головуючого судді Ходаківської І.П., суддів Бакуліної С.В., Данилової М.В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Баку" постанову постанову від 14.06.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/18302/15 господарського суду міста Києва за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен" до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Баку" 1. Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 2. Київська міська рада про виселення та вчинення дій

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_4 (дов. від 25.12.15)

Від відповідача - ОСОБА_5 (дов. від 06.10.16)

Від 3-х осіб - 1) ОСОБА_6 (дов. від 04.01.16)

2) ОСОБА_6 (дов. від 13.09.16)

У зв'язку зі звільненням судді Фролової Г.М. з посади судді, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Бакуліна С.В., Данилова М.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.09.2016 р.).

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Баку" про виселення з нерухомого майна (частини переходу), станції метро "Видубичі" (вестибюль № 1) загальною площею 59, 5 м2, визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) та демонтування тимчасової огорожуючої конструкції (кіоску) за адресою: станція метро "Видубичі" (вестибюль № 1) загальною площею 59, 5 м2.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.02.2016 (головуючий суддя Отрош І.М., судді Мандриченко О.В., Морозов С.М.) позов задоволено, виселено ТОВ "Новий Баку" з орендованого майна за адресою: станція метро "Видубичі" (вестибюль № 1), загальною площею 59,5 кв.м. станція метро "Видубичі" (вестибюль № 1), визначеного відповідно до проектної документації, тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками), згідно з викопіюванням з схем тимчасового розташування МАФ, а також зобов'язано відповідача демонтувати тимчасово огороджуючу конструкцію (кіоск). Рішення суду мотивовано тим, що відповідач належним чином та уповноваженою на те особою був повідомлений про заперечення щодо продовження дії договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Києва від 11.10.2011 № 225-У(Ор)-11 в межах місячного строку після закінчення строку дії договору.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 у складі головуючого: Коротун О.М., Гаврилюка О.М., Майданевича А.Г. рішення господарського суду першої інстанції скасовано у зв'язку з неналежним повідомленням відповідача про судове засідання, у якому було ухвалено рішення у справі, позов задоволено з тих же підстав.

ТОВ "Новий Баку" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 5, 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 764 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.10.2011 між КП "Київський метрополітен", як орендодавцем, та ФОП ОСОБА_7, як орендарем, укладено договір № 225-У(Ор)-11 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київради від 28.12.2010 № 517/5329 (ra0517023-10) передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину переходу, визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря), за адресою: станція метро "Видубичі" (вестибюль № 1) для торгівлі непродовольчими товарами.

Згідно з п.п. 2.1, 2.3 договору об'єктом оренди є частина переходу, визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, загальною площею 59,5 кв.м., згідно з викопіюванням із схем тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього договору. Опис технічного стану об'єкта оренди та дата його передачі орендарю, його склад зазначаються в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київський метрополітен".

Відповідно до п. 4.14 договору орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю.

Пунктом 7.5 договору передбачено, що у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

Відповідно до п.п. 9.1, 9.5 договору він набирає чинності з моменту підписання сторонами і відповідно до рішення Київради від 28.12.2010 № 517/5329 (ra0517023-10) діє з 15.10.2011 до 13.10.2014 (2 роки 364 дні). Договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Додатковою угодою № 1 від 15.10.2011 до договору № 225-У(Ор)-11 від 15.10.2011 розділ 8 останнього доповнено пунктом 8.5.6, відповідно до якого у разі припинення дії цього договору орендар звільняє орендовану частину приміщення переходу станції метро "Видубичі" (вестибюль № 1) в термін, визначений у п. 4.14 цього договору від своїх огороджуючи конструкцій. При невиконанні орендарем зазначених у цьому пункті договору умов, орендодавець самостійно на свій розсуд розпоряджається огороджуючими конструкціями (кіосками).

На виконання зазначеного вище договору КП "Київський метрополітен" передало, а ФОП ОСОБА_7 - прийняв в орендне користування частину переходу станції метро "Видубичі" (вестибюль № 1), визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками), загальною площею 59,5 кв.м. за актом приймання-передачі майна в оренду від 01.11.2011

В подальшому, між сторонами складено акт приймання-передачі нерухомого майна від 01.01.2013, згідно з яким ФОП ОСОБА_7 передано орендодавцю назване вище нерухоме майно, яке перебувало у його користуванні за договором від 15.10.2011 № 225-У(Ор)-11.

Також, судами встановлено, що 02.01.2013 між КП "Київський метрополітен" (орендодавець), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (первісний орендар) та відповідачем (новий орендар) на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 11.12.2012 № 137 укладено договір № 1 про внесення змін до договору № 225-У(Ор)-11 від 15.10.2011, за умовами якого в преамбулі та розділі 10 договору № 225-У(Ор)-11 замінено первісного орендаря на нового орендаря - ТОВ "Новий Баку".

Пунктом 2 договору від 02.01.2013 № 1 передбачено, що первісний орендар передав новому орендарю, а новий орендар прийняв від первісного орендаря всі права та обов'язки первісного орендаря за договором від 15.10.2011 № 225-У(Ор)-11 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду.

На виконання зазначеного вище договору між позивачем та відповідачем було складено акт приймання-передачі нерухомого майна від 02.01.2013, за яким новому орендарю передано в орендне користування частину приміщення переходу, що перебуває на балансі КП "Київський метрополітен", загальною площею 59,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, станція метро "Видубичі" (перехід вестибюлю № 1).

17.10.2014 позивачем на адресу відповідача було надіслано повідомлення № 45, яким КП "Київський метрополітен" повідомило відповідача про те, що строк укладеного між сторонами договір № 225-У(Ор)-11 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, від 15.10.2011 закінчився 13.10.2014 та на новий строк продовжуватися не буде.

При цьому, судами попередніх інстанцій враховано, що докази направлення вказаного повідомлення підтверджується копією фіскального чеку та списку № 3023 згрупованих поштових відправлень листів з рекомендованим повідомленням із поштовим штампом підтверджують направлення відповідачу згаданого повідомлення 20.10.2014.

Посилаючись на те, що відповідач не повернув позивачеві об'єкт оренди після спливу строку дії договору за відповідним актом прийому-передачі, чим порушив умови договору, передбачені пунктами 4.14 та 7.5, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 та 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч.2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною четвертою статті 284 Господарського кодексу України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У відповідності до статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Відповідно до п. 2 ст. 26, п. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його укладений, а орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Відповідача, як орендаря, повідомлено у встановлений договором та законом строк про припинення дії договору та відсутність наміру його продовжувати, а тому договір вважається припиненим після закінчення строку, на який його було укладено, тобто після 13.05.2014.

Відповідно до ч. 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 7.5 договору сторони погодили, що у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

Орендар звільняє орендовану частину приміщення переходу станції метро "Видубичі" (вестибюль № 1) в термін, визначений у п. 4.14 цього договору від своїх огороджуючи конструкцій. При невиконанні орендарем зазначених у цьому пункті договору умов, орендодавець самостійно на свій розсуд розпоряджається огороджуючими конструкціями (кіосками) (п. 8.5.6 договору).

Статтею 795 Цивільного кодексу України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму, якщо ним є будівля або інша капітальна споруда (їх окрема частина), оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідачем відповідно до вимог ст.ст. 33- 34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження повернення за актом прийому - передачі орендованого майна - частини приміщення переходу станції метро "Видубичі" (перехід вестибюлю № 1) загальною площею 59,5 кв.м., переданого на підставі договору № 225-У(Ор)-11 та зобов'язання демонтування тимчасової огорожуючої конструкції (кіоску) за адресою: станція метро "Видубичі" (вестибюль № 1) загальною площею 59, 5 м2.

Тобто, відповідач, в порушення вищезазначених норм права та умов договору, не здійснив повернення об'єкту оренди, переданого на підставі договору, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.

Враховуючи вищевикладене, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині виселення відповідача з нерухомого майна - частини приміщення переходу, що перебуває на балансі КП "Київський метрополітен", загальною площею 59,5 кв.м., розташованого за адресою: м.Київ, станція метро "Видубичі" (перехід вестибюлю № 1) та зобов'язання демонтувати тимчасову огорожуючу конструкції (кіоску) за адресою: станція метро "Видубичі" (вестибюль № 1) загальною площею 59, 5 м2.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції обґрунтовано взято до уваги посилання відповідача, підтверджене належними доказами, щодо несвоєчасного повідомлення про дату проведення судового засідання, у якому було оголошено судове рішення, у зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду було правомірно скасовано на підставі п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України.

Що стосується посилання касатора на те, що позивач не є власником орендованого майна, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Пунктом 5.2 Статуту Комунального підприємства "Київський метрополітен" передбачено, що майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплено за ним на праві господарського відання.

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Отже, позивач мав право звертався до відповідача з повідомленням про відсутність намірів продовжувати спірний договір оренди, а також до суду з позовом про виселення відповідача із займаного приміщення у відповідності до вимог чинного законодавства для захисту своїх прав та прав власника.

Відповідно до приписів статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.