розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАМАЗ" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2016 року у справі № 912/1726/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАМАЗ" до Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ВЛІВ", Знам'янської міської ради, Комунального підприємства "Знам'янська житлово-експлуатаційна контора № 1", про визнання порушення умов договору, визнання права власності, визнання недійсним договору та зобов'язання повернути майно,

У травні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до відповідачів про визнання порушення ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ" пунктів 2.2.2, 2.2.5, 2.3, 2.4 та 2.6 договору відповідального зберігання від 27.12.2011 року № 0015;

- визнання права власності на КАМАЗ-43253, номер двигуна В2629596, номер шасі ХТС 43253 RВ 1225692 за ТОВ "ТД "КАМАЗ";

- визнання договору від 13.12.2011 року № 76/390 про закупівлю товару за державні кошти, укладеного між Управлінням містобудування архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради та ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ", недійсним;

- зобов'язання Управління житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради в 3-денний термін з моменту винесення рішення суду повернути ТОВ "ТД "КАМАЗ" автомобіль КАМАЗ-43253 номер двигуна В2629596, номер шасі ХТС 43253 RВ1225692, державний номер ВА 3968 ВА.

Позов обгрунтовано тим, що ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ" здійснено реалізацію спірного автомобільного шасі, яке не належало останньому на праві власності, оскільки передане позивачем зазначеному товариству за договором відповідального зберігання від 27.12.2011 року № 0015.

Позивач неодноразово змінював позовні вимоги та остаточно просив визнати право власності на автомобільне шасі КАМАЗ-43253, номер двигуна В2629596, номер шасі ХТС 43253 RB 1225692 за ТОВ "ТД "КАМАЗ";

визнати, що ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ" порушено пункти 2.2.2., 2.2.5., 2.3, 2.4, 2.5, 2.6 договору відповідального зберігання від 27.12.2011 року № 0015;

визнати недійсним договір № 76/390 про закупівлю товару за державні кошти від 13.12.2011 року, укладений між Управлінням містобудування архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради та ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ";

зобов'язати Управління житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради в 3-денний термін з моменту винесення рішення суду повернути ТОВ "ТД "КАМАЗ", автомобільне шасі КАМАЗ-43253, номер двигуна В2629596, номер шасі ХТС 43253 RВ1225692.

Крім того, позивач подав клопотання про поновлення позовної давності, відповідно до якого просив визнати пропущений строк таким, що пропущений з поважних причин та поновити його.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.11.2015 року (судді: Шевчук О.Б., Змеул О.А., Макаренко Т.В.) позов задоволено частково, зобов'язано Управління житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАМАЗ" автомобільне шасі КАМАЗ-43253, номер двигуна В2629596, номер шасі ХТС 43253 RВ1225692, а в решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2016 року (судді: Верхогляд Т.А., Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ" вважає, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відзиви на касаційну скаргу від інших сторін до суду не надходили.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради, КП "Знам'янська житлово-експлуатаційна контора № 1" та Знам'янської міської ради, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 27.12.2011 року між ТОВ "ТД "КАМАЗ" (замовник) та ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ" (виконавець) укладено договір відповідального зберігання № 0015, за умовами якого замовник передає, а виконавець приймає на відповідальне зберігання вантажні автомобілі (автомобільні шасі). Кількість, номери кузовів та двигунів транспортних засобів вказуються в акті приймання-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.п. 2.2.2., 2.2.5., 2.3, 2.4, 2.5, 2.6 договору відповідального зберігання виконавець зобов'язався: прийняти на зберігання транспортні засоби замовника і видати їх на вимогу замовника або на вимогу його повіреного; нести повну матеріальну відповідальність перед замовником, у випадку завдання шкоди переданим на зберігання транспортним засобам або їх крадіжки; повернення транспортних засобів замовнику здійснюється з обов'язковим підписанням акту приймання-передачі, в якому вказується технічний стан транспортних засобів, наявність будь-яких дефектів або робиться відмітка про їх відсутність; виконавець не має права переміщати транспортний засіб в інші місця зберігання без попереднього письмового узгодження з замовником; виконавець за письмовим дозволом замовника має право проводити монтаж навісного обладнання на транспортні засоби, а також переобладнання транспортного засобу.

На виконання умов договору відповідального зберігання замовником передано виконавцю за актом від 27.12.2011 року № 137 автомобіль КАМАЗ 43253-15, двигун В2629596, шасі ХТС43253RB1225692.

На момент передачі вказаного автомобіля він належав на праві власності позивачу на підставі контракту № 01/2010-001, укладеного 01.10.2010 року з ТОВ "Торгівельна компанія "КАМАЗ".

Договір зберігання було укладено на строк до 31.12.2012 року.

ТОВ "ТД "КАМАЗ" звернулося до ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ" з пропозицією придбати переданий автомобіль за 3 257 100 грн., а за відсутності такої можливості повернути автомобіль в строк до 10.06.2012 року.

Зазначені обставини встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 11.11.2013 року у справі № 910/6665/13 за позовом ТОВ "Торгова компанія ВЛІВ" до ТОВ "ТД "КАМАЗ" про визнання укладеним договору купівлі-продажу автомобіль КАМАЗ 43253-15, двигун В2629596, шасі ХТС43253RB1225692 за ціною 325 710 грн. шляхом обміну листами та зобов'язання передати позивачу вантажно-митну декларацію на вказаний автомобіль, видаткову та податкову накладні на суму 325 710 грн.

Вказаним рішенням встановлено відсутність волевиявлення ТОВ "Торгова компанія ВЛІВ" щодо виконання пропозиції ТОВ "ТД "КАМАЗ" та відчуження зберігачем спірного автомобіля та відмовлено в задоволенні позову.

Разом з тим, 13.12.2011 року між Управлінням містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради та ТОВ "Торгова компанія ВЛІВ" укладено договір про закупівлю товару за державні кошти № 76/390, за умовами якого ТОВ "Торгова компанія ВЛІВ" зобов'язалося в грудні 2011 року поставити замовникові товар - сміттєвоз бокового навантаження типу "ВЛІВ МЕДІУМ 18-15,5 KZ 43253" з відвалом для прибирання снігу за ціною 546 000 грн., а замовник зобов'язався прийняти і оплатити такий товар.

Умови договору від 13.12.2011 року виконані сторонами, грошові кошти сплачено, транспортний засіб передано та зареєстровано за покупцем.

21.12.2011 року на виконання умов договору № 76/390 його сторонами було підписано акт приймання-передачі № 2 та видаткову накладну № РН-0000120, за якими ТОВ "Торгова компанія ВЛІВ" передало Управлінню містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради сміттєвоз бокового навантаження типу "ВЛІВ МЕДІУМ 18-15,5 KZ 43253" з відвалом для прибирання снігу.

21.12.2011 між Управлінням містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради (замовник) та ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ" (постачальник) було укладено договір про відповідальне збереження, за умовами якого замовник передає, а постачальник приймає на відповідальне збереження сміттєвоз бокового навантаження типу "ВЛІВ МЕДІУМ 18-15,5 KZ 43253" з відвалом для прибирання снігу 1 шт. з метою виробничих доопрацювань в умовах виробництва згідно з актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною даного договору.

На виконання цього договору згідно з актом приймання-передачі № 1 від 21.12.2011 року Управлінням містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради було передано придбаний сміттєвоз постачальнику для повної заміни шасі на сміттєвозі (пункт 3 акта).

Із змісту сертифіката якості № 30/01/12 вбачається, що сміттєвоз бокового навантаження типу "ВЛІВ МЕДІУМ 18-15,5 KZ 43253" з відвалом для прибирання снігу виготовлено ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ" на базі автомобільного шасі КАМАЗ-43253 ХТС43253RB1225692 лише 30.01.2012 року.

Згідно з актом приймання-передачі від 03.02.2012 року № 2 ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ" повернуло Управлінню містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради сміттєвоз бокового навантаження типу "ВЛІВ МЕДІУМ 18-15,5 KZ 43253" з відвалом для прибирання снігу із зазначенням в пункті 3 цього акта: "Виконана повна заміна шасі на сміттєвозі".

Таким чином, фактично на виконання спірного договору Управлінню містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради сміттєвоз бокового навантаження типу "ВЛІВ МЕДІУМ 18-15,5 KZ 43253" з відвалом для прибирання снігу на базі автомобільного шасі КАМАЗ -43253 ХТС43253RB1225692 було передано ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ" 03.02.2012 року.

Відповідно до рішення Знам'янської міської ради від 23.08.2012 року автомобіль спеціалізований сміттєвоз зі з'ємним відвалом для прибирання снігу "ВЛІВ МЕДІУМ 18-15,5 KZ 43253" державний номер ВАЗ968ВА, який перебуває на балансі Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради визнано власністю територіальної громади міста Знам'янка в особі Знам'янської міської ради та надано дозвіл на передання вказаного автомобіля у господарське відання Комунальному підприємству "Знам'янська житлово-експлуатаційна контора №1".

Доказів набуття у власність спірного автомобільного шасі товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ВЛІВ" не надано.

Предметом даного судового розгляду є вимога про визнання права власності на рухоме майно; визнання порушення виконавцем (зберігачем) умов договору відповідального зберігання; визнання недійсним договору про закупівлю товару за державні кошти з продажу спірного рухомого майна; зобов'язання покупця повернути вказане рухоме майно, у зв'язку з порушенням зберігачем умов договору відповідального зберігання та неправомірним відчуженням цього майна.

Висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову мотивовано доведеністю обставин порушення зберігачем договору відповідального зберігання, внаслідок чого належне позивачу на праві власності автомобільне шасі КАМАЗ 43253-15, номер двигуна В2629596, номер шасі ХТС 43253 RВ1225692 було переобладнане та вибуло з володіння позивача, у зв'язку з чим наявні правові підстави для витребування цього майна від добросовісного набувача відповідно до ст. 388 ЦК України.

Відмовляючи в задоволенні вимог про визнання за позивачем права власності на автомобільне шасі суд виходив з не доведеності оспорювання чи не визнання відповідачами права власності позивача на вказане автомобільне шасі. До того ж, право позивача на захист своїх інтересів має бути реалізовано саме шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння, а не шляхом визнання права власності на таке майно.

Щодо позовних вимог в частині визнання порушення зберігачем пунктів 2.2.2., 2.2.5., 2.3, 2.4, 2.5, 2.6 договору відповідального зберігання господарський суд зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав в цій частині не відповідає способам захисту, встановленим чинним законодавством та не призводить до поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Відмовляючи в задоволенні вимог про визнання недійсним укладеного між Управлінням містобудування архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради та ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ" договору про закупівлю товару за державні кошти, суд першої інстанції виходив з недоведеності правових підстав для задоволення цих вимог.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові в повному обсязі, виходив з помилковості висновку останнього про те, що вилучення транспортного засобу у добросовісного набувача є належним способом захисту права позивача, яке порушено зберігачем і до порушення якого покупець за договором про закупівлю товару за державні кошти відношення не має. Натомість ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ" як зберігач має відповідати за порушення договору відповідального зберігання відповідно до умов цього договору, зокрема, шляхом відшкодування шкоди або вартості транспортного засобу та сплати штрафних санкцій.

Однак, з такими висновками обох судових інстанцій погодитись не можна з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції зобов'язавши Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради повернути позивачу спірне майно виходив з необхідності застосування в якості правової підстави ст. 388 ЦК України, тобто витребування майна від добросовісного набувача, тим самим вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивачем такі вимоги не заявлялись.

Отже, суд першої інстанції самостійно змінив предмет позову та розглянув позовні вимоги, які не були заявлені позивачем, чим безумовно порушив визначений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності, що є підставою для скасування судового рішення.

В свою чергу, зауваживши на тому, що права позивача порушено зберігачем майна, а тому саме він повинен відповідати на підставі умов укладеного між ними договору відповідального зберігання, а не Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради, який як добросовісний набувач не має відношення до зазначеного порушення, суд апеляційної інстанції належним чином не з'ясував на чому грунтуються позовні вимоги щодо зобов'язання повернути майно, достеменно не встановив предмету, підстав та мети позову (одержання в натурі рухомого майна, яке позивач вважає своєю власністю), передчасно відмовивши в його задоволенні.

Водночас, судам обох інстанцій слід було мати на увазі, що у розумінні ст. 388 ЦК України добросовісне набуття можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, при цьому наслідком договору, укладеного з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

У випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно (зазначена правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 04.12.2012 року у справі № 26/133, від 11.12.2012 року у справі № 56/68, від 29.04.2015 року у справі № 903/134/13-г).

Таким чином, не встановивши предмету та правових підстав позову та порушивши норми процесуального права суди обох інстанцій дійшли передчасних та суперечливих висновків як про відмову в позові, так і про його часткове задоволення.

За таких обставин, прийняті судові рішення не можна визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАМАЗ" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2016 року та рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.11.2015 року скасувати, і справу № 912/1726/15 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.