачів освіти, що включає низькі стандарти життя, нехтування приватним простором людини;

обмежені ресурси у закладів вищої освіти для утримання існуючих гуртожитків та будівництва нових;

відсутність гуртожитків у закладів вищої освіти, переміщених з тимчасово окупованих територій та з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Причинами суб’єктивного характеру є:

поширений досвід неефективних моделей управління гуртожитками;

загальний низький рівень відповідальності здобувачів освіти за стан гуртожитків.

Однією з причин існування проблеми слід визнати те, що ситуація з гуртожитками ніколи не була пріоритетом державної політики. Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. № 667 схвалено Концепцію Державної програми "Студентський та учнівський гуртожиток" на 2007-2010 роки (667-2006-р) (Офіційний вісник України, 2007 р., № 1, ст. 50), проте саму програму так і не було прийнято. Окремі ремонтні роботи гуртожитків проводилися під час виконання Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу (357-2010-п) , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2010 р. № 357 (Офіційний вісник України, 2010 р., № 39, ст. 1297), але вони мали незначний вплив на житловий стан гуртожитків і не дали системного ефекту.

У сучасному світі гуртожиток повинен розглядатися як простір, в якому відбувається активна комунікація і соціалізація молоді та який має бути оптимально пристосований до її потреб, сприяти якісному і цілеспрямованому навчанню. Для формування такого простору необхідно враховувати складові матеріально-фінансового забезпечення гуртожитків та забезпечення належної культури та відповідальності.

Отже, очевидною є необхідність розроблення та реалізації системної державної програми відновлення та розбудови мережі гуртожитків закладів вищої освіти для проживання здобувачів освіти, яка дасть змогу врахувати всі чинники проблеми та розв’язати її шляхом узгоджених між собою, послідовних та ефективних заходів.

Мета Програми

Метою Програми є забезпечення здобувачів освіти місцями в гуртожитках, покращення умов проживання, навчання та відпочинку, а також забезпечення доступності будівель, приміщень та прилеглої території гуртожитків для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Можливі два варіанти розв’язання проблеми.

Перший варіант полягає у збереженні наявних способів управління та утримання гуртожитків закладів вищої освіти. Позитивним результатом такого варіанта може бути те, що заклади вищої освіти використовують власні ресурси та поступово напрацьовують ефективні способи управління мережею власних гуртожитків. Проте реальною загрозою залишається очікувана в таких умовах стагнація і консервація проблеми, оскільки ремонт, реконструювання та будівництво гуртожитків переважно буде залежати від власних надходжень закладу вищої освіти.

Другий варіант полягає у застосуванні комплексного підходу, який передбачає залучення коштів з державного та місцевих бюджетів, а також коштів закладів вищої освіти, програм міжнародної технічної допомоги, грантових програм, благодійних пожертв та інших джерел, не заборонених законодавством, з метою забезпечення тимчасовим житлом у гуртожитку всіх здобувачів освіти, що його потребують, створення для здобувачів освіти умов нової якості проживання та побуту, які б підтримували у них відчуття самоповаги, відповідальності та безпеки.

Проблема частково може бути розв’язана також шляхом залучення інвестиційних проектів, які б включали капітальний ремонт та реконструкцію гуртожитків відповідно до сучасних стандартів житла.

Другий варіант розв’язання програми є оптимальним, зокрема з точки зору його комплексності та системності. Він передбачає поєднання зусиль центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і приватних структур у сфері забезпечення здобувачів освіти тимчасовим сучасним і якісним житлом у гуртожитку.

Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми

Програму передбачається виконати протягом 2022-2026 років.

Шляхами та способами розв’язання проблеми є:

відновлення і розширення мережі гуртожитків, що передбачає ремонт і реконструкцію старих гуртожитків, будівництво нових гуртожитків (за потреби), добудову недобудованих гуртожитків;

створення безпечних умов проживання та забезпечення доступності гуртожитків, що передбачає проведення ремонту систем електро-, тепло-, водопостачання, водовідведення та каналізації, модернізацію або встановлення систем протипожежного захисту, забезпечення гуртожитків засобами безперешкодного доступу до об’єктів, створення умов доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

створення комфортабельних умов проживання шляхом оснащення гуртожитків додатковими зручностями (спортивними залами, пральними кімнатами, приміщеннями для самостійної роботи, залами для тренінгової та групової роботи, обладнаними сучасними меблями, з доступом до Інтернету);

збільшення кількості гуртожитків готельного типу та підвищеної комфортабельності;

впровадження енергозберігаючих технологій, встановлення лічильників на електроенергію у житлових кімнатах;

поетапний процес фінансування виконання однотипних робіт одночасно для всіх визначених об’єктів закладів вищої освіти відповідної сфери управління.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Очікуваними результатами виконання Програми є:

забезпечення здобувачів освіти місцями у гуртожитках закладів вищої освіти;

відновлення та розбудова гуртожитків закладів вищої освіти шляхом проведення поточного та капітального ремонту, реконструкції будівель гуртожитків, будівництва нових гуртожитків;

забезпечення доступності будівель, приміщень та прилеглої території гуртожитків для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

покращення умов проживання, навчання та відпочинку здобувачів освіти у гуртожитках закладів вищої освіти;

розв’язання проблеми нерентабельності гуртожитків шляхом впровадження енергозберігаючих технологій, встановлення лічильників на електроенергію;

забезпечення безпеки житлових приміщень, місць загального користування, передбачення додаткових зручностей.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок коштів, що передбачаються у державному бюджеті на відповідний рік, коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, визначається щороку з урахуванням можливостей державного та місцевих бюджетів під час формування їх показників.