головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі), суддів: Владимиренко С.В., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-плюс" на рішення господарського суду Львівської області від 04.07.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 у справі № 914/1217/16 господарського суду Львівської області за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-плюс" про відшкодування збитків у розмірі 382 802,00 грн., за участю представників: від позивача не з'явився від відповідача не з'явився

У травні 2016 року Державна екологічна інспекція у Львівській області (далі - Державна екологічна інспекція) звернулася до господарського суду Львівської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-плюс" (далі - СТОВ "Прогрес-плюс") про стягнення з відповідача на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області збитків у розмірі 382 802,00 грн. на спеціальний рахунок Гаївської сільської ради, в рахунок відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державного казначейства України у Львівській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій", а саме: 30% стягнутої суми у розмірі 114 840,60 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України; 20% стягнутої суми у розмірі 76 560,40 грн. до спеціального Фонду обласного бюджету Львівської області; 50% стягнутої суми у розмірі 191 401,00 грн. до спеціального фонду місцевого бюджету Гаївської сільської ради.

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.07.2016 у справі № 914/1217/16 (суддя Коссак С.М.) позов задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 (колегія суддів у складі: Малех І.Б. - головуючий, Кузь В.Л., Юрченко Я.О.) рішення господарського суду Львівської області від 04.07.2016 у справі № 914/1217/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 04.07.2016 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 у справі № 914/1217/16, СТОВ "Прогрес-плюс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказані судові акти та відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.11.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу СТОВ "Прогрес-плюс" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 22.11.2016 о 10 год. 35 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористалися.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Державною екологічною інспекцією у період з 14.07.2014 по 29.07.2014 проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами СТОВ "Прогрес-плюс", місцезнаходження: Львівська область, Бродівський район, с. Гаї, за наслідками якої складено акт № 1045/06 (далі - Акт).

За результатами перевірки встановлено, що СТОВ "Прогрес-плюс" у період з 22.10.2013 по 06.05.2014 здійснено самовільний забір підземних прісних вод (об'ємом 7 400,0 куб. м) на виробничі потреби із свердловин, які знаходяться в межах Гаївської сільської ради Бродівського району Львівської області без дозволу на спеціальне водокористування.

За наведених обставин, Державною екологічною інспекцією здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування СТОВ "Прогрес-плюс" при відсутності дозволу на спеціальне водокористування прісних підземних вод у період їх фактичного використання, який відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 (z0767-09) , склав 382 802,00 грн.

У подальшому, Державна екологічна інспекція надіслано на адресу відповідача претензію № 156 про добровільне відшкодування збитків у сумі 382 802,00 грн. заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства.

Однак, відповідач завдані збитки державі не відшкодував, що і стало причиною звернення Державної екологічної інспекції з даним позовом.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України (далі - ВК України) водокористування може бути двох видів загальне та спеціальне.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 48, ч. 1 ст. 49 ВК України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Як встановили суди попередніх інстанцій, під час перевірки було встановлено відсутність у СТОВ "Прогрес-плюс" дозволу на спеціальне водокористування, що зафіксовано в Акті, оскільки дозвіл на спеціальне водокористування № Укр-364-10/Льв, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області від 21.10.2010 діяв до 21.10.2013, а дозвіл на спеціальне водокористування № Укр-201-ДЕП-14/Льв був виданий Департаментом екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації лише 07.05.2014 року, і факт використання водних ресурсів за перевірений період (з 22.10.2013 по 06.05.2014) без отримання дозволу на спеціальне водокористування відповідачем не спростований.

За змістом ст. 110 ВК України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у, зокрема, порушенні правил спеціального водокористування.

Згідно зі ч.ч. 1, 3 ст. 111 ВК України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (z0767-09) (далі - Методика № 389), встановлено порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

Отже, чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема, внаслідок самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.09.2013 у справі № 13/333-38/463-2012).

Згідно з п. 1.4 Методики № 389 (z0767-09) (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства. Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.

Відповідно до п. 9.1 Методики № 389 (z0767-09) (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн., здійснюється за формулою З сам = 100 х W х Тар, де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м3, Тар - розмір, грн/100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення.

Розподіл грошових коштів від стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, повинен здійснюватись з урахуванням приписів ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та вимог п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів зараховуються 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів - 20.

Враховуючи викладене та встановивши факт порушення відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів та те, що розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування СТОВ "Прогрес-плюс" без дозволу на спеціальне водокористування, здійснений Державною екологічною інспекцією у відповідності з Методикою № 389 (z0767-09) (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 та ч.ч. 1, 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.