Карабаня В.Я. - головуючого Вовка І.В., Корнілової Ж.О., розглянувши матеріали касаційних скарг товариства з обмеженою відповідальністю "Зараз", товариства з обмеженою відповідальністю "Карго-Ін-Транзит" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.16 та рішення господарського суду міста Києва від 16.02.16 у справі господарського суду міста Києва № 910/30699/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зараз" до товариства з обмеженою відповідальністю "Карго-Ін-Транзит" про стягнення 19 823,58 грн., за участі представників сторін:

від позивача - Осипов Д.В.,

від відповідача - Савчак Я.О.,

03.12.2015 товариство з обмеженою відповідальністю "Зараз" звернулись до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Карго-Ін-Транзит" про стягнення 19 723,58 грн., із яких 15 375,61 грн. - основний борг, 4 214,18 грн. - пеня, 233,79 грн. - 3% річних, обгрунтовуючи невиконанням останніми своїх зобов'язань за договором № 32 від 25.05.2010 про управління будинком, надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території.

16.02.2016 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Ващенко Т.М.) позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ "Карго-Ін-Транзит" на користь ТОВ "Зараз" 15 375,61 грн. основного боргу, 1 744,20 грн. пені, 117,76 грн. 3% річних.

24.05.2016 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Власов Ю.Л., Корсакова Г.В., Хрипун О.О.) рішення місцевого суду змінено, резолютивну частину викладено в іншій редакції, позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ "Карго-Ін-Транзит" на користь ТОВ "Зараз" 1 826,16 грн. основного боргу, 993,83 грн. пені, 57,49 грн. 3% річних. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Карго-Ін-Транзит" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати зазначені рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, вважаючи, що відповідний договір має бути укладений з фактичним орендарем квартири - фізичною особою ОСОБА_6, на ім'я якого повинні пред'являтись відповідні рахунки.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Зараз" посилалися на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконної постанови, яку просили скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Заявник зазначав, що відповідач є власником квартири № 26 у будинку № 21 корп.3 по вул. В.Лобановського Києво-Святошинського району Київської області, тому повинен оплачувати надані послуги згідно виставлених рахунків за тарифом для юридичних осіб. Отримання ж коштів від ОСОБА_6, вважали, є безпідставним і не може вважатись належною оплатою послуг за відсутності відповідного договору.

Проаналізувавши касаційні скарги на предмет їх обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог скарг виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами обох інстанцій, 25.05.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю "Зараз" та товариством з обмеженою відповідальністю "Карго-Ін-Транзит", якому на праві приватної власності належить квартира № 26 у будинку № 21 корп.3 по вул. В.Лобановського Києво-Святошинського району Київської області, було укладено договір № 32 про управління будинком, надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, предметом якого є надання позивачем та оплата відповідачем за нормативно-встановленими тарифами послуг з управління, утримання будинку (споруд), та прибудинкової території, житлово-комунальних послуг (централізоване водо-, теплопостачання та водовідведення) виставлення рахунків за електроенергію на підставі затверджених тарифів Київської державної адміністрації, послуг по санітарно-технічному обслуговуванню будинку, диспетчеризації і технічному обслуговуванню ліфтів, вивозу побутових відходів, обслуговуванню водостоків, люків, димовентиляційних каналів, протипожежної автоматики, внутрішніх та зовнішніх тепло- та електропроводів будинку та інших послуг, пов'язаних з утриманням будинку.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що тарифи оплати за утримання житла (квартирної плати), плати за житлово-комунальні та додаткові послуги, а також загальна сума оплати за цим договором (станом на день укладення договору) наведені в додатках до нього, які є невід'ємною частиною договору. Рішенням відповідних органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, які є обов'язкові для виконання сторонами договору і не потребують додаткового погодження ними, можуть встановлюватись нові тарифи плати за утримання житла (квартирної плати) та плати за житлово-комунальні послуги. В разі зміни плати за цим договором на підставі рішення відповідних органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади, власник зобов'язаний сплачувати по новим тарифам з моменту набрання чинності відповідними рішеннями органу місцевого самоврядування та/або органу виконавчої влади (п.2.3. договору).

Відповідно до п.2.5. платежі за договором вносяться відповідачем на поточний рахунок позивача не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Послуги за цим договором оплачуються відповідачем у безготівковій формі через банківські установи шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача незалежно від наявності або відсутності виставленого позивачем рахунку (п.2.6. договору).

Згідно з п.3.3.2. договору позивач має право доступу, в тому числі несанкціонованого в квартиру позивача, зокрема, для проведення технічного та профілактичного огляду.

Пунктом 4.1.5 договору встановлено, що відповідач за несвоєчасне внесення на рахунок позивача плати, передбаченої цим договором, сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до моменту його розірвання, а в частині виконання грошових зобов'язань - до їх виконання. Одностороннє розірвання договору або відмова від його виконання забороняється (п.п.7.1., 7.2. договору).

Додатком № 1 до договору сторони погодили тарифи на день укладення договору: плата за утримання житла за 1 куб. м. - 1,10 грн.; холодне водопостачання - за 1 куб. м. - 2,87 грн.; гаряче водопостачання за 1 куб. м. - 13,00 грн.; додаткові послуги 1 кв. м. - 1,90 грн.; центральне опалення та електроенергія - згідно виставлених підприємством рахунків.

05.09.2014 рішенням № 239 виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Київської області вирішено погодити й ввести з цієї дати в дію відкориговані тарифи ТОВ "Зараз" на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території для споживачів ЖК "Чайка", у тому числу щодо будинку № 21, в якому знаходиться квартира № 26 ТОВ "Карго-Ін-Транзит". Зазначеним рішенням визначено тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території щодо житлових приміщень для населення та щодо нежитлових приміщень для фізичних та юридичних осіб, а також тарифи на послуги з централізованого гарячого водопостачання та водовідведення.

Правомірність нарахування цих тарифів встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 29.04.2015 у справі № 910/3327/15-г, яким з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за договором № 32 за період по березень 2015 року включно.

05.09.2014 рішенням № 238 виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Київської області вирішено погодити й ввести з цієї дати тарифи ТОВ "Зараз" на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання для споживачів ЖК "Чайка", у тому числу щодо будинку № 21, в якому знаходиться квартира № 26 ТОВ "Карго-Ін-Транзит". Цим рішенням визначено тарифи для населення (житлові приміщення) - 336,64 грн. за 1 гКал; для бюджетних організацій та інших споживачів (житлові та нежитлові приміщення) - 1 142,98 грн. за 1 гКал.

29.04.2015 рішенням № 88 виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Київської області погоджено введення в дію відкоригованих тарифів ТОВ "Зараз" на послуги виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання для споживачів ЖК "Чайка", у тому числу щодо будинку № 21, в якому знаходиться квартира № 26 ТОВ "Карго-Ін-Транзит".

Предметом судового розгляду у цій справі є несплата відповідачем грошових коштів у розмірі 15 735,61грн. за період з квітня по жовтень 2015 року.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Господарські відносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг урегульовані положеннями Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , згідно статтею 13 якого до житлово-комунальних послуг віднесено, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Суди обох інстанцій установили, що на виконання умов договору № 32 від 25.05.2010 позивачем надано відповідачу послуг з утримання будинку та прибудинкової території та за центральне опалення у розмірі 16 326,07 грн. у період з квітня по жовтень 2015 року., які останній частково оплатив у сумі 950,46 грн., що не оспорюється сторонами.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд дійшов суперечливих висновків стосовно критерію застосування затверджених тарифів позивача на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території щодо житлових приміщень для населення (споживачі І групи - фізичні особи), та тарифів позивача на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання щодо житлових та нежитлових приміщень для бюджетних організацій та інших споживачів (споживачі ІІ, ІІІ групи - фізичні та юридичні особи).

Що стосується висновків суду першої інстанції щодо необхідності керуватися тарифами на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, та тарифами на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання, які встановлених для ІІ, ІІІ груп споживачів - бюджетні організації та інші споживачі, то вони є помилковими, оскільки місцевий господарський суд визнав застосування тарифів, встановлених для юридичних осіб за ці види послуг без обгрунтування законодавчо визначеними правовими підставами.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій положень ст. 43 ГПК України, тому виходячи з вимог ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова господарських судів підлягають скасуванню з направленням справи для нового розгляду, під час якого господарському суду необхідно всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і в залежності від установленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права, якими урегульовано спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.