Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 у справі № 915/240/16 Господарського суду Миколаївської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" про стягнення 60039880,55 грн за участю представників: позивача Громніцький Ю.П. - предст. дов. від 13.05.2014; відповідача Іщенко Н.С.- предст. дов. від 20.09.2016;

09.03.2016 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" суми основного боргу 24151960,61 грн, пені у розмірі 10608723,21 грн, 23768978,18 грн інфляційних, 1510218,55 грн 3 % річних (загальна сума до стягнення - 60039880,55 грн), нарахованих за невиконання умов договору щодо оплати отриманого природного газу. Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу та частковою оплатою за поставлений протягом січня - грудня 2014 року природний газ, умовами договору купівлі-продажу природного газу від 21.11.2013 та приписами статей 526, 611, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 231 Господарського кодексу України.

Відповідач позов визнав частково, вказавши, що сума основного боргу за договором купівлі-продажу природного газу від 21.11.2013 повністю погашена за рахунок коштів фондів державного бюджету в порядку організації взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання; розрахунок пені, інфляції та відсотків річних не враховує зміну сторонами строків виконання укладеними договорами про організацію взаєморозрахунків та повну сплату основної заборгованості до звернення з позовом; разом з тим, відповідач визнав обґрунтованим нарахування річних у сумі 624709,49 грн, інфляційних у сумі 7338900,13 грн та пені у розмірі 500000,00 грн, надавши власний розрахунок. Також відповідач просив суд зменшити розмір належної до стягнення пені та надати відстрочку виконання рішення на два роки.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2016 (суддя Гриньова-Новицька Т.В.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1000000 грн пені за неналежне виконання зобов'язань за договором, 7338900,13 грн втрат від інфляції, 624709,49 грн 3 % річних, а також судовий збір; в частині стягнення 24151960,61грн основного боргу, 7314979,61 грн. пені, 16430078,05 грн втрат від інфляції та 885509,06грн 3% річних в позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 (судді: Богатир К.В. - головуючий, Аленін О.Ю., Пироговський В.Т.) рішення господарського суду в частині стягнення пені у сумі 1000000 грн, втрат від інфляції, у сумі 7338900,13 грн, 3% річних у сумі 624709,49 грн, а також судового збору скасовано; у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено; абзац 2 пункту 2 резолютивної частини рішення змінено, викладено його в редакції: "В частині стягнення 24151960,61 грн основного боргу, 9608723,21 грн пені, 16430078,05 грн втрат від інфляції та 885509,06 грн - 3% річних в позові відмовити".

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду повністю, а рішення місцевого суду скасувати в частині зменшення розміру пені на 9608723,21 грн; прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути пеню вказаній сумі, в решті рішення місцевого суду залишити в силі. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення апеляційним та частково місцевим судом норм матеріального та процесуального права, а саме: всупереч вимогам статей 526, 599, 610- 612, 625 Цивільного кодексу України апеляційний суд дійшов хибного висновку про те, що підписання договору про організацію взаєморозрахунків звільняє сторони від відповідальності за наслідки неналежного виконання договірних зобов'язань, неправильно застосував практику Верховного Суду України та не врахував передбаченого застереження у статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України, яка надає можливість суду відступити від правової позиції Верховного Суду; суд апеляційної інстанції не врахував, що при здійсненні нарахувань пені, річних та інфляційних позивач виходив із суми основного боргу, яка сплачена відповідачем в тому числі за власний кошт, а договір про організацію взаєморозрахунків діє лише в межах зазначених у них сум; суд залишив поза увагою, що частина коштів сплачена відповідачем на виконання спільних протокольних рішень Кабінету Міністрів України, які мають дещо іншу правову основу ніж договір про організацію взаєморозрахунків; натомість місцевий господарський суд в порушення статей 549- 552 Цивільного кодексу України дійшов необґрунтованого висновку щодо зменшення суми неустойки, не врахував, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, важкий фінансовий стан відповідача не є винятковим випадком в розумінні статті 233 Господарського кодексу України, пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України та підставою для зменшення неустойки.

Відповідач у відзиві та усно у судовому засіданні доводи касаційної скарги відхилив, просив суд залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін; позивач підтримав доводи, викладені у касаційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 21.11.2013 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - продавець, позивач) та Обласне комунальне підприємство "Миколаївоблтеплоенерго" (далі - покупець, відповідач) уклали договір купівлі-продажу природного газу № 1040/14-ТЕ-22, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору (пункт 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 1.2. Договору, газ, що продається за цим договором, використовується Обласним комунальним підприємством "Миколаївоблтеплоенерго" виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населення, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності). Пункт 2.1. Договору передбачає, що Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передає Обласному комунальному підприємству "Миколаївоблтеплоенерго" з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 75238,0 тис.куб.м.

Пунктом. 3.3. Договору передбачено приймання передача газу, переданого Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Обласному комунальному підприємству "Миколаївоблтеплоенерго" у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу.

Відповідно до пункту 3.4. Договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Обласне комунальне підприємство "Миколаївоблтеплоенерго" зобов'язується надати Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Публічне акціонерне товриство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Обласному комунальному підприємству "Миколаївоблтеплоенерго" та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Згідно з пунктом 5.1. Договору, ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ). Відповідно до пункту 5.2. Договору, ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1118,974 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1118,974 грн., крім того ПДВ - 17% - 190,226 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Пункт 6.1. Договору передбачає, що оплата за газ здійснюється Обласним комунальним підприємством "Миколаївоблтеплоенерго" виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно із пунктами 6.4, 6.5 Договору, у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору, сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від Покупця, погашає вимоги Продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного Покупцем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу погашається неустойка; 3) у третю чергу погашається основна сума боргу.

Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Покупцем та актів приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою.

Згідно із пунктами 7.1, 7.2 Договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пунктів 9.1-9.3 Договору, у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разі недосягнення Сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються в судовому порядку. Строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних встановлюються тривалістю у 5 років.

За пунктом 11 Договору, Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014 включно, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Місцевий господарський суд встановив, що змістом актів приймання передачі природного газу, складених і підписаних сторонами відповідно до пункту 3.3 Договору, підтверджено, що протягом 2014 року позивач передав, а відповідач прийняв 58881,395тис.куб. метрів газу на загальну суму 77087522,36 грн.

Погашення основного боргу відбувалося таким чином: 52935561,75 грн. щомісячними платежами відповідача і 24151960,61 грн. за рахунок коштів фонду державного бюджету шляхом укладення договорів та підписання спільних протокольних рішень.

Сплата 24151960,61 грн. коштами державного бюджету підтверджена спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2301 від 13.11.2015 на суму 5051445 грн., № 2687 від 14.12.2015 на суму 9860060 грн.; № 186 від 21.01.2016 на суму 1729127 грн. 21коп. та договорами про організацію взаєморозрахунків № 356/375-в від 11.12.2015 на суму 5250911,40 грн., № 357/375-в від 11.12.2015 на суму 696680 грн., № 585/375-в від 22.12.2015 на суму 73526 грн., № 586/375-в від 22.12.2015 на суму 1490211 грн., а також платіжними дорученнями на загальну суму 24151960,61 грн: № 5274 від 16.11.2015, № 5275 від 14.12.2015, № 5276 від 14.12.2015, № 5277 від 14.12.2015, № 5280 від 22.12.2015, № 5279 від 22.12.2015, № 6229 від 25.01.2016. Зазначені вище договори та спільні рішення підписані керівниками та головними бухгалтерами сторін, а платіжні доручення у рядку "Призначення платежу" містять посилання на Договір № 1040/14-ТЕ-22 від 21.11.2013.

Суд з'ясував, що при обчисленні суми позову та розрахунках пені, 3% річних і втрат від інфляції позивач не врахував погашені 24151960,61 грн., вважаючи це неналежним виконанням договірних зобов'язань, та відмовив у стягненні 24151960,61 грн основного боргу з відповідними нарахуваннями на нього.

Разом з тим, місцевий господарський суд дійшов висновку, що хоча відповідач зобов'язання щодо оплати спожитого газу виконав повністю, однак допустив прострочення виконання грошових зобовязань, в зв'язку з чим з відповідача належить до стягнення 3293743,60 грн пені, 7338900,13 грн інфляційних втрат та 624709,49 грн річних. Користуючись правом, передбаченим статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, суд зменшив розмір належної до стягнення пені до 1000000 грн.

Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції, натомість, з'ясував, що 11.12.2015 Головне управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області (сторона 1), Департамент фінансів Миколаївської обласної державної адміністрації (сторона 2), Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації (сторона 3), Департамент фінансів Миколаївської міської ради (сторона 4), Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (сторона 5), Обласне комунальне підприємство "Миколаївоблтеплоенерго" (сторона 6), Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (сторона 7) та Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (сторона остання) уклали Договір № 356/375-в про організацію взаєморозрахунків, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною пунктом 16 статті 14 та статтею 32 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік", відповідно до порядку на умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2005 року № 375 (375-2005-п) .

Відповідно до пунктів 2-9 Договору № 356/375-в від 11.12.2015 сторони погоджують перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведені взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами договору. Казначейство перераховує кошти, залучені з єдиного казначейського рахунку, стороні 1 у сумі 5250911,40 грн. на підставі рішення Мінфіну. Сторона 1 перераховує на рахунок сторони 2 кошти в сумі 5250911,40грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Сторона 2 перераховує на рахунок сторони 3 кошти в сумі 5250911,40 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Сторона 3 перераховує на рахунок сторони 4 кошти в сумі 5250 911,40 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Сторона 4 перераховує на рахунок сторони 5 кошти в сумі 5250911,40 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Сторона 5 перераховує на рахунок сторони 6 кошти в сумі 5250911,40 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Сторона 6 перераховує на рахунок сторони 7 кошти в сумі 5250911,40 грн., у тому числі ПДВ 875151,90 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ 2014 року згідно з договором від 21.11.2013 № 1040/14-ТЕ-22.

11.12.2015 Головне управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області (сторона 1), Департамент фінансів Миколаївської обласної державної адміністрації (сторона 2), Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації (сторона 3), Фінансове управління Очаківської міської ради (сторона 4), Обласне комунальне підприємство "Миколаївоблтеплоенерго" (сторона 5), Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (сторона 6) та Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (сторона остання) уклали Договір № 357/375-в про організацію взаєморозрахунків, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною пунктом 16 статті 14 та статтею 32 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік", відповідно до порядку на умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2005 року № 375 (375-2005-п) .

Відповідно до пунктів 2-8 Договору № 357/375-в від 11.12.2015 сторони погоджують перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведені взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами договору. Казначейство перераховує кошти, залучені з єдиного казначейського рахунку, стороні 1 у сумі 696680,00 грн. на підставі рішення Мінфіну. Сторона 1 перераховує на рахунок сторони 2 кошти в сумі 696680,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Сторона 2 перераховує на рахунок сторони 3 кошти в сумі 696680,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Сторона 3 перераховує на рахунок сторони 4 кошти в сумі 696680,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Сторона 4 перераховує на рахунок сторони 5 кошти в сумі 696680,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Сторона 5 перераховує на рахунок сторони 6 кошти в сумі 696680,00 грн., у тому числі ПДВ 116113,33 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ 2014 року згідно з договором від 21.11.2013 № 1040/14-ТЕ-22.

22.12.2015 Головне управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області (сторона 1), Департамент фінансів Миколаївської обласної державної адміністрації (сторона 2), Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації (сторона 3), Фінансове управління Очаківської міської ради (сторона 4), Обласне комунальне підприємство "Миколаївоблтеплоенерго" (сторона 5), Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (сторона 6) та Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (сторона остання) уклали Договір № 585/375-в про організацію взаєморозрахунків, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною пунктом 16 статті 14 та статтею 32 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік", відповідно до Порядку на умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 4 червня 2005 року № 375 (375-2005-п) .

Відповідно до пунктів 2-8 Договору № 585/375-в від 22.12.2015 сторони погоджують перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведені взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами договору. Казначейство перераховує кошти, залучені з єдиного казначейського рахунку, стороні 1 у сумі 73526,00 грн. на підставі рішення Мінфіну. Сторона 1 перераховує на рахунок сторони 2 кошти в сумі 73526,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Сторона 2 перераховує на рахунок сторони 3 кошти в сумі 73526,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Сторона 3 перераховує на рахунок сторони 4 кошти в сумі 73526,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Сторона 4 перераховує на рахунок сторони 5 кошти в сумі 73526,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Сторона 5 перераховує на рахунок сторони 6 кошти в сумі 73526,00 грн., у тому числі ПДВ 12254,33 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ 2014 року згідно з договором від 21.11.2013 № 1040/14-ТЕ-22.

22.12.2015 Головне управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області (сторона 1), Департамент фінансів Миколаївської обласної державної адміністрації (сторона 2), Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації (сторона 3), Департамент фінансів Миколаївської міської ради (сторона 4), Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (сторона 5), Обласне комунальне підприємство "Миколаївоблтеплоенерго" (сторона 6), Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (сторона 7) та Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (сторона остання) уклали Договір № 586/375-в про організацію взаєморозрахунків, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною пунктом 16 статті 14 та статтею 32 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік", відповідно до Порядку на умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 4 червня 2005 року № 375 (375-2005-п) .

Відповідно до пунктів 2-9 Договору № 586/375-в від 22.12.2015 сторони погоджують перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведені взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами договору. Казначейство перераховує кошти, залучені з єдиного казначейського рахунку, стороні 1 у сумі 1490211,00 грн. на підставі рішення Мінфіну. Сторона 1 перераховує на рахунок сторони 2 кошти в сумі 1490211,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Сторона 2 перераховує на рахунок сторони 3 кошти в сумі 1490211,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Сторона 3 перераховує на рахунок сторони 4 кошти в сумі 1490211,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Сторона 4 перераховує на рахунок сторони 5 кошти в сумі 1490211,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Сторона 5 перераховує на рахунок сторони 6 кошти в сумі 1490211,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Сторона 6 перераховує на рахунок сторони 7 кошти в сумі 1490211,00 грн, у тому числі ПДВ 248368,50 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ 2014 року згідно з договором від 21.11.2013 № 1040/14-ТЕ-22.

Колегія суддів апеляційного суду встановила, що в матеріалах справи містяться акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2014, 28.02.2014, 31.03.2016, 30.04.2016, 31.05.2014, 30.06.2014, 31.07.2014, 31.08.2014, 30.09.2014, 31.10.2014, 30.11.2014, 31.12.2014, складені і підписані сторонами відповідно до пункту 3.3 Договору купівлі-продажу природного газу № 1040/14-ТЕ-22 від 21.11.2013, за якими за січень-грудень 2014 року позивач передав, а відповідач прийняв 58881,395тис.куб. метрів газу на загальну суму 77087522, 36 грн.

Станом на момент звернення Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до суду із позовом та станом на момент розгляду справи, у відповідача відсутня заборгованість за поставлений природний газ за Договором від 21.11.2013 № 1040/14-ТЕ-22 за 2014 рік.

Умови Договорів про організацію взаєморозрахунків № 356/375-в та № 357/375-в від 11.12.2015, № 585/375-в та № 586/375-в від 22.12.2015 передбачали не тільки надання державою коштів на погашення заборгованості, але також змінювали строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі Договору № 1040/14-ТЕ-22 купівлі-продажу природного газу від 21.11.2013, а відповідно до умов укладених договорів про організацію розрахунків (підпункт 2 пункту 13 та підпункт 2 пункту 12) сторони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору купівлі-продажу природного газу, а також пунктами 17, 18 договорів сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вказав, що для застосування санкцій, передбачених умовами договору та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, позивачу необхідно було довести, що оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків, проте позивач вказані обставини не довів.

Судова колегія зазначає, що у відповідності до статей 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (статті 525, 526 Цивільного кодексу України, стаття 193 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; за частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, зокрема, оплати товару. Відтак, прийнявши обумовлений договором товар, відповідач набув обов'язку оплатити його вартість в строки, визначені договором.

За змістом статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що, уклавши договори про організацію взаєморозрахунків, сторони у такий спосіб змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу № 1040/14-ТЕ-22 від 21.11.2013, і докази порушення умов договорів про організацію взаєморозрахунків відсутні; натомість, позивач не довів зворотного відповідно до вимог статей 33- 34 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції вірно відзначив, що для застосування санкцій, передбачених договором купівлі-продажу природного газу, та наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, відповідно до пункту 16 якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

Також суд вірно врахував висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 09.09.2014 справа № 5011-1/1043-2012-42/528-2012; від 16.09.2014 справа № 5011-42/1230-2012-69/542-2012; від 23.09.2014 справа № 5011-35/1271-2012; від 01.07.2015 справа № 924/1230/14, які відповідно до змісту статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими та мають враховуватися іншими судами при застосуванні відповідних норм права.

Таким чином, апеляційний суд належно встановив істотні обставини у даній справі, визначивши правову природу відносин, що існували між сторонами, підстави, зміст взаємних зобов'язань сторін, порядок та ступінь їх виконання, та обґрунтовано відмовив у позові.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди вирішили спір відповідно до вимог статей 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції, розглянувши повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, надав оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, та доводам сторін, обґрунтовано змінив рішення місцевого суду, відповідно відобразивши це в постанові.