головуючого Поляк О.І. (доповідач), суддів: Сибіги О.М., Бакуліної С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради та Заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 у справі № 910/993/15-г Господарського суду міста Києва за позовом Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до відповідачів: 1. Приватного підприємства "Сім-Альянс", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська транспортно-сервісна група" про зобов'язання знести самовільно збудовані нежитлові приміщення,

за участю представників

від прокуратури: прокурор відділу ГПУ Попенко О.С.;

від позивача: Безносик А.О.;

від відповідача-1: Хурсевич С.В.;

від відповідача-2: Тюпа Е.О.;

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2015 у справі № 910/993/15-г (суддя Шкурдова Л.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 (головуючий суддя - О.М. Коротун, судді - Сулім В.В., Гаврилюк О.М.), у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2015 у справі № 910/993/15-г (головуючий суддя - Добролюбова Т.В., судді - Гоголь Т.Г., Швець В.О.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 у справі № 910/993/15-г Господарського суду міста Києва і рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2014 скасовано. Матеріали справи скеровано для нового розгляду до Господарського суду міста Києва.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2016 у справі № 910/993/15-г (суддя Борисенко І.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 (головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Скрипка І.М., Тарасенко К.В.), у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Київська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 у справі № 910/993/15-г та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 215, 228, 328, 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 116, 123 Земельного кодексу України, ст.ст. 26, 28, 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 9 "Про архітектурну діяльність", ст. 1 "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Також не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2016 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 у справі № 910/993/15-г, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 16, 321, 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 116, 123 Земельного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

26.09.2016 відповідачем-2 до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу в якому ТОВ "Київська транспортно-сервісна група" просило залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 у справі № 910/993/15-г, а касаційну скаргу - залишити без задоволення.

26.09.2016 відповідачем-1 до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу в якому ПП "Сім-Альянс" просило залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 у справі № 910/993/15-г, а касаційну скаргу - залишити без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.09.2016 у справі № 910/993/15-г (головуючий суддя - Яценко О.В., судді: Фролова Г.М., Корсак В.А.) прийнято касаційні скарги Заступника прокурора міста Києва та Київської міської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 року у справі № 910/993/15-г до провадження та призначено їх розгляд на 29.09.2016.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 21.09.2016 № 08.03-04/4197 у зв'язку з відпусткою судді Яценко О.В. справу № 910/993/15-г передано на повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку з відпусткою судді Яценко О.В. справу № 910/993/15-г передано для розгляду колегії суддів у складі: Полянський А.Г. - головуючий, Мачульський Г.М., Данилова М.В.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 27.09.2016 № 08.03-04/4510 у зв'язку із звільненням Полянського А.Г. з посади судді Вищого господарського суду України згідно з постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 910/993/15-г.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку із звільненням Полянського А.Г. з посади судді Вищого господарського суду України згідно з постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 справу № 910/993/15-г передано для розгляду колегії суддів у складі: Поляк О.I. - головуючий, Сибіга О.М., Бакуліна С.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.10.2016 у справі № 910/993/15-г (головуючий суддя - Поляк О.І., судді: Сибіга О.М., Бакуліна С.В.) прийнято касаційні скарги Київської міської ради та Заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 у справі № 910/993/15-г та призначено їх розгляд на 25.10.2016.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.10.2016 у справі № 910/993/15-г продовжено строк розгляду касаційних скарг Київської міської ради та Заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 у справі № 910/993/15-г на п'ятнадцять днів та відкладено їх розгляд на 21.11.2016.

15.11.2016 позивачем до Вищого господарського суду України було подано пояснення по справі в яких Київська міська рада підтримала доводи касаційної скарги та додатково повідомила, що спірна земельна ділянка обліковується за Дочірнім підприємством "Поділ-Артпроект" та їй було присвоєно обліковий номер 85:398:028.

У призначене судове засідання з'явились представники прокуратури, позивача та відповідачів.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення прокуратури, позивача та відповідачів, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01.11.2012 визнано право власності за ПП "Сім-Альянс" на нежитлову будівлю (літ. Б) загальною площею 376,30 кв.м та нежитлову будівлю (літ. В) загальною площею 51,70 кв.м на проспекті Правди, З-А.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, рішенням Київської міської ради XI сесії VI скликання № 460/9517 від 22.05.2013 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "Сім-Альянс" на просп. Правди, 3-А (літера Б, В) у Подільському районі м. Києва орієнтованою площею 0,59 га (земельна ділянка комунальної власності територіальної громади міста Києва) в короткострокову оренду на 5 років для розміщення малого ринкового комплексу згідно з планом-схемою.

Перевіркою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, яка проводилася у 2013 році, встановлено, що будівництво ринкового комплексу за адресою м. Київ, проспект Правди, 3-А здійснювалося ПП "Сім-Альянс" з порушенням будівельних норм.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 14.04.2014 у справі № 754/4018/14-ц визнано за ПП "Сім-Альянс" право власності на малий ринковий комплекс загальною площею 3228,3 кв.м, що знаходиться за адресою м. Київ, проспект Правди, 3-А: нежитлова будівля (літера "Б"), загальною площею 385,4 кв.м; нежитлова будівля (літера "В"), загальною площею 150,2 кв.м; нежитлова будівля (літера "Г"), загального площею 860,4 кв.м; нежитлова будівля (літера "Д"), загальною площею 269,3 кв.м; нежитлова будівля (літера "Е"), загальною площею 66,3 кв.м; нежитлова будівля (літера "Ж"), загальною площею 187,6 кв.м; нежитлова будівля (літера "К"), загальною площею 254,5 кв.м; нежитлова будівля (літера "Л"), загальною площею 251,4 кв.м; нежитлова будівля (літера "М"), загальною площею 206,5 кв.м; нежитлова будівля (літера "Н"), загальною площею 170,4 кв.м; нежитлова будівля (літера "П"), загальною площею 70,1 кв.м; нежитлова будівля (літера "Р"), загальною площею 171,0 кв.м; нежитлова будівля (літера "С"), загальною площею 50,1 кв.м; нежитлова будівля (літера "Т"), загальною площею 135,1 кв.м.

24.10.2014 між ПП "Сім-Альянс" (продавець) та ТОВ "Київська транспортно-сервісна група" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу малого ринкового комплексу, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язався передати майно у власність покупця, а останній зобов'язався прийняти майно, і сплатити за нього погоджену грошову суму.

Згідно з п. 1.1.1 договору за ним відчужується малий ринковий комплекс, загальною площею 3 228,3 кв.м, який знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця проспект Правди, будинок 3-А, опис об'єкта нерухомого майна: нежитлова будівля (літера "Б"), загальною площею 385,4 кв.м; нежитлова будівля (літера "В"), загальною площею 150,2 кв.м; нежитлова будівля (літера "Г"), загального площею 860,4 кв.м; нежитлова будівля (літера "Д"), загальною площею 269,3 кв.м; нежитлова будівля (літера "Е"), загальною площею 66,3 кв.м; нежитлова будівля (літера "Ж"), загальною площею 187,6 кв.м; нежитлова будівля (літера "К"), загальною площею 254,5 кв.м; нежитлова будівля (літера "Л"), загальною площею 251,4 кв.м; нежитлова будівля (літера "М"), загальною площею 206,5 кв.м; нежитлова будівля (літера "Н"), загальною площею 170,4 кв.м; нежитлова будівля (літера "П"), загальною площею 70,1 кв.м; нежитлова будівля (літера "Р"), загальною площею 171,0 кв.м; нежитлова будівля (літера "С"), загальною площею 50,1 кв.м; нежитлова будівля (літера "Т"), загальною площею 135,1 кв.м.

Відповідно до п. 1.1.2 договору майно, яке відчужується, належить продавцю на праві власності на підставі рішення Деснянського районного суду міста Києва від 14.04.2014 у справі № 754/4018/14-ц. Державну реєстрацію права власності на відчужуваний малий ринковий комплекс в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено 23.10.2014 Кравець О.В., державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управляння юстиції у місті Києві, номер запису про право власності 7435315, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 483923680000, індексний номер витягу: 28507326.

Вказаний договір 24.10.2014 було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пісаренко М.О. та зареєстровано в реєстрі за № 999.

10.12.2014 постановою Апеляційного суду міста Києва скасовано вказане рішення в частині визнання права власності на об'єкт нерухомості - малий ринковий комплекс за ПП "Сім-Альянс".

У зв'язку з тим, що у ПП "Сім-Альянс" було відсутнє право власності чи користування земельною ділянкою за адресою м. Київ, проспект Правди, 3-А, а будівництво малого ринкового комплексу на вказаній земельній ділянці проводилось з грубим порушенням вимог містобудівного законодавства, заступник прокурора Подільського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Приватного підприємства "Сім-Альянс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська транспортно-сервісна група" про зобов'язання Приватного підприємства "Сім-Альянс" знести за власний рахунок самовільно збудовані нежитлові приміщення загальною площею 3 228,3 кв. м, що знаходяться за адресою м. Київ, проспект Правди, 3-А.

24.02.2015 заступником прокурора Подільського району міста Києва було подано до Господарського суду міста Києва заяву про уточнення (доповнення) позовних вимог № 77-377 вих. 15, в якій прокурор просив зобов'язати відповідача-2 - ТОВ "Київська транспортно-сервісна група" знести за власний рахунок самовільно збудовані нежитлові приміщення загальною площею 3228, 3 кв.м, що знаходяться за адресою м. Київ, пр. Правди. 3-А.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач-2 у передбаченому законом порядку на підставі договору купівлі-продажу набув право власності на малий ринковий комплекс, загальною площею 3 228, 3 кв.м, який знаходиться за адресою місто Київ, проспект Правди, З-A, на який, в свою чергу, набув право власності відповідач-1, що підтверджується: інформаційною довідкою Київського міського бюро технічна інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна НЖ-2014 № 7686 від 25.09.2014; інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої станом на 12.03.2015 нежитлова будівля (літ. Б) загальною площею 376,30 кв.м та нежитлова будівля (літ. В) загальною площею 51,70 кв.м на проспекті Правди, З-А, зареєстровані за ПП "Сім-Альянс" на праві власності на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01.11.2012; рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2014 у справі № 910/23213/14; деклараціями про початок виконання будівельних робіт № 083140830245 від 24.03.2014 та про готовність об'єкта до експлуатації № ІУ143141200540 від 30.04.2014, які зареєстровані в Управлінні дозвільних процедур відділу методології та здійснення декларативних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України. При цьому враховуючи наявність дозволу Київської міської ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на просп. Правди, 3-А, вказана земельна ділянка, на якій розташовані спірні нежитлові будівлі, не є самовільно зайнятою. Крім того, договір купівлі-продажу від 24.10.2014, згідно з яким майно належить відповідачу-2, в установленому порядку не скасований і прокуратурою не доведено, що вказаний договір є нікчемним. На момент укладення зазначеного договору рішення Деснянського районного суду міста Києва від 14.04.2015 у справі № 754/4018/14-ц скасоване не було, ринковий комплекс не перебував під арештом або забороною відчуження. Відповідач-2 є добросовісним набувачем спірного майна в розумінні положень цивільного та господарського законодавства, тоді як у разі задоволення позову відбудеться непропорційне втручання у право відповідача-2 на мирне володіння своїм майном, що є порушенням статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Не погоджуючись з мотивувальною частиною рішення місцевого господарського суду, однак залишаючи його без змін, господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що спірний об'єкт нерухомості відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України є самочинним будівництвом, враховуючи, що його збудовано на земельній ділянці, яка не була відведена ПП "Сім-Альянс" в користування або власність, оскільки рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не може вважатися наданням земельної ділянки. Крім того, будівництво велося без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, без належно затвердженого проекту, з істотними порушеннями будівельних норм і правил. При цьому рішення Деснянського районного суду міста Києва від 14.04.2014 (на підставі якого за ПП "Сім-Альянс" визнано право власності на малий ринковий комплекс загальною площею 3 228,3 кв.м) скасовано в апеляційному порядку, тобто набуття ПП "Сім-Альянс" права власності на малий ринковий комплекс є незаконним, оскільки здійснено на підставі незаконного судового рішення. Посилання суду першої інстанції на рішення Господарського суду м. Києва від 23.12.2014 у справі № 910/23213/14 за позовом Заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ПП "Сім-Альянс", ТОВ "Київська транспортно-сервісна група" про визнання права власності на нежитлові будівлі, є безпідставним, оскільки преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Крім того, судом першої інстанції не було враховано принцип справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників. Разом з тим, заступником прокурора Подільського району міста Києва заявлено вимогу про зобов'язання саме ТОВ "Київська транспортно-сервісна група" знести за власний рахунок спірні нежитлові приміщення, тобто, з урахуванням ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України, вимога про знесення за власний рахунок самовільно збудованих нежитлових приміщень замість особи, яка здійснила самочинне будівництво, заявлена прокурором до особи, яка є набувачем самовільно збудованих нежитлових приміщень.

Колегія суддів з висновками господарських судів попередніх інстанцій частково погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога прокурора зобов'язати знести самовільно збудовані нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою м. Києві на пр. Правди, 3-А, на підставі ст. 376 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

З викладеного вбачається, що особа, яка здійснила самочинне будівництво не набуває право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно. Такий об'єкт не може бути прийнятий в експлуатацію, зареєстрований і оформлений в загальному порядку на власника земельної ділянки чи іншу особу, яка не має прав на земельну ділянку, оскільки це майно не є об'єктом права власності, воно не може бути предметом поділу та встановлення порядку користування в судовому порядку; на нього не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, у тому числі продаж його з прилюдних торгів. Тобто вказане майно знаходиться поза межами цивільного обігу.

Лише власник землі може ввести самочинно збудоване на ній нерухоме майно до цивільного обігу шляхом подання позову про визнання права власності на вказане майно або прийняття рішення про надання земельної ділянки особі під уже збудоване нерухоме майно (ч.ч. 3, 5 ст. ст. 376 ЦК України).

У разі, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на це майно за особою, що його збудувала або якщо це порушує права інших осіб, то збудований об'єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок лише на підставі судового рішення (ч. 4 ст. 376 ЦК України).

Таким чином, позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено. При цьому даний позов має стосуватися лише нерухомого майна, яке не набуло статусу об'єкта цивільних прав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2014 у справі № 910/23213/14 за позовом заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ПП "Сім-Альянс" та ТОВ "Київська транспортно-сервісна група" про визнання права власності на нежитлові будівлі за адресою: м. Київ, пр. Правди, З-А встановлено, що 23.10.2014 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності ПП "Сім-Альянс" на малий ринковий комплекс, що розташований в м. Києві на проспекті Правди, 3-А на підставі рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, 24.10.2014 між ПП "Сім-Альянс" та ТОВ "Київська транспортно-сервісна група" було укладено договір купівлі-продажу малого ринкового комплексу загальною площею 3 228,3 кв.м, який знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Правди, будинок 3-А. Вказаний договір 24.10.2014 було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пісаренко М.О. та зареєстровано в реєстрі за № 999.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 12.03.2015 малий ринковий комплекс, який розташований в м. Києві на пр. Правди, 3-А, було зареєстровано 24.10.2014 на праві приватної власності за ТОВ "Київська транспортно-сервісна група" на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу.

Отже, з викладеного вбачається, що спірне нерухоме майно набуло статусу об'єкта цивільних прав, враховуючи його реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та подальше відчуження за договором купівлі-продажу, що виключає можливість звернення з позовом про знесення самочинно збудованих нежитлових приміщень на підставі ст. 376 Цивільного кодексу України.

Однак, апеляційний господарський суд викладеного не врахував та дійшов до помилкового висновку про можливість застосування до спірних правовідносин норми ст. 376 Цивільного кодексу України, якби прокурор не змінив зміст позовних вимог.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як встановлено господарськими судами, договір купівлі-продажу малого ринкового комплексу від 24.10.2014, на підставі якого відповідач-2 набув право власності на спірне нерухоме майно, є дійсним. При цьому господарським судом першої інстанції не використано право, надане йому п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України та не визнано недійсним вказаний договір.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, на момент укладення зазначеного договору рішення Деснянського районного суду міста Києва від 14.04.2015 у справі № 754/4018/14-ц, яким визнано за ПП "Сім-Альянс" право власності на малий ринковий комплекс загальною площею 3228,3 кв.м, скасовано не було, вказаний ринковий комплекс не перебував під арештом або забороною відчуження.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про те, що відповідач-2 правомірно набув право власності на спірний об'єкт нерухомості, а відтак задоволення даного позову спричинить порушення його прав, як власника малого ринкового комплексу, який знаходиться за адресою місто Київ, проспект Правди, будинок 3-А.

Разом з цим, колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що відповідач-2 є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки, виходячи зі змісту ст. 330 Цивільного кодексу України, добросовісним набувачем є особа, яка набула право власності на майно, відчужене за відсутності законних на те підстав. Однак, як уже зазначалось, ТОВ "Київська транспортно-сервісна група" на законних підставах (договір купівлі-продажу від 24.10.2014 є чинним) набув право власності на малий ринковий комплекс за адресою місто Київ, проспект Правди, будинок 3-А.

Доводи господарського суду першої інстанції про те, що земельна ділянка, на якій розташовані спірні об'єкти нерухомого майна, не є самовільно зайнятою в розумінні ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" також є безпідставними, оскільки, як обгрунтовано зазначив апеляційний господарський суд, позовні вимоги прокурора обґрунтовуються не самовільним зайняттям земельної ділянки, а тим, що вчинене відповідачем-1 будівництво на просп. Правди, 3-А є самочинним, з урахуванням його здійснення на земельній ділянці, що не була відведена саме для цієї мети.

Таким чином, з викладеного вбачається, що прокурором було передчасно подано позов у даній справі про знесення самовільно збудованих нежитлових приміщень за наявності дійсного договору купівлі-продажу спірного майна та реєстрації зазначеного майна в державному реєстрі, а відтак у господарських судів відсутні підстави для його задоволення.

При цьому колегія суддів зазначає, що у разі визнання недійсним договору купівлі-продажу малого ринкового комплексу від 24.10.2014 для встановлення обставин самочинного будівництва та застосування у зв'язку з цим приписів ст. 376 Цивільного кодексу України повинні бути доведені обставини, зокрема, щодо здійснення відповідачем-1 саме будівництва нежитлових приміщень, які відповідають ознакам нерухомості. В інших випадках власник землі не позбавлений права захищати свої порушені права від третіх осіб у спосіб передбачений іншими нормами чинного цивільного та земельного законодавства.

Посилання в касаційній скарзі Київської міської ради на те, що договір купівлі-продажу малого ринкового комплексу від 24.10.2014 є нікчемним з урахуванням приписів ст. 228 Цивільного кодексу України не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки, як зазначалося вище, на момент укладення зазначеного договору рішення Деснянського районного суду міста Києва від 14.04.2015 у справі № 754/4018/14-ц було чинним. Крім того, прокуратурою не було подано доказів на підтвердження того, що укладаючи договір купівлі-продажу від 24.10.2014, відповідачі діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Викладене свідчить, що розглядаючи дану справу, господарські суди попередніх інстанцій, встановивши дійсні обставини справи, припустилися неправильного застосування норм матеріального права.

Однак, встановлення місцевим та апеляційним господарськими судами наявності підстав для відмови в позові з інших мотивів не має своїм наслідком скасування оскаржуваних судових актів, оскільки вказане не вплинуло на правильність їх висновків вцілому, що узгоджується з позицією п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 № 7 (v0007600-11) (із змінами і доповненнями).