КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 24 березня 2004 р. N 368 Київ

Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями

( Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 380 (380-2013-п) від 29.05.2013 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 297 (297-2009-п) від 02.04.2009 N 380 (380-2013-п) від 29.05.2013 N 1405 (1405-2021-п) від 29.12.2021 )
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями (додається).
( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 380 (380-2013-п) від 29.05.2013 )
2. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. N 1099 (1099-98-п) "Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 28, ст. 106);
пункт 9 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2003 р. N 717 (717-2003-п) (Офіційний вісник України, 2003 р., N 21, ст. 937).
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ Інд. 33
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 березня 2004 р. N 368

ПОРЯДОК

класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями

( Назва Порядку із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 380 (380-2013-п) від 29.05.2013 )
1. Класифікація надзвичайних ситуацій (далі - надзвичайна ситуація) за їх рівнями здійснюється для забезпечення організації взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у процесі вирішення питань, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями та ліквідацією їх наслідків.
( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 380 (380-2013-п) від 29.05.2013 )
1-1. У цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
уражальний чинник джерела надзвичайної ситуації - складова частина небезпечного явища або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом) та перевищенням нормативних показників;
порушення нормальних умов життєдіяльності - відсутність питного водопостачання, водовідведення, електро-, газо- і теплопостачання (в осінньо-зимовий період) та/або така зміна технічного стану житлового будинку (приміщення), внаслідок якої він став аварійним або не придатним до експлуатації, та/або зміна стану території (об'єкта), внаслідок якої проживання населення і провадження господарської діяльності на території (об'єкті) є неможливим.
( Порядок доповнено пунктом 1-1 згідно з Постановою КМ N 297 (297-2009-п) від 02.04.2009 )
2. Залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, надзвичайна ситуація класифікується як державного, регіонального, місцевого або об'єктового рівня.
3. Для визначення рівня надзвичайної ситуації встановлюються такі критерії:
1) територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
2) кількість людей, які внаслідок дії уражальних чинників джерела надзвичайної ситуації загинули або постраждали, або нормальні умови життєдіяльності яких порушено;
( Підпункт 2 пункту 3 в редакції Постанови КМ N 297 (297-2009-п) від 02.04.2009 )
3) розмір збитків, завданих уражальними чинниками джерела надзвичайної ситуації, розраховується відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. N 175 (175-2002-п) (Офіційний вісник України, 2002 р., N 18, ст. 356; 2003 р., N 23, ст. 1070).
( Підпункт 3 пункту 3 в редакції Постанови КМ N 297 (297-2009-п) від 02.04.2009 )
4. Державного рівня визнається надзвичайна ситуація:
1) яка поширилася чи може поширитися на територію інших держав або поширилася з території інших держав;
( Підпункт 1 пункту 4 в редакції Постанови КМ N 1405 (1405-2021-п) від 29.12.2021 )
2) яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя), а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менш як 1 відсоток від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація державного рівня за територіальним поширенням);
3) яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб (постраждалі - особи, яким внаслідок дії уражальних чинників джерела надзвичайної ситуації завдано тілесне ушкодження або які захворіли, що призвело до втрати працездатності, засвідченої в установленому порядку) чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби);
( Підпункт 3 пункту 4 в редакції Постанови КМ N 297 (297-2009-п) від 02.04.2009 )
4) внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки (оцінені в установленому законодавством порядку), спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітної плати;
5) збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;
6) яка пов’язана з установленням карантину на всій території України, а також яка в інших випадках, передбачених актами законодавства, за своїми ознаками визнається як надзвичайна ситуація державного рівня.
( Підпункт 6 пункту 4 в редакції Постанови КМ N 1405 (1405-2021-п) від 29.12.2021 )
5. Регіонального рівня визнається надзвичайна ситуація:
1) яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1 відсоток обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація регіонального рівня за територіальним поширенням);
2) яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;
3) збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
6. Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація:
1) яка поширилася чи може поширитися за межі об’єкта та створює на окремій території чи на інших об’єктах загрозу життю або здоров’ю населення, призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості об’єкта;
( Підпункт 1 пункту 6 в редакції Постанови КМ N 1405 (1405-2021-п) від 29.12.2021 )
2) внаслідок якої загинуло 1-2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;
3) збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
7. Об'єктового рівня визнається надзвичайна ситуація, яка не підпадає під названі вище визначення.
8. Надзвичайна ситуація відноситься до певного рівня за умови відповідності її хоча б одному із значень критеріїв, наведеному у пунктах 4-7 цього Порядку.
9. У разі коли внаслідок надзвичайної ситуації для відповідних порогових значень рівнів людських втрат або кількості осіб, які постраждали чи зазнали порушення нормальних умов життєдіяльності, обсяг збитків не досягає визначеного у цьому Порядку, рівень надзвичайної ситуації визнається на ступінь менше (для дорожньо-транспортних пригод - на два ступеня менше).
10. Віднесення надзвичайної ситуації, яка виникла на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, до державного та регіонального рівня за територіальним поширенням або за сумарними показниками її наслідків не є підставою для віднесення надзвичайної ситуації до державного або регіонального рівня окремо для кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць. Віднесення надзвичайної ситуації до державного та регіонального рівня для зазначених адміністративно-територіальних одиниць здійснюється окремо за критеріями та правилами, зазначеними у пунктах 4-9 цього Порядку.
11. Рішення стосовно класифікації надзвичайної ситуації за рівнем (визначення рівня надзвичайної ситуації) приймається:
( Абзац перший пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 380 (380-2013-п) від 29.05.2013; в редакції Постанови КМ N 1405 (1405-2021-п) від 29.12.2021 )
місцевими комісіями з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій;
( Абзац другий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 380 (380-2013-п) від 29.05.2013; в редакції Постанови КМ N 1405 (1405-2021-п) від 29.12.2021 )
регіональними комісіями з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій - у разі відсутності рішення місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій або необхідності його перегляду;
( Абзац пункту 11 в редакції Постанови КМ N 1405 (1405-2021-п) від 29.12.2021 )
ДСНС - у разі відсутності рішень зазначених комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.
( Абзац пункту 11 в редакції Постанови КМ N 1405 (1405-2021-п) від 29.12.2021 )
За дорученням Кабінету Міністрів України ДСНС готує експертний висновок про рівень надзвичайної ситуації з урахуванням рішення (за наявності) регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.
( Абзац пункту 11 в редакції Постанови КМ N 1405 (1405-2021-п) від 29.12.2021 )
ДСНС має право звернутися до центральних органів виконавчої влади за інформацією про розмір завданих збитків. Відповідальність за достовірність інформації несе орган виконавчої влади, який її подає.
( Абзац пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 380 (380-2013-п) від 29.05.2013 )
У разі аварійної події (пригоди), що сталася з транспортним засобом, або аварії на виробництві (незалежно від форми власності) до інформації центрального органу виконавчої влади додається акт розслідування такої події (пригоди) або аварії, проведеного в установленому законодавством порядку.
Рішення комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій щодо класифікації надзвичайної ситуації за рівнем (визначення рівня надзвичайної ситуації) або рішення (експертний висновок) ДСНС є підставою для здійснення інших заходів щодо реагування на надзвичайну ситуацію відповідно до законодавства.
( Абзац пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 380 (380-2013-п) від 29.05.2013, N 1405 (1405-2021-п) від 29.12.2021 )( Пункт 11 в редакції Постанови КМ N 297 (297-2009-п) від 02.04.2009 )