ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2016 року Справа № 910/7123/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Грека Б.М., - (доповідача у справі), суддів: Малетича М.М., Могил С.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.16 у справі № 910/7123/16 господарського суду міста Києва за позовом Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" до Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" про визнання протиправними і незаконними дій та визнання поширених відомостей такими, що порушують ділову репутацію за участю представників від: позивача Бавикіна К.П. (дов. від 19.08.16), відповідача Бойчун Н.Д. (дов. від 11.11.16)
В С Т А Н О В И В :
Дочірнє підприємство "Старокостянтинівський молочний завод" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання протиправними та незаконними дій державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" стосовно проведення і складення протоколу випробувань харчової продукції від 28.03.14 № 3754-3759/14-х, щодо масла солодковершкового селянського 72,6% жиру, ТМ "Добрино", ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення 17.02.2014 виробництва Заводу; визнання відомостей, викладених та поширених у протоколі випробувань, стосовно наявності рослинних жирів у маслі солодковершковому селянському 72,6% жиру, ТМ "Добрино", ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення 17.02.14 виробництва заводу, недостовірними та такими, що порушують особисте немайнове право заводу на недоторканність ділової репутації.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.06.16 по справі № 910/7123/16 (суддя Марченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Тищенко О.В., судді: Іоннікова І.А., Гончаров С.А.), у задоволенні позову відмовлено повністю, з посиланням на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження порушення його особистих немайнових прав, зокрема, шляхом завдання шкоди його діловій репутації, інформацією, яка викладена у протоколі випробувань.
Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач просив їх скасувати, позовні вимоги задовольнити повністю, оскільки на його думку судами не взяті до уваги доводи відповідача, про те, що відповідачем у порушення п.п.5.4, 5.7 ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 здійснено відбір продукції з порушенням методик відбору продукції на визначення її якісних показників. Крім того, судами не надано належної правової оцінки тому, що відповідачем здійснена випробування продукту позивача, але доказів того, що проби здійснені з продукту позивача суду не надані. Судами також не надано належної правової оцінки, що поширена інформація про результати проб продукції позивача завдає або може завдати шкоди та діловій репутації позивача, як суб'єкту господарювання.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, відповідачем на замовлення фізичної особи ОСОБА_6 було проведено, зокрема, випробування масла солодковершкового селянського 72,6% жиру, ТМ "Добрино", ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення 17.02.14 виробництва заводу, за результатом якого було складено протокол випробувань.
У вказаному протоколі, зокрема, зазначено, що "зразок продукції (реєстраційний номер 3756) містить рослинні жири, використання яких не допускається згідно вимог ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове. Технічні умови". Вміст рослинних жирів становить 9% від загального жиру".
Оскаржуючи вказаний протокол, позивач просив суд визнати протиправними та незаконними дії державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" стосовно проведення і складення протоколу випробувань харчової продукції від 28.03.14 № 3754-3759/14-х щодо масла солодковершкового селянського 72,6% жиру, ТМ "Добрино", ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення 17.02.14 виробництва заводу; а також визнати відомості, викладені та поширені у вказаному протоколі випробувань, стосовно наявності рослинних жирів у такому маслі недостовірними та такими, що порушують особисте немайнове право Заводу на недоторканність ділової репутації.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди дійшли висновку, що відповідач правомірно здійснив на замовлення третьої особи випробування масла солодковершкового вказаної торгової марки, зважаючи на повноваження відповідача, що випливають із його статутних документів, основним завданням якого є надання послуг суб'єктам господарювання з метою одержання прибутку; відповідач не здійснює владних управлінських функцій і не є суб'єктом владних повноважень. Випробування продукції проходило із додержанням норм законодавства про захист прав споживачів, і безпосередньо ст. 26 ЗУ "Про захист прав споживачів", яка встановлює повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Також, у відповідності до п.3 зазначеного порядку, відбір зразків (проб) товарів для перевірки їх якості проводиться службовою особою Держспоживінспекції та її територіальних органів (далі - службова особа), яка має відповідне посвідчення.
Оскільки випробування здійснювалося Центром на замовлення фізичної особи - споживача, то порушень процедури відбору та кількості відібраного товару для випробування судами попередніх інстанцій не виявлено.
Вказане випробування було проведено Центром, компетентність якому на здійснення відповідної діяльності надана Національним агентством з акредитації України згідно з атестатом акредитації від 29.06.06 № 2Н677.
Враховуючи той факт, що випробування було проведено уповноваженим на це підприємством, процедури проведення такого випробування Центром порушено не було, а позивачем не подано жодних доказів на підтвердження того, що вироблена ним продукція відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005, суди дійшли висновку, що відсутні підстави вважати протокол випробувань із наявною неправдивою інформацією щодо продукції виробництва позивача. При цьому, позивачем не надано доказів на підтвердження порушення його особистих немайнових прав, зокрема, шляхом завдання шкоди його діловій репутації, інформацією, яка викладена у протоколі випробувань.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки місцевого та апеляційного суду вірними зважаючи на таке.
Щодо вимог про визнання протиправними та незаконними дій відповідача про проведення і складення протоколу випробувань харчової продукції від 28.03.14 № 3754-3759/14-х, щодо масла солодковершкового селянського 72,6% жиру, ТМ "Добрино", ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення 17.02.2014 виробництва заводу позивача.
Як вірно встановлено попередніми інстанціями, випробування проводилося уповноваженим сертифікованим підприємством на замовлення третьої особи - споживача, що не суперечить вимогам законодавства про захист прав споживачів - ст.ст. 4, 17 ЗУ "Про захист прав споживачів", а також положень статуту відповідача - абз.1 п.п.3.2.4 п.3.2 статуту відповідача (а.с.52), у зв'язку із чим підстав для задоволення вимог у цій частині позову не вбачається.
Щодо вимог про визнання відомостей, викладених та поширених у вказаному протоколі випробувань, такими, що порушують особисте немайнове право заводу на недоторканність ділової репутації, суд касаційної інстанції має вказати на таке.
Відповідно до ч.1 ст. 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.
Частиною 3 ст. 277 ЦК України встановлено, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Згідно із ст.14 ЗУ "Про інформацію", поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.
Правова позиція, наведена у постанові Пленуму Верховного суду України від 27.02.09 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) , зазначає про те, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову у справі про захист ділової репутації юридичної особи внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Згідно з положеннями ст. 277 ЦК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Враховуючи, що позивачем під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій не доведено документально, що поширення відомостей, викладених та поширених у протоколі випробувань, стосовно наявності рослинних жирів у маслі солодковершковому селянському 72,6% жиру, ТМ "Добрино", ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення 17.02.14 виробництва заводу, є такими, що порушують особисте немайнове право заводу на недоторканність ділової репутації, не знайшли свого підтвердження, у зв'язку із чим підстав для задоволення позову у цій частині правомірно не знайдено на думку касаційної інстанції.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.16 у справі № 910/7123/16 залишити без змін.
Головуючий - суддя
Судді
Б. М. Грек
М. М. Малетич
С. К. Могил