Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Грека Б.М., - (доповідача у справі), суддів: Малетича М.М., Могил С.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції в Рівненській області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.05.16 у справі № 918/153/15 за позовом Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна агенція "Експертиза та оцінка +" третя особа 1) Головне управління державної казначейської служби України в Рівненській області 2) Державна виконавча служба Сарненського районного управління юстиції 3) Державна виконавча служба Кузнєцовського районного управління юстиції 4) Державна виконавча служба Володимирецького районного управління юстиції 5) Державна виконавча служба Дубровицького районного управління юстиції 6) Державна виконавча служба Березнівського районного управління юстиції 7) Державна виконавча служба Гощанського районного управління юстиції 8) Державна виконавча служба Костопільського районного управління юстиції 9) Державна виконавча служба Рівненського міського управління юстиції 10) Державна виконавча служба Острозького районного управління юстиції 11) Державна виконавча служба Зарічненського районного управління юстиції 12) Державна виконавча служба Рокинтівського районного управління юстиції про стягнення заборгованості за участю представників від: позивача не з'явилися, були належно повідомлені, відповідача Лосік О.С. (протокол з/з від 07.11.12) третьої особи-1 третьої особи-2 третьої особи-3 третьої особи-4 третьої особи-5 третьої особи-6 третьої особи-7 третьої особи-8 третьої особи-9 третьої особи-10 третьої особи-11 третьої особи-12 не з'явилися, були належно повідомлені, не з'явилися, були належно повідомлені, не з'явилися, були належно повідомлені, не з'явилися, були належно повідомлені, не з'явилися, були належно повідомлені, не з'явилися, були належно повідомлені, не з'явилися, були належно повідомлені, не з'явилися, були належно повідомлені, не з'явилися, були належно повідомлені, не з'явилися, були належно повідомлені, не з'явилися, були належно повідомлені, не з'явилися, були належно повідомлені,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна агенція "Експертиза та оцінка+" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Головного Управління юстиції у Рівненській області про стягнення в сумі 256 517,60 грн. відповідно до договору про проведення незалежної оцінки майна від 10.01.2013 р.

Справа судами розглядалась неодноразово. За результатами останнього перегляду, рішенням господарського суду Рівненської області від 15.03.16 у справі № 918/153/15 (суддя Торчинюк В.Г.) позов задоволено.

За результатом апеляційного перегляду, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.05.16 у справі № 918/153/15 (судді: Тимошенко О.М., Огороднік К.М., Коломис В.В.) рішення змінено у частині задоволення позову по сумі основного боргу, а саме: стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на користь ТОВ "ПА "Експертиза та оцінка+" 255 107,60 грн. основної суми боргу. У решті рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, Головне територіальне управління юстиції в Рівненській області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким визнати незаконні вимоги позивача повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 10.01.13 між Головним управлінням юстиції у Рівненській області (надалі - замовник, відповідач, скаржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна агенція "Експертиза та оцінка+" (надалі - оцінювач, позивач) укладено договір про проведення незалежної оцінки майна (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору, оцінювач за договором, укладеним з органом державної виконавчої служби проводить незалежну оцінку майна, описаного та арештованого в процесі примусового виконання рішень, на виконання постанови державного виконавця про призначення оцінювача та оцінку майна боржника.

Відповідно до п.2.1.4 договору, оцінювач зобов'язаний укладати письмові договори щодо оцінки конкретного об'єкта оцінки безпосередньо з структурним підрозділом Державної виконавчої служби.

Пунктом 3.1.1 договору, замовник зобов'язаний прийняти та оплатити проведену незалежну оцінку майна.

За змістом п.п.9.1, 9.2 договору, договір набирає чинності з 10.01.13 та діє до 31.12.14.

Вказана угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками цих суб'єктів господарювання.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів, що враховуючи вищевказані норми права договір про проведення незалежної оцінки майна від 10.01.13 за своєю суттю є договором надання послуг.

На виконання п.2.1.4 договору, у період з 10.01.13 по 10.09.14, ТОВ "ПА "Експертиза та оцінка+" було укладено інші письмові договори щодо оцінки конкретних об'єктів оцінки, виконання яких підтверджується актами виконаних робіт, підписаними оцінювачем та структурним підрозділом Державної виконавчої служби:

- по відділу ДВС Сарненського РУЮ на загальну суму 9 678,90 грн.,

- по відділу ДВС Кузнецовського РУЮ на загальну суму 8 745,60 грн.,

- по відділу ДВС Володимирецького РУЮ на загальну суму 7 332,00 грн.,

- по відділу ДВС Дубровицького РУЮ на загальну суму 8 832,70 грн.,

- по відділу ДВС Березнівського РУЮ на загальну суму 16 530,00 грн.,

- по відділу ДВС Гощанського РУЮ на загальну суму 17 466,50 грн.,

- по відділу ДВС Костопільського РУЮ на загальну суму 6 264,60 грн.,

- по відділу ДВС Рівненського МУЮ на загальну суму 705,00 грн.,

- по відділу ДВС Острозького РУЮ на загальну суму 7 894,90 грн.,

- по відділу ДВС Дубровицького РУЮ на загальну суму 10 894,10 грн.,

- по відділу ДВС Зарічненського РУЮ на загальну суму 6 892,60 грн.,

- по відділу ВПВРУ ДВС Головного УЮ на загальну суму 1 377,20 грн.,

- по відділу ДВС Рокитнівського РУЮ на загальну суму 7 638,20 грн.,

- по відділу ДВС Острозького РУЮ за 2013-2014 роки 12 954,50 грн.,

- по відділу ДВС Рокитнівського РУЮ за 2013-2014 роки на загальну суму 20 204,10 грн.,

- по відділу ДВС Гощанського РУЮ на загальну суму 1 010,60 грн.,

- по відділу ДВС Сарненського РУЮ за 2013-2014 роки на загальну суму 5 952,60 грн.,

- по відділу ДВС Зарічненського РУЮ за 2013-2014 роки на загальну суму 7 144,00 грн.,

- по відділу ДВС Кузнєцовського МУЮ на загальну суму 7 065,30 грн.,

- по відділу ДВС Володимирецького РУЮ на загальну суму 19 646,00 грн.,

- по відділу ДВС Березнівського РУЮ за 2013-2014 роки на загальну суму 27 805,60 грн.,

- по відділу ДВС Костопільського РУЮ за 2013-2014 роки на загальну суму 29 482,60 грн.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу послуги, щодо проведення незалежної оцінки майна в рамках договору від 10 01.13 на загальну суму 255 107,60 грн.

10.09.14 позивачем направлено відповідачу претензію № 10-02/1 з вимогою сплатити заборгованість за договором про проведення незалежної оцінки майна від 10.01.13 у розмірі 256 517,60 грн.

08.10.14 відповідач у відповіді на претензію, лист № 10348/02-11/26, повідомив, що для оплати послуг згідно договору від 10.01.13, станом на 01.10.14 року, коштів немає.

Господарськими судами вірно відмічено, що в сукупності доказів вбачається факт надання послуг в рамках договору про проведення незалежної оцінки від 10.01.13 стверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, договорами, актами виконаних робіт, актом звірки.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором про проведення незалежної оцінки від 10.01.13 також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень, щодо неналежного або неповного виконання умов договору позивачем.

Спір виник на підставі того, що всупереч умовам вищенаведеної угоди відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості наданих для нього послуг не виконав. За таких обставин загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за спірним договором склала 255 107,60 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відсутність коштів у боржника не можуть слугувати підставою для звільнення його від оплати наданих позивачем послуг за договором.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1,4 ст.13 ЗУ "Про виконавче провадження", для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Експерт, спеціаліст і суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги. Розмір винагороди визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Винагорода та інші витрати, зумовлені проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання належать до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за договором про проведення незалежної оцінки майна від 10.01.13 № б/н у розмірі 255 107,60 грн. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, господарські суди дійшли правомірного висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача щодо стягнення суми основного боргу.

Щодо тверджень відповідача про те, що в Договорі від 10.01.13 не дотримано усі вимоги чинного законодавства, зокрема не передбачено ані порядок здійснення розрахунків, ані порядок прийняття робіт за договором, судомами обгрунтовано зазначено, що за приписами ст.11 цього Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник. У цьому випадку на платника як сторону договору поширюються обмеження, зазначені у ст.8 цього Закону. Істотними умовами договору на проведення оцінки майна є: зазначення майна, що підлягає оцінці; мета, з якою проводиться оцінка; вид вартості майна, що підлягає визначенню; дата оцінки; строк виконання робіт з оцінки майна; розмір і порядок оплати робіт; права та обов'язки сторін договору; умови забезпечення конфіденційності результатів оцінки, інформації, використаної під час її виконання; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; порядок вирішення спорів, які можуть виникнути під час проведення оцінки та прийняття замовником її результатів. Законодавством або за згодою сторін договору в ньому можуть бути передбачені інші істотні умови.

Розмір і порядок оплати робіт з оцінки майна визначаються за домовленістю сторін або у випадках відбору суб'єкта оціночної діяльності на конкурсних засадах - за результатами конкурсу. Не допускається встановлення у договорі розміру оплати робіт як частки вартості майна, що підлягає оцінці. Права, обов'язки та відповідальність оцінювача (суб'єкта оціночної діяльності), який проводить експертизу на підставі ухвали (постанови) суду про її призначення, визначаються законодавством України про судову експертизу та цим Законом.

З урахуванням вищенаведеного суд зазначає, що твердження відповідача про те що умовами договору не передбачений ані порядок здійснення розрахунків, ані порядок прийняття робіт за договором не відповідають матеріалам та встановленим судами попередніх інстанцій обставинам справи.

Згідно п.3 ч.1 ст. 3, ст. 627 ЦК України, встановлено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписом ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.

Однією з загальних засад цивільного законодавства згідно зі ст. 3 ЦК України є свобода договору.

Волевиявлення позивача та відповідача підтверджується наявністю на Договорі про проведення незалежної оцінки майна від 10.01.13 підписів керівників, які скріплено печатками.

Укладаючи Договір, сторони були вільними в укладенні договору, визначенні (погодженні) його умов, а відтак дія учасників правочину, які реалізували свої права на набуття цивільних прав та обов'язків шляхом укладання (підписання) правочину, відповідала внутрішній волі сторін.

Тому, є також безпідставними твердження відповідача про те, що договір не містить усіх умов та вимог, які до нього ставляться законом.

Згідно ст. 48 Бюджетного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

За змістом ст.41 ЗУ "Про виконавче провадження" витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які складаються з авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, інших надходжень, що не суперечать чинному законодавству. Частиною 1 ст.18 ЗУ "Про державну виконавчу службу" також передбачено, що фінансове і матеріальне забезпечення діяльності працівників органів державної виконавчої служби та фінансування витрат на проведення та організацію виконавчих дій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, порядок формування яких встановлюється Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

За ст.43 ЗУ "Про виконавче провадження" за результатами розподілу стягнутих з боржника сум повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій, компенсуються витрати державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, задовольняються вимоги стягувача, стягується виконавчий збір та накладені державним виконавцем штрафи.

Отже, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що Державна виконавча служба відшкодовувала понесені витрати на проведення оцінки майна, яку проводив позивач за рахунок боржників у виконавчому провадженні.

Водночас, матеріали справи не містять будь яких належних та допустимих доказів, того що такі кошти не були відшкодовані для відповідача, також відповідач не надав будь-яких пояснень, щодо того, чому такі кошти не були перераховані для позивача та такі витрати не внесені до річного плану закупівель у 2013 року.

Крім того, згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відтак, Вищий господарський суд України погоджується з судами, що відсутність коштів у боржника не можуть слугувати підставою для звільнення його від оплати наданих позивачем послуг за договором.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому її слід залишити без змін, таку як ухвалену при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 111-9, 11111 ГПК (1798-12) Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції в Рівненській області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.05.16 у справі № 918/153/15 залишити без змін.