УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
03.07.2006 N 431
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 590 (v0590282-20) від 28.02.2020 )

Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Сексопатологія"

На виконання доручення Прем'єр-міністра України від 12.03.2003 N 14494 "До доручення Президента України від 6 лютого 2003 року N 1-1/252" щодо прискорення розроблення і запровадження протоколів лікування НАКАЗУЮ:
1. Затвердити протоколи надання медичної допомоги хворим на:
1.1. гіпогонадизм (додається);
1.2. еректильну дисфункцію (додається);
1.3. ідіопатичне лівобічне варікоцелє (додається);
1.4. ішемічний приапізм (додається);
1.5. крипторхізм (додається);
1.6. уретрит (додається);
1.7. фібропластична індурація статевого члена (додається);
1.8. хронічний орхоепідидиміт (додається);
1.9. хронічний простатит (додається);
1.10. чоловіча безплідність (додається).
2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь охорони здоров'я Дніпропетровської та Львівської, Головного управління охорони здоров'я та медицини катастроф Черкаської, управління охорони здоров'я та курортів Вінницької, управління охорони здоров'я та медицини катастроф Одеської, управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити запровадження протоколів надання медичної допомоги, затверджених пунктом 1 цього наказу, в підпорядкованих лікувально-профілактичних закладах.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Гайдаєва Ю.О.
Міністр
Ю.В.Поляченко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
03.07.2006  N 431

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги хворим на гіпогонадизм

Код МКХ-10:257.2 Е29.1
Ознаки та критерії діагностики захворювання
------------------------------------------------------------------
|      Ознаки       |     Первинний      |Вторинний гіпогонадизм |
|                   |    гіпогонадизм    |                       |
|-------------------+--------------------+-----------------------|
|Тілобудова         |Євнухоїдна,         |Інфантильна            |
|                   |бісексуальна        |                       |
|-------------------+--------------------+-----------------------|
|Топографія         |Ближче до чоловічого|Ближче до жіночого     |
|підшкірно-жирової  |                    |                       |
|клітковини         |                    |                       |
|-------------------+--------------------+-----------------------|
|Оволосіння лона    |Недостатнє          |Недостатнє             |
|-------------------+--------------------+-----------------------|
|Оволосіння лоба та |Частіше чоловічий   |Частіше жіночій тип    |
|потилиці           |тип                 |                       |
|-------------------+--------------------+-----------------------|
|Форма голови       |Переважають розміри |Переважають розміри    |
|                   |нижньої частини     |верхньої частини       |
|                   |обличчя             |обличчя                |
|-------------------+--------------------+-----------------------|
|Кістки стопи       |Більш довгі ніж в   |Менш довгі ніж в нормі |
|                   |нормі               |                       |
|-------------------+--------------------+-----------------------|
|Гінекомастія       |Немає або справжня  |Немає або несправжня   |
|-------------------+--------------------+-----------------------|
|Статевий член та   |Недорозвинені або на|Інфантильні            |
|калитка            |нижній границі норми|                       |
|-------------------+--------------------+-----------------------|
|Яєчки              |Щільні, маленькі,   |Дряблі, маленькі,      |
|                   |висять              |підтянуті              |
|-------------------+--------------------+-----------------------|
|Статеві стероїди   |Знижено             |Різко знижено          |
|(концентрація в    |                    |                       |
|крові)             |                    |                       |
|-------------------+--------------------+-----------------------|
|Гонадотропіни      |Підвищено           |Знижено                |
|(концентрація в    |                    |                       |
|крові)             |                    |                       |
|-------------------+--------------------+-----------------------|
|Хоріогонінова проба|Негативна           |Позитивна              |
------------------------------------------------------------------
Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
Кабінети ендокринології, сексопатології, андрології.
Діагностична програма
1. Анамнез.
2. Огляд та пальпація зовнішніх та внутрішніх статевих органів.
3. Оцінка вторинних статевих ознак, сексуальності, тілобудови, особливості розвитку пікшкірно-жирової клітковини.
4. Аналіз крові на вміст статевих та гонадотропних гормонів.
5. Аналіз еякуляту.
6. Аналіз крові на вміст цукру.
7. Аналіз секрету передміхурової залози.
Лікувальна програма
1. Гормональні засоби (в залежності від форми гіпогонадизму): при вторинному - гонадотропіни, при первинному - андрогени.
2. Гормонстимулююча терапія при затримці пубертату та гіпоплазії яєчок: вітаміни (E, A, C, групи B), цинку, селену, амінокислот.
Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування
Відновлення статевої та репродуктивної функції.
Тривалість лікування
Лікування амбулаторне, все життя.
Можливі побічні дії та ускладнення
1. Безплідність.
2. Еректильна дисфункція.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Диспансерне спостереження проводиться сексопатологом або ендокринологом: щорічне, пожиттєве.
Вимоги до дієтичних призначень та обмежень
Раціональне харчування.
Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації
Здоровий спосіб життя.
Директор департаменту
організації і розвитку
медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
03.07.2006  N 431

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги хворим на еректильну дисфункцію

Ознаки та критерії діагностики захворювання
Пацієнти скаржаться на неможливість досягнення та/або утримання ерекції, достатньої для проведення повноцінного статевого акту та забезпечення задоволення обох партнерів. Спонтанні ерекції можуть бути збереженні, або частково чи повністю відсутні. Розлади ерекції можуть супроводжуватися зниженням лібідо (при порушенні ендокринного чи діенцефального забезпечення ерекції), а також прискореним сім'явипорскуваням та стертим оргазмом (при хронічних запальних процесах сечостатевої системи). При огляді слід звертати увагу на ознаки гіпогонадизму: атонія калитки, тестуватість та гіпоплазія яєчок тощо. Також, при огляді у пацієнтів з дебютантною ЕД спостерігаються ознаки психоневрологічних змін: підвищена емоційність, вразливість, тривожно-підозрілі риси особистості.
Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
Діагностика та консервативне лікування еректильної дисфункції повинне здійснюватися в амбулаторно-поліклінічних відділеннях або сексологічних кабінетах, денних стаціонарах ЦРЛ, обласних лікарень, науково-дослідних Інститутах. Хірургічне лікування розладів ерекції підлягає стаціонарному лікуванню в урологічному відділенні ЦРЛ, обласних лікарень, науково-дослідних Інститутів.
Діагностична програма
1. Опитування та анкетування за анкетами МІЕФ (Міжнародний Індекс Еректильної Функції) та ММРІ.
2. Огляд.
3. Лабораторні обстеження:
- рівень глюкози крові;
- ліпідограма;
- рівень тестостерону, пролактину, естрадіолу, фолікулостимулюючого та лютеінізуючого гормонів;
- Інтракавернозна ін'єкція вазоактивних речовин.
4. Тест з локальним негативним тиском (ЛНТ).
5. Реофалографія в стані спокою та після фармакологічного навантаження (інтракавернозне введення 10 мкг простагландіну Є1).
6. Допплерографія кавернозних судин в стані спокою та після фармакологічного навантаження (інтракавернозне введення 10 мкг простагландіну Є1).
7. Палестезіометрія статевого члена.
Перелік та обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту
Базисне лікування - лікування основного захворювання, яке призвело до розвитку ЕД: протизапальна терапія, корекція ендокринних розладів, антидепресанти тощо.
Спеціальне лікування:
1. Інгібітори фосфофдіестерази 5 (віагра, сіаліс, левітра).
2. Інтракавернозна фармакотерапія (простагландін Є1, вазоактивна суміш "Еректоген").
3. Фізіотерапія (ЛНТ, електростимуляція на апараті "Інтратон", пневмовібромасаж передміхурової залози).
4. Загальностимулюючі засоби (вітаміни, метаболічні препарати).
5. Хірургічне лікування - ендофалопротезування - в разі неефективності консервативного лікування.
Перелік та обсяг медичних послуг додаткового асортименту
Дослідження латентного періоду бульбокавернозного рефлексу, кавернозографія, електроміографія кавернозних тіл, секс-терапія.
Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування
Очікуваний результат при амбулаторному консервативному лікуванні - повне поновлення власних ерекцій, можливість проведення повноцінного статевого акту та задоволення партнера без вживання разових фармакологічних стимуляторів. При ендофалопротезуванні - повна психологічна, сексуальна та соціальна реабілітація, відновлення повноцінного статевого життя. Тривалість лікування в стаціонарі - 10 діб.
Можливі побічні дії та ускладнення
При вживанні інгібіторів фосфодіестерази 5 - гіпотензія, колапс, розлади кольоросприйняття. Категоричне неприпустиме призначення інгібіторів фосфодіестерази 5 одночасно з прийомом нітратів. При інтракавернозній фармакотерапії основними ускладненнями можуть бути пріапізм та фіброз кавернозних тіл.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Амбулаторне спостереження, профілактичні відвідування лікаря 1 раз на півроку, контроль ліпідограми, гормонального балансу.
Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації
Пацієнтам рекомендується регулярне статеве життя, виключення паління, гіподинамії, обмеження атерогенної страви, стресів.
Директор департаменту
організації і розвитку
медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
03.07.2006  N 431

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги при ідіопатичному лівобічному варікоцелє

Код МКХ-10: 456.4186.1
Ознаки та критерії діагностики захворювання
Скарги: відсутні, або на ниючий біль у лівій частині калитки, на неплідність.
Об'єктивно: розширення лозовидного сплетіння вен сім'яного канатика зліва, що спадається у положенні лежачи, яєчко може бути зменшене у розмірах.
Умови, у яких повинна надаватись медична допомога
Допомога проводиться в урологічному або андрологічному стаціонарі.
Діагностична програма
1. Анамнез;
2. Фізікальне обстеження (огляд і пальпація органів калитки, проба Вальсальви);
3. Спермограмма;
4. Дуплекс УЗД вен сім'яного канатика.
Лікувальна програма
За наявності показань проводиться оперативна корекція. До показань відносяться:
- погіршення якості сперми (крім обумовлених іншими причинами);
- біль в лівій половини калитки;
- косметичні показання (розширення вен, що визначається при огляді).
Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту
- Відкрита перев'язка лівої яєчкової вени
Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту
- Лапароскопічна перев'язка лівої яєчкової вени;
- Емболізація лівої яєчкової вени.
Характеристика кінцевого очікуваного результату
- Усунення больового синдрому;
- покращення якості сперми;
- косметичний ефект.
Тривалість лікування у стаціонарі
- при обов'язкових і при додаткових послугах - 5 діб;
Можливі побічні дії та ускладнення
- інфекційно-запальний процес;
- гематома;
- гідроцелє;
- атрофія яєчка;
- перев'язка сечоводу (гідронефроз зліва)
- тромбоз глибоких вен тазу;
- перфорація вени.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Подальша медична допомога проводиться в амбулаторному порядку лікарем-андрологом і спрямована на виявлення пізніх ускладнень, моніторинг спермограми та розмірів яєчка.
Вимоги до дієтичних призначень та обмежень
Виключення алкогольних напоїв.
Вимоги щодо режиму праці, відпочинку, реабілітації
Після оперативного лікування та відсутності ускладнень працездатність відновлюється через 1 місяць.
Директор департаменту
організації і розвитку
медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
03.07.2006  N 431

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги при ішемічному приапізмі

Код МКХ-10: 607.3 N48.3
Ознаки та критерії діагностики захворювання
Скарги: на болючу тривалу (більше 4-х годин) ерекцію, що не пов'язана з сексуальним бажанням.
Об'єктивно: статевий член знаходиться у стані ерекції, кавернозні тіла тверді, у той же час голівка статевого члена м'яка.
Умови, у яких повинна надаватись медична допомога
Допомога проводиться в андрологічному або урологічному стаціонарі.
Діагностична програма
1. Анамнез;
2. Фізікальне обстеження (огляд і пальпація статевого члена);
3. Лабораторне обстеження:
- загальний аналіз крові
Лікувальна програма
Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту
1. Декомпресія кавернозних тіл шляхом аспірації 5 мл кавернозної крові;
2. Інтракавернозне введення адреноміметиків.
Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту
1. Шунтування (спонгіо-кавернозний, сафено-кавернозний анастомоз);
2. Ендофалопротезування.
Характеристика кінцевого очікуваного результату
Усунення патологічної ерекції зі збереженням еректильної функції.
Тривалість лікування у стаціонарі
1) Аспірація кавернозної крові - 3 доби;
2) Спонгіо-кавернозний анастомоз - 5 діб;
3) Сафено-кавернозний анастомоз - 10 діб;
4) Ендофалопротезування - 10 діб.
Можливі побічні дії та ускладнення
1) Корпоральный фіброз;
2) Каверніт;
3) Еректильна дисфункція.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Подальша медична допомога проводиться в амбулаторному порядку лікарем-андрологом і спрямована на покращення еректильної функції (ЛНТ-терапія, препарати з групи інгібіторів фосфодіестерази 5 типу, дезагреганти).
Вимоги до дієтичних призначень та обмежень
Виключення алкогольних напоїв.
Вимоги щодо режиму праці, відпочинку, реабілітації
Після аспірації кавернозної крові та відсутності ускладнень працездатність відновлюється через 3 дні. Після проведення оперативних втручань через 1 міс.
Директор департаменту
організації і розвитку
медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
03.07.2006  N 431

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги хворим на крипторхізм

Код МКХ-752.5 Q53
Ознаки та критерії діагностики захворювання
Відсутність яєчок у калитці при обстеженні.
Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
Кабінет уролога, дитячого уролога, ендокринолога, андролога. При необхідності орхідопексії - відділення дитячої урології або дитячої хірургії.
Діагностична програма
1. Збір анамнезу;
2. Огляд та пальпація статевих органів;
3. Ультрасонографічний пошук яєчок;
4. Хоріогонінова проба.
Додаткові дослідження:
5. Дослідження статевого хроматину;
6. Дослідження рівнів статевих та гонадотропних гормонів у крові;
7. Лапароскопія;
8. Спермограма (у дорослих).
Лікувальна програма
1. Гормональні засоби:
Хоріонічний гонадотропін у віковій дозі 2 рази на тиждень в цілому 10 внутрішньом'язових ін'єкцій. Перерва між курсами 2 місяці до 11 років.
2. Гормонредукована терапія при затримці пубертата та гіпоплазії яєчок: вітаміни: (Аевіт, группа B), препарати АТФ, селену, цинку.
3. При сформованому гіпогонадизмі диференційована гормонотерапія.
4. Хірургічне лікування - орхідопексія. Орхідопексію проводять на 12 добу після останньої ін'єкції гонадотропінів. Оптимальний вік дитини для лікування від 6 міс. до 3 років.
Оперативне лікування без попередньої гормонотерапії за такими показаннями:
1) біль у паховій ділянці;
2) пахова кила;
3) загроза перекручення чи ущемлення яєчка.
Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування
1. Збільшення яєчок та їх міграція в калитку.
2. Нормальний пубертатний розвиток підлітка.
3. Задовільна статева функція та сперматогенез у дорослого.
У випадку неможливості досягнути даного результату проводиться видалення яєчка після завершення статевого зізрівання.
Тривалість лікування
Низведения яєчка у калитку проводиться до 3 років. Тривалість амбулаторно-поліклінічного лікування - пожиттєва.
Тривалість оперативного стаціонарного лікування - 10 діб.
Можливі побічні дії та ускладнення
Ускладнення:
1. Рецидив крипторхізму після консервативного та оперативного лікування;
2. Прогресуюча гіпоплазія яєчок;
3. Безплідність;
4. Затримка пубертата;
5. Малігнізація яєчок;
6. Ендокринна форма статевої дисфункції.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Диспансеризація до завершення пубертату проводиться 1 раз на 6 місяців, після завершення пубертату - 1 раз на рік для корекції сексуальної та репродуктивної функції пацієнта.
Вимоги до дієтичних призначень та обмежень
Раціональне харчування.
Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації
Здоровий спосіб життя.
Директор департаменту
організації і розвитку
медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
03.07.2006  N 431

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги при уретриті

Ознаки та критерії діагностики захворювання
Скарги: больовий синдром, виділення з уретри, печія та свербіж в уретрі.
Об'єктивно: наявність виділень з уретри.
Умови, у яких повинна надаватись медична допомога
Допомога проводиться в кабінеті андролога, уролога.
Діагностична програма
1. Анамнез;
2. Фізікальне обстеження (огляд);
3. Лабораторне обстеження:
- загальний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі;
- аналіз виділень на флору з антибіотикограмою;
4. УЗД передміхурової залози.
Лікувальна програма
Напрямки лікувальних впливів:
1. Антибактеріальне лікування;
2. Стабілізація імунної системи;
3. Місцеве лікування (інстиляції та фізіотерапевтичні процедури не в гострому періоді);
4. Профілактика і лікування можливих ускладнень;
5. Симптоматична терапія;
6. Лікування партнерки.
Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту
- Прийом антибіотиків внутрішньо, внутрішньом'язово, внутрішньовенно, ректальне у вигляді свічок або мікроклізм;
- антигістамінні препарати;
- стабілізація імунної системи;
- вітаміни і загальнозміцнюючі засоби;
- місцеве лікування.
Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту
- Фізіотерапевтичне лікування;
- Спазмолітики;
- Психотерапія.
Диспансерний нагляд та контрольне обстеження хворих на хронічний уретрит проводиться один раз на 6-12 місяців на протязі 3 років.
Характеристика кінцевого очікуваного результату
Усунення запальної реакції уретри;
Зникнення суб'єктивних симптомів (зникнення болю, свербежу та печії під час сечовипускання) та нормалізація якості життя;
Зникнення виділень;
Зникнення дискомфорту;
Нормалізація показників зішкрябу та аналізу першої порції сечі;
Нормалізація лабораторних показників (крові, сечі, еякуляту).
Тривалість лікування
Тривалість амбулаторно-поліклінічного лікування показаннями 3-4 тижні.
Можливі побічні дії та ускладнення
1) Алергічна реакція.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Подальша медична допомога проводиться в амбулаторному порядку лікарем-андрологом.
Вимоги до дієтичних призначень та обмежень
- Раціональний режим харчування (виключення алкоголю, прянощів, копченостей та ін.);
- Дотримання правил гігієни статевого життя.
Вимоги щодо режиму праці, відпочинку, реабілітації
- Індивідуальний ритм праці та відпочинку.
При відсутності ускладнень працездатність відновлюється через 3 дні.
Директор департаменту
організації і розвитку
медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
03.07.2006  N 431

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги при фібропластичній індурації статевого члена

Ознаки та критерії діагностики захворювання
Скарги: деформація статевого члена під час ерекції, біль при ерекції або статевому акті, порушення еректильної функції.
Об'єктивно: викривлення статевого члена у стані ерекції, наявність ущільнення в статевому члені.
Умови, у яких повинна надаватись медична допомога
Допомога проводиться в андрологічному або урологічному денному стаціонарі.
Діагностична програма
1. Анамнез.
2. Фізікальне обстеження (огляд, пальпація (бляшка - розмір, локалізація, консистенція, оцінка кута викривлення після введення вазоактивних речовин інтракавернозно)).
3. Лабораторне: загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, дослідження обміну білків, гормонів, мінералів (кальцію, натрію і калію), коагулограма.
4. Інструментальне: реофалографія, ультразвукова діагностика, аутофотографія, тест локальним від'ємним тиском.
5. Додаткове: кавернозографія, ядерномагнітний резонанс, допплер судин статевого члена, рентгенографія.
6. Консультації спеціалістів: сексопатолога, психотерапевта, ендокринолога, невропатолога.
Лікувальна програма
Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту
Загальне лікування: системна ензимотерапія, антиоксидантні, судинні, імунотропні, ноотропні препарати, венопротектори, гомеопатичні препарати.
Місцево: нестероїдні протизапальні преперати, глюкокортикоїди, верапаміл, гіалуронідаза.
Фізіотерапія: ультразвукова, лазерна, віброакустична, терапія локальним від'ємним тиском.
Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту
Хірургічне лікування (резекція бляшки з заміщенням дефекту, кавернозоплікація).
3 тижні після операції: аналгетики, антибіотики, діуретики.
Протирецидивне лікування з контролем через 3 - 6 місяців
Характеристика кінцевого очікуваного результату
Зменшення кута деформації статевого члена під час ерекції, усунення больового синдрому при ерекції чи статевому акті, нормалізація еректильної функції.
Тривалість лікування
1) Консервативне лікування в амбулаторно-поліклінічних умовах - 28 діб
2) Хірургічне лікування у стаціонарі - 10 діб.
Можливі побічні дії та ускладнення
1) Еректильна дисфункція.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Подальша медична допомога проводиться в амбулаторному порядку лікарем-андрологом і спрямована на зменшення кута деформації статевого члена під час ерекції, усунення больового синдрому при ерекції чи статевому акті, нормалізація еректильної функції.
Вимоги до дієтичних призначень та обмежень
Виключення алкогольних напоїв на період лікування.
Вимоги щодо режиму праці, відпочинку, реабілітації
При амбулаторному лікуванні працездатність не страждає.
Після проведення оперативних втручань відновлюється через 3 тиж.
Директор департаменту
організації і розвитку
медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
03.07.2006  N 431

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги при хронічному орхоепідидиміті

Ознаки та критерії діагностики захворювання
Скарги: больовий синдром, гіпертермічна реакція, порушення фертильності, психоемоційні розлади.
Об'єктивно: болісність та ущільнення при пальпації яєчка та придатка.
Умови, у яких повинна надаватись медична допомога
Допомога проводиться в андрологічному або урологічному денному стаціонарі.
Діагностична програма
1. Анамнез;
2. Фізікальне обстеження (огляд і пальпація статевого члена);
3. Лабораторне обстеження:
- загальний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі;
- спермограма.
4. УЗД калитки.
Лікувальна програма
Напрямки лікувальних впливів:
1. Антибактеріальне лікування;
2. Стабілізація імунної системи;
3. Профілактика і лікування можливих ускладнень;
4. Симптоматична терапія.
Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту
- Прийом антибіотиків внутрішньо, внутрішньом'язово, внутрішньовенно, ректально у вигляді свічок або мікроклізм;
- Антигістамінні препарати;
- Стабілізація імунної системи;
- Вітаміни і загальнозміцнюючі засоби;
- Місцеве лікування.
Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту
- При наявності психоневротичної симптоматики - седативні препарати;
- Фізіотерапевтичне лікування;
- Спазмолітики;
- Психотерапія.
Диспансерний нагляд та контрольне обстеження хворих на хронічний епідидиміт проводиться один раз на 6-12 місяців на протязі 3 років.
Характеристика кінцевого очікуваного результату
Усунення запальної реакції яєчка та придатка і нормалізація їх функцій.
Зникнення суб'єктивних симптомів (зникнення болю, нормалізація температури тіла), та нормалізація якості життя.
Нормалізація лабораторних показників (крові, сечі, еякуляту).
Тривалість лікування у денному стаціонарі
За показаннями в денному стаціонарі 3-4 тижні.
Можливі побічні дії та ускладнення
1) Алергічна реакція;
2) Порушення фертильності.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Подальша медична допомога проводиться в амбулаторному порядку лікарем-андрологом, урологом.
Вимоги до дієтичних призначень та обмежень
- Раціональний режим харчування (виключення алкоголю, прянощів, копченостей та ін.);
- Дотримання правил гігієни статевого життя.
Вимоги щодо режиму праці, відпочинку, реабілітації
- Індивідуальний ритм праці та відпочинку;
- При відсутності ускладнень працездатність відновлюється через 7-10 днів.
Директор департаменту
організації і розвитку
медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
03.07.2006  N 431

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги при хронічному простатиті

Ознаки та критерії діагностики захворювання
Скарги: больовий синдром, розлади сечовипускання, сексуальні порушення, порушення фертильності, психоемоційні розлади.
Об'єктивно: болісність та ущільнення при пальпації передміхурової залози, збільшення кількості лейкоцитів в секреті передміхурової залози, наявність мікроорганізмів в секреті передміхурової залози, патоспермія, порушення уродинаміки.
Умови, у яких повинна надаватись медична допомога
Допомога проводиться в андрологічному або урологічному денному стаціонарі.
Діагностична програма
1. Анамнез;
2. Фізікальне обстеження (огляд і пальпація передміхурової залози);
3. Лабораторне обстеження:
- загальний аналіз крові;
- дослідження секрету передміхурової залози;
- загальний аналіз сечі;
- спермограма.
4. УЗД передміхурової залози.
Лікувальна програма
Напрямки лікувальних впливів:
1. Антибактеріальне лікування з врахуванням антибіотикограми збудника, висіяного із секрету простати і сечі, а також тропності антибіотика до простати.
2. Відновлення порушень кровообігу в малому тазі і мікроциркуляції в передміхуровій залозі.
3. Відновлення трофіки і тонусу міоневрального апарату.
4. Якісна санація ацинусів і відновлення дренування по вивідних протоках.
5. Стабілізація імунної та гормональної систем.
6. Профілактика і лікування можливих ускладнень.
7. Симптоматична терапія.
Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту
- Нормалізація функцій органів, які приймають участь в гормонопоезі (печінка);
- При наявності психоневротичної симптоматики - седативні препарати;
- Лікування попередніх і супутніх захворювань (колікуліти, цистити, проктити, зуби, носоглотка, кишківник);
- Лікування партнерки;
- Прийом антибіотиків внутрішньо, внутрішньом'язово, внутрішньовенно, ректально у вигляді свічок або мікроклізм, трансуретрально (уретральні палички та інстилляції), лімфотропно в лімфатичний вузол пахвинний або в верхню 1/3 гомілки, підшкірно;
- При відсутності мікрофлори в засіві секрету передміхурової залози і в 3-й порції призначають нестероїдні аналгетики, ортофен, вольтарен, антипірин, амідопірин;
- Ферментні препарати: трипсин, хімотрипсин, папаїн, стрептокіназа, вобензим;
- Антигістамінні препарати;
- Стабілізація імунної системи;
- Вітаміни і загальнозміцнюючі засоби;
- Відновлення дренування передміхурової залози по її вивідних протоках;
- Масаж передміхурової залози (за показаннями).
Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту
- Фізіотерапевтичне лікування;
- Мікроклізми;
- Рефлексотерапія;
- Спазмолітики;
- Гормонотерапія;
- Психотерапія;
- ЛФК, ЛФК для м'язів промежини;
- Санаторно-курортне лікування.
Диспансерний нагляд та контрольне обстеження хворих на XII проводиться один раз на 6-12 місяців на протязі 5 років.
Характеристика кінцевого очікуваного результату
Усунення запальної реакції передміхурової залози та оптимізація її функції.
Зникнення суб'єктивних симптомів та нормалізація якості життя.
Відсутність запальної реакції передміхурової залози за лабораторними показниками.
Нормалізація функції передміхурової залози.
Тривалість лікування
Тривалість амбулаторно-поліклінічного лікування за показаннями 3-4 тижні.
Можливі побічні дії та ускладнення
1) Алергічна реакція;
2) Склероз передміхурової залози;
3) Камені передміхурової залози.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Подальша медична допомога проводиться в амбулаторному порядку лікарем-андрологом, урологом.
Вимоги до дієтичних призначень та обмежень
Дотримання загального режиму, дієти, гігієни статевого життя:
- Раціональний режим харчування (виключення алкоголю, прянощів, копченостей, паління та ін.);
- Дотримання правил гігієни статевого життя;
Вимоги щодо режиму праці, відпочинку, реабілітації
- Індивідуальний ритм праці та відпочинку (активний спосіб життя, ходьба, плавання уникання сидячого способу життя), кинути палити;
При відсутності ускладнень працездатність відновлюється через 3 дні.
Директор департаменту
організації і розвитку
медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
03.07.2006  N 431

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги хворим на чоловічу безплідність

Код МКХ-10:606 N46
Ознаки та критерії діагностики захворювання
Безплідною вважають пару, в якій під час регулярного статевого життя, без використання контрацептивів впродовж 1 року не настає вагітність. Серед безплідних пар у 50% випадків має місце чоловічий фактор.
Основним критерієм порушення фертильності є зміни параметрів еякуляту. Оцінку останніх проводять за класифікацією ВООЗ:
- Нормозооспермія - стан коли параметри еякуляту відповідають нормі;
- Олігозооспермія - стан пацієнта при зниженні концентрації сперматозоїдів менше норми;
- Астенозооспемія - стан, при якому активнорухливих сперматозоїдів менше норми;
- Тератозооспермія - стан, при якому кількість сперматозоїдів із патологічними голівками перевищує норму;
- Олігоастенотератозооспермія - поєднання означених станів (можлива комбінація двох варіантів);
- Азооспермія - відсутність сперматозоїдів в еякуляті.
Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
Діагностика та консервативне лікування повинне здійснюватися амбулаторно в кабінетах лікарів: уролога, сексопатолога, андролога на базі лікувально-профілактичних закладів всіх рівнів. Хірургічне лікування проводиться в стаціонарних умовах в урологічному відділенні ЦРЛ, обласних лікарень, науково-дослідних інститутів.
Діагностична програма
1. Анамнез;
2. Огляд та пальпація зовнішніх та внутрішніх статевих органів;
3. Спермограма;
4. Секрет передміхурової залози.
Додаткові дослідження:
5. Бактеріологічне дослідження еякуляту;
6. УЗД органів малого тазу;
7. Біопсія яєчка;
8. Дослідження вмісту гормонів в сироватці крові (тестостерону, ЛГ, ФСГ, пролактину, естрадіолу);
9. Генітографія;
10. Дослідження статевого хроматину;
11. Імунологічні дослідження.
Лікувальна програма обов'язкова
1. Антибіотики;
2. Протизапальні препарати;
3. Вітаміни: A, E, C, групи B, цинк, селен, препарати амінокислот - 2 міс.;
4. Гормональні засоби: Хоріонічний гонадотропін 1500 МО в/м х 2 р. на тиждень, 2 міс., рекомбінантний фолікулостимулюючий гормон 75 МО в/м х 3 р. на тиждень, 2 міс.
5. Біостимулятори. Екстракт плаценти 1,0 х 1 р. в/м, 20 днів;
6. Імуномодулятори;
7. Фізіотерапевтичне лікування.
Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту
1. Біопсія яєчка;
2. Операція епідидимовазоанастомоз;
3. Допоміжні репродуктивні технології.
Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування
1. Нормалізація показників спермограми;
2. Вагітність у дружини;
3. Народження дитини.
Тривалість лікування в амбулаторних умовах:
від 2 міс до 0,5 року.
Тривалість лікування в стаціонарі: лікування в стаціонарі не потребує.
Виняток:
1) інцизійна біопсія яєчка - 3 доби;
2) операція епідидимовазоанастомоз - 8 діб.
Можливі побічні дії та ускладнення
Чоловіча безплідність не має ускладнень. Можливий розвиток небажаних явищ, обумовлених дією лікувальних препаратів, та загальних ускладнень оперативних втручань.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Амбулаторне спостереження до отримання достатньої кількості дітей в даному шлюбі.
Вимоги до дієтичних призначень та обмежень
Раціональне харчування, виключення алкогольних напоїв.
При проведенні оперативного втручання відповідна післяопераційна дієта.
Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації
Працездатність хворих звичайно збережено. Рекомендується виключити вплив професійних шкідливостей.
При проведенні оперативного втручання за відсутності ускладнень та незвичайних реакцій хворі працездатні після закінчення стаціонарного лікування.
Директор департаменту
організації і розвитку
медичної допомоги населенню
Р.О.Моісеєнко