головуючого Короткевича О.Є. (доповідач у справі), суддів Коваленка В.М., Панової І.Ю., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 року у справі Господарського суду № 44/735-б-49/113-б міста Києва за заявою Фірми "Союз-Віктан" ЛТД" (товариство з обмеженою відповідальністю) про банкрутство,

В судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Родовід Банк"- Саковець І.В.

Постановою Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 у справі № 44/735-б-49/113-б (суддя Пасько М.В.) визнано фірму "Союз - Віктан" ЛТД" (товариство з обмеженою відповідальністю) банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру з наслідками передбаченими чинним законодавством, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ревуцьку Т.К. та інше.

Ухвалою від 17 травня 2016 року Київський апеляційний господарський суд у справі № 44/735-б-49/113-б (судді: Разіна Т.І. - головуючий, Сотніков С.В., Остапенко О.М.) припинив апеляційне провадження за скаргою публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на постанову Господарського суду міста Києва від 11 лютого 2016 року. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник не є стороною у справі про банкрутство, а відтак позбавлений права оскаржувати процесуальні документи, що не стосуються прав та обов'язків скаржника.

Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою суду апеляційної інстанції, скаржник публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17 травня 2016 року у справі № 44/735-б-49/113-б та направити справу до суду першої інстанції.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, приписів ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як зазначалося вище, припиняючи провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на постанову Господарського суду міста Києва від 11 лютого 2016 року суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник не є стороною у справі про банкрутство, а відтак позбавлений права оскаржувати процесуальні документи, що не стосуються прав та обов'язків скаржника.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ "Родовід банк" звертався до суду з заявою про визнання його грошових вимог боржника.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 14.07.2015 у справі № 44/735-б-49/113-б, зокрема, публічному акціонерному товариству "Родовід Банк" у визнанні кредитором фірми "Союз - Віктан" ЛТД" на суму 117 250 612,89 грн. відмовлено.

Ухвала попереднього засідання у справі про банкрутство фірми "Союз - Віктан" ЛТД" залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2015, в зв'язку з чим ухвала, в силу норм Закону набрала законної сили та є обов'язковою до виконання на всій території України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності у скаржника статусу кредитора у справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Враховуючи те, що у справах про банкрутство, окрім судових рішень у формі ухвал, в одному випадку, у разі визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, виноситься постанова, оскарження такої постанови відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство.

В силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4-1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз. 21 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту Закон про банкрутство) учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

З огляду на зміст абз. 21 ст. 1 Закону про банкрутство залучення судом до участі у справі інших осіб, які відсутні у визначеному Законом про банкрутство (2343-12) переліку, може мати місце тільки у випадках, передбачених цим Законом.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вказаний вище перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство (2343-12) , беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Виходячи з аналізу ст. 14 Закону про банкрутство, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу кредитора - сторони ( учасника провадження у справі про банкрутство) з моменту визнання її грошових вимог до боржника, а також надання правової оцінки змісту вказаних вимог господарським судом та прийняття відповідної ухвали.

Таким чином, встановлюючи наявність відмови у задоволенні заяви про визнання кредиторських вимог ПАТ "Родовід Банк", суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що скаржник не набув у встановленому порядку статусу учасника справи про банкрутство, тому на момент звернення з апеляційною скаргою був позбавлений можливості оскаржити судові рішення у справі про банкрутство.

Крім того, при зверненні з апеляційною скаргою ПАТ "Родовід Банк" не доведено, а з матеріалів справи не вбачається, що оскаржуваною постановою місцевого суду вирішено питання про його (скаржника) права та обов'язки.

Що стосується доводів скаржника про перегляд рішення у справі № 17/297, яке було підставою для відмови у задоволенні кредиторських вимог, за нововиявленими обставинами, суд касаційної інстанції зазначає наступне. У випадку задоволення заяви за нововиявленими обставинами та прийняття нового рішення, яке може вплинути на зміну рішення щодо кредиторських вимог, скаржник не позбавлений права звернутися з заявою про перегляд ухвали попереднього засідання за нововоявленими обставинами. В зв'язку з викладеним, колегія суддів апеляційної інстанції правомірно відмовила у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 44/735-б-49/113-б.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірним висновок апеляційного господарського суду про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Родовід Банк", який не є учасником провадження у справі про банкрутство, з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.