Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Вовка І.В., Малетича М.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Дніпропетровський річковий порт" АСК "Укррічфлот" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 у справі № 904/1816/16 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Дніпропетровський річковий порт" АСК "Укррічфлот" до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради" про Визнання дій неправомірними, за участю від позивача: Волинець Т.В., від відповідача: не з'явились,

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 (суддя Ніколенко М.О.) у справі № 904/1816/16 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Дніпропетровський річковий порт" АСК "Укррічфлот" до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради" про визнання дій неправомірними відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 (у складі колегії суддів: Коваль Л.А. -головуючого, Кузнецова В.О., Чередка А.Є.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 у справі № 904/1816/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2016, Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Дніпропетровський річковий порт" АСК "Укррічфлот" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 у справі № 904/1816/16, і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Дніпропетровський річковий порт" АСК "Укррічфлот" задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що Державне комунальне виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська (Водоканал), правонаступником якого було Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал", правонаступником якого, у свою чергу, є Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради", що підтверджується статутом цього підприємства, затвердженим рішенням міської ради від 13.04.2016 № 27/6 та Відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровський річковий порт" (абонент) 29.04.2003 уклали договір № 5331 про надання послуг водопостачання та водовідведення (далі - договір) з додатками до нього.

Відповідно до статуту Дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" це підприємство створено шляхом виділення із Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" раніше приєднаного цілісного майнового комплексу Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський річковий порт" (реорганізація шляхом приєднання ВАТ "Дніпропетровський річковий порт" до АСК "Укррічфлот") та передачі йому прав та зобов'язань АСК "Укррічфлот", які прийняті від реорганізованого ВАТ "Дніпропетровський річковий порт". Дочірнє підприємство "Дніпропетровський річковий порт" є правонаступником прав та обов'язків ВАТ "Дніпропетровський річковий порт" та АСК "Укррічфлот" щодо цілісного майнового комплексу ВАТ "Дніпропетровський річковий порт" та щодо майна, переданого власником підприємству.

Відповідні зміни до договору про правонаступництво внесені додатковою угодою від 29.04.2003.

Додатковою угодою від 02.01.2013 внесено зміни до договору щодо найменування абонента: Дочірнє підприємство "Дніпропетровський річковий порт" АСК "Укррічфлот" замінено на Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот".

Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" є новим найменуванням Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (статут ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот", державна реєстрація від 07.05.2015.

"Дніпропетровський річковий порт" є філією Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (Положення про Філію), яка здійснює свою діяльність від імені та в інтересах Компанії (товариства) в межах повноважень, встановлених Положенням про Філію. Директор Філії наділений повноваженнями з урахуванням обмежень представляти інтереси Компанії, зокрема, в органах судової влади.

Предметом договору № 5331 (п. 1.1.) є зобов'язання Водоканалу з надання абоненту послуг водопостачання та водовідведення, а також зобов'язання абонента з оплати наданих послуг.

Кількість використаної абонентом води та стоків визначається за показами повірених та опломбованих приладів обліку споживання води та стоків за умови їх роботи в діапазоні вимірювань з нормованою похибкою (п. 2.1. договору).

За умовами пункту 4.2.4. договору абонент зобов'язаний допускати за службовими посвідченнями представників водоканалу на територію об'єкта водопостачання для обстеження водопровідних та каналізаційних систем абонента, приладів та пристроїв на них, здійснення перевірок технічного стану і зняття показів приладів обліку спожитої води і стоків, перевірки допустимих концентрацій у стічних водах абонента та інше.

Відповідно до пункту 6.5. договору скид абонентом стоків з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин (ПДК) оплачується за підвищеним тарифом за весь об'єм стічних вод, скинутих абонентом протягом місяця, коли зафіксовано перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Підвищений тариф застосовується відповідно до кратносты перевищення допустимих концентрацій з кожного виду забруднень. Максимальний розмір завищеного тарифу з одного виду забруднень - 5. При перевищені ПДК одночасно за кількома видами забруднень кратність сумується. Дія підвищеного тарифу припиняється у тому випадку, коли якість стоків відповідає вимогам Правил приймання (додаток № 3).

Представниками КП "Дніпроводоканал" в присутності уповноваженого представника позивача 08.06.2015 здійснено відбір разових проб стічних вод позивача за адресами: м. Дніпропетровськ, пл. Десантників, 1,5 та вул. Амур-Гавань, 11, про що складено акти від наведеної дати. Акти підписано представниками сторін без зауважень щодо порядку відбору та поводження з пробою.

Представниками КП "Дніпроводоканал" у присутності уповноваженого представника позивача 09.11.2015 здійснено відбір разових проб стічних вод позивача за адресами: м. Дніпропетровськ, пл. Десантників, 1,5 та вул. Амур-Гавань, 11, про що складені акти від наведеної дати. Акти підписано представниками сторін без зауважень щодо порядку відбору та поводження з пробою.

Відбір проб стічних вод за адресою: пл. Десантників, 1,5, здійснювався з контрольного колодязя (КК), за адресою: вул. Амур-Гавань, 11 - з каналізаційної насосної станції (КНС).

В результаті проведеного аналізу відібраних проб лабораторією КП "Дніпроводоканал" з контролю якості стічних вод підприємств виявлено перевищення допустимої концентрації за адресою: пл. Десантників, 1,5 таких забруднюючих речовин - азот амонійний, хлориди, ортофосфати, завислі речовини, сухий залишок, залізо та БСК5; за адресою: вул. Амур-Гавань, 11 - азот амонійний, хлориди, ортофосфати.

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради" 26.11.2015 вих. № 14060/5901 направило Філії "Дніпропетровський річковий порт" Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" протоколи вимірювань показників складу та властивостей стічних вод (результати лабораторних досліджень стічних вод позивача за адресами: вул. Амур-Гавань, 11 та пл. Десантників, 1, 5, відібраних 09.11.2015. Вказаний лист отримано відповідачем 01.12.2015 за вх. № 972.

Відповідачем здійснено розрахунок коефіцієнту кратності, що враховує рівень небезпеки скинутих забруднень та становить для об'єкта за адресою: пл. Десантників, 1,5, - 14, 36 (для розрахунку взято коефіцієнт 10), для об'єкта за адресою: вул. Амур-Гавань, 11 - 8, 16, та на обох об'єктах проведено розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями за вересень, жовтень, листопад 2015 року, відповідно до якого величина плати з об'єкта за адресою: пл. Десантників, 1,5 становить 158657, 06 грн., з об'єкта за адресою: вул. Амур-Гавань, 11 - 83 434, 26 грн.

Вказані розрахунки разом супровідним листом вих. № 15407/59-01 від 30.12.2015 направлено Філії "Дніпропетровський річковий порт" Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" та вручено адресату 12.01.2016, вх. № 19.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Частиною шостою статті 33 вказаного Закону закріплено, що екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 1.2. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (z0402-02) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691 (z0403-02) , ці Правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).

Пунктом 2.1. зазначених Правил передбачено право водоканалів контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств; пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні цих Правил та місцевих Правил приймання.

Підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги; дотримуватись установлених водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства; оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників (п. 2.4. Правил). Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (z0402-02) затверджено Інструкцію про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 402/6690 (z0402-02) ).

Відповідно до пункту 1.5. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі - Інструкція) водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких встановлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами у систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію.

Місцеві Правила приймання відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради (п. 1.6. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України).

Водоканали встановлюють кожному конкретному підприємству режими і нормативи скиду забруднюючих речовин у систему каналізації населеного пункту, які не підлягають погодженню з місцевими органами Мінекоресурсів та МОЗ України (п. 1.7. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України).

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015 № 129 затверджені Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська (роздруковані з інтеренет сайту http://vodokanal.dp.ua, які, відповідно до п. 1.2. Правил, поширюються на Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" та підприємства, установи, організації усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у комунальну систему каналізації міста (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження).

Правилами приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська передбачено, зокрема, загальні вимоги до складу та властивостей стічних вод, які скидаються у міську каналізацію, у тому числі визначено концентрацію забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються на очисні споруди м. Дніпропетровська (розділ 4), порядок контролю за скидом стічних вод у міську каналізацію (розділ 7), порядок обчислення плати за скид стічних вод у міську каналізаційну мережу (розділ 8).

Відповідно до п. 3.2. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, підприємства сплачують водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Н п), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (V пз) та коефіцієнтом кратності (К к), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Пунктом 3.5. Інструкції передбачено, що якщо встановлений факт одночасного скиду до міської каналізації кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК (допустимі концентрації), коефіцієнт кратності К к визначають за формулою як результат поділу різниці між фактичною концентрацією у стічних водах підприємства і-ї речовини і допустимої концентрація і-ї речовини, яку встановлено договором або місцевими Правилами приймання для даного підприємства, на допустиму концентрацію і-ї речовини. Загальний коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кількох речовин та інших порушень не може бути більше ніж 10. (Якщо за розрахунком К к вийшло більше ніж 10, то приймають К к = 10, крім випадків, передбачених підпунктами 3.2.1 та 3.2.2).

Відповідно до п. 3.6. Інструкції період, за який стягується плата за скид підприємством стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, установленим разовим аналізом, визначається згідно з місцевими Правилами приймання, але не більше трьох календарних місяців (місяця, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством за цей період з даного об'єкта.

Пунктом 8.6. Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська передбачено, що плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством протягом місяця, в якому зафіксовано перевищення ДК. У випадку повторного встановлення факту перевищення ДК забруднюючих речовин - три календарних місяця (місяця, у якому відібрана проба і зафіксовано перевищення ДК, та двох попередніх).

Згідно з положеннями пункту 2.4. Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил приймання, договору на надання послуг водопостачання та водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги, дотримуватись установлених водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках, сплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Відповідно до пункту 2.1. місцевих Правил приймання водоканал має право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств; пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням нормативу плати за очищення та коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень при порушенні Правил приймання.

На виконання обов'язку здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають підприємства водоканалом здійснено контрольний (разовий) відбір проб стічних вод на підприємстві позивача, про що складено відповідні акти. Вказані акти підписані уповноваженим представником позивача без будь-яких зауважень, в тому числі щодо місця та порядку відбору проб. Доказів протилежного позивачем не подано.

Відповідно до наведених нормативно-правових актів та умов договору відповідачем правомірно нарахована позивачу плата за скид понаднормативних забруднень, яка згідно з розрахунками становить загальну суму 242 091, 32 грн.

Апеляційним господарським судом відхилено доводи позивача щодо неправомірності дій відповідача з відбору проб води за адресою: вул. Амур-Гавань, 11 з каналізаційної насосної станції (КНС), а не в контрольному колодязі відповідача.

Пунктом 1.9. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України передбачено, що кожне підприємство скидає стічні води в каналізаційну систему населеного пункту через окремий випуск з обов'язковим улаштуванням контрольних колодязів, розташованих за межами підприємства в місцях, що мають під'їзні дороги.

Аналогічні положення містить пункт 1.7. місцевих Правил приймання.

Відповідно до п. 7.2. місцевих Правил приймання відбір проб здійснюється з контрольних колодязів (КК), які споруджуються та обслуговуються Підприємством. Місця відбору проб визначають ґрунтуючись на схемі випусків до міської каналізації згідно з генеральним планом Підприємства в масштабі 1:500 і урахуванням особливостей виробництва.

За положеннями додатку № 4 до місцевих Правил приймання, яким є Інструкція про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод Підприємств, затвердженого головним інженером КП "Дніпроводоканал", місця (точки) відбору проб визначають, засновуючись зведеним планом інженерних мереж підприємства. Приєднання до комунальної каналізації повинно провадитися з обов'язковим влаштуванням контрольного колодязя на випусках стічних вод (п. 2.3.).

Судом апеляційної інстанції правомірно відхилено доводи позивача, що у позивача відсутній обов'язок облаштовувати мережу контрольними колодязями на теперішній час, оскільки каналізаційна мережа позивача збудована та прийнята в експлуатацію в 1980-1990 роках і відповідала усім вимогам щодо її експлуатації на той час.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за схемою договору у позивача відсутній контрольний колодязь, в якому мають відбиратись проби на об'єкті по вул. Амур-Гавань, 11. Відповідно до умов договору Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та місцевих Правил приймання, обов'язок облаштування контрольного колодязю покладається на позивача.

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що відсутність контрольного колодязя не позбавляє відповідача права здійснювати контроль за якістю стічних вод, передбаченого п. 2.1. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та місцевих Правил приймання.

Пункт 7.5. Правил приймання № 37 (z0402-02) та п. 2.5. Додатку № 4 до місцевих Правил приймання, Інструкція про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод підприємств надає Водоканалу право відбору стічних вод на усіх випусках стічних вод абонента.

В порушення Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та місцевих Правил приймання позивач не створив контрольний колодязь, тому відповідач відбирав проби з КНС, оскільки КНС є останнім елементом каналізаційної мережі Абонента, де наявний самопливний (безнапірний) рух стічної рідини та де можна перевірити якість стічних вод, що скидаються позивачем в систему каналізації міста Дніпропетровська. Після КНС рух стічної води здійснюється напірним трубопроводом, тобто здійснювати там відбір проб без обладнання спеціального колодязя (камери) не дає змоги наявний напір.

Місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку, що взяття відповідних проб у контрольному колодязі чи з насосної станції само по собі не впливає на показники перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин при скиді стічних вод за умови дотримання порядку відбору і поводження з пробами. Крім цього, позивач результатів лабораторного дослідження проб стічних вод не оскаржував, а також не довів неправильного визначення заявлених до стягнення сум з урахуванням формул їх розрахунку, визначених Правилами.

Апеляційним господарським судом правомірно відхилено доводи позивача щодо недоведеності відповідачем розміру плати у сумі 242091, 32 грн., яка розрахована відповідачем.

Як передбачено п. 8.6. місцевих Правил приймання плата за скид понаднормових забруднень стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством протягом місяця, в якому зафіксовано перевищення; у випадку повторного встановлення факту перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин - три календарних місяця (місяця, у якому відібрана проба і зафіксовано перевищення допустимих концентрацій, та двох попередніх).

Відповідно до актів-рахунків приймання наданих послуг та роз'яснень до них у період вересень-листопад 2015 року за адресою: пл. Десантників, 1,5 (попередня адреса: вул. Горького, 19; а.с. 112, т. 1) обсяг скинутих стічних вод відповідно до даних приладу обліку становить 5224 м3 (вересень 2015 року - 1647 м3, жовтень 2015 року - 1916 м3, листопад 2015 року - 1661 м3), у цей же період за адресою: вул. Амур-Гавань, 11 обсяг скинутих стічних вод становить 3367 м3 (вересень 2015 року - 1154 м3, жовтень 2015 року - 1130 м3, листопад 2015 року - 1083 м3).

Враховуючи вказаний обсяг скинутих стічних вод позивачем, відповідачем і здійснено розрахунок плати за скид вод з понаднормативним забрудненням.

Апеляційним господарським судом правомірно відхилено доводи позивача про те, що біохімічне споживання кисню (БСК5) не є забруднюючою речовиною.

Відповідно до Порядку розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та Переліку забруднюючих речовин, скидання яких нормується, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 року № 1100 (1100-96-п) до переліку забруднюючих речовин, скидання яких нормується у всіх випадках скидання зворотних вод, віднесено розчинений кисень (мг/л). Крім цього, обов'язково нормуються такі фізико-хімічні показники, як біохімічне споживання кисню (БСК5), хімічне споживання кисню (ХСК) - перманганатна окислюваність та біхроматна окислюваність, рівень токсичності води (на основі біотестування), показники бактеріологічного забруднення і рівень радіоактивності води (сумарна радіоактивність), та враховуються водневий показник (рН) і температура.

Додатком № 1 до місцевих Правил приймання встановлені допустимі концентрації шкідливих речовин у стічних водах підприємств, відповідно до якого встановлюються такі нормативи гранично допустимого вмісту біологічного споживання кисню за 5 діб (БСК5) 155,0 мг/дм3 (Центральна станція аерації). Як вбачається з додатку № 3 до договору норма біологічного споживання кисню за 5 діб (БСК5) є такою ж.

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що біохімічне споживання кисню (БСК5) та хімічне споживання кисню (ХСК) нормується та прирівнюється до забруднюючих речовин.

Незважаючи на ті обставини, що показник БСК5 врахований під час розрахунку величини плати за скид стічних вод з понаднормовим забрудненням. Проте фактично вказаний показник не впливає на розмір коефіцієнту кратності, який брався для розрахунку (оскільки вказаний коефіцієнт не застосовується більше показника 10).

Судами встановлено, що позивачем не надано жодного доказу, що відповідачем здійснювався відбір проб з порушенням пункту вимог ДСТУ ISO 5667-10:2005 Національний стандарт України "Якість води. Відбирання проб. Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод". Будь-які зауваження з цього приводу не зазначені в актах відбору проб води.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 у справі № 904/1816/16 Господарського суду Дніпропетровської області прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 у справі № 904/1816/16 Господарського суду Дніпропетровської області підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Дніпропетровський річковий порт" АСК "Укррічфлот" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 у справі № 904/1816/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без задоволення.