ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2016 року Справа № 7/328/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Шевчук С.Р. (доповідач) суддів Владимиренко С.В., Євсікова О.О. розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.08.2016 за скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на бездіяльність Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції у Запорізькій області у справі № 7/328/08 господарського суду Запорізької області за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 про стягнення 25 000,00 грн та розірвання договору в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: не з'явилися
- відповідача: не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.10.2008 у справі № 7/328/08 рішення господарського суду Запорізької області від 08.09.2008 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 25 000 грн збитків, спричинених невиконанням умов договору оренди цілісного майнового комплексу бази відпочинку "Дніпро" від 19.03.2008, 335 грн державного мита та 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
20.04.2016 до господарського суду Запорізької області надійшла скарга від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на бездіяльність Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції у Запорізькій області.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.06.2016 у справі № 7/328/08 (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.) скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 на бездіяльність Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції у Запорізькій області у справі № 7/328/08 залишено без задоволення.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.08.2016 у справі № 7/328/08 (у складі головуючого судді Агапова О.Л., суддів Малашкевича С.А., М`ясищева А.М.) ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.06.2016 у справі № 7/328/08 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність відділу державної виконавчої служби скасовано, скаргу задоволено, зобов'язано Олександрівський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції скасувати арешт, накладений в межах примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 28 жовтня 2008 рок у справі № 7/328/08, на нерухоме майно боржника за постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Бідної О.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03 березня 2009 року ВП № 10720835, реєстраційний номер обтяження 8515705.
Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм процесуального права, зокрема ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" ст.ст. 19, 58 Конституції України, посилаючись на те, що обов'язок пред'явлення постанови про зняття арешту покладається саме на боржника, а також на застосування норм Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) в невірній редакції, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.08.2016, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.06.2016 у справі № 7/328/08 залишити без змін.
Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані постанову апеляційної інстанції - без змін.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, на виконання постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 28.10.2008 у справі № 7/328/08 господарським судом Запорізької області виданий наказ від 28.10.2008 № 7/328/08, строк виконання якого встановлено до 28.10.2011.
15.12.2008 державним виконавцем Бідною В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку направлено на адреси сторін виконавчого провадження. Боржнику було надано строк для самостійного виконання рішення суду до 22.12.2008.
30.01.2009 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.
09.02.2009 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.
09.02.2009 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
22.02.2010 державним виконавцем Золотухіним В.В., на підставі ст.38, п. 5 ч. 1 ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.
Відповідно до листа Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ № 2393/3 від 11.02.2016 боржнику повідомлено, що 22.02.2010 державним виконавцем Золотухіним В.В., на підставі ст. 38, п. 5 ч. 1 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, а також, що згідно реєстру ЄДРВП наказ № 7/328/08, виданий господарським судом Запорізької області від 28.10.2008 про стягнення з ПП ОСОБА_5 на користь ПП ОСОБА_4 суми боргу в розмірі 25 453,00 грн, на виконанні більше не перебував.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що своєчасну обізнаність з наявністю вказаної постанови, сторони заперечують.
Олександрівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя у своїх поясненнях повідомив, що виконавче провадження знищено у зв'язку із закінченням строку зберігання.
Відмовляючи у задоволенні скарги на бездіяльність відділу державної виконавчої служби, суд першої інстанції, на підставі ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", дійшов висновку про відсутність підстав для зняття арешту з майна боржника на підставі рішення суду.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, на підставі ч. 2 ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій, дійшов висновку, що відповідно до вимог Закону державний виконавець зобов'язаний був зняти арешт з майна боржника, про що зазначити в постанові про повернення виконавчого документа стягувачу.
Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .
Відповідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 21.01.2010) якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
На підставі викладеного вище, враховуючи, що на дату винесення постанови про повернення наказу стягувачу (22.02.2010), Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) був передбачений обов'язок державного виконавця зняти арешт з майна боржника, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 21.06.2016 у справі № 7/328/08 та задоволення скарги ФОП ОСОБА_5 на бездіяльність Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції у Запорізькій області.
З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 17.08.2016 у справі № 7/328/08.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.08.2016 у справі № 7/328/08 залишити без змін.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
С.Р. Шевчук
С.В. Владимиренко
О.О. Євсіков