Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г. розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Транскарпатбуд" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року у справі Господарського суду № 5008/1483/2011 Закарпатської області за заявою 1. Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород"; 2. фізичної особи-підприємця ОСОБА_4; 3. Спільного малого будівельно-монтажного підприємства "Енергомонтаж"; 4. фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" про визнання банкрутом у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю представників:

у приміщенні Вищого господарського суду України:

ТОВ "Транскарпатбуд": Кукарека К.С. (довіреність від 08.11.2016 року), фізичної особи-підприємця ОСОБА_7: ОСОБА_6 (довіреність від 31.08.2016 року), фізичної особи-підприємця ОСОБА_8: ОСОБА_6 (довіреність від 31.08.2016 року), у приміщенні Господарського суду Закарпатської області:

ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття": Машика В.В. (довіреність від 26.01.2016 року), а також особисто розпорядник майна ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" - арбітражний керуючий Дідич М.А.

у провадженні Господарського суду Закарпатської області знаходиться справа № 5008/1483/2011 про визнання банкрутом Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" (далі - боржника), порушена ухвалою суду від 26.10.2011 року за спільною заявою Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород" (далі - ініціюючого кредитора-1), фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ініціюючого кредитора-2), Спільного малого будівельно-монтажного підприємства "Енергомонтаж" (далі - ініціюючого кредитора-3) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - ініціюючого кредитора-4) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (в редакції Закону України № 2343-ХІІ (2343-12) , до внесення змін Законом України № 4212-VІ від 22.12.2011 року (4212-17) ) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Ракущинця А.А. (том 1, а.с. 1).

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду справи у підготовчому засіданні тричі скасовувалися постановами Вищого господарського суду України від 17.04.2012 року, від 21.10.2014 року та від 22.03.2016 року з огляду на передчасність висновків судів про неплатоспроможність боржника у зв'язку з недослідженням його фактичного фінансового стану та ненаданням оцінки доказам наявності (відсутності) у боржника активів, обставинам вжиття органами державної виконавчої служби заходів щодо звернення стягнення на майно боржника, обставинам повного (часткового) виконання боржником зобов'язань перед ініціюючими кредиторами в ході зведеного виконавчого провадження, а також недослідженням розміру конкурсної заборгованості ініціюючих кредиторів (їх правонаступників) на момент прийняття рішення у підготовчому засіданні (том 1, а.с. 112 - 118, том 10, а.с. 90 - 96, 208 - 212, том 12, а.с. 68 - 75, 76, том 17, а.с. 201 - 210, том 19, а.с. 118 - 128, том 20, а.с. 40 - 46, а.с. 201 - 210, том 23, а.с. 266 - 276).

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.04.2016 року справа № 5008/1483/2011 за наслідком автоматичного розподілу прийнята до провадження зі стадії розпорядження майном суддею Ушак І.Г., розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 11.05.2016 року, яке неодноразово відкладалося ухвалами суду (том 24, а.с. 20 - 21).

24.05.2012 року до місцевого господарського суду надійшло клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про заміну ініціюючого кредитора-1 правонаступником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 на підставі договору про відступлення права вимоги від 09.11.2011 року (вх. № 05/1167118/2012 від 24.05.2012 року) (том 11, а.с. 9 - 23).

24.05.2012 року до місцевого господарського суду звернулося ТОВ "Транскарпатбуд" з клопотанням про заміну ініціюючого кредитора-3 правонаступником - ТОВ "Транскарпатбуд" за договором відступлення права вимоги від 03.11.2011 року (вх. № 05/1164122/2012 від 24.05.2012 року) (том 11, а.с. 24 - 32).

12.12.2014 року до місцевого господарського суду надійшло клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 про заміну ініціюючих кредиторів 2, 4 їх правонаступником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8, в підтвердження чого надано копії ухвал суду від 24.01.2014 року у господарських справах № 5008/258/2011 та № 5008/256/2011 про заміну кредиторів - фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 їх правонаступником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 (вх. № 02.5.1-14/15929/14 від 12.12.2014 року) (том 20, а.с. 18 - 30).

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.06.2016 року (суддя Ушак І.Г.) визначено вимоги ініціюючих кредиторів в розмірі 327 114, 54 грн., в тому числі Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород" на суму 154 050, 82 грн., фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на суму 85 866 грн., Спільного малого будівельно-монтажного підприємства "Енергомонтаж" на суму 4 262 грн. та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на суму 83 135, 70 грн.; замінено ініціюючого кредитора Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород" його правонаступником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7; замінено ініціюючого кредитора Спільне мале будівельно-монтажне підприємство "Енергомонтаж" його правонаступником - ТОВ "Транскарпатбуд"; замінено ініціюючих кредиторів фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 та фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 їх правонаступником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8; достроково припинено повноваження арбітражного керуючого Ракущинця А.А., що був призначений розпорядником майна боржника відповідно до ухвали господарського суду від 26.10.2011 року у даній справі; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дідича М.А., якого зобов'язано вжити заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, провести повний аналіз фінансового та майнового стану боржника та скласти реєстр вимог кредиторів, який подати до суду для затвердження до 10.08.2016 року; призначено у справі попереднє засідання на 30.08.2016 року; дату скликання загальних зборів кредиторів призначено на 12.09.2016 року; вирішення питання щодо подальшого провадження у справі про банкрутство призначено на 02.12.2016 року (том 24, а.с. 222 - 228).

Не погоджуючись з результатом розгляду справи у підготовчому засіданні від 03.06.2016 року, Адвокатське об'єднання "Скляренко, Сидоренко та партнери", яке заявило до боржника кредиторські вимоги, звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 03.06.2016 року та припинити провадження у справі з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів безспірності вимог ініціюючих кредиторів до боржника в розумінні частини 3 статті 6 Закону про банкрутство на момент проведення у справі підготовчого засіданні від 03.06.2016 року (том 27, а.с. 11 - 51).

31.08.2016 року до початку апеляційного перегляду ухвали підготовчого засідання суду першої інстанції від 03.06.2016 року Адвокатським об'єднанням "Скляренко, Сидоренко та партнери" подано до апеляційного суду заяву про відмову від апеляційної скарги та припинення у зв'язку із цим апеляційного провадження за його апеляційною скаргою з огляду на відступлення скаржником права вимоги до боржника (вх. № 01-04/6292/16) (том 27, а.с. 161 - 167).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мирутенко О.Л., судді: Бойко С.М., Зварич О.В.) відмовлено у задоволенні заяви про відмову від апеляційної скарги Адвокатського об'єднання "Скляренко, Сидоренко та партнери"; апеляційну скаргу задоволено; ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03.06.2016 року у даній справі скасовано; провадження у справі № 5008/1483/2011 припинено (том 27, а.с. 172 - 177).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, правонаступник ініціюючого кредитора-3 - ТОВ "Транскарпатбуд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову апеляційного суду від 31.08.2016 року, а ухвалу суду першої інстанції від 03.06.2016 року залишити в силі, справу повернути до місцевого господарського суду для продовження розгляду по суті, обґрунтовуючи порушенням апеляційним судом положень статей 1, 7, 8, 11 - 13 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року та статей 4-2, 4-3, 22, 74, 78, 106, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ). Скаржник доводить помилковість висновків суду апеляційної інстанції про припинення провадження у справі про банкрутство № 5008/1483/2011, порушеного щодо боржника ухвалою місцевого господарського суду від 26.10.2011 року, у зв'язку із здійсненням щодо цього ж боржника провадження у справі про банкрутство № 907/1125/15 на стадії розпорядження майном, яке порушено ухвалою місцевого господарського суду від 11.11.2015 року, тобто пізніше у часі, ніж провадження у справі № 5008/1483/2011, та зазначає про невідповідність таких висновків роз'ясненням судової практики Верховного Суду України про те, що у разі помилкового порушення двох і більше справ про банкрутство одного і того ж боржника, підлягають припиненню провадження з усіх справ про банкрутство, крім справи, яку було порушено першою. Скаржник зазначив про прийняття апеляційним судом оскаржуваного рішення (постанови) без розгляду справи по суті та з'ясування думки учасників провадження у справі щодо доводів апеляційної скарги про неможливість здійснення подальшого провадження у даній справі за відсутності безспірних вимог ініціюючих кредиторів, у зв'язку з чим було порушено процесуальні права учасників провадження у справі та порядок ведення судового засідання господарським судом. Також, скаржник доводить безпідставність неприйняття апеляційним судом відмови заявника апеляційної скарги від поданої ним апеляційної скарги на ухвалу підготовчого засідання місцевого господарського суду, оскільки така відмова не суперечила законодавству та не порушувала права та охоронювані законом інтереси інших учасників провадження у даній справі про банкрутство.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.11.2016 року прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 15.11.2016 року о 10 год. 30 хв., який ухвалою суду від 15.11.2016 року відкладено на 22.11.2016 року о 10 год. 15 хв.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.11.2016 року задоволено клопотання боржника про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, доручено Господарському суду Закарпатської області забезпечити проведення відеоконференції 22.11.2016 року о 10 год. 15 хв. у приміщенні Господарського суду Закарпатської області за участю представника боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши присутнього у приміщенні Вищого господарського суду України представника ТОВ "Транскарпатбуд", фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 - ОСОБА_6, а також присутніх у приміщенні Господарського суду Закарпатської області представника боржника - ОСОБА_9 та розпорядника майна боржника Дідича М.А., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону про банкрутство (в редакції Закону України № 2343-ХІІ (2343-12) , до внесення змін Законом України № 4212-VІ від 22.12.2011 року (4212-17) , яка застосовується до провадження у даній справі про банкрутство на стадії розпорядження майном) передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Абзацом 8 частини 1 статті 1 Закону про банкрутство (в зазначеній редакції) передбачено, що безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відтак, безспірність грошових вимог кредитора у справі про банкрутство законодавець пов'язує з встановленням розміру таких вимог згідно судового рішення та доведенням ініціюючим кредитором обставин порушення виконавчого провадження органами державної виконавчої служби за такими грошовими вимогами, які перевищують 300 мінімальних розмірів заробітної плати, встановлених законом на момент порушення справи про банкрутство, та обставин неможливості стягнення ними коштів з боржника протягом трьох місяців вчинення виконавчих дій.

Згідно з частиною 9 статті 7 Закону про банкрутство (в зазначеній редакції), кредитори мають право об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією заявою. Така заява підписується всіма кредиторами, які об'єднали свої вимоги.

Положеннями статі 12 Закону про банкрутство (в зазначеній редакції) передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 37 Закону "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент порушення провадження у даній справі ухвалою суду від 26.10.2011 року), виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Отже, у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство не підлягає зупиненню виконавче провадження, яке здійснюється щодо боржника за виконавчими документами, що знаходяться на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, та за виконавчими документами про стягнення грошових коштів по поточних грошових вимогах.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України відповідно до пункту 41 Постанови Пленуму "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року (v0015700-09) .

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, провадження у справі № 5008/1483/2011 про банкрутство ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" порушено ухвалою місцевого господарського суду від 26.10.2011 року за загальною процедурою в редакції Закону про банкрутство (2343-12) , чинній до внесення змін Законом України № 4212-VІ від 22.12.2011 року (4212-17) , який діє з 19.01.2013 року; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника з призначенням розпорядником майна арбітражного керуючого Ракущинця А.А. (том 1, а.с. 1). Відтак, при розгляді даної справи слід керуватися нормами Закону про банкрутство (2343-12) в редакції, чинній до внесення змін 19.01.2013 року.

Справа тричі розглядалася у підготовчому засіданні із подальшим скасуванням прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій рішень касаційним судом та переданням справи для розгляду до місцевого господарського суду на стадію розпорядження майном боржника (том 1, а.с. 112 - 118, том 10, а.с. 90 - 96, 208 - 212, том 12, а.с. 68 - 75, 76, том 17, а.с. 201 - 210, том 19, а.с. 118 - 128, том 20, а.с. 40 - 46, а.с. 201 - 210, том 23, а.с. 266 - 276).

Так, Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2016 року скасовано постанову апеляційного суду від 28.09.2015 року про припинення провадження у справі та ухвалу суду першої інстанції від 12.12.2014 року про визнання безспірними вимог ініціюючих кредиторів та їх заміну правонаступниками, справу передано до місцевого господарського суду для розгляду у підготовчому засіданні з огляду на недослідження судами розміру конкурсної заборгованості ініціюючих кредиторів (їх правонаступників), зважаючи на обставини можливого повного (часткового) їх погашення боржником в ході зведеного виконавчого провадження № 33637832, яке на момент поновлення провадження у даній справі про банкрутство відповідно до постанови суду касаційної інстанції від 21.10.2014 року перебувало на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, та передчасність висновків місцевого господарського суду про визнання безспірними вимог ініціюючих кредиторів до боржника на загальну суму 323 775, 67 грн. (том 23, а.с. 266 - 276).

При цьому, в порядку статті 111-12 ГПК України суд касаційної інстанції надав судам вказівки про необхідність при подальшому розгляді справи на стадії розпорядження майном дослідити обставини існування безспірних вимог ініціюючих кредиторів до боржника на момент проведення підготовчого судового засідання у справі, обставини їх можливого погашення боржником в ході зведеного виконавчого провадження № 33637832, перевірити достатність заявлених ініціюючими кредиторами вимог до боржника для визнання такими, що відповідають вимогам частини 3 статті 6 Закону про банкрутство, та дійти висновку про можливість визнання таких вимог у підготовчому засіданні, як безспірних та достатніх для здійснення подальшого провадження у даній справі про банкрутство та можливість правонаступництва вимог ініціюючих кредиторів.

Розглядаючи справу у підготовчому засіданні від 03.06.2016 року, місцевий господарський суд встановив обставини наявності у боржника безспірної заборгованості перед ініціюючими кредиторами 1, 2, 3, 4 на загальну суму 327 114, 54 грн., в тому числі ініціюючого кредитора-1 на суму 154 050, 82 грн., ініціюючого кредитора-2 на суму 85 866 грн., ініціюючого кредитора-3 на суму 83 135, 70 грн. та ініціюючого кредитора-4 на суму 4 262 грн., яку обґрунтовано судовими рішеннями у господарських справах про стягнення з боржника на користь ініціюючих кредиторів грошових коштів, цивільно-правовими договорами, укладеними між боржником та ініціюючими кредиторами, вимогами про сплату боргу та виконавчими документами, стягувачами за якими є ініціюючі кредитори, що перебували на виконанні в органах державної виконавчої служби протягом більш як трьох місяців з моменту відкриття виконавчих проваджень.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що дії органу державної виконавчої служби з примусового виконання у зведеному виконавчому провадженні судових рішень про стягнення з боржника грошових коштів на користь ініціюючих кредиторів після порушення провадження у даній справі про банкрутство ухвалою суду від 26.10.2011 року не узгоджуються з поняттям мораторію на задоволення вимог кредиторів, що вводиться одночасно з порушенням щодо боржника справи про банкрутство та забороняє стягнення за виконавчими документами щодо боржника. Відтак, місцевим господарським судом не взято до уваги обставин часткового погашення боржником вимог ініціюючих кредиторів в ході зведеного виконавчого провадження № 33637832 на стадії розподілу стягнутих коштів та визнано грошові вимоги ініціюючих кредиторів 1, 2, 3, 4 на загальну суму 327 114, 54 грн. безспірними та достатніми для порушення щодо боржника справи про банкрутство.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджуються обставини надходження до місцевого господарського суду клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 про визнання її правонаступником ініціюючих кредиторів 2, 4, обґрунтованого набуттям нею права вимоги безспірної заборгованості боржника на підставі ухвал Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2014 року у справі № 5008/256/2011 та № 5008/258/2011 про заміну первісних кредиторів - ініціюючого кредитора-2 та ініціюючого кредитора-4 їх правонаступником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 (том 20, а.с. 18 - 30).

Судом першої інстанції встановлено, що клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 та ТОВ "Транскарпатбуд" про визнання їх правонаступниками відповідно ініціюючого кредитора-1 та ініціюючого кредитора-3 мотивовані укладенням договорів відступлення права вимоги від 09.11.2011 року та від 03.11.2011 року, за якими нові кредитори набули права вимоги до боржника за зобов'язаннями перед первісними кредиторами (ініціюючими кредиторами 1, 3) (том 11, а.с. 9 - 23, 24 - 32).

З огляду на встановлене, місцевий господарський суд дійшов висновку про можливість правонаступництва безспірної заборгованості боржника перед ініціюючими кредиторами 1, 2, 3, 4, на підставі якої було порушено провадження у даній справі про банкрутство, третіми особами в обсязі, визначеному договорами відступлення права вимоги (цесії), та здійснення подальшого провадження у справі на стадії розпорядження майном із визначенням правового статусу фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 та ТОВ "Транскарпатбуд", як ініціюючих кредиторів у справі № 5008/1483/2011 про банкрутство ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття".

Також, взявши до уваги обставини подання розпорядником майна Ракущинцем А.А. заяви від 04.04.2016 року про дострокове припинення його повноважень, місцевий господарський суд визнав за можливе призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Дідича М.А., кандидатура якого відповідає вимогам Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року, та який надав згоду на участь у даній справі про банкрутство (том 24, а.с. 15 - 18, 34 - 35).

Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі, не погодився з такими висновками суду першої інстанції, скасував оскаржувану ухвалу в цілому та припинив провадження у справі, зазначивши про безпідставність подальшого здійснення щодо боржника провадження у справі про банкрутство № 5008/1483/2011 з огляду на існування порушеної щодо боржника ухвалою суду від 11.11.2015 року справи про банкрутство № 907/1125/15, провадження у якій здійснюється на стадії розпорядження майном, та встановлену законодавством про банкрутство заборону на одночасне здійснення господарським судом провадження у декількох справах про банкрутство щодо одного і того ж боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується в цілому з висновками суду апеляційної інстанції про необхідність припинення провадження у справі № 5008/1483/2011 про банкрутство ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" на стадії її розгляду у підготовчому засіданні, однак, вважає помилковим обґрунтування підстав прийняття апеляційним судом рішення згідно мотивувальної частини постанови від 31.08.2016 року з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, провадження у справі № 5008/1483/2011 про банкрутство ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" порушено ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.10.2011 року, введено процедуру розпорядження майном боржника; за результатами апеляційного перегляду ухвали підготовчого засідання місцевого господарського суду від 12.12.2014 року судом апеляційної інстанції постановою від 28.09.2015 року припинено провадження у даній справі про банкрутство в цілому. Однак, Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2016 року за касаційною скаргою боржника скасовано постанову апеляційного суду від 28.09.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 12.12.2014 року, справу № 5008/1483/2011 передано до місцевого господарського суду для розгляду у підготовчому засіданні (том 1, а.с. 1, том 20, а.с. 201 - 210, том 23, а.с. 266 - 276).

Судами встановлено обставини порушення Господарським судом Закарпатської області ухвалою від 11.11.2015 року справи № 907/1125/15 про банкрутство ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", яке здійснюється на стадії розпорядження майном боржника та не було припинено на момент розгляду справи № 5008/1483/2011 у підготовчому засіданні від 03.06.2016 року (том 24, а.с. 51 - 54).

Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в правах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року (v0015700-09) (пункт 35) роз'яснено, що у разі помилкового порушення двох або більше справ про банкрутство одного і того ж боржника підлягають припиненню провадження з усіх справ, крім справи, що була порушена першою.

Отже, зважаючи на обставини поновлення порушеного ухвалою місцевого господарського суду від 26.10.2011 року провадження у справі № 5008/1483/2011 про банкрутство ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" на стадії її розгляду у підготовчому засіданні відповідно до постанови суду касаційної інстанції від 22.03.2016 року, є помилковими висновки апеляційного суду за змістом оскаржуваної постанови про неможливість подальшого здійснення провадження у даній справі та необхідність її припинення з огляду на існування порушеної щодо боржника ухвалою місцевого господарського суду від 11.11.2015 року справи про банкрутство № 907/1125/15, так як справа про банкрутство № 5008/1483/2011 є першою за черговістю її порушення щодо ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття".

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з правильністю застосування судом першої інстанції положень статей 1, 6, 7 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року при розгляді справи у підготовчому засіданні від 03.06.2016 року на предмет з'ясування безспірності вимог ініціюючих кредиторів з визначенням їх правової природи як таких, що обґрунтовують підставність порушення даної справи про банкрутство та введення процедури розпорядження майном боржника, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ініціюючими кредиторами 1, 2, 3, 4 подано спільну заяву про порушення щодо боржника справи про банкрутство на підставі заборгованості на загальну суму 323 775, 67 грн., яку визначено, як безспірну, у зв'язку з її перевищенням 300 мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої на день звернення з такою заявою 21.10.2011 року (300 * 985 грн. = 295 500 грн.) (том 1, а.с. 2-7).

Виходячи з положень статей 8, 11 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, за результатами розгляду справи у підготовчому засіданні господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство у разі встановлення обставин її порушення за вимогами ініціюючого кредитора (об'єднаними вимогами ініціюючих кредиторів), розмір яких становить менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої законом на момент проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство, оскільки вимога частини 3 статті 6 цього Закону щодо базового розміру грошових вимог, який дає право ініціювати процедуру банкрутства, має бути додержана не лише при порушенні справи про банкрутство, а під час її розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України у подібних правовідносинах відповідно до Постанови від 19.10.2016 року у справі № 922/4832/15.

Матеріалами справи підтверджується, що впродовж 2011 - 2016 років справа № 5008/1483/2011 про банкрутство ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" неодноразово розглядалася судами першої та апеляційної інстанції у підготовчому засіданні із скасуванням прийнятих судових рішень касаційним судом та переданням справи для розгляду до місцевого господарського суду на стадію розпорядження майном боржника.

Так, вчетверте розглядаючи дану справу у підготовчому засіданні від 03.06.2016 року, суд першої інстанції встановив, що розмір об'єднаних вимог ініціюючих кредиторів 1, 2, 3, 4 до боржника становить 327 114, 54 грн. та є достатнім для здійснення подальшого провадження у справі про банкрутство № 5008/1483/2011 на стадії розпорядження майном боржника.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 40 та пункту 4 частини 2 статті 41 Бюджетного кодексу України, розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період визначається законом про Державний бюджет України. Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", мінімальну заробітну плату з 1 травня 2016 року встановлено у місячному розмірі - 1 450 грн.

Отже, на момент проведення у справі № 5008/1483/2011 підготовчого засідання від 03.06.2016 року, в якому вирішувалося питання щодо підставності здійснення подальшого провадження у справі про банкрутство ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", розмір мінімальної заробітної плати становив 1 450 грн., а трьохсот мінімальних заробітних плат - відповідно 435 000 грн., що перевищує суму об'єднаних вимог ініціюючих кредиторів в розмірі 323 775, 67 грн., які було заявлено як підставу для порушення щодо боржника справи про банкрутство у жовтні 2011 року (том 1, а.с. 2 - 7, том 24, а.с. 222 - 228).

При цьому, місцевий господарський суд безпідставно не взяв до уваги обставин часткового погашення боржником безспірної заборгованості перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 на суму 36 267, 19 грн. та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 на суму 2 000, 31 грн., які є правонаступниками ініціюючих кредиторів 1, 2, 4, в ході примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 33637832 про стягнення суми боргу з ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", оскільки на момент поновлення провадження у справі про банкрутство № 5008/1483/2011 згідно постанови суду касаційної інстанції від 21.10.2014 року зазначене виконавче провадження перебувало на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, а тому не підлягало зупиненню у зв'язку із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника відповідно до ухвали місцевого господарського суду від 26.10.2011 року (том 24, а.с. 112 - 113).

Отже, судом першої інстанції у підготовчому засіданні від 03.06.2016 року прийнято рішення про підставність подальшого провадження у справі № 5008/1483/2011 про банкрутство ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", здійснення правонаступництва вимог ініціюючих кредиторів та зміну кандидатури розпорядника майном боржника за відсутності на момент проведення підготовчого засідання відповідності об'єднаних вимог ініціюючих кредиторів критеріям "безспірності" в розумінні статей 1, 6, 7 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року, яка застосовується до боржника на стадії розпорядження майном.

З огляду на таке, ухвала підготовчого засідання суду першої інстанції від 03.06.2016 року прийнята з порушенням положень законодавства про банкрутство, оскільки не ґрунтується на безспірних вимогах ініціюючих кредиторів, за якими допускається порушення справи про банкрутство боржника та здійснення подальшого провадження на стадії розпорядження майном.

Пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в правах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року (v0015700-09) роз'яснено про те, що Законом про банкрутство не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини 1 статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року та є частиною національного законодавства, кожний має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Приймаючи до уваги, що провадження у справі № 5008/1483/2011 про банкрутство ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" триває більш як п'ять років, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій за результатами підготовчого засідання тричі скасовувалися касаційним судом з підстав неможливості встановлення судами дійсної суми безспірної заборгованості боржника перед ініціюючими кредиторами, та враховуючи обставини недостатності розміру заявлених ініціюючими кредиторами вимог до боржника для визнання їх безспірними в розумінні частини 3 статті 6 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року, оскільки такі вимоги сукупно становлять менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої законом на момент розгляду даної справи у підготовчому засіданні від 03.06.2016 року, колегія суддів Вищого господарського суду України для забезпечення принципів правової певності та розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, вважає за можливе залишити в силі постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року, якою скасовано ухвалу підготовчого засідання місцевого господарського суду від 03.06.2016 року та припинено в цілому провадження у справі № 5008/1483/2011 про банкрутство ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", так як подальше здійснення провадження у даній справі на стадії розпорядження майном не є можливим у зв'язку з відсутністю базового розміру безспірних вимог ініціюючих кредиторів до боржника, який дозволяє здійснення провадження у справі про банкрутство в підготовчому судовому засіданні.

Доводи скаржника за змістом касаційної скарги про безпідставність неприйняття апеляційним судом відмови заявника апеляційної скарги від поданої ним апеляційної скарги на ухвалу підготовчого засідання місцевого господарського суду колегія суддів суду касаційної інстанції відхиляє, як необґрунтовані, оскільки заявник апеляційної скарги уже був допущений до участі в даній справі про банкрутство на стадії апеляційного та касаційного перегляду попередніх судових рішень, які скасовувалися Вищим господарським судом України.

Доводи касаційної скарги про прийняття апеляційним судом оскаржуваного рішення про припинення провадження у справі про банкрутство без розгляду справи по суті спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається початок розгляду апеляційної скарги Адвокатського об'єднання "Скляренко, Сидоренко та партнери" на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03.06.2016 року у судовому засіданні від 18.07.2016 року відповідно до ухвали від 06.07.2016 року, який відкладався ухвалами суду від 18.07.2016 року, від 01.08.2016 року, від 11.08.2016 року та завершився 31.08.2016 року з проведенням судового засідання в режимі відеоконференції, з протоколу якого вбачається розгляд справи з 11 год. 10 хв. до 11 год. 50 хв. із заслуховуванням всіх присутніх учасників провадження у справі по доводах апеляційної скарги та запереченнях на неї (том 27, а.с. 4, 83, 119, 139, 170, 172 - 177).