розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада" на рішення господарського суду Одеської області від 4 квітня 2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 1 червня 2016 року у справі № 916/455/15-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада" до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: відкрите акціонерне товариство комерційного банку "Надра", громадське організація "Совість Батьківщини", про зобов'язання вчинити певні дії, -

У лютому 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Аркада" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, в якому з урахуванням уточнених вимог, просив:

- зобов'язати Виконавчий комітет Одеської міської ради та Департамент комунальної власності Одеської міської ради виконати рішення Одеської міської ради від 4 липня 2007 року № 1404-V та рішення Одеської міської ради від 22 січня 2010 року № 4961-V в частині викупу нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 354,4 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 1;

- зобов'язати Виконавчий комітет Одеської міської ради та Департамент комунальної власності Одеської міської ради виконати рішення Одеської міської ради № 4107-V від 9 квітня 2009 року про розірвання з ПАТ КБ "Надра" договору іпотеки та заміни об'єктів застави та рішення Одеської міської ради № 2166-VІ від 24 липня 2012 року про розірвання з ВАТ КБ "Надра" договору іпотеки нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Одеси, на об'єкти, зазначені у додатку 4 до рішення Одеської міської ради від 20 січня 2009 року № 4080-V та вжити заходи, передбачені чинним законодавством, щодо зняття заборони їх відчуження.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 5 жовтня 2015 року та від 7 грудня 2015 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів залучено відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" та громадську організацію "Совість Батьківщини", а ухвалою від 23 грудня 2015 року до участі у справі в якості відповідача залучено Одеську міську раду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 4 квітня 2016 року у справі № 916/455/15-г, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 1 червня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу Одеська міська рада, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 січня 2002 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, як орендодавцем, і ТОВ "Аркада", як орендарем, був укладений договір оренди № 302/200 нежитлового приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 1, перший поверх, загальною площею 354,4 кв.м. з метою розміщення піцерії та бара (відповідно до додаткового погодження №1 від 1 вересня 2002 року) строком оренди з 16 січня 2002 року до 17 грудня 2003 року (п. 1.2 Договору).

Пунктом 7.7 Договору передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на його продовження у разі належного виконання умов договору.

Строк дії договору неодноразово продовжувався сторонами шляхом укладення додаткових угод, а додатковою угодою від 6 липня 2007 року дію договору продовжено до 6 вересня 2007 року.

Відповідно до акту від 17 лютого 2000 року орендарем здійснено прокладку кабелю на будинок №1 по вул. Варненської, вартість чого склала 27 281 грн., а під час дії договору оренди орендар з дозволу орендодавця за власні кошти здійснив реконструкцію та капітальний ремонт орендованих приміщень, вартість якого склала 221 680 грн.

15 вересня 2005 року нежиле приміщення № 501, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд. 1, та в цілому складається з нежилого приміщення 1-го поверху, № 501, загально площею 353,9 кв.м., на підставі іпотечного договору територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, як іпотекодавцем, передано в іпотеку ВАТ КБ "Надра" на забезпечення виконання кредитних зобов'язань за договором кредитної лінії № 05/07/2005/980-К/364 від 25 липня 2005 року, на підставі чого до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстровано заборону на вищевказане нерухоме майно, номер за РПВН: 10577566.

Додатковим договором № 1 від 24 липня 2007 року внесено зміни до вказаного іпотечного договору, зокрема, визначено, що позичальником є КП "Теплопостачання міста Одеси".

Рішенням Одеської міської ради від 4 липня 2007 року № 1404-V "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради" до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації у 2007 року, внесено приміщення 1-го поверху площею 354,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Варненська 1, спосіб продажу - аукціон.

Рішенням Ради від 22 січня 2010 року № 4961-V "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради" внесено зміни до рішення ОМР від 4 липня 2007 року, зокрема, пунктом 4.3 цього рішення змінено спосіб продажу вказаного приміщення на "викуп орендарем за власні кошти".

В подальшому, на підставі рішень Одеської міської ради від 9 квітня 2009 року № 4107-V, від 24 липня 2012 року № 2166-VI, від 24 грудня 2014 року № 5993-VI дія договору кредитування № 05/07/2005/980-К/364 від 25 липня 2005 року, а також укладеного на його виконання договору іпотеки нерухомого майна, до складу якого входило і спірне приміщення, неодноразово продовжувались.

Рішенням господарського суду Одеської області від 3 лютого 2014 року у справі № 916/2807/13, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15 травня 2014 року, позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ТОВ "Аркада" про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 42 865,96 грн. задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у сумі 40 445,82 грн. та пеню у сумі 2 420,14 грн., в решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 15 липня 2014 року вказані рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів в частині відмови у задоволенні вимоги про розірвання договору оренди від 16 січня 2002 року № 302/200 та виселення відповідача зі спірного нежитлового приміщення скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов в цій частині задоволено, розірвано вказаний договір оренди, а відповідача виселено з орендованого приміщення.

3 серпня 2015 року Департаментом комунальної власності Одеської міської ради спірне нерухоме майно передано в оренду за договором оренди № 532/200 громадській організації "Совість Батьківщини" строком до 3 липня 2018 року.

Позивач, вказуючи на те, що він під час дії договору оренди від 16 січня 2002 року № 302/200 з дозволу орендодавця за власні кошти здійснив реконструкцію та капітальний ремонт орендованих ним спірних приміщень, з метою сприяння усуненню перешкод щодо викупу приміщення він перерахував благодійний внесок у загальній сумі 260 000 грн., а викуп цього орендованого приміщення на виконання рішень Одеської міської ради від 04.07.2007 № 1404-V та від 22.01.2010 № 4961-V так і не відбувся, просить суд задовольнити позов.

Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що саме по собі рішення Одеської міської ради від 22 жовтня 2010 року № 4961-V, на яке посилається позивач як на підставу позову, не надавало позивачу будь-якого права на майно, окрім права переважного викупу, в той час, як переважне право на придбання об'єкту найму у разі його продажу, статтею 777 ЦК України, надано орендарю, який належним чином виконував свої зобов'язання за договором найму. Оскільки за порушення істотних умов, договір оренди № 302/200 від 16 січня 2002 року, 15 липня 2014 року було розірвано у судовому порядку в межах розгляду господарської справи № 916/2807/13, і на час звернення до суду із цим позовом ТОВ "Аркада" вже не було орендарем спірного приміщення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивач втратив своє право переважного викупу, а тому відмовили у задоволенні позову.

Такі висновки судів попередніх інстанцій є правильними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Правовідносини, що склались між сторонами виникли на підставі договору оренди комунального майна.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 2 ст. 777 ЦК України встановлено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

За приписами ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно ч. 4 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 15 цього ж Закону визначено, що приватизація державного майна здійснюється, зокрема, шляхом продажу об'єктів приватизації на аукціоні, викупу об'єктів приватизації тощо.

Встановивши, що власник орендованого комунального майна - Одеська міська рада, рішенням від 22 жовтня 2010 року визначила ймовірний спосіб продажу спірного приміщення шляхом його викупу орендарем, ким на той час на підставі договору оренди було ТОВ "Аркада", суди першої та апеляційної інстанцій, врахувавши вимоги ст. 777 ЦК України, дійшли правильного висновку про те, що орендарю, як такому, що належним чином виконує умови договору оренди, було надано право подальшого викупу приміщення, тобто не будь-якого іншого права на майно, а лише право його переважного викупу.

Оскільки, встановлено, що внаслідок порушень позивачем істотних умов договору оренди, цей договір в судовому порядку було розірвано і надано спірне приміщення в оренду іншій особі, попередніми судовими інстанціями було правильно зазначено, що позивач втратив право переважного викупу нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 354,4 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 1, а тому позов про зобов'язання відповідачів виконати рішення Одеської міської ради від 4 липня 2007 року № 1404-V та рішення Одеської міської ради від 22 січня 2010 року № 4961-V в частині викупу позивачем орендованого приміщення та зобов'язання відповідачів виконати рішення Одеської міської ради № 4107-V від 9 квітня 2009 року про розірвання з третьою особою-1 договору іпотеки та заміни об'єктів застави та рішення Одеської міської ради № 2166-VІ від 24 липня 2012 року про розірвання з третьою особою-1 договору іпотеки нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Одеси, на об'єкти, зазначені у додатку 4 до рішення Одеської міської ради від 20 січня 2009 року № 4080-V та вжити заходи, передбачені чинним законодавством, щодо зняття заборони їх відчуження, задоволенню не підлягає.

Висновки місцевого та апеляційного господарських судів стосовно безпідставності позову є правильними, законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні позивачем вказаних положень матеріального права, що унеможливлює їх прийняття як підстави для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень.

Інші твердження касаційної скарги зводяться до аналізу наявних у справі доказів, встановлення та переоцінка яких, в силу вимог ст. 111-7 ГПК України, не входить до компетенції касаційної інстанції, при цьому, такі твердження дублюють доводи апеляційної скарги, яким судом другої інстанції була надана відповідна правова оцінка.

З огляду на викладене, постановлені у справі оскаржувані судові рішення слід залишити в силі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України -

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 4 квітня 2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 1 червня 2016 року у справі № 916/455/15-г - без змін.