головуючого Бакуліної С.В. (доповідач), суддів: Ходаківської І.П., Сибіги О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" на постанову від 15.06.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі № 910/1593/16 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Метекс" про стягнення 6000,24 грн в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: від відповідача: не з'явились не з'явились

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Марченко О.В.) від 21.03.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Мартюк А.І., Мальченко А.О.) від 15.06.2016, у справі № 910/1593/16 в позові відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить повністю скасувати судові акти в справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: ст.ст. 192, 201 Податкового кодексу України ( ПК України (2755-17) ), ст.ст. 14, 16, 526, 610, 614, 623 Цивільного кодексу України ( ЦК України (435-15) ).

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Представники сторін не скористались правом на участь в судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Метекс" про стягнення 6000,24 грн збитків. Позов мотивовано тим, що внаслідок порушення відповідачем податкового законодавства при оформленні податкової накладної від 15.07.2015 № 96, позивач був позбавлений можливості отримання податкового кредиту в сумі 6000,24 грн, що він вважає завданими збитками у формі упущеної вигоди.

Судами встановлено таке.

13.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Метекс" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Одеська ТЕЦ" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 275 (далі договір № 275) (а.с.14), відповідно до п 1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити в порядку та на умовах, визначених договором, лист 30x1500x1000AIS1321 в кількості 356 кг на загальну суму 29263,20 грн (без ПДВ).

Сума договору № 275, згідно з п.3.1. становить 29263,20 грн, ПДВ (20%) - 5 852,64 грн, разом з ПДВ 35115,84 грн. Оплата вартості товару здійснюється покупцем на умовах 100% передоплати шляхом перерахунку грошових коштів на р/р продавця (п.3.2. договору № 275).

19.10.2015 сторонами була підписана Додаткова угода № 1 до договору купівлі-продажу № 275, якою сторони змінили обсяги товару, та визначили зобов'язання продавця поставити товар: лист 30x1500x1000AIS1321 в кількості 324 кг на загальну суму 26632,80 грн (без ПДВ), і відповідно у п.3.1. визначили суму договору у розмірі 31959,36 грн з ПДВ.

Судом досліджено, що 13.07.2015 між сторонами було укладено також договір № 276 (далі договір № 276) (а.с.11), відповідно до п.1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити в порядку та на умовах, визначених договором, круг 12 ст.20 в кількості 45 кг на загальну суму 738 грн.

Сума договору № 276, згідно з п.3.1., разом з ПДВ складає 885,60 грн. Оплата вартості товару здійснюється покупцем на умовах 100% передоплати шляхом перерахунку грошових коштів на р/р продавця (п.3.2. договору № 276).

Пунктом 4.6. договорів № 275 та № 276 сторонами узгоджено, що продавець зобов'язується здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі видаткових та отриманих податкових накладних протягом 15 календарних днів з дня виникнення податкових зобов'язань відповідно до статті 187 ПК України за формою і в порядку, визначених чинним законодавством; у разі невиконання продавцем зобов'язань з реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів з дня виникнення податкових зобов'язань такого продавця, визначеного у відповідності зі статтею 187 ПК України за формою і в порядку, визначених чинним законодавством, продавець за відповідним рішенням суду щодо покупця компенсує за власні кошти покупцеві суму ПДВ, зазначену у такій податковій накладній та/або витрати, пов'язані із сплатою штрафних санкцій та пені, нарахованих податковими органами.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (пункт 8.1 договорів № 275 та № 276).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договорів Публічне акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" перерахувало на рахунок відповідача 100% передоплату у сумі 36001,44 грн з призначенням платежу "за лист 30x1500x1000AIS1321, круг 12 згідно договору № 275, № 276" згідно платіжного доручення № 71 від 15.07.2015.

29.07.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Метекс" поставило позивачу визначений договорами № 275, № 276 від 13.07.2015 товар, а саме лист у кількості 324 кг та круг у кількості 55 кг на загальну суму 33041,76 грн з ПДВ. Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № МК-0000979 від 29.07.2015.

На підставі отриманих коштів за платіжним дорученням від 15.07.2015 № 71 відповідачем 15.07.2015 було складено та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.07.2015 № 96.

Реєстрація вказаної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджується роздрукованою з системи електронного документообігу "M.E.Doc" квитанцією № 1, наявною в матеріалах справи.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій правомірно виходили з такого.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення податкового зобов'язання у відповідача) податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Таким чином, оскільки позивачем було проведено передоплату товару, то відповідно до ст.187.1. ПК України (2755-17) дана операція зумовила виникнення у постачальника податкового зобов'язання та стала підставою для складання ним податкової накладної.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення податкового зобов'язання у відповідача) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З наявної в матеріалах справи податкової накладної від 15.07.2015 № 96 вбачається, що ТОВ "ТВК "МЕТЕКС' в графі "Вид договору" зазначено договір поставки від 13.07.2015, однак номер договору не визначено.

Згідно з п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судами встановлено факт складання відповідачем податкової накладної та її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно абз.13 - 15 п.201.10. ст. 201 ПК України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Зі змісту абз.15 зазначеної вище норми вбачається, що порушення відповідачем порядку заповнення накладної, не позбавляло покупця права на включення спірної суми до податкового кредиту, а зумовлювало її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на такого постачальника.

Тобто, законом визначений конкретний механізм захисту прав покупця на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, реалізація якого виключала б необхідність визначення останнім спірної суми як збитків.

Втім, попередніми судами встановлено, що позивачем не включено спірну суму до податкового кредиту та не додано до податкової декларації скарги на постачальника.

Згідно з ч.1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч.1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У відповідності до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, тобто мають бути прямими.

Відтак, враховуючи, що позивачем в попередніх судових інстанціях не надало доказів використання всіх передбачених податковим законодавством способів для реалізації свого права на віднесення сум податку до податкового кредиту, висновок попередніх судових інстанцій про відсутність причинного зв'язку між неотриманою позивачем сумою податкового кредиту та діями відповідача, колегія суддів вважає обґрунтованими.

Крім того, ще одним елементом, необхідним для стягнення збитків є доведеність протиправних дій відповідача, в даному випадку доведення факту порушення правил чи порядку складання податкової накладної, невідповідність відомостей, які в ній відображені та ін., і такий факт повинен бути підтверджений належним та допустимим доказом, яким в даній ситуації може бути Акт перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки.

Приписами Податкового кодексу України (2755-17) (в тому числі статтями 75-86) унормовано порядок проведення перевірок контролюючими органами, оформлення результатів таких перевірок, можливість подання заперечень у випадку незгоди з висновками перевірки та інше. Тобто, проведення відповідних перевірок та встановлення фактів порушення в даному випадку відповідачем вимог податкового законодавства є виключною компетенцією відповідних контролюючих органів (Державної фіскальної служби України, відповідних податкових інспекцій), а відтак господарський суд не може підміняти державний орган і встановлювати факти, які віднесені до компетенції таких органів, зокрема фактів порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія "Метекс" вимог податкового законодавства (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16.09.2015 № 21-1465а15, від 15.04.2014 у справі № 21-29а14).

Проте, доказів проведення відповідних перевірок контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки відповідача для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку на додану вартість за спірний період, і докази прийняття контролюючим органом відповідного рішення позивачем не надано в судах попередніх інстанцій.